Propaganda diary: огляд російської дезінформації в європейських медіа в березні 2023 року

Propaganda diary: огляд російської дезінформації в європейських медіа в березні 2023 року

Photo: ua.depositphotos.com / leungchopan
7 Квітня 2023
FacebookTwitterTelegram
1081

У березні 2023 року VoxCheck промоніторив 85 медіа з Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії, Італії, Німеччини та виявив 917 кейсів дезінформації про Україну. Найбільше кейсів дезінформації ми виявили в польських (207), угорських (158), чеських та словацьких (по 146 у кожній країні) медіа. Найактивніше в березні європейські медіа просували наративи про контроль Заходу над Україною, виправданість російської агресії, дискредитацію української влади, а також «нацистську ідеологію» в Україні.

VoxCheck моніторить ЗМІ в країнах Європи (Німеччині, Італії, Чехії, Словаччині, Польщі та Угорщині) та аналізує дезінформаційні наративи про Україну, які поширюють ці медіа. Здебільшого виявлені фейки та маніпуляції співзвучні з головними наративами російських дезінформаційних кампаній. Щомісяця команда VoxCheck публікує звіт про результати моніторингу. Усі дезінформаційні повідомлення, згруповані у наративи, їхні спростування відображатимуться на вебсайті бази даних «Propaganda diary».

Польща

Під час моніторингу 11 польських ЗМІ ми виявили 207 кейсів дезінформації, які згрупували в 27 наративів. Найбільше кейсів потрапили до наративів про контроль Заходу над Україною (37 кейсів), нацизм в Україні (21 кейс) терористичні дії України (18 кейсів).

«НАТО буде боротися до останньої краплі крові українців», — така теза пролунала в рамках наративу «Захід контролює Україну та використовує у своїх цілях». Автори подібних тверджень впевнені, що західні країни йдуть на ескалацію війни. Щоб заплутати читача, дезінформаційні медіа поширюють одразу кілька теорій, які суперечать одна одній. Деякі пишуть, що ескалація війни вигідна лише США, а інші кажуть — США та Великій Британії чи одразу всім країнам НАТО. Якщо ж Україна не зможе протистояти росії, у польських медіа прогнозують боротьбу «не до останнього українця, а до останнього європейця». 

«Нацизм» України медіа намагалися знайти в усіх елементах української культури, починаючи з творчості Тараса Шевченка, в якій пропагандисти помітили «розпалювання міжнаціональної ворожнечі», і закінчуючи гаслом «Україна понад усе», що нібито є копією гітлерівського «Німеччина понад усе». Часто в новинах український політичний режим за замовчуванням називали нацистським або фашистським, але при цьому ніяк не обгрунтовували це найменування.

Образ України як терориста в ЗМІ формували за допомогою і старих, і нових фейків. Наприклад, укотре в публікаціях процитували російську позицію, що удари по енергетичній інфраструктурі України — це, мовляв, відповідь на «теракт» на Кримському мосту в жовтні 2022 року. Серед нових виправдань російської агресії прозвучали звинувачення України в організації терактів в прикордонних регіонах рф, а також у спробі замаху на проросійських лідерів у Придністров’ї.

Також у польському медіапросторі поширювали фейки про існування «чорної трансплантології»  (10 кейсів) в Україні як на фронті, так і в тилу. Схожу тему — експерименти над українцями — просували в рамках наративу про військово-біологічні лабораторії США в Україні (6 кейсів).

Словаччина

У результаті моніторингу 13 медіа у Словаччині ми знайшли 146 кейсів дезінформації, що можна розподілити між 19 наративами. Найбільш масовими виявились наративи про виправданість російської агресії (28 кейсів), контроль Заходу над Україною (25 кейсів), неминучий програш України у війні (21 кейс).

У рамках наративу про виправданість російської агресії пропагандисти поширили заяву путіна про те, що західні країни готували план винищення росії, подібний до планів нацистської Німеччини по знищенню слов’янських народів. Також прокремлівська медіа вдалися до класичного методу пропаганди: замість обговорення власних злочинів звинувачувати в усіх «гріхах» інші країни. Так, в одній із публікацій згадали операції країн НАТО у В’єтнамі, Іраку, Афганістані, Сирії та Лівії. Цей перелік за задумом має дискредитувати Захід та продемонструвати його лицемірну підтримку України проти російської агресії.

Поширюючи наратив про контроль Заходу, словацькі видання повторювали тезу про «прозахідний державний переворот в Україні 2014 році», який перетворив Україну на «протекторат» і змусив її боротися з росією. Тепер же Україну начебто змушують відмовитися від мирних переговорів, адже війна приносить «шалені прибутки» американським демократам та виробникам зброї. 

Укотре Україні пророкують поразку у війні. У березні стверджували, що Україна втратила сотні тисяч бійців убитими, а в цей самий час у Захода закінчилися ресурси для підтримки війни. Коментували й окремі битви — наприклад, Бахмут, після захоплення якого росія захопить ледве не всю Лівобережну Україну.

