Позиція Китаю щодо війни в Україні: доповідь Варшавського інституту

Позиція Китаю щодо війни у перші дні повномасштабного вторгнення

Реакція Китаю на російську агресію змінювалась разом з розвитком подій на фронті. Спочатку Пекін не висловлював чіткої позиції щодо війни, а державні китайські ЗМІ транслювали різноманітний контент. 25 лютого член Держради та міністр закордонних справ Ван І провів телефонні розмови з міністром закордонних справ Великої Британії Елізабет Трасс, високим представником Європейського Союзу із закордонних справ Жозепом Боррелем і дипломатичним радником президента Франції Еммануелем Бонне. Після розмов у заяві Китай зазначив, що суверенітет і територіальну цілісність усіх країн слід поважати, а також, що Китай заохочує усі дипломатичні зусилля, спрямовані на мирне врегулювання кризи в Україні. Важливо зазначити, що Пекін не засудив російське вторгнення і не назвав події агресією чи війною. Китай повторив російський аргумент про те, що війна москви проти України була спричинена невдалою архітектурою безпеки в Європі. Китай також підтвердив декларацію, яку Сі та путін підписали в Пекіні за кілька годин до офіційного відкриття зимових Олімпійських ігор у Пекіні 4 лютого 2022 року. У заяві проголошено підтримку інтересів Китаю в Індійсько-Тихоокеанському регіоні та вимог росії щодо безпеки в Європі. У декларації йдеться про китайсько-російське бачення нового глобального порядку, спрямоване на зниження важливості Сполучених Штатів у всьому світі. Китай утримався від голосування щодо проєктів резолюцій Ради Безпеки та Генасамблеї ООН із засудженням російської агресії. Однак 7 квітня 2022 року Пекін проголосував проти виключення росії з Ради ООН з прав людини на тлі російських воєнних злочинів у Бучі. Позиція Китаю щодо російського вторгнення в Україну ґрунтувалася на подіях в Україні та військових невдачах росії на початку війни.

Росія помилково припустила, що може захопити всю країну і війна може тривати довше, ніж очікувалося. Тим часом Китай був шокований твердою відповіддю Сполучених Штатів і Європейського Союзу, які ввели санкції проти росії та запропонували постачання озброєння Україні.

Посилення стратегічної співпраці з росією

Китай прагнув надати підтримку росії з початку вторгнення. Пекін вважає, що війна може поставити під загрозу позиції Європейського Союзу та Сполучених Штатів у всьому світі, що стане шляхом до нового глобального порядку, де Китай міг би зайняти провідну роль. Китай не надає повної підтримки росії, оскільки вона намагається реалізувати свої основні інтереси.

Міністр закордонних справ Китаю Ван І 30 березня 2022 року провів переговори зі своїм російським колегою сергієм лавровим у південно-східній китайській провінції Аньхой. У спільній заяві міністри закордонних справ Китаю та росії домовилися про розширення китайсько-російського стратегічного партнерства. Лавров наголосив, що обидві країни докладають постійних зусиль до багатополярного та демократичного світового порядку. Обидві сторони також засудили санкції Заходу, запроваджені після російського вторгнення в Україну.

У квітні 2022 року президент Китаю Сі Цзіньпін запропонував ініціативу глобальної безпеки, яка підтримуватиме принцип неподільної безпеки. Ініціатива, яка була офіційно оприлюднена 21 лютого 2023 року, містила двадцять пунктів для співпраці. У заяві Китай представив свою нібито неупереджену позицію щодо українського конфлікту, закликавши до мирних переговорів. Китай закликав усі сторони співпрацювати у сфері безпеки та залишатися відданими:

• підтриманню бачення спільної, всеосяжної, кооперативної та сталої безпеки;
• повазі до суверенітету і територіальної цілісності усіх країн,
• дотриманню цілей і принципів Статуту ООН,
• серйозному ставленню до законних проблем безпеки всіх країн,
• мирному вирішенню розбіжностей і суперечок між країнами шляхом діалогу та консультацій,
• підтриманню безпеки як у традиційних, так і в нетрадиційних сферах.

Китай продовжує повторювати свою пропаганду, щоб зобразити Пекін лідером стабільного та мирного світу. Уряд Китаю прагнув позиціювати себе як мирного посередника для припинення війни між росією та Україною з початку вторгнення. Водночас Пекін звинувачує Захід у тому, що він став на бік України, оскільки надав Україні оборонну зброю.

Китайський мирний план

Через рік після російського вторгнення в Україну Китай запропонував мирний план вирішення війни. Документ із 12 пунктів є частиною спроб Пекіна представити себе як нейтрального мирного посередника, хоча він більше схожий на політичну гру, а не на реальні зусилля зупинити війну.

