Посівна в умовах бойових дій: виклики глобальній продовольчій безпеці
Beta

Посівна в умовах бойових дій: виклики глобальній продовольчій безпеці

Photo: ua.depositphotos.com / ver0nicka
14 Березня 2022
FacebookTwitterTelegram
49

У світі зростають ціни на продовольство. При цьому через війну значно ускладнене проведення сільгоспробіт в Україні, що може призвести до значного дефіциту продовольства у світі та подальшого зростання цін. В Україні не вистачає пального, добрив, є проблеми з логістикою та людськими ресурсами. Міністерство аграрної політики допомагатиме аграріям – зокрема зараз воно запустило спеціальну платформу, де збирає потреби фермерів.

Ще до початку війни Росії проти України ціни на продовольство значно виросли (рис. 1). У січні 2022 р. світові ціни на основні види продовольства досягли рекордного рівня. Загальний індекс продовольчих цін ФАО в січні становив 135,7 пункта, що на 1,5 пункта (1,1%) більше, ніж було в грудні 2021 року. Військові дії на території України спричинять значне підвищення світових цін на продовольство. Агресія Росії проти України загрожує продовольчій та гуманітарній безпеці у багатьох країнах світу. 

Рисунок 1. Індекс цін на продовольство ФАО

Джерело: FAO

Україна входить до ТОП-5 світових експортерів продовольства, тому менше ніж за місяць весь світ відчує наслідки війни в Україні. Україна та Росія спільно забезпечують 29% світового експорту пшениці, 19% світових постачань зерна кукурудзи та 80% світового експорту соняшникової олії. За даними Міністерства сільського господарства США, на Україну припадає 16% світового експорту кукурудзи (при цьому 30% імпорту кукурудзи до Китаю надходять з України), 12% експорту пшениці, 50% експорту соняшникової олії. Перебої з постачанням із регіону Чорного моря вплинуть на загальну глобальну доступність продовольства. 

Лише за перший тиждень воєнних дій на території України вартість продовольчої пшениці на світовому ринку виросла на 100% і становить $400 за тонну. Для порівняння, в лютому минулого року цей показник становив $150 за тонну. На даний момент експорт зерна з України припинено, а це означає, що Україна не зможе поставити світові законтрактовані мінімум 6 млн т пшениці та 15 млн т кукурудзи, якщо війна триватиме. З урожаю 2021 р. Україна експортувала 16.7 млн т пшениці та 13.7 млн т кукурудзи.

Подальша ситуація з продовольчою безпекою в Україні та країнах Близького Сходу та Північної Африки, які є основними імпортерами продовольства з України, значно залежить від проведення посівної кампанії. Наразі розпочинається найскладніша за всю історію незалежної України весняна посівна в умовах бойових дій. Забезпечення ресурсами у значній частині господарств становить 30-50%. Згідно з опитуванням сільгоспвиробників, яке провів Mind, найбільша проблема – це паливо. Далі за “рейтингом проблемності” йдуть добрива, насіння, засоби захисту рослин, запчастини до техніки. Частина господарств скаржиться, що закупили все необхідне ще восени, але наразі немає фізичної можливості це отримати, оскільки перевезення по Україні ускладенені. Проаналізуємо окремо кожен елемент посівної кампанії.

Терміни проведення

Війна ставить під загрозу посівну кампанію, яка має розпочатися орієнтовно у третій декаді березня (залежно від погодних умов). Потрібно в стислі строки, щоб не втратити вологу, посіяти ранні ярі культури, такі, як пшениця, ячмінь, овес, горох, ріпак, окремі овочеві. В цей період також необхідно підживити озимі зернові та технічні культури, зокрема пшеницю, жито та ріпак. Також необхідно запасти достатню кількість посівного матеріалу та матеріально-технічних засобів для висівання у квітні високоенергетичних культур: кукурудзи на зерно, соняшнику та сої. З цими культурами, за експортом яких Україна є одним із лідерів у світі, ситуація може бути критичною. Більш втішне становище лише стосовно пшениці, понад 70% якої є озимою та наразі потребує лише додаткового підживлення та внесення засобів захисту посівів.

Людські ресурси

В Україні 24 лютого 2022 р. підписано указ про проведення загальної мобілізації. Згідно з документом, мобілізація має бути проведена на території всієї країни. Мобілізація проводитиметься протягом 90 діб із дня набрання чинності цим указом. Указом передбачено здійснити призов військовозобов’язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб ЗСУ. Відповідно, значна кількість працівників, які були залучені до сільськогосподарських робіт, наразі долучилися до збройних сил та територіальної оборони. Щоб забезпечити посівну, уряд запроваджує бронювання військовозобов’язаних. Аграрні підприємства та виробники продовольства подаватимуть Мінагрополітики переліки критично важливих працівників, яким буде надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.

Забезпечення пально-мастильними матеріалами

Неабиякої актуальності набуває питання забезпечення сільськогосподарської техніки паливно-мастильними матеріалами. 

За даними Консалтингової групи “А-95”, у 2021 р. з Росії та Білорусі в Україну надійшло відповідно 2,05 та 2,89 млн т дизпалива, що разом становить 72% імпорту дизпалива. Зрозуміло, що сьогодні Україна не може купувати пальне у країн-агресорів. Тому потрібно терміново шукати альтернативних постачальників. Пальне з альтернативних джерел (Польща, Туреччина, Литва) на 7-10% дорожче, проте Рада зараз розглядає скасування акцизу, що має знизити його вартість. 

Логістика та контроль портів

Порти вкрай важливі для нас. По-перше, українська економіка дуже залежна від міжнародної торгівлі. По-друге, понад 60% українського експорту відбувається через морські порти. У свою чергу українська економіка дуже відкрита й інтегрована до світової торгівлі.

Контроль портів є критичним і для забезпечення своєчасної посівної кампанії. У 2021 році 1,2 млн т дизпалива (в півтора рази більше, ніж у 2020-му), зайшли до України морем. Теоретично морем можна закрити російський та білоруський імпорт. Перспективним альтернативним постачальником палива та інших складових посівної може стати Литва. Минулого року Україна закупила у неї 691 тис. т палива, що на 11% більше, ніж у 2020.  

Мінеральні добрива та засоби захисту рослин

Вторгнення Росії в Україну може призвести до тривалих перебоїв у глобальних поставках калійних і азотних добрив для сільськогосподарських культур. Адже якщо санкції обмежать постачання добрив із Росії та Білорусі, ціни на них виростуть, відповідно фермери вноситимуть менше добрив, що призведе до зниження урожайності та зростання цін. 

І якщо для азотних добрив є альтернатива, то за калійними Росія та Білорусь сукупно контролюють 40% світового ринку. Для Європи 25% обсягу азоту, калію та фосфатів (основних поживних речовин для сільськогосподарських культур) надходить із Росії. Враховуючи нинішню специфіку роботи митниці, поставка в Україну мінеральних добрив, засобів захисту рослин та посівного матеріалу наразі обмежена. Необхідно максимально використовувати внутрішні запаси. Проте вже зрозуміло, що через дефіцит добрив урожайність у 2022 році буде значно нижчою, ніж минулого.

Території військових дій

Аналізуючи дані  ресурсу Урожай Онлайн 2021 бачимо, що області з найбільшим валовим збором зернових і зернобобових культур (млн т) – це Одеська (4,4), Харківська (3,8), Дніпропетровська (3,8), Миколаївська (3,6), Запорізька (3,3), Херсонська (3,2),  Вінницька  (2,3) та Донецька (2,1). Основні райони вирощування продовольчих культур в Україні безпосередньо межують з Росією та Білоруссю, і там в останні дні йдуть бойові дії через агресію Росії та Білорусі. Відповідно посівна кампанія в цих областях ускладнена або взагалі неможлива. Напад Росії на Україну спричинив закриття портів та заборону руху торговельних суден в Азовському морі, яке з’єднується з Чорним морем – одним із найважливіших регіонів світу для торгівлі. 

Державна підтримка та координація

Міністерство агрополітики запустило платформу для допомоги в проведенні посівної-2022, аби з’ясувати потреби аграріїв для її успішного старту й допомогти ці потреби закрити. Мінагрополітики взяло на себе додаткові функції для координації розподілу всього, що потрібно для забезпечення посівної кампанії-2022. Це стосується постачання дизельного пального, насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин. Для забезпечення посівної кампанії у воєнний час бюрократію щодо насіння, зокрема, сертифікації, спростять. Так ДП “Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції” буде організовувати процес безперебійної реалізації насіння та садивного матеріалу, необхідного для посіву. На час воєнного стану цей процес відбуватиметься без додаткових процедур сертифікації. Для імпортного насіння достатньо сертифікату країни-виробника. 

Дивлячись на патріотизм, завзятість та самовідданість вітчизняних аграріїв, які найкращим чином проявляють себе на всіх фронтах оборони нашої країни від російської агресії, є впевненість, що й на аграрному фронті у нас також буде перемога.

Автори
  • Віталій Данкевич, доктор економічних наук, декан факультету права, публічного управління та національної безпеки, Поліський національний університет

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний