Податкова сфера кінця 2022 року – початку 2023 року: від пільг до відновлення законодавства

Податкова сфера кінця 2022 року – початку 2023 року: від пільг до відновлення законодавства

Photo: ua.depositphotos.com / eremey90
26 Червня 2023
FacebookTwitterTelegram
1489

Протягом перших місяців повномасштабної війни росії проти України зміни податкового законодавства, покликані допомогти бізнесу, спершу були фрагментарні, а іноді помилкові. Пізніше уряд та депутати почали докладати зусиль з відновлення правил оподаткування, які існували до повномасштабної навали. Починаючи з осені 2022 уряд та депутати запровадили низку пільг, покликаних посилити стійкість української економіки та обороноздатність країни на фоні блекаутів та нових військових потреб зокрема у збільшенні кількості безпілотників. Проте з іншого боку податкові пільги знижують доходи бюджету, які й так упали через війну. Як уряд намагався балансувати між цими потребами та що очікувати далі?

Відновлення податкового законодавства 

Ще влітку 2022 року депутати відновили ПДВ на імпортні товари, за якими знизили ставку до нуля на початку повномасштабної війни в надії на дуже коротку війну. З жовтня депутати частково відновили акциз на пальне, хоча ставку ПДВ на нього залишили на рівні 7%, а також ухвалили рішення про повне відновлення акцизу та повернення ПДВ до рівня 20% з липня 2023 року. Останнє рішення збільшило визначеність щодо майбутніх ставок податків, щоб бізнес міг підготуватись до відновлення повного оподаткування. Це був позитивний крок, оскільки більшість змін як в податковому, так і іншому законодавстві були ухвалені після початку великої війни із терміном чинності «до кінця воєнного стану» або «N місяців після кінця воєнного стану», що не сприяє прогнозованості податкової системи.

Важливим пунктом з відновлення старих правил оподаткування є ухвалення законопроєкту №8401. У законопроєкті йдеться про скасування 2% ставки єдиного податку для широкого кола платників (варто зазначити, що депутати таки змогли видалити з користувачів цієї ставки представників грального бізнесу ще восени 2022 року). ФОПи 1 та 2 груп не матимуть звільнення зі сплати єдиного податку, хоча, за даними ДПС, не всі підприємці користувались такою пільгою,  продовжуючи платити податок за попередніми ставками. Також передбачено відновлення документальних податкових перевірок (багато видів перевірок відновили ще до кінця 2022 року). В разі ухвалення цього законопроекту також відновляться штрафи за порушення використання РРО. Проєкт закону доцільно ухвалити, оскільки він сприятиме зростанню доходів бюджету та знизить викривлення в системі, які виникають через існування пільгової спрощеної системи оподаткування. 

Вищі доходи бюджету сьогодні дуже важливі, оскільки саме внутрішні надходження, зокрема від податків, – основне джерело фінансування обороноздатності країни. За оцінкою Мінфіну, у 2023 році цей законопроєкт принесе в бюджет додаткові 10 млрд грн. 

Крім того, подання цього законопроєкту урядом до парламенту було структурним маяком в Моніторинговій програмі МВФ із залученням Ради директорів, його ухвалення є структурним маяком Програми розширеного фінансування МВФ, підписаної наприкінці березня 2023 року. Цей структурний маяк потрібно виконати до кінця червня 2023 року, але існує ризик, що цього зроблено не буде через велику кількість правок, які депутати подали до законопроєкту до другого читання. 

Пільги для генераторів і не тільки

У жовтні та листопаді Україна зіштовхнулась із дефіцитом електроенергії внаслідок руйнувань російськими терористами енергетичної інфраструктури. В результаті виникла нагальна потреба як у бізнесу, так і в населення у великій кількості електрогенераторів, батарей, акумуляторів та інших пристроїв для проходження зими. Для збільшення спроможності бізнесу та населення купувати відповідні товари, уряд запровадив пільги. Так, 9 листопада 2022р. КМУ ухвалив постанову, якою запровадив звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита на імпорт генераторів, трансформаторів, обігрівачів та інших товарів, важливих для проходження опалювального сезону. Цей крок був вчасним та доцільним, але підхід до впровадження досить дивним. Зміни внесли до постанови про заходи протидії Covid-19, що дозволило КМУ втрутитись у питання ставок, які має визначати парламент шляхом внесення змін до Податкового та Митного кодексів. 

Вже пізніше, незважаючи на доволі пізнє подання законопроектів урядом, депутати 13 грудня 2022 року ухвалили закони № 2836-IX та 2837-IX, які набули чинності з січня 2023 року та запровадили зміни відповідно до Податкового та Митного кодексів зі звільнення від ПДВ та ввізного мита ввезення генераторів, Starlink та іншого обладнання для енергетики та зв’язку. При цьому пільги розповсюджувалися на поштові та експрес-відправлення. Відповідно до закону, ці норми втратили чинність 1 травня 2023 року. 

З огляду на високий попит на імпортне енергообладнання уряд звільнив постачання необхідного обладнання від сплати ПДВ та ввізного мита. Цим самим рішенням уряд дозволив закуповувати його без урахування вимог законодавства про локалізацію. 

Пільги для безпілотників

Ще одним напрямком змін стали пільги для комплектуючих для безпілотників, яких потрібна на фронт велика кількість. 27 вересня 2022р. КМУ ухвалив постанову №1091, якою запровадив перелік товарів, які ввозяться в Україну у спрощеному порядку і не потребують надання митним органам фінансових гарантій про сплату митних платежів. У квітні 2023р. до переліку товарів у цій постанові додали  безпілотні літальні апарати, приціли, тепловізори, переносні радіостанції.

Згодом, у лютому 2023 року парламент звільнив від ПДВ та ввізного мита ввезення коптерів, тепловізорів, коліматорів та приладів нічного бачення, а також, за зверненням волонтерських організацій, і рацій. Водночас це призвело до зниження конкурентоспроможності українських виробників відповідних товарів. Лише в травні ситуацію дещо вирівняли, коли запровадили звільнення від ПДВ та ввізних мит ввезення складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів) безпілотних систем, що ввозяться суб’єктами господарювання для використання у власній діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем.

Отже…

Природно, що зниженню податків бізнес та фізичні особи завжди радіють більше, ніж підвищенню. Проте сьогодні в Україні про підвищення податків не йдеться: уряд хоче відновити довоєнну податкову систему, оскільки поточна несе викривлення ринку та призводить до нижчих доходів бюджету. Водночас для постачання армії потрібно спростити завезення деяких товарів. Тому податкові рішення часто виглядають фрагментарними та нестійкими. Це не дивно, оскільки всі тільки вчаться жити в нових реаліях. Уряд поки що розпорошує податкову систему, запроваджуючи окремі податкові пільги для точкового вирішення проблем. Уже вкотре депутати спочатку ухвалюють часткове рішення, яке йде на користь імпортерам, але шкодить внутрішнім виробникам, а згодом мають переглядати й принаймні частково скасовувати це рішення. Це підвищує невизначеність у системі оподаткування.

Тому не дивно, що кілька структурних маяків нової програми МВФ стосуються підготовки середньострокової Державної стратегії доходів. Однак підготовка цієї стратегії є великим викликом для уряду, оскільки сьогодні заінтересованим особам найважче досягнути компромісу щодо податкової системи. 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Олександрою Бетлій  і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний