Повне енергетичне ембарго: короткочасний біль заради кращого майбутнього

Росія входить до трійки найбільших світових виробників викопного палива, а її економіка значною мірою залежить від доходів від нафти та природного газу. За даними МЕА, у 2021 році ці доходи становили 45% федерального бюджету Росії. У 2022 році ціни на викопне паливо лише зростали, тож за незмінних обсягів експорту Росія значно виграла б від збільшення доходів. Можна стверджувати, що вона досі отримує вищі доходи, навіть попри скорочення експорту через часткове ембарго. Повне ж ембарго на російські енергоносії лише з боку ЄС призвело б до зниження ВВП на душу населення на 1500-2500 доларів США (10-25%) – досить значне падіння, щоб послабити здатність Москви підтримувати свою агресію проти України.

Зважаючи на торговельні відносини, що історично склалися, негнучкість енергетичної системи та наявну інфраструктуру, енергетичне ембарго є непопулярним заходом у багатьох урядів через його негайний вплив на ціни на енергоносії та відповідні політичні наслідки. Проте для деяких країн припинення використання російських енергоносіїв є неминучим. Це стосується і ЄС, де ми наразі спостерігаємо явні ознаки того, що Росія використовує енергоносії як зброю, скорочуючи їхнє постачання до Європи. Однак, якщо Європа вже вчиться жити без російських енергоносіїв, то для решти клієнтів Росії це не так.

На нашу думку, всесвітнє енергетичне ембарго насправді може бути можливістю, якщо розглядати його у довгостроковій перспективі та діяти відповідним чином. ЄС, здається, вже визнає це. Віце-президент ЄК Франс Тіммерманс заявив у березні 2022 року, що «війна Путіна в Україні демонструє невідкладність прискорення нашого переходу на екологічно чисту енергію».

Всесвітнє енергетичне ембарго має низку потенційних переваг, які слід враховувати. По-перше, це поліпшення навколишнього середовища через споживання меншої кількості нафти та газу. Економісти в галузі екології та ресурсів давно підтримують ідею запровадження податків на вуглець чи обмежень на викиди. Ембарго, яке фактично усуває частину світових поставок, призведе до підвищення цін на енергоносії та зменшення кількості викидів CO2 в атмосферу. Додаткові вигоди від зменшення рівня забруднення повітря та твердих частинок можуть вельми позитивно вплинути на здоров’я людей. Ці вигоди залежатимуть від того, як країни реагуватимуть на вищі ціни на енергоносії та обмежений доступ до російських нафти та газу.

Водночас вищі ринкові ціни на енергоносії можуть фінансувати інвестиції у зелений перехід. Багато нафтовидобувних країн і регіонів наразі стикаються з проблемою переходу на відновлювані джерела енергії та закликами відмовитися від викопного палива. Вищі доходи через ембарго означатимуть більше державних надходжень до суверенних фондів, а також грошей на інфраструктуру та освіту для підтримки майбутнього зростання.

Вищі ціни також стимулюватимуть більше інновацій та перехід на вуглецево-нейтральні джерела енергії. Наразі Німеччина переглядає рішення про закриття своїх атомних електростанцій. Атомна енергія є вуглецево-нейтральною й порівнянна з вітровою та сонячною як за викидами на кВт–год, так і з точки зору безпеки. Вищі ціни на енергоносії стимулюватимуть інновації з розвитку розумних мереж, енергоефективності будинків та інших будівель, а також транспорту.

Нарешті, ембарго допоможе захистити заснований на правилах порядок, на якому побудована сучасна світова економіка. Прискорення кінця війни та сприяння перемозі України надішле потужний сигнал про те, що міжнародне співтовариство прагне та здатне йти на жертви заради захисту суверенітету інших держав і людської гідності. Підтримання цього порядку є життєво важливим для забезпечення майбутньої співпраці в протистоянні глобальним загрозам, як-от зміна клімату.

Короткострокові втрати від повного енергетичного ембарго є більш помітними, ніж вигоди. Високі ціни на енергоносії є ключовим чинником інфляції в усьому світі. Це як податок на всіх споживачів, що  призвело до політичних потрясінь і труднощів для сімей. Соціальне невдоволення також відчувається по-різному. Сім’ї з нижчим рівнем доходу стикаються з набагато більшими проблемами у зв’язку з інфляцією, а люди в більш холодному та енергоємному кліматі несуть більші витрати через високі ціни на енергоносії в осінні та зимові місяці. До того ж, інвестиції задля зменшення вищих витрат на енергоносії шляхом переходу на інші джерела енергії будуть дорожчими через зростання відсоткових ставок, що потенційно може позначитися на державних бюджетах.

Через це існують потенційні перешкоди для повного енергетичного ембарго в короткій перспективі. Компанії й країни намагатимуться уникнути ембарго та отримати вигоду від доступу до дешевшої енергії. Російська нафта вже продається за зниженою ціною, і в міру скорочення ринку Росія втрачатиме важелі впливу на перемовинах та продаватиме енергоносії зі ще більшою знижкою. Розробка будь-якого такого ембарго має це враховувати та намагатися підштовхнути країни та фірми до співпраці через вторинні тарифи та бар’єри.

Санкції відіграють важливу роль у політичних діях. Яким ефективним не було б повне енергетичне ембарго, воно, безсумнівно, матиме серйозні наслідки для економік, що його запроваджують. Для того, щоб санкції справили бажаний вплив на російську економіку, потрібен час. Важливо бачити ці негативні наслідки такими, якими вони є – побічними ефектами підтримки народу України та необхідним кроком у боротьбі з проблемами довкілля, з якими стикається наше суспільство. Якщо уряди думатимуть на більш довгострокову перспективу й працюватимуть над захистом найбільш уразливих верств населення, чим скоріше вони зроблять цей крок, тим більше життів буде врятовано і тим кращим буде цей світ.