Правила чи здоровий глузд?

У 2018 році росія приймала чемпіонат світу з футболу. Це було за десять років після її вторгнення до Грузії, за три роки після того, як вона зрівняла з землею сирійські міста, і через чотири роки після початку війни проти України, яка тепер переросла у світову. Росія, як і Катар у 2022-му, отримала цей чемпіонат, підкупивши чиновників ФІФА. Кілька тижнів тому, незважаючи на геноцид українців, російських і білоруських спортсменів допустили до Олімпіади. Невідомо, чи був Міжнародний олімпійський комітет підкуплений чи просто аморальний. Але ці приклади чітко показують, що урок Олімпіади 1936 року в Німеччині забутий (або ніколи й не був засвоєний).

На жаль, є й інші, серйозніші, приклади інституційної деградації. Країна-агресор поширює свою дезінформацію з трибуни Ради Безпеки ООН, навіть із крісла її голови, хоча вона ніколи формально не вступала до ООН. Чи це відповідає цілям ООН щодо кращого та сталого майбутнього? Російське вторгнення знищило десятиліття прогресу в проблемах голоду, бідності та довкілля. Щоб подолати наслідки війни, знадобляться десятиліття, якщо не століття. 

Уявіть будь-яку «звичайну» організацію – компанію, університет, клуб тощо. Чи залишиться там надовго той, хто діє проти цілей цієї організації? Однак у світі міжнародного права чим більше правил ви порушуєте, тим краще ці організації захищають вас. Це породжує питання про те, чому ці організації взагалі існують.

Візьмемо, наприклад, Міжнародний кримінальний суд. Через його ордер за викрадення українських дітей путін не міг поїхати до Бразилії чи Південної Африки. Проте він знайшов країну, яка прийняла його, і таким чином показав, що МКС не може забезпечити виконання своїх приписів.

Нещодавні відео, де глава МАГАТЕ обіймається з росіянами, які окупували Запорізьку АЕС, викликають багато питань. Насамперед, чому росіяни зняли та розкрутили це відео? Швидше за все, з тією ж метою – дискредитувати МАГАТЕ так само, як вони дискредитували ООН та інші міжнародні агентства. 

Цій же меті служить і відправка місії МВФ до росії та призначення підсанкційної особи представницею росії в МВФ. Тепер МВФ повинен або дотриматися своїх правил і «обійняти» агресора, або діяти всупереч моралі та здоровому глузду, знов-таки дискредитуючи себе.

Проте найбільше занепокоєння викликає ЄС. Протягом багатьох років росія відкрито фінансувала ультраправі та ультраліві партії в Європі – без жодної реакції з боку європейських урядів. Росія інвестувала мільярди доларів у поширення дезінформації, але протягом багатьох років уряди боялися діяти проти сумнівних «медіа» з міркувань «свободи слова». Аналогічно, колективний Захід воліє використовувати кошти платників податків для допомоги Україні замість конфіскації російських активів через «захист прав власності».

Це абсурд. Адже для чого взагалі створювати правила? Правила існують для спільного блага. Наприклад, суспільство, де людям заборонено вбивати один одного на вулиці, безпечніше і приємніше, ніж суспільство, де людям це дозволено. Але якщо одні люди беззастережно дотримуються цього правила, а інші ні, то ті, хто дотримуються правил, скоро будуть мертві. 

Мабуть, забезпечити дотримання міжнародного права важче, ніж підтримувати громадський порядок. Адже якщо країна не хоче дотримуватися правил, важелів впливу на неї практично не існує. Однак у цьому разі вона не повинна користуватися перевагами міжнародного права. Погану поведінку не варто винагороджувати!

Крім того, правила повинні мати чітку мету і відповідати здоровому глузду. Наприклад, правило зупинки на червоне світло існує задля безпеки на дорозі. Однак у деяких країнах людям дозволено їхати на червоне світло, якщо хтось намагається їх пограбувати. Це порушення, але воно служить тій самій меті – безпеці на дорозі.

Сьогодні диктатури, які хочуть зруйнувати чинний світовий порядок, скоординовано  атакують Міжнародні організації, такі як ЄС, ООН (та її агентства), МВФ, а також НАТО (підважене нещодавнім наміром Туреччини приєднатися до БРІКС). Диктатури дуже вміло використовують правила проти тих країн та інституцій, які їх дотримуються. Однак ні хаос, що виникає внаслідок цього, ні новий світовий порядок, який вони собі уявляють, не сподобаються тим, хто цінує свободу та права людини. 

Отже, настав час узгодити правила з їхніми первісними цілями (наприклад, мир і безпека) і здоровим глуздом. При цьому правила не повинні поширюватися на порушників.