Політичні погляди громадянського суспільства: вільна економіка, обмежені свободи

Можна припустити, що «особливі політичні погляди» є радше стихійним та погано сформованим набором думок, а не узгодженою політичною позицією. Ми аналізуємо дані опитування та пропонуємо свої ідеї до цієї дискусії. «Активна меншість» виглядає більш ліберальною в питаннях економіки, але не в питаннях моралі чи особистісних свобод.

Кого віднести до громадянського суспільства?

Вивчати громадянське суспільство (ГС) непросто. Суперечки починаються вже на рівні базових категорій — що таке громадянське суспільство і кого до нього віднести? Хтось вважає, що громадянським суспільством є ті люди, які входять до громадських організацій і об’єднані формальними зв’язками. Хтось може відповісти, що до громадянського суспільства варто віднести всіх небайдужих громадян об’єднаних почуттям відповідальності за спільну мету (у різних груп мета може бути своя). Ми будемо спиратись на так званий функціональний підхід, який поєднує попередні два. У доволі тавтологічний спосіб цей підхід відносить до громадянського суспільства людей, які виконують функції, притаманні громадянському суспільству. Таким чином, цей підхід дає можливість не обмежуватись лише формальними зв’язками, водночас не розповсюджуючи визначення на все суспільство. 

Як порівняти людей з ГС та інших?

Для аналізу ми взяли дані опитування, яке проводилося навесні 2019 року для дослідження «українці на політичному компасі». У цьому опитуванні було багато питань про політичні погляди. Ми відносили респондента до групи «ГС», якщо він брав участь у значущих політичних подіях (вибори, агітація, петиції, протести) або був активно залученим до проектів соціального спрямування. В базі даних даних було два питання, які вказували на таке залучення:

• Про участь у протестах (брати участь в акціях протесту Євромайдану або допомагати його учасникам); 
• Про участь у волонтерській діяльності протягом останніх 12 місяців або роботу в неприбутковій організації. 

У результаті ми виокремили групу з 251 респондента, кожен із яких підпав хоча б під один з критеріїв громадянського суспільства. Відповідно, решта 949 респондентів не підпали під жоден з критеріїв.

В опитуванні респонденти відповідали на 24 питання стосовно економічного та політичного устрою, на які вони могли обрати відповідь за шкалою від одного до п’яти, де 1 – «Я повністю НЕ погоджуюсь», а 5 – «Я повністю погоджуюсь». Для аналізу ми перекодували ці значення у шкалу від -1 до 1 (-1, -0.5, 0, 0.5, 1). Ми порівняли відповіді між двома групами «ГС» та «не-ГС» на кожне з них. 

Результат порівняння – ГС ліберальні в економіці

Нижче на графіку відображені всі 24 питання та середні відповіді «ГС» та інших громадян. Якщо питання стосується економіки, воно позначено «ЕК». Якщо ж воно стосується питання моралі чи особистих свобод, то воно позначене «СВ». 

У сфері економіки було шість питань зі статистично значущою різницею відповідей ГС та не-ГС. За всіма цими питаннями саме ГС підтримували менше втручання держави в економіку (тобто були ліберальніші). Це питання про безкоштовну медицину, земельну реформу, мінімальне втручання держави в економіку, продаж збиткових державних підприємств, відсутність державного регулювання цін, ефективність пільг. 

А ось серед питань про політичні та особисті свободи тільки три мали впевнену статистичну різницю. Це були питання про секрети дітей від батьків, декриміналізацію вживання легких наркотиків, ставлення до вільних демонстрацій та ін. (докладно див. рис. 1.). За цими питаннями ГС знову ж таки були ліберальніші.

До всього цього, ще декілька питань були на межі допустимої статистичної значущості (ставлення до графіті, погляди на питання гендеру, на безкоштовну освіту). За цими питаннями респонденти-ГС були зовсім трохи ліберальніші, ніж не-ГС.

В інших питаннях респонденти ГС та не-ГС були подібні. В цілому це не викликає здивування, адже більшість українців погоджуються, що держава має піклуватись про громадян та що бізнес має платити податки. Одночасно меншість українців як у громадському секторі, так і поза ним хочуть повернути смертну кару чи схвалюють цензуру.

ГС є більш ліберальними в економічних питаннях. Але чи є вони більш політично активними?

Чи корелює приналежність до ГС із політичною активністю? Для того, щоб респондент увійшов до групи політично активних, йому необхідно було відповідати всім таким критеріям: 

• збирається голосувати на наступних президентських і парламентських виборах;
• брав участь мінімум у двох із трьох минулих виборів (якщо дозволяв вік);
• чув хоча б про одну з цих реформ: медичну, освітню, пенсійну. 

Ми порівнюємо, наскільки політично активними були респонденти ГС та не-ГС, в Таблиці 1. Дійсно, респонденти-ГС більш залучені в політику, ніж респонденти не-ГС.

Висновок

Більшість українців прагнуть, щоб держава розвивалась і забезпечувала добробут громадян. Питання - як саме цього досягти? Чи потрібно для цього лібералізувати економіку? Чи, можливо, її треба регулювати? У таких питаннях респонденти-представники громадянського суспільства відрізняються від інших респондентів. Респонденти ГС скептично ставляться до втручання держави в економіку, частіше підтримують ринок землі (опитування відбулося ще до проведення земельної реформи), відсутність державного регулювання цін, приватизацію збиткових держпідприємств та загалом мінімальне втручання держави в економіку. І хоча ці респонденти також більш ліберальні в окремих питаннях щодо людських прав та свобод (вони підтримують демонстрації і готові підважувати роль авторитетів у житті), все ж таки більшість питань, які відрізняють погляди ГС від не-ГС, є економічними, а не питаннями моралі чи особистих свобод. Крім того, представники ГС більш політично активні. 

В цілому, можна сказати, що ГС відрізняються від інших українців кількістю, своєю залученістю, своїми поглядами. ГС знаходяться в меншості (кожен п'ятий респондент). Але ці люди є більш політично активними (ходили на вибори, хочуть ходити на вибори, знають про реформи). Вони підтримують вільнішу економіку, але не обов'язково підтримують ліберальні ідеї у сферах моралі та стосунків між людьми.