Податки воєнного часу. Чого слід очікувати від змін у податковій системі, ухвалених з початку війни?

А саме – можливість переходу на спрощену систему оподаткування (далі – ССО) для компаній з оборотом до 10 млрд грн зі сплатою податку з обороту за ставкою 2% (пізніше обмеження у 10 млрд грн було знято, що надало право майже всім пдіприємствам, за деяким винятками, скористатися цією податковою новацією). Це виглядає як украй ліберальна модель оподаткування для багатьох компаній, що є вимушеним антикризовим заходом держави для стабілізації економіки у воєнний час. Крім того, знижено низку ставок інших податків – акцизу, ПДВ на певні товари, скасовано податки на землю та орендну плату для визначених земель. Як ці новації вплинуть на бізнес та бюджетні надходження? Чи будуть вони достатніми, аби Уряду не довелося кардинально змінювати підхід – і підвищувати податки у воєнний час? 

Які податкові новації пропонуються?

Воєнний стан – це період невизначеності і зростаючих ризиків для всіх бізнесів. Влада вживає низку заходів для мінімізації негативних наслідків. Проте інколи ці заходи занадто радикальні й не до кінця продумані. Від цього страждає податкова визначеність, а з нею і передбачуваність не тільки для платників податків, а й для контролюючих органів. 

Головна зміна – можливість замінити податок на прибуток та ПДВ податком з обігу зі ставкою 2% (у 2021 році податок на прибуток та “внутрішній” ПДВ становили 303,5 млрд грн або понад 27% податкових надходжень Держбюджету). При переході на цю систему компанії звільняються від обов’язку нарахування та сплати внутрішнього та імпортного ПДВ, подання податкової звітності, а їхня реєстрація платником ПДВ призупиняється, тобто фактично на цей період суб’єкт господарювання припиняє бути платником ПДВ. Це значно спростить податковий облік. При цьому, на відміну від “звичайної” моделі спрощеної системи оподаткування (ССО), компанії все одно мають сплачувати ЄСВ та податок на доходи фізичних осіб за своїх працівників, крім тих, які є мобілізованими і беруть безпосередню участь у захисті України.

Цією новацією може скористатись абсолютна більшість компаній в Україні, крім тих, які здійснюють діяльність у сфері азартних ігор, обміну іноземної валюти, продажу підакцизних товарів та видобутку корисних копалин, а також компаній фінансового сектору та нерезидентів.

Для переходу на особливий режим сплати єдиного податку третьої групи за ставкою 2% необхідно подати заяву до контролюючого органу. Компанія вважається платником податку з 1 квітня 2022 року в разі подання заяви до 1 квітня 2022 року чи з наступного робочого дня після подання такої заяви – у разі подання заяви після 1 квітня 2022 року.

Податки для ФОПів 1 та 2 групи повністю скасовано на час воєнного стану.

Окрім ССО, податкова лібералізація стосується ринку пального, а також нових пільг із плати за землю, екологічного податку та інших:

1. Протягом воєнного стану до нуля знижено ставку акцизного податку на пальне (бензин, дизель та скраплений газ), а ставку ПДВ знижено з 20% до 7%.
2. З 1 березня 2022 року та ще рік після закінчення воєнного стану звільнено від сплати земельного податку та орендної плати за землю території, на яких велись бойові дії  або які тимчасово окуповані росією. Також не підлягають оподаткуванню заміновані земельні ділянки та ті, на яких наявні фортифікаційні споруди. За останніми даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, заміновано близько 300 тис. кв. км – майже половина території країни, що дозволяє припустити значні втрати бюджетів від недонадходження плати за землю (у 2021 році плата за землю та оренду землі становила понад 35 млрд грн або 10% податкових надходжень місцевих бюджетів).
3. За визначені території протягом 2022-2023 років не буде нараховуватися та стягуватися мінімальне податкове зобов’язання
4. У 2022 році за об’єкти, що розташовані на таких територіях, не буде справлятись екологічний податок.
5. На період дії воєнного стану скасовано платежі при розмитненні транспортних засобів, які ввозяться на територію України, – ПДВ, акцизний податок та імпортне мито. 

Хто виграє від переходу на 2% податок?

Внаслідок активних бойових дій на значній території вітчизняний бізнес перебуває у дуже складній фінансовій ситуації. За даними Європейської бізнес асоціації, 68% компаній працюють частково або з деякими обмеженнями. Згідно із заявою Міністра фінансів Сергія Марченка, внаслідок війни Україна втратила вже близько 30% економіки. Велика кількість активів бізнесу через війну недоступна. До прикладу, враховуючи надзвичайно складну військову ситуацію в Маріуполі, місцеві металурги втратили майже всі (або принаймні велику частину) своїх активів, у компаній агросектору масово знищують активи та сільгосптехніку, і значні площі сільськогосподарських земель заміновано.

Тому зниження не лише ставок, а й витрат на адміністрування податків в умовах воєнного часу може бути виправданим.