Масовим став і наратив про дискредитацію української влади (12 кейсів). Фейкороби головним чином зосереджувалися на інформаційних атаках проти президента Зеленського: називали його «клоуном, коміком, наркоманом, фашистом», пророкували його втечу з країни після воєнної поразки. Крім того, були згадки про те, що «українська пропагандистська машина» замовчує будь-які негативні новини, а натомість вигадує перемоги та героїв війни для підтримки бойового духу українців.

Також у цей період поширювали заклики до України негайно розпочати мирні переговори і піти на компроміс із росією (5 кейсів) та звинувачення в тому, що передача Україні боєприпасів зі збідненим ураном призведе до ядерної катастрофи (7 кейсів).

Угорщина

Ми промоніторили 13 угорських видань, знайшли 158 кейсів дезінформації та розподілили їх між 16 наративами. Найбільш поширеними стали наративи про контроль Заходу над Україною (30 кейсів) виправданість російської агресії (25 кейсів), дискредитацію української влади (22 кейсів). 

Угорські медіа вторять російським каналам, що західні країни зробили з України «антиросію» і що агресор бореться не з українцями, а із Заходом. Ба більше, за їхньою версією, Захід прагне ескалювати конфлікт: перенести війну на територію Білорусі або застосувати ядерний компонент, зокрема снаряди зі збідненим ураном, передані Україні. А українських політиків, зокрема президента, звинуватили в роботі на західний військово-промисловий комплекс.

Російську агресію в березні виправдовували типовими шаблонами: відновлення історичної справедливості, повернення «історичних територій» росії, знищення Донбасу протягом останніх 8 років, загроза геноциду, розміщення баз США в Румунії, Польщі та питання можливого приєднання України до НАТО. Аудиторію цих медіа намагаються переконати в тому, що в росії не було вибору: якщо б росія не почала вторгнення 24 лютого 2022 року, їй би довелося пізніше вести війну з усім Заходом, але вже за гірших умов.

Головна тема, яку використовували для дискредитації української влади, — бойові дії та мобілізація. Зокрема в кількох публікацій писали, що Україна не шкодує людей, а тому відправляє на фронт непідготовлених бійців або взагалі непридатних до служби, як-от неповнолітніх чи людей похилого віку. Водночас Зеленському дорікали в тому, що він як актор конструює «паралельну реальність», в якій для населення нічого не знає про негативні події в країні. А українську державу називали мертвою, оскільки нібито 40% її міст та інфраструктури знищено за рік вторгнення.

Доволі поширеним став наратив про те, що збройна допомога Україні затягує конфлікт та призведе до світової війни (12 кейсів). Крім цього, у дезінформаційній кампанії згадували наратив про українців, які хочуть приєднатися до росії (8 кейсів) — він полягав у повторенні фейків про «легітимність» російських псевдореферендумів в Криму в 2014 році та в Запорізькій, Херсонській, Донецькій, Луганській областях у 2022 році. 

Чехія

У рамках моніторингу 12 чеських медіа за березень ми виявили 146 кейсів російської дезінформації та 19 наративів. Найбільше повідомлень ми виділили в рамках наративів про нацизм в Україні (26 кейсів), дискредитацію представників української влади (24 кейсів), контроль Заходу над Україною (19 кейсів).

У чеських ЗМІ пригадали російську тезу «із 2014 року Україну заполонили нацисти». Мовляв, це проявилося і у використанні нацистських привітань, і у проведенні смолоскипних ходів на честь нацистських злочинців, і у створенні нацистських батальйонів, які в спеціальних таборах тренують молодь для здійснення екстремістських та терористичних дій. Окрему увагу також приділили дискредитації 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» у складі ЗСУ. У статтях стверджували, що подібне почесне найменування мав німецький підрозділ під час Другої світової війни. Щоправда, у ЗМІ проігнорували факт, що символ квітки едельвейс не є нацистським і що навіть у російській армії були підрозділи з такою ж назвою.

Головною ціллю інформаційних атак проти української влади став Володимир Зеленський. Його називали противником миру та «божевільним» через те, що він начебто закликав країни НАТО відправити своїх солдат воювати в Україну. Також чеські медіа процитували Олександра Лукашенка, який звинувачував українського лідера в диверсіях на території Білорусі. Загалом політичну ситуацію в Україні фейкороби називають майже революційною: буквально з дня на день «узурпатора Зеленського» позбавлять влади або самі росіяни, або ж опозиційні українці, так що президент змушений буде тікати в західні країни.

У рамках наративу про контроль Заходу російсько-українську війну називали проксі-конфліктом між росією та НАТО. Тим самим Україну намагалися позбавити будь-якої суб’єктності в цій війні, розглядали її як «пішака» у великій геополітичній грі.

