Потенціал цифрової трансформації у громадах України
Beta

Потенціал цифрової трансформації у громадах України

10 Січня 2022
FacebookTwitterTelegram
201

Цифрова трансформація — серед пріоритетів українського уряду. Перенесення державних послуг в онлайн і діджиталізація процесів передбачені в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, Державній стратегії регіонального розвитку, Економічній стратегії та планах міністерств. Усі системні зусилля обіцяють значно полегшити комунікацію між громадянами, державою та бізнесом. Про те, які кроки робить центральна влада, який потенціал мають громади та з чого їм починати свій трансформаційний шлях, читайте у цій статті.

Стаття підготовлена за підсумками сесії «Цифрова трансформація на місцевому рівні», що відбулася під час Міжнародного експертного обговорення 2021 «Партнерство для розвитку» 8 грудня 2021 року, у рамках аналітичного партнерства «Вокс Україна» та Програми «U-LEAD з Європою».

Цифровізація регіонального рівня

Ключова роль у цифровізації регіонів належить Міністерству цифрової трансформації України. Про напрямки трансформаційної роботи уряду розповідає заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Іонан. Перше, на чому акцентує увагу посадовиця — це запровадження нової для України посади — CDTO (Сhief Digital Transformation Officer), тобто заступник з питань цифрової трансформації. Ще у 2020 році такі посади з’явилися у всіх міністерствах, а наприкінці того ж року почали з’являтися заступники голів обласних державних адміністрацій з питань цифрової трансформації.

«Ми прагнемо, щоб поступово кожна окрема громада і кожне місто могли самостійно керувати  процесами цифрової трансформації, а їхні лідери були візіонерами і драйверами цього процесу. Для цього, звісно, потрібні сильні менеджери», — пояснює, чим зумовлена потреба у новій посаді, Валерія Іонан.

Мета міністерства — досягнення концепції «25-38-1400»: 25 заступників голів ОДА (на сьогодні їх призначено 14, 4  у процесі призначення), 38 CDTO у великих містах та 1400 цифрових лідерів у громадах.

«Основні функції людини на цій посаді розвиток базової цифрової інфраструктури: інтернет, центри надання адміністративних послуг, paperless (підписання та зберігання електронних документів), цифрові послуги, втілення галузевих цифрових проєктів у медицині, освіті, інфраструктурі, економіці. Це про спрощення управління за допомогою електронного документообігу, аналітики, великих даних, дашбордів, оцифрування реєстрів тощо», — розповідає Валерія Іонан.

Заступниця міністра також зазначає, що наразі громадам важливо навчитися збирати про себе достовірні дані, адже без цього неможливо мати впевненість у правильності ухвалених рішень.

«Ми розуміємо, що базова цифрова інфраструктура — це точка «нуль», фундамент, який ми маємо закласти зараз, у найближчі пару років, для того, щоб швидше показувати прогрес цифрової трансформації в інших галузях. Адже без хорошого доступу до інтернету, без матеріально-технічної бази, без цифрових послуг і належного рівня цифрової грамотності ми не зможемо говорити про великі стрибки у розвитку», — наголошує посадовиця.

Цифровізація місцевого рівня

Заступник міністра розвитку громад та територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Дудченко розповідає, що у затвердженій на сім років Стратегії регіонального розвитку значна увага приділена саме питанням цифрової трансформації. Наразі створюються регіональні стратегії, ухвалюються регіональні програми цифровізації.

«Зараз у співпраці з Програмою “U-LEAD з Європою” ми пропрацьовуємо інструмент, який дозволить нам всі ці стратегії зробити інтерактивними та викласти їх на одному ресурсі. Ми хочемо зробити такий інструмент, який дозволить орієнтуватись на метрики, які будуть закладені у всі стратегії, програми до проєктів, щоб розуміти, як саме певний проєкт вплинув на досягнення тих чи інших цілей, зафіксованих у стратегіях», — зауважує Олександр Дудченко.

За словами заступника міністра, коли у Мінрегіоні з’явилася посада CDTO, там розробили стратегію цифрової трансформації Міністерства, спрямовану на досягнення трьох основних цілей: розбудова спроможності міністерства; реалізація національних або загальнодержавних проєктів цифрової трансформації у сферах, за які відповідає Мінрегіон; регіональна цифрова трансформація, тому що Мінрегіон відповідальний за регіональний розвиток держави в цілому. 

Всі ці процеси підсилює Офіс регіонального розвитку. Основне завдання офісу — створення та розповсюдження бази успішних практик цифрового розвитку регіонів. «Потрібно вивчати, яким саме чином певна громада прийшла до змін, розуміти всю екосистему цих змін, починаючи від проблеми, яка була сформульована, який був застосований організаційний підхід, процеси, нормативно-правові акти, рішення місцевих рад, і, звісно, IT-інструменти і сталість використання цих інструментів», — зазначає заступник міністра.

«Ми зараз радимо всім громадам зосередитись на змінах які підвищують економічну ефективність, тому що вони забезпечать ресурсами, які надалі можна використовувати для потреб громади, — веде далі Олександр Дудченко. —  Після успішної децентралізації ми отримали багато кластерів громад. Є спроможні, багаті, є маленькі, але теж ініціативні, є громади, які орієнтуються на промисловість, а є громади, які орієнтуються на сільське господарство. У межах цих кластерів пропрацьовуватимемо ті зміни, які будуть громадам найбільш корисними».

Заступник міністра наголошує: рішення, яке вибудовується у громаді, має чітко відповідати можливостям цієї громади. Друга важлива річ — інтеграція рішень: чим більш однотипні рішення використовують громади,  тим легше потім добудовувати суміжні рішення, що забезпечує більш якісний процес ухвалення рішень на основі даних. Забезпечення громадам доступу до даних — одне із завдань Мінрегіону, адже на сьогодні громади позбавлені доступу до багатьох даних украй необхідних для ухвалення рішень: податки, земля, державні реєстри тощо.

Запорукою сталої цифровізації Олександр Дученко називає синхронізацію зусиль на всіх рівнях: на рівні громад, місцевої та центральної влади. «Важливо, щоб CDTO в регіонах і містах вивчали, що саме роблять центральні органи виконавчої влади для того, щоб не дублювати ці процеси і бути готовими до того, що цей функціонал буде скоро для них доступний».

Як зробити громади цифровими

Що потрібно зробити, щоб українські громади стали цифровими? Відповідь на це питання допомогло знайти дослідження, здійснене Міністерством цифрової трансформації за підтримки Інституту Маліка (Швейцарія). Зокрема, дослідження показало три проблеми, які стоять на шляху цифровізації в Україні. Перша — людський фактор, а точніше — відсутність спеціалістів на місцях, які можуть і хочуть працювати в цифровій трансформації. Уряд взявся вирішувати проблему шляхом навчання фахівців. Для пошуку цифрових лідерів у громадах Міністерство співпрацює з громадською організацією «Lift: Digital», яка повністю сфокусувалася на пошуку цифрових трансформаторів у регіонах. «Lift: Digital» відкриває можливості для проєктних менеджерів, менеджерів із комунікацій, менеджерів із розвитку, аналітиків, графічних дизайнерів, мережевих адміністраторів та інших фахівців. Проєкт допомагатиме людям, які хочуть знайти роботу у сфері цифрових трансформацій, пропонуючи їм посади.

Друга проблема — забюрократизована комунікація між центральними органами влади та органами місцевого самоврядування. Відповідно її вирішення полягає у спрощенні процесів або взагалі у відмові від тих із них, які виявляться необов’язковими. За підтримки Програми «U-LEAD з Європою» зараз Міністерство цифрової трансформації досліджує потреби в цифровізації у 125 громадах. Це допоможе краще зрозуміти стан справ на місцях.

І третя важлива річ — комунікація успішних кейсів. За словами Валерії Іонан, історій успіху насправді багато, але про них недостатньо говорять, аби громади брали приклад та рухалися вперед. Один із позитивних прикладів — досвід проєкту «Digital Cherkasy». 

«Найцікавіше те, що цей проектний офіс зараз фактично об’єднує зусилля донорів та бізнесу, а також об’єднує область і місто в темі цифрової трансформації», — зазначає Валерія Іонан

За чотири місяці діяльності проєктний офіс «Digital Cherkasy» був залучений до розробок стратегії цифрової трансформації області, концепції цифрової грамотності області та міста, а також до низки пілотних проєктів, як-от підключення безоплатного швидкісного Wi-Fi в лікарнях, впровадження телемедицини, віртуальні тури найбільш популярними туристичними місцями спільно з Google. Окремо — проєкти з цифрової трансформації екологічного напрямку, приміром, моніторинг якості повітря. У навчальному напрямку завдяки цифровим технологіям у Черкасах реалізується проєкт безпечної школи для дітей з особливими потребами. На фінальному етапі знаходиться погодження концепту проєкту «Smart вулиці».

«Дивовижно, що може зробити сильна команда з декількох менеджерів буквально за чотири місяці. І якби відповідна швидкість у нас була в кожному регіоні, в кожному місті, в кожній громаді, я думаю, що ми могли б рухатися швидше, і швидше, і швидше. Саме над цим ми хочемо працювати з нашими CDTO, в тому числі наступного року. Тому дуже закликаю всіх дивитися на різні формати рішень, які можуть зробити роботу CDTO ефективнішою», — наголошує заступниця міністра.

Насамкінець не можна не згадати про роль у цифровізації громад екосистеми проєктів «Дія». Це — застосунок «Дія», яким користуюся понад дев’ять мільйонів українців, портал державних послуг «Дія», національна освітня платформа «Дія.Цифрова освіта», проєкт «Дія.Сіті» як перша віртуальна бізнес-країна та проєкт «Дія.Бізнес», спрямований на розвиток підприємництва. У межах «Дія.Бізнес» вже працює 11 центрів підтримки підприємців у різних містах України. Крім того, Валерія Іонан розповідає про роботу Міністерства над оновленням порталу «Дія.Цифрова громада». На цьому порталі будуть доступні нові модулі цифрових продуктів та рішень для громад.

Уроки цифровізації з досвіду ЄС

Експерт Програми «U-LEAD з Європою» Донат Маг’ярі ділиться шістьма порадами для успішної цифрової трансформації на місцях.

Подбайте про наявність цифрової стратегії.

Експерт наголошує на важливості розуміння потреб користувачів та орієнтування на попит. «Плануючи цифрову стратегію та послуги, пропишіть шлях користувача та уявіть його досвід. Проведіть тест на готовність або зрілість. Визначивши рівень зрілості, громада отримує рекомендації про те, як діяти, яке навчання пройти та якими можливими заходами підтримки скористатися. Визначте “дорожню карту цифровізації” від початкового цифрового рівня до рівня цифрової зрілості. Сприяйте доступу до якісного навчання та консультаційних послуг. Шукайте ресурсів і фінансової підтримки», — закликає Донат Маг’ярі.

На переконання експерта, політики мають використовувати свій досвід та сприяти координації з екосистемою інноваційних центрів, мереж і платформ для забезпечення цифрової трансформації.

Забезпечте доступ до технологічної інфраструктури.

Громада повинна мати змогу використовувати цифрові технології, які стосуються стандартів, безпеки, технічних та технологічних можливостей. Іноді прості рішення дають найкращий результат. Як приклад успіху Донат Маг’ярі наводить відкритий портал даних про видатки в Австрії. Створений у 2013 році портал містить дані про видатки усіх громад держави, починаючи з 2010 року, безкоштовний доступ до нього мають мери всіх міст (за логіном), дані можна завантажувати.

Розвивайте цифрову культуру, навички та потенціал.

Громадам потрібно формувати цифрові навички у своїх працівників і громадян. Це дозволить використовувати цифрові платформи та розвивати інноваційну культуру в суспільстві. Безперервне навчання, організація цифрової освіти, об’єднання зацікавлених сторін у проєктах і цифрових ініціативах — напрямки, які необхідно розробляти та підтримувати.

Будьте розумним оператором і менеджером даних.

Збір, управління та використання даних громадою у різних процедурах — ключові моменти цифровізації. Один із варіантів управління даними — «кооперативи даних». Це — нова форма співпраці, в якій учасники діляться своїми даними та своїми інформаційними можливостями для створення колективного впливу.

«Кооперативи даних — це не щось дуже складне, його не треба обов’язково узаконювати. Насправді йдеться про форму співпраці для обміну даними. Це може мати певні бізнес наслідки, але водночас великі переваги отримають державний сектор і суспільство», — пояснює Донат Маг’ярі.

Експерт наводить успішний приклад управління даними в Україні — розроблений українським стартапом застосунок на основі відкритих даних для пошуку найкращого місця для життя «СityScale». 

«Розробники “СityScale” зрозуміли, що немає достатньої кількості відкритих даних на локальному рівні, тож почали збирати дані від користувачів на платформі. Вони можуть перевіряти рівень забрудненості повітря, рівень гучності, звукових шумів по всій Україні. Дані можна переглянути, відсортувати за певними параметрами. І це дуже інформативний сайт для іноземців, наприклад, які хочуть створювати свої підприємства в Україні», — розповідає Донат Маг’ярі.

Співпрацюйте та формуйте спільноту.

Планування та виконання планів у громаді може не обмежуватися лише адмініструванням, оскільки відкритий та спільний підхід формує фундамент для інновацій, процвітання та зростання. Цифрова трансформація відкриває нові шляхи співпраці – планування бюджету за участі всіх зацікавлених сторін, електронна участь, електронне голосування та багато інших можливих форм співробітництва.

Донат Маг’ярі наголошує на тому, що у громадах обов’язково мають бути цифрові амбасадори – люди, які промотуватимуть цифрову трансформацію. «Це можуть бути якісь локальні блогери, журналісти, неурядова організація чи, може, навіть місцевий бізнесмен».

Прикладом успішної консолідації зусиль спільноти заради цифрових перетворень є цифровий центр у столиці Болгарії Софії, який постав на місці громадської бібліотеки. «Ви теж можете розвивати цифрові центри на основі тієї інфраструктури, яка вже є, і навчати людей, як користуватися певними онлайн рішеннями і мобільними додатками», — зазначає експерт. За його словами, у Болгарії люди старшого віку, які цікавилися й опанували технології, ставали тренерами для інших.

Надавайте послуги з думкою про користувача.

Громада працює на користь громадян, а цифрові послуги можуть полегшити доступ. Для цього громада має зрозуміти, які послуги зробити цифровими, і структурувати їх для цієї мети. Послугами користуватимуться лише за умови, що користувачі мають знання про їх використання, а цифрові інструменти муніципалітетів і центральних органів влади популяризуються серед населення.

Висновки

Цифрова трансформація — не стільки абстрактна вимога сьогодення, а конкретна можливість стерти відстань між людьми та державою. Успішність та терміни впровадження цифровізації залежать водночас від багатьох чинників. Та найважливішими серед них є вивчення технічних спроможностей та запитів у громадах, стратегічне планування, цифрова освіта та наявність професійних цифрових лідерів на місцях, мотивація до освіти та розвитку через якісну комунікацію історій успіху.

«Вокс Україна» дякує стажеру проєкту VoxCheck Назару Забавському за допомогу у підготовці статті.

Автори
  • Юлія Гуз, журналістка, комунікаційна менеджерка