Як працює енергетична система України після масових обстрілів з боку росії та які прогнози її відновлення – обговорювали Юлія Мінчева, «Вокс Україна», та Сергій Коваленко, генеральний директор компанії YASNO, у подкасті «Що з економікою».
Стан енергосистеми
Енергосистема складається із двох великих частин — генерації електроенергії (тобто виробників – електростанцій) та мереж (які доставляють електроенергію до осель українців).
Україна була профіцитною в плані генерації енергії, тому що у нас є багато видів генерації – від атомної енергетики до «зеленої». Але ситуація змінилася через обстріли. Також ми фактично втратили генерацію від Запорізької АЕС (знаходиться в окупованому Енергодарі – ред.). Тому зараз ми повинні думати, скільки електроенергії за певний проміжок часу — день, тиждень, місяць — може згенерувати Україна. Ми як споживачі не повинні думати узагальненими категоріями «сьогодні є світло, а завтра його немає, і колись воно буде». Варто розуміти, що осінньо-зимовий період — дуже довгий, і нам потрібно економніше ставитися до споживання енергії. Мова не про аварійні відключення, а про ситуацію в цілому — коли ми не вимикаємо світло вдома, не вимикаємо зовнішню рекламу і таке інше.
Буває і так, що електроенергії вдосталь, але пошкодили частину мереж, і електроенергії немає у якійсь частини міста. Енергетики працюють над тим, щоб це відновити. Однак відновлення не завжди відбувається швидко, і не завжди мережі можуть вийти на повну потужність. Буває, що такі мережі не витримують навантаження від споживачів, і потрібно терміново скоротити споживання електроенергії. Якщо ми повідомляємо: «Друзі, мережа вже на межі й треба різко скоротити в цей день споживання світла», то потрібно це робити. Тому що, якщо ми на 30-40% не знизимо споживання світла, то якась частина міста однозначно залишиться без нього.
Роль держави у русі до енергоефективності
Примусом важко досягти значних результатів. Тому варто запроваджувати регулювання, яке буде вигідним для споживача. Наприклад, є програми, які спонукають споживачів перейти від споживання газу на електричні та теплові насоси. Держава веде не тільки комунікаційну кампанію, але і компенсує частину витрат на такий перехід. При такому підході держава і споживач рухаються в один бік.
Рекомендації для бізнесу
Особливість бізнесу – нижча гнучкість, ніж у побутових споживачів. Однак можна “пожертвувати” тим, що не є частиною бізнес-процесів – наприклад, освітленням вивісок, офісним освітленням, яке можна приглушити.
Якщо ж мова про якийсь станок, який працює від електрики, то тут, на жаль, бізнес не може нічого зробити, тому що йому або виробляти продукцію. Єдине, що можу порадити — мати стабілізуючий генератор або ще щось, щоб у разі аварійного вимкнення електроенергії був запас часу для коректного завершення бізнес-процесів. Але є ще третій пункт, я його називаю «гра в довгу» — енергоефективність. На мій погляд, треба вже зараз робити кроки для того, щоб загалом знизити електроспоживання. Ми запустили проект “YASNO.Енергоефективність”, де працюємо з конкретними бізнесами для зниження їхнього електроспоживання. Зазвичай його можна зменшити на 10-40%, і це вигідно для бізнесу. Ми бачимо ціни на електроенергію в Європі, тому ризиковано очікувати, що вона буде дешевою в Україні завжди.
Рекомендації для споживачів
Щоб уможливити відновлення пошкоджених електромереж, перш за все споживачі мають вчасно сплачувати за електроенергію. Тому що, якщо немає коштів, то їх ніде взяти. Зараз на кінцевих споживачів припадає борг у 0,5 млрд грн, а є ще борги у державних підприємств, приватного бізнесу. Ці гроші потрібні для виплати заробітної плати працівникам, для відновлення енергосистеми.
По-друге, споживачі мають економити енергію, як ми вже обговорили.
Чого очікувати?
Я залишаюсь оптимістом, тому що українська система є дуже потужною. Думаю, що буде дуже важко поставити нас у тотальний блекаут. Однак, нам потрібно готуватись до найгірших сценаріїв, коли військовий пресинг на нас буде достатньо великим. Тому я наголошую — кожна оселя, кожен громадянин повинен підготуватись до відключень незалежно від того, де він знаходиться – на Київщині, на Чернігівщині, на Дніпропетровщині.
Публікація видана в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні та Міжнародного фонду «Відродження».
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