Також у Чехії активно поширювали наратив про історичні події в Україні (8 кейсів). Наприклад, в одній публікації повторили заяву проросійської румунської сенаторки, що нібито частина українських територій — це історичні землі Румунії, які треба повернути. Поширювали й традиційні для російської пропаганди тези про те, що росіяни століттями проживали в Харкові та на Донбасі, а отже ці території повинні належати росії.

Німеччина

У 19 німецьких медіа ми виявили 126 кейсів дезінформації та 20 наративів, які відповідають цим кейсам. Найбільше кейсів було про контроль Заходу над Україною (27 кейсів), воєнні злочини, нібито скоєні українською армією (15 кейсів), дискредитацію представників української влади (13 кейсів).

Для обгрунтування наративу про контроль Заходу над Україною ЗМІ неодноразово цитували російських політиків. Слова голови мзс рф про зацікавленість західних країн у підтримці Україні лише заради послаблення росії та китаю. Або заяву голови державної думи, що за допомогою війни США послаблює європейську економіку та забезпечує продовження власної гегемонії. Тема суперечностей між Європою та США згадувалася й в інших публікаціях: наприклад, фейк про Німеччину, яку «англосакси» використовують у протистоянні з росією, як це було і раніше у двох попередніх світових війнах.

Демонізація українських збройних сил у німецьких медіа відбувається через поширення інформаційних вкидів про  «воєнні злочини ЗСУ». За словами дезінформаторів, «доказами» цих злочинів є обстріли як прикордонних областей росії, так і окупованих територій України в Донецькій та Херсонській областях. У жертви цих обстрілів записують все мирне населення та цивільні об’єкти: житлові будинки, школи, дитячі садки, лікарні, торгові центри тощо. При цьому про справжні воєнни злочини, скоєні російськими окупантами, у медіа, які потрапили до моніторингу, нічого не повідомляли.

Найчастіше українську владу дискредитують фейками про катастрофічну ситуацію на фронті та жахливе ставлення командування до солдат ЗСУ. Зокрема в одній статті казали, наче командування навмисно позначає загиблих бійців як зниклих безвісти, щоб не виплачувати компенсацію родичам військового. Інформаційна кампанія з дискредитації зачепила й Володимира Зеленського — цього разу в медіа вигадали, що французькі аніматори створили серіал про українського президента, в якому той розпочинає війну заради покращення власного рейтингу та капіталу. Насправді ж авторів анімації не вдалося встановити. Найімовірніше, це була скоординована російська атака.

«Утиски православної церкви в Україні» (13 кейсів) став ще одним масовим наративом у німецьких ЗМІ. Наратив складався з фейків про дискримінацію прихожан російської православної церкви під назвою УПЦ МП та порушення свободу віросповідання.

Італія

За березень ми виявили 134 кейси дезінформації у 17 італійських медіа. Усі кейси ми розділили на 29 наративів, найбільші з яких — це війна росії з НАТО або «колективним Заходом» (19 кейсів), контроль Заходу над Україною (18 кейсів) та поразка України у війні (9 кейсів).

Щоб виправдати воєнні невдачі в Україні росія вже неодноразово стверджувала, що вона давно воює не з українськими військовими, а з усім блоком НАТО чи так званим «колективним Заходом». Російському впливу піддалися й деякі італійські медіа. Російсько-українську війну називають не інакше як проксі-конфліктом НАТО та рф. Водночас роль України в цьому геополітичному протистоянні — «приносити в жертву» власне населення заради чужих інтересів. І ці жертви, згідно з з дезінформаційними повідомленнями, настільки високі, що альянс НАТО вимушений все більше бути залученим до ведення бойових дій.

«Західний контроль над Україною» італійські ЗМІ пояснювали збагаченням західних країн за рахунок постачань озброєння Україні та використання війни дя ізоляції Китаю, росії. Також США нібито мають окремий інтерес у послабленні Європи як економічного конкурента. Через перераховані причини Захід змушує Україну затягувати конфлікт, а сама Україна змушена буде розплачуватися з величезними боргами за надану допомогу.

Пропагандисти також писали про «гарантований» програш України у війні, посилаючись на великі людські втрати та нестачу озброєння, зокрема в боях на Донбасі. Більш того, вони запевняють, що Захід більше не підтримуватиме боротьбу України, адже його арсенали вичерпані. Звідси випливає «висновок», що Україна остаточно втратила шанси повернути окуповані території, і єдиний варіант вижити — піти на поступки агресору.

Варто відзначити ще такі наративи — «Криза в Європі та світі розпочалася через Україну» (8 кейсів)  та «Україна — терористична держава» (8 кейсів). Перший складається з фейків про антиросійські санкції, які мали «руйнівний» вплив на економіку ЄС, але не змогли дестабілізувати росію. А за допомогою другого наративу Україну безпідставно звинувачували в підриві «Північних потоків», тероризуванні цивільних у росії та застосуванні хімічної зброї.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний