Реформи залягли на дно. Огляд Індексу реформ за IV квартал 2018

VoxUkraine систематично розраховує темп проведення економічних реформ в Україні. Квартальні огляди дозволяють подивитися на те, що відбулося протягом трьох місяців, «з висоти пташиного польоту». Перед вами восьмий квартальний огляд реформ – за четвертий квартал 2018 року. Попередні огляди можна прочитати за посиланнями (2017-Q2, 2017-Q3, 2017-Q4, 2018-Q1, 2018-Q2, 2018-Q3).

У ІV кварталі 2018 реформи рухалися повільно, середнє значення Індексу реформ становило +0,61 бала (з можливих від -5,0 до +5,0). Середньорічний темп у 2018 (+0.65 бала) є найнижчим з початку моніторингу, у 2015 індекс дорівнював +1,18, у 2016 – +0,85, у 2017 – +0,70 бала (графік 1).

Коротко: тенденції

У ІV кварталі було прийнято 34 нормативних акти, які експерти оцінили як реформаторські. Середня оцінка Індексу реформ цих законів та постанов склала +1,2 бала (у попередньому кварталі також було ухвалено 34 нормативних акти, їхня середня оцінка також становила +1,2 бала).

Серед найважливіших подій цього кварталу:

• закон про реформування наглядових рад державних банків (Індекс реформ #97),
• постанова, що дозволяє клієнтам банків дистанційно відкривати рахунки завдяки системі BankID (Індекс реформ #97),
• методичні рекомендації з організації корпоративного управління в банках України (Індекс реформ #99),
• закон про відповідальність за порушення процедур при імпорті автівок (Індекс реформ #98),
• закон про забезпечення прозорості у видобувних галузях (Індекс реформ #95),
• закон про «єдине вікно» на митниці (Індекс реформ #95)
• зміни до Бюджетного кодексу щодо середньострокового бюджетного планування (Індекс реформ #101),
• постанова , яка розширює перелік даних, які мають оприлюднювати банки (Індекс реформ #101).

У цьому кварталі була зафіксована одна антиреформа (Індекс реформ #100). Верховна Рада змінила норми Податкового кодексу щодо діяльності авторизованих електронних майданчиків, через які оцінювачі нерухомості передають інформацію про вартість об’єктів до єдиної бази даних. Послуги таких майданчиків є обов’язковими при купівлі-продажу нерухомості в Україні.

Сьогодні існує 4 майданчики, які надають такі послуги. Проте, як показують розслідування Бігус-інфо (перше, друге), всі вони, імовірно, пов’язані між собою, бо працюють на одному програмному коді. У зв’язку з цим АМКУ відкрив справу.

Нові норми стосовно майданчиків, які прийняла Верховна Рада, посилили бар’єри для входу нових гравців на цей ринок. Тепер для запуску нового майданчика потрібна згода вже існуючих. Тобто фактично жодна компанія не зможе зайти до цього ринку, доки це не погодять конкуренти.

Ініціатори реформ

За ініціативи народних депутатів було ухвалено 10 законів, які змінюють правила гри в економіці, із середньою оцінкою +1,6 бала. Найважливіші з них створюють незалежні наглядові ради у двох державних банках, де їх раніше не було – Укргазбанку та Укрексімбанку (Індекс реформ #97), посилюють відповідальність за порушення процедур при імпорті автівок – для легалізації «євроблях» (Індекс реформ #98), забезпечують прозорість у видобувних галузях (Індекс реформ #95), та спрощують проходження «єдиного вікна» на митниці (Індекс реформ #95). Нагадаємо, що у попередньому кварталі було ухвалено 6 реформаторських законів, ініційованих депутатами, з тією самою середньою оцінкою + 1,6 бала.

Кабмін у ІV кварталі ініціював 16 прогресивних змін законодавства (середня оцінка +1,0 бал), зокрема зміни до Бюджетного кодексу щодо середньострокового бюджетного планування (Індекс реформ #101). Також КМУ ініціював зміни Податкового кодексу. Частина цих змін є позитивними – підвищення акцизів та екологічного податку відповідно до зобов’язань України з Угоди про асоціацію. Частина негативні – посилення бар’єрів на ринку послуг з передавання інформації про оцінку нерухомості (Індекс реформ #100).

У попередньому кварталі за ініціативи уряду було ухвалено 19 прогресивних змін законодавства. Середня оцінка цих нормативних актів склала +0,9 бала.

Національний банк ухвалив 8 постанов із середньою оцінкою +1,5 бала. Серед них – постанова, що дозволяє клієнтам банків дистанційно відкривати рахунки завдяки Системі BankID НБУ (Індекс реформ #97), методичні рекомендації з організації корпоративного управління в банках України (Індекс реформ #99), постанова, яка розширює перелік даних, які мають оприлюднювати банки (Індекс реформ #101).

У попередньому кварталі постанов було 7, а їхня середня оцінка склала +0,9 бала.

З ініціативи Президента не було ухвалено жодного закону, який би просував реформи. У попередньому кварталі таких законів було два.

ТОП-3 напрямки реформ у другому кварталі:

Банківський сектор

Ключові події за цим напрямком – постанова, що дозволяє клієнтам банків дистанційно відкривати рахунки завдяки системі BankID (Індекс реформ #97), методичні рекомендації з організації корпоративного управління в банках України (Індекс реформ #99) та постанова, яка розширює перелік даних, які мають оприлюднювати банки (Індекс реформ #101).

Постанова НБУ, що дозволяє дистанційно відкривати рахунки завдяки системі BankID (від 01.11.2018 № 116) запроваджує механізм віддаленої ідентифікації клієнтів банків.

Початкову ідентифікацію фізичної особи має проводити один із банків-учасників BankID. Відтак ця особа зможе користуватися банківськими послугами на сайті будь-якої компанії чи банку, підключених до BankID. Це зокрема дасть можливість клієнтам банків дистанційно відкривати рахунки без необхідності відвідувати відділення банку.

У нових методичних рекомендаціях з організації корпоративного управління в банках України (Індекс реформ #99) НБУ змінив роль наглядових рад у процесі управління банками.

Згідно з рекомендаціями НБУ від 2007 року, основні органи управління банку – це загальні збори акціонерів банку, правління та наглядова рада. Наглядові ради часто не були дієвим органом та брали лише формальну участь в управлінні банком. Відсутність контролю за діяльністю банків з боку наглядових рад стала одним із чинників виводу з ринку понад 100 банків протягом останніх 5 років.

У нових рекомендаціях НБУ почав запроваджувати принципи корпоративного управління в банках, які розробив Базельский комітет з питань банківського нагляду. Зокрема, ними встановлено, що склад наглядової ради та правління повинен мати компетенції за всіма основними напрямками діяльності, які здійснює банк. Для цього в рекомендаціях визначено нове поняття «колективної придатності» органів управління банком та встановлено вимогу щодо колективної придатності членів наглядової ради.

Також, НБУ розширив перелік даних, які повинні оприлюднювати банки (Індекс реформ #101). Це черговий крок, який робить НБУ для того, щоб клієнти банків мали достатньо інформації для ухвалення рішень з вибору банківської установи для співпраці.

У травні 2015 (Індекс реформ #10) НБУ зобов’язав банки розкривати інформацію про своїх кінцевих власників. У січні 2018 (Індекс реформ #79) регулятор розпочав публікувати економічні нормативи для кожного банку окремо та зобов’язав банки оприлюднювати оборотно-сальдові баланси, інформацію про структуру та якість кредитного портфелю.

Цього разу НБУ зобов’язав банки оприлюднювати результати оцінки своєї стійкості та інформацію про:

• розподіл кредитів, у тому числі непрацюючих, у розрізі видів економічної діяльності позичальників,
• розподіл вкладів фізичних осіб у розрізі валют та сум вкладів,
• суму можливого відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Соціальний захист

Серед найважливіших реформ у цій сфері – закон, що забезпечує умови навчання дітей з особливими освітніми потребами (2541-VIII від 06.09.2018). Він імплементує норми Конвенції про права осіб з інвалідністю, яку Україна ратифікувала у 2009, до законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту». Мета закону – забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття освіти, отримання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг.

Зовнішня торгівля

У цій сфері прийнято важливі закони про посилення відповідальності за порушення процедур при імпорті автівок (Індекс реформ #98) та про «єдине вікно» на митниці (Індекс реформ #95).

Закон про посилення відповідальності за порушення процедур при імпорті автівок (2612-VIII від 08.11.2018), разом із законом про зниження акцизу на них (2611-VIII від 08.11.2018) ухвалено, щоб вирішити проблему з так званими євробляхами.

Для того, щоб мінімізувати податки та митні збори при ввезенні автівок з-за кордону, частина власників не оформлювала договори купівлі-продажу. Формальним власником залишалася фізична чи юридична особа, зареєстрована за кордоном, а фактичний власник їздив цією автівкою без реєстрації в Україні. Так, у 2017 році в Україну було ввезено та не вивезено 45 тис. автівок в режимі транзиту та 145 тис. у режимі тимчасового ввезення. Разом із цим, за даними Нацполіції, у 2017 році сталося понад 10 тисяч ДТП за участю транспортних засобів з іноземною реєстрацією (понад 6% від усіх автомобільних аварій). Відсутність української реєстрації ускладнює покарання водія, який порушив ПДР, оскільки за українським законодавством відповідальність лежить на власникові авто.

Очікується, що цей закон разом із законом про зниження акцизу на імпорт автівок (2611-VIII від 08.11.2018) буде стимулювати власників «євроблях» зареєструвати їхні автівки в Україні.

Закон про «єдине вікно» на митниці 2530-VIII від 06.09.2018 знадобився, оскільки для повноцінного запроваження «єдиного вікна» були необхідні законодавчі зміни.

Постанова уряду про «єдине вікно» (№364 від 25.05.2016) передбачала запровадження електронної інформаційної системи митниці, що об’єднувала всі види контролю при імпорті та експорті товарів (митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших). Очікувалося, що такі зміни мали б спростити митні процедури та значно скоротити час на їх проходження. Однак переваги «єдиного вікна» залишились обмеженими. Процедура була повільною, і компаніям іноді було швидше самостійно пройти всі кабінети, ніж скористатися можливостями «єдиного вікна». Фактично, головна мета створення механізму «єдиного вікна» так і не була досягнута.

Для зміни правил та процедур потрібно було змінити законодавство. Згідно з новим законом, протягом 6 місяців КМУ повинен допрацювати необхідне програмне забезпечення для єдиної інформаційної системи органів доходів і зборів, системи управління ризиками, системи митного оформлення та створити єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».

До президентських та парламентських виборів залишилися лічені місяці. Політичні сили, які хочуть виграти наступні вибори, мають можливість довести свою корисність через просування реформаторських законів, які позитивно вплинуть на майбутнє країни.