Проблеми Інвестиційної Промоції в Україні

Досвід країн FCS показує, що у випадку війни інвестиційна промоція набуває ще більшої важливості. Тому Україні негайно потрібна IPA (Investment Promotion Agency), діяльність якої має спрямовуватися на сприяння інвесторам та генерацію інвестицій.

Звіт «Бар’єри для інвестування в Україну» 2007 року зауважував наступне: «Досвід багатьох перехідних економік демонструє важливість створення позитивного іміджу країни шляхом забезпечення об’єктивної інформації про економічні можливості та аналітичної, законодавчої і організаційної підтримки потенційного інвестора (так звана інвестиційна промоція. – Прим.автора)». До цього часу в Україні немає інституцій, які би спеціалізувалися на зазначених питаннях.

У липні 2015 року проблема не вирішена, і такого типу інституції все ще відсутні. Дане есе – спроба розібратися в описаній ситуації та привернути увагу до проблеми інвестиційної промоції в Україні.

IPAs у світі

Варто почати з того, що близько 35 років тому зі зростанням потоків прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та лібералізацією світової економіки з’явився новий інструмент – інвестиційна промоція. Це спричинило появу організацій, безпосередньо відповідальних за реалізацію зазначеної компетенції – агенцій інвестиційної промоції (Investment Promotion Agencies, IPA). В 1980 році в світі нараховувалося 18 IPA, a в 1995 була заснована Світова Асоціація Агенцій Інвестиційної Промоції (WAIPA), яка до 2013 року налічувала вже 170 членів зі 130 країн. За результатами досліджень, $1, вкладений в інвестиційну промоцію, збільшує потоки ПІІ до $189. Поза тим, одне додаткове робоче місце, створене іноземним інвестором, потребує $79, витрачених на інвестиційну промоцію.

IPA в Україні

У 2010 році в Україні з’явилося Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами (Держінвестпроект), яке загалом започаткувало біля 20 національних проектів, із яких в результаті на 100% реалізовано лише 1. Агентством планувалося запровадити в Україні 10 індустріальних парків та 5 технополісів, але сьогодні найближчим до успішної реалізації є лише ІП «Соломоново» на Закарпатті, доля інших залишається невизначеною.

У 2012 році Держінвестпроект фігурував у міжнародному скандалі, коли голова агентства підписав мільярдну угоду з особою, яка не мала на це жодних повноважень. Загалом, за майже 4 роки діяльності Держінвестпроект здебільшого зарекомендував себе, як “неефективна структура”.

В результаті, Постановою КМУ агентство було ліквідовано 10 вересня 2014 року, але певні кошти на ліквідацію йому було виділено в Державному бюджеті 2015 року. Разом з тим, 24 січня 2015 року для міністра економіки колективом авторів була підготовлена презентація ідеї нового IPA Ukraine: Invest&Trade з готовим планом дій для його організації. Першим кроком мало стати створення комісії з ліквідації Держінвестпроекту, але на жаль, план не запрацював, тому що комісія була створена лише 31 березня, на 2 місяці пізніше, ніж планувалося (і за 7 місяців після виходу постанови КМУ про ліквідацію Держінвестпроекту). Наразі ситуація з Ukraine: Invest&Trade залишається невизначеною.

Інвестиції та війна

Нижче наведений список статей, в яких низький рівень інвестицій в Україні пояснюється фактором війни. Дійсно, в умовах, коли навіть Президент в одному із своїх інтерв’ю висловлює подібну позицію, важко знайти аргументи на підтримку того, що інвестиційна промоція зараз як ніколи потрібна Україні. Важко, допоки не подивитись на проблему інакше.

Україна є не єдиною країною в світі, що має війну на своїй території. Світовий Банк навіть розробив окремий класифікатор для таких країн –Fragile and Conflict-Affected Situations (FCS). В період з 2005 по 2012 рік близько 50 країн і територій були класифіковані так принаймні протягом року, а 25 країн – протягом всього зазначеного періоду. Виявляється, що сукупний середньорічний коефіцієнт приросту ПІІ в останніх був 12%, в той час як ріст ПІІ решти світу був лише 4.5%. Ефективна інвестиційна промоція разом із правильним фокусом на конкурентних галузях та інвесторах є головним інструментом досягнення подібного результату. Варто також зазначити, що кількість інвестиційних проектів у країнах FCS в галузях, пов’язаних із природними ресурсами (такими як газ, нафта чи метали), сумарно не перевищує кількість проектів у галузі фінансових послуг (17% проти 25%) – Таблиця 1. Це означає, що не можна пояснити даний феномен інтересом інвесторів до природніх ресурсів FCS країн. Крім того, було встановлено, що в 2006-2011 роках інвестор, який приймав рішення інвестувати в країни FCS за середньою ставкою доходу від інвестицій отримував на 50% більше, ніж середній інвестор у країнах з низьким рівнем доходів.

Переглянувши перелік компаній (Таблиця 2), що інвестували в країни FCS, та галузі, які вони презентують, можна переконатись, що Україна теж може бути в таргет-групі цих компаній для інвестування.

Висновок: війна не є головною причиною того, що інвестиції не приходять або йдуть із країни. Відповідно, проблема з інвестиційною промоцією в Україні набуває ще більш істотного значення та потребує якомога швидшого розв’язання.

Майбутнє українське ІРА. Яким воно може бути?

Спробуємо поміркувати, на що могло би бути схоже майбутнє українське IPA.

• Підхід

Wells and Wint (2001), автори одного із перших досліджень ефективності інвестиційної промоції країн, виділяють такі головні функції IPA: побудова іміджу, сприяння та послуги для інвестора, генерація інвестицій, політичне адвокасі. Спробуємо проаналізувати і порівняти виконання даних функцій в діяльності Держінвестпроекту і, наприклад, польського IPA (Polska Agencja Informacji i Inwestycji Zagranicznych, PAIiIZ). Для цього використаємо інформацію з офіційних сайтів установ, а саме, прес-релізи заходів та статті про діяльність агентств. Якщо інформація пов’язана, наприклад, зі сфокусованою на інвестора рекламою або прес-конференціями для журналістів, то відносимо дану інформацію до функції «побудова іміджу». Якщо це так званий ‘one-stop shop service’ або підтримка інвестора в отриманні для його бізнесу необхідних умов, то це «cприяння та послуги для інвестора». Якщо в статті IPA налічується більше ніж 1 виконана функція, то кожна з них отримує по 1 балу. Загальна кількість балів – це сума випадків використання (виконання) агентствами 1 із 4 своїх функцій. Період досліження: 03.2010-03.2014.

Ключова різниця в розподілі функцій ІРА між Держінвестпроектом і PAIiIZ полягає в тому, що більше 40% своєї діяльності PAIiIZ спрямовує на надання допоміжних послуг потенційним і актуальним інвесторам, а також на генерацію нових інвестицій, в той час як приблизно той самий відсоток діяльності Держінвестпроекту було спрямовано на побудову іміджу і промоцію проектів, які часто існували лише на папері.

Близько 60% статей обох IPA містять інформацію щодо потенційних або актуальних інвестицій. Цікаво, що на сайті Держінвестпроекту інформація про можливість створення робочих місць завдяки інвестиціям зустрічалась лише в 4-7% статей, в той час як в PAIiIZ лише в 2% статей така інформація була відсутня. Складається враження, що в PAIiIZ за досліджений період більше дбали про реальний економічний ефект (у вигляді створених робочих місць), в той час, як в Держінвестпроекті основною метою був власне факт промоції (часом віртуальних проектів).

Але промоція сама по собі є контрпродуктивною для країни зі слабким інвестиційним кліматом. Надзвичайно складно повернути розчарованого і зневіреного інвестора. Більше того, його негативний досвід може стати причиною відмови інвестувати в країну інших потенційних інвесторів.

• Організаційна структура

У презентації Ukraine: Invest&Trade було зазначено, що нове українське IPA буде департаментом Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Однак, IPA працюють ефективніше, якщо вони не є підрозділами міністерств, а безпосередньо підпорядковуються Прем’єр-міністру або Президенту і є більш незалежними в своїй діяльності.

Що є надзвичайно важливим і було презентовано авторами ідеї Ukraine: Invest&Trade – це участь представників бізнесу в наглядовій раді IPA. Даний факт збільшує рівень довіри інвестора до IPA, адже, як сказав П.Шеремета: “В Україні не буде іноземного інвестора допоки локальний інвестор не зарекомендує іноземному прийти та інвестувати в Україну”.

• Персонал
  

У більшості випадків  за успіхом окремих IPA стоять люди, а не інструменти.  Наприклад, чеське IPA CzechInvest починалось як фріланс-медіатор інвестицій без значних повноважень, але згодом це вже була потужна організація з персоналом в 320 людей. Автор ‘Is the Czech economy a success story? The case of CzechInvest’ описує цю ситуацію наступним чином:

Натхнення приходило від стандартів управління в корпораціях, а не від урядової бюрократії, де ланки в ієрархії та вік встановлюють рівні субординації та обмеження на особисту ініціативу. Персонал був дуже молодий із середнім віком 28.6 років. Навчання за кордоном вважалося перевагою, а навчальні візити заохочувалися

На противагу, процес відбору персоналу Держінвестпроекту виглядав приблизно так. Кандидат, наприклад, на посаду заступника голови агентства з традиційними для державної служби вимогами, стажем не менше 5 років та посадою не нижче 4 категорії на спеціалізованому екзамені отримував білет з питанням на зразок: “Поняття інвестицій, їх форми та види”, відповідав, проходив співбесіду і обіймав посаду. Виходить так, що люди з бізнесу з практичним досвідом у залученні інвестицій інколи не мали навіть можливості подаватися на дану позицію через невідповідність вимогам.
В майбутньому українському IPA має бути кардинально іншій підхід до набору персоналу.

• База даних інвестиційних можливостей

Це виглядає дивним, але в Україні досі немає так званої Greenfield and Brownfield Database – простого й ефективного інструменту презентації інвестиційних можливостей країни, який би в рази пришвидшив і спростив діалог з потенційним інвестором.   

Ні “білим слонам”*! (*”Білий слон” у фінансах – коштовний проект, який не справдив очікувань)

Однією із найбільших проблем Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами, як не парадоксально, були безпосередньо національні проекти – інструмент, подібний за метою до державних цільових програм, з якими часто і простежувалось суттєве або часткове дублювання завдань і заходів. Лише 4 проекти не мали аналогічних за спрямуванням програм і були абсолютно самостійні за своїми цілями, заходами, змістовним наповненням. Тому не є зрозумілим, чому агентство інвестиційної промоції взагалі відповідало за реалізацію стратегічних проектів, тим більше, якщо це жодним чином не входить до його функцій за визначенням (див. класифікацію Wells and Wint (2001)). В майбутньому українському IPA не повинно бути додаткових організаційних навантажень, які безпосередньо не повязані із основною діяльністью IPA. А національні проекти як інструмент, якщо і потрібні для української економіки, то за них має бути відповідальний окремий орган.

• Контроль

Контроль за діяльністю ІРА цілком можна здійснювати на громадських засадах. Наприклад, студенти Варшавської школи економіки щорічно проводить власне дослідження інвестиційної привабливості регіонів. Вони телефонують, пишуть електронні листи до кожної адміністративної одиниці своєї країни і, представившись інвестором, в основному англійською мовою формулюють намір інвестувати у визначеній локалізації. Разом з тим, молоді дослідники аналізують інформацію на веб-сторінках,  збирають інші необхідні дані і складають рейтинг адмінодиниць за такими критеріями як якість інформації, представленної на сайті; час очікування відповіді на запит інвестора, процедура листування  і т.д. Звіт цього дослідження “Gmina na 5!” з висновками і рекомендаціями становить частину загального звіту конкурентності регіонів від польського агентства інвестиційної промоції – PAIiIZ.

Схоже опитування, тільки щодо діяльності посольств, нещодавно було проведено і в Україні.

Отже, разом із появою нового українського IPA, можливо, зявляться і громадські організації, здатні його перевірити – адже роль такого собі “таємного інвестора” може виконати майже кожен.

Звичайно, зараз здається фантастичною ситуація, коли інвестори зможуть із легкістю отримати доступ до бази даних інвестиційних можливостей обласного чи районного центру, або наявність серед працівників сільради компетентної людини, яка здатна відповісти на запит інвестора англійською мовою. Але чи існує інший шлях для України, як не перетворити фантастику на реальність?         

Підсумовуючи

Чи можна пояснити (скоріше навіть, виправдати) проблеми інвестиційного клімату та інвестиційної промоції фактом війни в Україні?

Ні, не можна. Більше того, досвід країн FCS показує, що у випадку війни інвестиційна промоція набуває ще більшої важливості.

Чи потрібне Україні IPA?
Так і негайно. Ефективність і важливість діяльності IPA підтверджена практикою багатьох країн. Думка про те, що: «Ні, сьогодні Україні агентство із залучення інвестицій не потрібно. При чинній державній інвестиційній політиці, а точніше її відсутності, існування агентства як цього, так і його попередніх братів-клонів є недоцільним» є безпредметною. Не варто екстраполювати негативний досвід попередніх українських IPA на створення нового агентства з інвестиційної промоції.

Якими мають бути функції IPA?

Діяльність IPA здебільшого має спрямовуватися на сприяння інвесторам та генерацію інвестицій. Промоція не повинна переважати, тому що сама по собі може бути навіть контрпродуктивною.

Стандарти управління персоналом і функціонування IPA можуть бути запозичені в корпораціях. Не потрібно бути державним службовцем для того, щоб працювати в ІPA. Необхідними є позиції спеціалістів із залучення інвестицій з досвідом роботи в бізнесі, data scientists, бізнес-аналітиків, консультантів  і т.д.

Існує потреба у створені української Greenfield and Brownfield Database – простого й ефективного інструменту презентації інвестиційних можливостей країни.

Разом зі створенням IPA доцільним є запровадження громадської організації чи дослідницької групи з метою контролю й оцінки діяльності ІPA.

В майбутньому українському IPA не повинно бути додаткових організаційних навантажень, які безпосередньо не повязані із основною діяльністью IPA, таких як стратегічні національні проекти, наприклад.

Використана література