Податкова лібералізація під час війни: необхідність для бюджету чи розкіш для бізнесу?

Саме тому після суттєвого зниження податків у березні та квітні 2022 року влітку уряд почав повертати деякі податки. У цій статті розглядаємо, які основні податкові зміни відбулися в Україні після повномасштабного вторгнення рф 24 лютого, які з них варто зберегти, а які потрібно переглянути. 

Швидкі, але не завжди продумані, кроки з підтримки бізнесу

3 березня Верховна Рада України затвердила значні податкові пільги, ухваливши одразу декілька законів про зміни оподаткування дії воєнного стану. Тоді ж депутати визначили особливості подання звітності у період дії воєнного стану, зокрема зупинили перебіг строків, визначених податковим законодавством (тобто відтермінували сплату податків та подання звітності), запровадили мораторій на всі види податкових перевірок та звільнили від відповідальності тих, хто не зміг вчасно заплатити податки. Отже, у перші дні після запровадження воєнного стану Верховна Рада ухвалила рішення, які дозволили пом’якшити шок для бізнесу та підприємців. 

Однією з дискусійних змін податкового законодавства стала можливість практично всім підприємствам з оборотом до 10 млрд грн переходити на спрощену систему оподаткування зі сплатою 2% від обороту замість податку на прибуток та ПДВ (ФОПи третьої групи на спрощеній системі оподаткування відповідно отримали можливість сплачувати податок у 2% замість 5% від доходів). З квітня переходити на цю систему дозволили навіть компаніям із понад 10 млрд грн річного доходу, за винятком (п. 291.5 ПКУ) фізичних та юридичних осіб, які працюють в галузях азартних ігор; обміну іноземної валюти; виробництва та торгівлі підакцизними товарами; видобутку, виробництва й реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; діяльності з управління підприємствами, а також надання послуг пошти та зв’язку. Однак, у середині квітня парламент дозволив юрособам та ФОПам, які займаються організацією азартних ігор, виробництвом та продажем ювелірної продукції та фінансовою діяльністю, переходити на 2% систему. 

Як ми писали раніше, таке рішення знизило податкові платежі тоді, коли в цьому не було необхідності, адже підприємства, які понесли збитки, й так не платили б податок на прибуток, а розширювати “спрощенку” на всіх у довгостроковій перспективі шкідливо як для бюджету, так і для розвитку вітчизняного бізнесу. Так, далеко не всі компанії могли перейти на 2%-ву систему, оскільки в такому разі вони втратили б податковий кредит. Відповідно відчутнішу перевагу від нової системи отримали імпортери, які припинили платити ПДВ, тоді як вітчизняні виробники продовжували його сплачувати. В результаті ця система погіршила конкурентоспроможність українських компаній. 

Протягом квітня-червня надані пільги зі сплати податків на митниці майже вдвічі перевищили суми надходжень від митниці за цей період до загального та спеціального фондів державного бюджету. Наприклад, сума пільг із ввізного мита, акцизу та ПДВ на ввезення автомобілів з 1 квітня по 1 липня становила 26,1 млрд грн; ще 14,8 млрд грн “коштували” пільги для пального – нульовий акциз та зниження ПДВ до 7%. При цьому в умовах фіксованого валютного курсу фактичне заохочення імпорту призводило до виснаження валютних резервів. Тому з 1 липня податки на імпорт відновили, одночасно скасувавши обмеження на імпорт товарів. 

Наступним очікуваним кроком має стати скасування дозволу компаніям, які займаються організацією азартних ігор, перебувати на спрощеній системі оподаткування. Відповідний законопроєкт уже зареєстровано в парламенті.

Рентні платежі на природний газ

Щоб підтримати компанії, які видобувають природний газ, із травня парламент дозволив їм платити ренту під час продажу газу, а не при закачуванні його у сховища. Аналогічно виробникам електричної енергії дозволили сплачувати акциз лише після отримання ними коштів за поставлену енергію.

Наступним кроком із врегулювання ситуації з видобуванням природного газу в Україні стало ухвалення у вересні закону, який надає можливість “прив’язати” ренту до внутрішніх цін на природний газ. Такий підхід є виправданим, коли внутрішня ціна, за якою приватні видобувні компанії продають газ, є суттєво нижчою за європейську, а експорт газу заборонений з березня 2022р. 

Оподаткування та звітність ФОП під час війни

Протягом перших місяців повномасштабної війни законодавці значно знизили податкове навантаження на ФОП. Так, із 1 квітня 2022 р. до закінчення воєнного стану ФОПи першої та другої груп можуть не сплачувати єдиний податок (й відповідно не заповнювати декларацію платника єдиного податку), а також не сплачувати ЄСВ за себе та за мобілізованих до ЗСУ працівників.

Перебіг строків, визначених податковим законодавством

На початку березня ВРУ зупинила перебіг строків для платників податків та контролюючих органів, визначених податковим законодавством, та призупинила податкові перевірки. Також зупинялась робота СЕА ПДВ, що не дозволяло платникам податків реєструвати податкові накладні. 

Проте у травні Верховна Рада зобов’язала платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові зобов’язання, знову дотримуватися термінів сплати податків, подання податкової звітності, реєстрації податкових накладних. Роботу СЕА ПДВ поновили й зобов’язали суб’єктів господарювання до 15 липня зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування, термін реєстрації яких сплив між 24 лютого та 27 травня, в Єдиному реєстрі податкових накладних. До кінця липня потрібно було сплатити податки і збори, “прострочені” у березні-травні 2022 року. Також частково поновили терміни, які стосуються податкових перевірок.

Мораторій на проведення податкових перевірок та винятки з нього

На початку березня парламент ухвалив рішення зупинити вже розпочаті податкові перевірки та не розпочинати нові. Мораторій не стосувався камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання) та камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи. 

Однак вже у травні податківці знову отримали змогу розпочати (чи продовжити раніше зупинені) камеральні, фактичні та документальні позапланові перевірки, що проводяться на звернення платника податків у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією, зняттям з обліку платників податків, а також на підставі заяв на бюджетне відшкодування ПДВ або декларацій із від’ємним значенням ПДВ понад 100 000 грн або за наявності інформації про порушення валютного законодавства в частині граничних термінів повернення валютної виручки або надходження товарів за зовнішньоекономічними операціями.

Для решти випадків мораторій на перевірки залишається до закінчення воєнного стану.

Пільгове оподаткування пального

Через війну та спроби уряду обмежити ціни Україні загрожував дефіцит палива. Певний час пальне продавали лише за талонами, які могли придбати підприємства. Згодом Уряд дозволив включати до ціни пального витрати на доставку, а також 15 березня парламент знизив ПДВ на пальне з 20% до 7%, а акциз – до нуля. Крім того, Кабмін дозволив обіг пального “Євро 3” та “Євро 4” (раніше було дозволено пальне класу не нижче Євро 5), що дало змогу залучити додатковий ресурс для потреб ЗСУ.

Зниження податків на пальне дозволило уникнути значного підвищення цін на нього. Проте зрозуміло, що бюджет втратив частину доходів. Певний час тривали дискусії про необхідність повернення цих податків. Так, Мінекономіки наголошувало, що повернення акцизу є важливим для наповнення Дорожнього фонду, кошти якого використовуються для відновлення дорожньої інфраструктури. Зрештою депутати ухвалили компромісне рішення, яким ПДВ на пальне залишили на рівні 7%, а акцизи повернули лише частково (знижені ставки акцизу діятимуть до завершення воєнного стану, але не пізніше 1 липня 2023 року). За оцінками експертів, унаслідок цього ціна пального виросте приблизно на 1 грн.

Також дискусійним було питання про скасування запровадженої у березні норми про спрямування коштів Дорожнього фонду перш за все на погашення державних боргів та потреби оборони. Зрештою депутати вирішили, що у 2022 році до половини цієї суми буде спрямовано на будівництво та поліпшення пунктів пропуску на кордоні України з ЄС.

Звільнення від сплати екологічного податку, податку на землю та орендну плату для визначених земель

Верховна Рада звільнила платників* від сплати екологічного податку (ст. 243 ПКУ) за 2022 р., якщо об’єкт оподаткування зареєстрований на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані РФ. Окрім того, парламент скасував на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, плату за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності**). Ця норма поширюється на території, на яких ведуться (велися) бойові дії, тимчасово окуповані, а також визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. У обох випадках – звільнення від сплати екологічного податку та плати за землю – перелік таких територій має скласти Кабмін. Але наразі перелік не ухвалено, оскільки міністерства не можуть визначити, хто має бути відповідальним за його формування. Оскільки йдеться про податки, то, ймовірно, відповідальним могло би бути Міністерство фінансів. Або ж КМУ міг би застосувати для цих цілей розподіл областей, який використовується для надання виплат ВПО. Тому сьогодні місцеві органи влади самостійно ухвалюють рішення про стягнення плати за певні ділянки або ж звільнення їх від оподаткування. 

Податкові пільги для індустріальних парків

3 червня ВРУ запровадила податкові пільги для індустріальних парків, які передбачають  звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом імпорту нового обладнання та комплектуючих (без права здачі його в оренду чи користування третім особам), звільнення від податку на прибуток протягом десяти років (якщо сума податку інвестується у виробництво) та надання права органам місцевого самоврядування встановлювати пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю. Такі зміни до Податкового кодексу планувалися ще під час ухвалення оновленого закону “Про індустріальні парки” у 2021 році. Важливим для реалізації відповідних норм буде ухвалення підзаконних актів, які унормують процедури реєстрації індустріальних парків та отримання пільг, щоб зменшити можливості до зловживань. Загалом, індустріальні парки (наразі в Реєстр індустріальних парків включено 55 промислових майданчиків), як і інші види спеціальних економічних зон, як правило, не окуповуються. Тому краще спрямувати зусилля уряду й парламенту на спрощення адміністрування податків та, наприклад, легше підключення до електромереж, що бізнес вважає відчутною перепоною для розвитку.

Крім того, з 1 липня набрали чинності закони ухвалені 17 лютого, якими парламент звільнив від ПДВ та мита обладнання, яке завозять для власної наукової діяльності  державні наукові установи та заклади вищої освіти. Знов-таки, навряд чи ці закони сприятимуть розвитку науки в Україні – адже для цього потрібно змінювати всю систему управління галуззю.

Податкові пільги з благодійної та гуманітарної допомоги

Для створення сприятливих умов із надання благодійної допомоги під час війни 15 березня парламент передбачив податкові пільги для організацій, які надають благодійну допомогу. Так, пальне передане ЗСУ або ТРО, а також як гуманітарна допомога, не оподатковується ПДВ. Не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором цільова благодійна допомога, надана учасникам бойових дій та особам, які проживають на території бойових дій, вимушеним переселенцям і загалом особам, які постраждали від нападу РФ. Крім того, дозволено отримувати податкову знижку в обсязі благодійної допомоги на суму не більше 16% річного доходу (раніше було 4%) та відносити благодійну допомогу на витрати у 2022 році.

1 квітня парламент уточнив, що гуманітарна допомога, завезена громадськими організаціями, не буде оподатковуватися ПДВ.  

З вересня набули чинності нові зміни до законодавства (2516-IX та 2520-IX), які звільняють від оподаткування благодійну допомогу, виплачену на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій, а також визначають перелік послуг і коштів, які не включаються до оподатковуваного доходу волонтера чи учасника неурядової організації, якщо вони отримані від цієї організації (йдеться про кошти, надані благодійними організаціями, громадськими об’єднаннями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та їх спілками платникам податку – учасникам конгресів та ін). 

Які зміни потрібно скасувати, а які залишити?

Повернутися до “звичайної” системи оподаткування підприємств варто вже зараз, не чекаючи завершення дії воєнного стану, оскільки запровадження 2% податку з обігу для всіх шкодить як бюджету, так і значній частині підприємств. Звільнення від податків для ФОПів 1 та 2 групи можна залишити, щоб підтримати дрібних підприємців. Варто скасувати пільги для технопарків та наукових установ: навряд чи багато підприємств захочуть ними скористатися, однак їхня наявність свідчить про схильність уряду (в широкому сенсі) запроваджувати нерівні правила гри. Після припинення воєнного стану гуманітарні потреби певний час залишатимуться значними, тож зі скасуванням пільг для благодійної та гуманітарної допомоги поспішати не варто – потрібно враховувати швидкість повоєнного відновлення. Повернення екологічного та земельного податку, можливо, також доведеться відкласти, оскільки розмінування та відновлення територій може потребувати значного часу.

Загалом після війни можна буде повернутися до обговорення податкової реформи. Однак навряд чи можна думати про радикальне зниження податків – адже потреби державного бюджету будуть доволі значними. Втім, уже зараз можна запроваджувати стимулювання бізнесу іншими методами – наприклад, допомагаючи українським підприємствам виходити на зовнішні ринки.