У пункті 1 Пекін закликає до однакового застосування міжнародного права щодо поваги суверенітету всіх країн. Китай не засудив війну в Україні і не назвав її прямо вторгненням. У пункті 2 уряд Китаю закликає західні держави відмовитися від ментальності часів холодної війни, що виявляється в намірах розширити військовий блок. Водночас Китай різко критикує західну допомогу Україні. Пропагандистський наратив Китаю зображує допомогу Заходу Україні як агресивні дії щодо росії, які сприяють подальшій ескалації конфлікту. Уряд Китаю натякає на свою підтримку росії, стверджуючи, що будь-які проблеми безпеки повинні розглядатися серйозно.

У пунктах 3 і 4 Пекін стверджує, що всі сторони повинні припинити бойові дії та сприяти створенню умов, які дозволять відновити переговори про припинення вогню. З початку війни Китай зображував російську агресію як конфлікт між двома державами, закликаючи їх припинити військові дії, ігноруючи сам факт вторгнення росії в Україну. Китай досі не засудив війну в Україні і не назвав її вторгненням. У наступних двох пунктах мирного плану Китай закликає сторони віддавати пріоритет гуманітарним операціям і дотримуватися міжнародного права, уникаючи нападів на цивільні об’єкти чи персонал і гуманно поводитись з військовополоненими.

У пунктах 7 і 8 китайський уряд виступає за те, щоб усі сторони дотримувалися ядерної безпеки. Пекін засуджує будь-які атаки на атомні станції чи інші цивільні об’єкти, водночас закликає всі сторони дотримуватися Конвенції про ядерну безпеку 1994 року та уникати техногенних ядерних катастроф. Китай виступив проти будь-яких погроз розгорнути ядерну зброю, водночас закликаючи всі сторони уникати ядерних катастроф. Натякаючи на будь-які ядерні проблеми, Китай мав на увазі росію, оскільки Китаю надзвичайно важливо змусити москву відмовитися від своїх ядерних погроз.

У пунктах 9 і 11 Китай закликав усі сторони сприяти експорту зерна для сприяння глобальній продовольчій безпеці та підтримувати стабільність ланцюжків постачання. Це потрібно, щоб запобігти зриву міжнародної співпраці в енергетиці, фінансах, торгівлі продуктами харчування та транспортуванні, а також щоб не перешкоджати відновленню світової економіки. Пекін також запропонував запустити Чорноморську зернову ініціативу, щоб розблокувати постачання зерна на Близький Схід і в Африку. У пункті 10 Пекін стверджував, що односторонні санкції та максимальний тиск не можуть розв’язати проблему, натякаючи, що такі заходи призводять до ескалації конфлікту. І останнє, але не менш важливе, Китай готовий надати допомогу та відіграти конструктивну роль у постконфліктній відбудові України.

Україна та її союзники негативно відреагували на спроби китайської пропаганди допомогти розвʼязати війну в Україні за допомогою плану переговорів із 12 пунктів. Уряд Китаю відкидає те, що він назвав «менталітетом холодної війни», сподіваючись, що Захід припинить надсилати допомогу Україні та послабить санкції проти росії.

Візит Сі до москви

Міністри закордонних справ Китаю та росії зустрілися на полях саміту G-20 у березні 2023 року. Китай був єдиною країною, яка не засудила російське вторгнення в Україну на зустрічі міністрів закордонних справ G20, але пообіцяла продовжувати працювати, щоб росія та інші країни захищали мир, безпеку та процвітання. Голова Китаю Сі Цзіньпін перебував у москві з 21 по 23 березня 2023 року. Ця поїздка продемонструвала підтримку Пекіном росії в її протистоянні із західними країнами. Було підписано дві декларації про 

• поглиблення стратегічного партнерства та двосторонніх зв’язків, які вступають у нову еру, та
• пріоритети китайсько-російського економічного співробітництва до 2030 року.

Перша — це політична декларація Китаю, уряд якого прагне взяти на себе лідерство в новому світовому порядку. Заява також підтримує російські амбіції допомогти Пекіну.

Другий документ передбачає створення нової юридичної особи для розвитку Північного морського шляху — комплексу морських шляхів, що з’єднують Берингове море з північною частиною Атлантичного океану. Обидва лідери взяли на себе зобов’язання співпрацювати в низці економічних і торговельних сфер, погодившись врегулювати торгівлю між росією та Китаєм — та іншими країнами — в юанях.

Головним у порядку денному зустрічі був китайський мирний план. Російський президент заявив, що лише кілька пунктів можуть стати основою мирних переговорів з Україною, припускаючи, що росія не прийме інші положення. Зустріч виявила відмінність інтересів росії та Китаю. У той час як путін прагне заручитися достатньою підтримкою Китаю та підживлює конфронтацію між Вашингтоном і Пекіном, китайська влада докладає постійних зусиль, щоб зменшити вартість підтримки росії, водночас зберігаючи зв’язки зі Сполученими Штатами.

Відповідь Китаю на саміт G7

На цьогорічному саміті G7 у Хіросімі, який проходив з 19 по 21 травня 2023 року, були присутні лідери країн «Великої сімки» — США, Канади, Великої Британії, Італії, Німеччини, Франції та Японії, а також офіційні особи ЄС, у т.ч. президентка Європейської комісії та президент Європейської ради. У саміті також взяв участь президент України Володимир Зеленський. Раніше G7 працювала у форматі G8, але росію виключили з групи через незаконну анексію Криму в 2014 році. Серед іншого, члени G7 обговорювали російське вторгнення в Україну. У заяві країни «Великої сімки» продемонстрували чітку позицію щодо росії та Китаю.

Вони підтвердили свою непохитну підтримку України та пообіцяли запровадити подальші санкції та заходи для збільшення витрат росії. Зокрема, лідери G7 пообіцяли забезпечити обмеження експорту всіх товарів, які є критичними для російської агресії, включно з тими, що використовуються росією на полі бою, і вжити заходів для запобігання зусиллям росії уникнути покарання. Лідери «Великої сімки» також взяли на себе зобов’язання щодо подальшого скорочення способів обходу росією фінансових обмежень, зокрема запобігти використанню філій російських банків у третіх країнах для уникнення санкцій. Вони пообіцяли продовжувати тісно співпрацювати, щоб обмежити торгівлю та використання алмазів, видобутих, оброблених або вироблених у росії, і зменшити доходи, які росія отримує від експорту енергії та металів.

У заяві згадується і Китай і вітається нова координаційна платформа для протидії економічному примусу. Члени G7 рішуче виступили проти будь-яких односторонніх спроб змінити статус-кво силою чи примусом у Південнокитайському морі. Вони також закликали росію припинити агресію та повністю вивести свої війська та техніку з України, а також закликали Китай підтримати тривалий мир на основі територіальної цілісності відповідно до Статуту ООН. Заява ознаменувала сильну критику Пекіна, оскільки країни G7 заявили про відсутність змін в основних позиціях членів G7 щодо Тайваню. Лідери найбільш промислово розвинутих країн світу заявили, що ситуація з правами людини в Тибеті викликає серйозне занепокоєння.

Наприкінці саміту британський прем’єр-міністр Ріші Сунак назвав Китай авторитарним, заявивши, що Пекін наразі становить найбільший виклик глобальній безпеці та процвітанню. Британський чиновник сказав, що G7 та інші країни повинні працювати разом, щоб переконатися, що вони можуть знизити ризики через вразливість ланцюжків постачання з Китаю.

Це викликало критичну реакцію з боку речника МЗС Китаю, який звинуватив країни G7 у втручанні у внутрішні справи Китаю. Після саміту Пекін викликав посла Японії та застеріг Велику Британію від наклепу, оскільки вона засудила критику Китаю на зустрічі в Хіросімі. Міністерство закордонних справ Китаю звинуватило країни G7 у підриві стабільності в регіоні та блокуванні розвитку інших держав.

Висновки

Китай вважає війну в Україні можливістю підірвати репутацію Сполучених Штатів і Європейського Союзу в усьому світі та прискорити зміни у світовому порядку, де Пекін може отримати надзвичайну важливу роль. Пекін ухвалив найважливіше рішення зміцнити стратегічні зв’язки з росією, щоб завдати удару західним державам. Пекін змирився з погіршенням дипломатичних та економічних відносин із західними країнами, необхідним, щоб скомпрометувати Сполучені Штати та Європейський Союз. Китай прагне розвивати співпрацю з росією, оскільки торговельна залежність москви зростає. Загальний обсяг торгівлі між Китаєм і росією збільшився на 30% і досяг нового рекордного рівня у 2022 році. Китай став, безперечно, найважливішим торговим партнером москви. Пекін потребує дешевої енергії, а західні країни обмежили постачання технологій, тож російський імпорт напівпровідників з Китаю стрімко зріс.

Китай виніс уроки з війни росії проти України, які можуть створити основу для кризи навколо Тайваню. Будь-який конфлікт навколо Тайваню може змусити західні країни запровадити санкції проти Китаю, тому Пекін відклав свої військові дії на острові. Економічні зв’язки Пекіна з ЄС та Україною погіршились, оскільки ЄС та Україна вважають Китай союзником росії.

Спроби Китаю допомогти розв’язати війну в Україні за допомогою мирного плану переговорів – це лише пропагандистська стратегія, яка насправді не пропонує конструктивного рішення для припинення російського вторгнення. Пропозиції Пекіна не спрямовані на припинення бойових дій, і Пекін не турбується про посередництво в мирній угоді. Влада в Пекіні вважає, що вкрай важливо відвернути увагу від китайсько-російського зближення та поширити пропагандистський наратив, який звинувачує ЄС і НАТО у війні в Україні, одночасно формуючи імідж Китаю як мирного посередника для конструктивного рішення, у всіх країнах глобального півдня.