Ставка податку з обороту для компаній, які оберуть цей режим, є нижчою за поточний рівень оподаткування “спрощенців” на третій групі (2% з обороту без сплати ПДВ + ПДФО та ЄСВ, в той час як чинні ставки – це 3% + ПДВ або 5% без сплати ПДВ). Очевидно, що на нову систему перейдуть ті, у кого немає найманих працівників або їх мало – бо для них просто знизиться ставка податку. Компанії, які й так були на ССО, але мають найманих працівників, можуть обрати залишитися на 5% ставці, якщо нарахований обсяг ПДФО та ЄСВ буде вищим, ніж 3% від обороту. Ті ж, хто працював на загальній системі, перейдуть на “нову спрощенку” лише якщо зниження витрат на адміністрування буде достатньо значним, щоб виправдати заміну нульового податку на прибуток, якщо компанія збиткова, на сплату 2% з обороту в будь-якому разі. Не переходитимуть на нову систему переважно ті, чий бізнес не високомаржинальний або в яких є значні залишки запасів на складах. 

За даними Прем’єр-Міністра, станом на 20 травня “нову спрощенку” обрали 215 тисяч суб’єктів господарювання, серед яких понад 44 тисячі юросіб, в тому числі великі торговельні мережі, та 173 тис. підприємців.  

Які наслідки для державного та місцевих бюджетів?

За попередніми оцінками голови Податкового комітету Верховної Ради, втрати бюджету у квітні від запровадження ССО планувались на рівні 300 млн грн (при цьому середньомісячні надходження від податку на прибуток підприємств планувалися на рівні 13,2 млрд грн). Це був дуже оптимістичний прогноз – адже 2% податок з обороту надходитиме до місцевих бюджетів, а не до державного. Відповідно, державний бюджет втратить частину податку на прибуток та ПДВ, який раніше сплачували відповідні підприємства.

Справді, показники бюджету за квітень показали очікуване скорочення надходжень від ПДВ. Натомість за податком на прибуток підприємств план було перевиконано майже втричі через авансові платежі бізнесу. Звичайно, бізнес не зможе сплачувати податки наперед на постійній основі, враховуючи складну ситуацію на ринку, зниження попиту та інші фактори, спричинені війною, тож зрештою Мінфіну доведеться шукати інші джерела покриття видатків.

З огляду на інші податкові послаблення, імпортного ПДВ у квітні зібрано лише 26% від довоєнного розпису; за чистим внутрішнім ПДВ план виконано, але за рахунок того, що не здійснювалось відшкодування ПДВ. При цьому до війни імпортний ПДВ забезпечував понад третину доходів державного бюджету (за загальним фондом); внутрішній ПДВ – ще 15%.

Але якщо для державного бюджету нова ССО означає зниження надходжень, перш за все від ПДВ, то місцеві бюджети отримали додатковий зиск від податкових змін у вигляді 2%-го податку з обороту.

За перші чотири місяці 2022 року податкові надходження місцевих бюджетів є більшими, ніж за аналогічний період минулого року. За даними податкових органів, у січні-квітні місцеві бюджети отримали 110,3 млрд грн податкових платежів. Це на 9,8 млрд грн або на 9,7% більше аналогічного показника 2021 року, що передусім пов’язано з тим, що:

• податковими пільгами, що мали негативний вплив на місцеві бюджети, скористались не всі платники (наприклад, ФОПи 1-2 групи часто продовжують сплачувати податки, незважаючи на те, що мають можливість цього не робити під час воєнного стану); 
• вони отримали непланові надходження через перехід підприємств на “нову ССО”; 
• деякі платники сплатили податки наперед; 
• збільшенням виплат правоохоронцям сприяло вищим доходам від ПДФО в окремих місцевих бюджетах.

Водночас не можна стверджувати, що ситуація з місцевими бюджетами не погіршиться – адже ФОПи 1-2 групи можуть не сплачувати податки, а в результаті скасування акцизу на пальне місцеві бюджети втратять і це джерело доходів. Стан бюджетів тих громад, де були чи тривають бойові дії, буде складним. Одним із можливих рішень може бути надання субсидій з державного бюджету. Іншим – активізація роботи з містами-побратимами для вирішення нагальних проблем через механізми міжнародної допомоги (приклад –  м. Ірпінь).

Загалом, ситуація з надходженнями до державного та місцевих бюджетів залишатиметься непрогнозованою доки триватиме війна, оскільки активи підприємств атакують/руйнують, і у компаній знижується ліквідність. 

Що буде з державним боргом?

Закон про податкову реформу на час воєнного стану є інструментом антициклічної фіскальної політики, яка спрямована не стільки на наповнення бюджету, скільки на порятунок бізнесу і підвищення ділової активності підприємств, аби вони мали можливість працювати. 

У такому разі основним джерелом фінансування видатків бюджету стане середньострокове пільгове боргове фінансування та грантова/безповоротна фінансова допомога. Відповідно, держава найбільше розраховує на фінансові вливання з-за кордону від донорів та міжнародних фінансових організацій. 

У  квітні  для фінансування бюджету Мінфін запозичив 104,1 млрд грн (в еквіваленті).  За рахунок внутрішніх запозичень вдалося акумулювати 77,6 млрд грн, а зовнішніх – 26,5 млрд грн.  У січні та лютому запозичень було значно менше – 10,9 млрд грн та 7 млрд грн відподвіно, у березні більше – 145 млрд грн.  План запозичень за чотири місяці 2022 року було виконано на 156,2%, переважно за рахунок березня та квітня.

Ще на початку березня 2022 р. очікувалося, що боргові зобов’язання держави (в т.ч. гарантований борг) можуть сягнути 60,3% ВВП порівняно з 50% ВВП наприкінці 2021 року. Проте очевидно, що обсяг державного боргу залежатиме від тривалості та інтенсивності бойових дій (відповідно тривалості воєнного стану, обсягу руйнувань та кількості переміщених осіб). Судячи з інформації Мінфіну, у перші два місяці війни боргове фінансування бюджету становило понад 110 млрд грн на місяць (близько 4 млрд дол.). Враховуючи, що наприкінці 2021 року державний борг становив близько 95 млрд дол., його зростання на 4 млрд дол. протягом 10 місяців означає його збільшення до 135 млрд дол. Втім, у даній ситуації навряд чи можна прогнозувати інші показники – наприклад, обсяг ВВП.  

Інші податкові новації

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну фактично припинили працювати електронна система адміністрування ПДВ (ЕСА ПДВ) і Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН). Це зупинило процес відшкодування і порушило звичний режим адміністрування цього податку, а також створило значні проблеми для бізнесу, в першу чергу для експортерів, які протягом майже трьох місяців не отримували належні їм суми відшкодування ПДВ.

Однак цю ситуацію вдалося виправити. 13 травня 2022 року Парламент ухвалив законопроект №7360, яким відновлюється механізм відшкодування ПДВ. Після підписання цього документу Президентом платники податку зможуть повернутися до звичного механізму адміністрування ПДВ, буде відновлена повноцінна робота ЄРПН і поступово всі підтверджені суми до відшкодування надійдуть на рахунки платників. Законом визначив механізми реєстрації податкових накладних і терміни відшкодування ПДВ за період, коли ЕСА ПДВ не працювала. 

Втім, необхідно констатувати, що доходи бюджету недостатні для ефективного фінансування всіх потреб, у першу чергу воєнних. Саме тому Уряд змушений шукати джерела додаткового наповнення бюджету. Одним із них може бути підвищення податків. Одна із пропозицій Уряду – підвищення військового збору із 1,5% до 3%. Таке підвищення могло б компенсувати втрати надходжень від збору через зростання безробіття в період війни. Проте законопроект, який передбачав такі зміни, не був ухвалений. Тому зростання навантаження на заробітну плату в Україні поки відкладається. І хоча підвищення військового збору на 1,5%, ймовірно, не призвело б до погіршення суспільних настроїв, оскільки усвідомлення громадянами необхідності підтримки армії є надзвичайно високим, але воно могло б створити додатковий тиск на бізнес. Особливо враховуючи, що із поточними ставками надходження від ПДФО та військового збору за квітень 2022 року були на 19% нижчими від довоєнного плану, а постійне місце роботи за опитуваннями втратили біля 25-30% людей.

Що у підсумку?

Зараз склалася унікальна ситуація, коли одні платники сплачують податки авансом, а інші – не платять за минулі податкові періоди. Коли одні подають декларації про майновий стан і доходи та беруть участь в одноразовому добровільному декларуванні, а інші – досі не видають фіскальні чеки. Коли волонтерство стає національною доблестю, а публічні фінанси потребують глибокого переосмислення через розбалансування дохідної частини, зростання зовнішніх і внутрішніх зобов’язань та пріоритизації вирішення поточних питань фінансування витрат, пов’язаних із веденням війни. Тим не менше, надалі стан публічних фінансів буде менше залежати від змін нормативно-правового забезпечення, а більше – від трансформації стосунків між платниками податків та державою в цілому через вироблення нового суспільного договору, в якому ключовими будуть євроінтеграційний вектор та несприйняття корупції.

Лібералізація оподаткування в період війни є вимушеним антикризовим заходом. Зниження ставок акцизного податку, ПДВ, запровадження єдиного податку в розмірі 2% фактично для всіх підприємств, послаблення адміністративного навантаження на платників, дерегуляція бізнесу і послаблення податкового контролю допомогли бізнесу пережити шок. 

Скориставшись такими інструментами, компанії отримали можливість зосередитися на питаннях бізнесу, пошуку нових можливостей для відновлення і налагодження виробництва продукції, а не перейматися пошуком ресурсів та засобів для розрахунку та сплати податків. Однак, потрібно розуміти, що запроваджені зміни – це лише антикризові (миттєві) заходи, які ефективно працюють протягом нетривалого часу. Після завершення війни та стабілізації ситуації вони стануть скоріше шкідливими, ніж корисними. А тому після досягнення поставлених цілей – відновлення ділової активності та зниження рівня безробіття, держава має повернутись до постійної посткризової моделі оподаткування. 

Останні заяви урядовців, зокрема Міністра фінансів про потребу у підвищенні податків до довоєнного рівня для стабілізації економіки, показують, що уряд це розуміє. Тому система оподаткування, скоріш за все, буде ще не раз змінюватись цього року.