Російська дезінформація у Польщі: аналітична записка проєкту Kremlin Watchers Movement

Згідно з даними Відділу стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх справ (ЄСЗС), росія залишається головним суб’єктом, відповідальним за маніпулювання іноземною інформацією та втручання (FIMI), які вона веде 30 мовами (зокрема, 16 належать державам-членам ЄС). У період з жовтня по грудень 2022 року росія відповідальна за 88% усіх інцидентів FIMI, виявлених і проаналізованих ЄСЗС. З них 60% були спрямовані на підтримку російського вторгнення в Україну, а 33% були спрямовані проти української влади. У 35% випадків кремль намагався спотворити ситуацію щодо війни в Україні, нав’язуючи власну інтерпретацію подій, а в 42% випадків намагався спрямувати увагу громадськості на країни-члени НАТО, приписуючи відповідальність за виникнення конфлікту на них. Крім використання дезінформаційно-пропагандистського апарату, росія все більш витонченим чином використовує техніку імітації у своїх операціях впливу, наприклад, видаючи себе за міжнародні організації, засоби масової інформації та людей, які користуються широкою довірою. Техніка підробки зображень і відео також набуває значення, прикладом чого є  deep fake із нібито «закликом українців до капітуляції» президента України Володимира Зеленського. Російські операції з дезінформації підтримуються Китаєм, але масштаби цієї співпраці відносно обмежені, лише 5% проаналізованих випадків

Розпалювання міжнаціональної напруги між поляками та українцями

Однією з головних цілей російської дезінформації, спрямованої проти Польщі, є спровокувати етнічну напругу між поляками та українцями. З цією метою використовуються різні наративи, щоб викликати конфлікти між двома націями. Коли в лютому 2022 року почалася повномасштабна російська агресія проти України, росіяни розпочали дезінформаційну кампанію проти біженців. У соцмережах почала з’являтися неправдива інформація про те, що в Перемишльському та прикордонних повітах українські біженці нібито скоюють серйозні кримінальні злочини, такі як квартирні крадіжки, напади та зґвалтування. У наступні тижні росія намагалася розпалити невдоволення щодо українців, поширюючи наративи про те, що українські біженці в Польщі отримують «усе безкоштовно». Російські пропагандисти також використали вбивство у Варшаві у травні 2022 року для створення негативного іміджу українців у Польщі, поширюючи неправдиву інформацію про те, що це вчинили українці. Водночас у соціальних мережах поширювалися різноманітні оброблені відео, які нібито демонструють нові ймовірні акти насильства українців проти поляків.

Інший важливий дезінформаційний наратив, поширений росією з початку війни, передбачає, що Польща планує окупувати захід України. Згідно з цим наративом, польський уряд нібито заявив про плани приєднати до Польщі Львівську, Тернопільську, Івано-Франківську, Волинську та Рівненську області. Водночас ці наративи намагаються показати, що росія є справжнім гарантом територіальної цілісності України в її нинішніх кордонах. Дезінформація про плани Польщі захопити частину України має на меті, з одного боку, підірвати довіру українців до Польщі, а також виправдати дії росії, показавши її як єдину державу, яка гарантує незалежність України.

Дезінформація, спрямована на польсько-українські відносини, створюється росією з 2014 року, коли росія незаконно анексувала Крим і підтримала сепаратистів на Донбасі. Польща є одним із ключових союзників України і вже давно підтримує її європейські прагнення, підтримуючи її членство в ЄС і НАТО. З цієї причини росія прагне послабити відносини між країнами та створити антагонізм між націями. Після 2014 року російські пропагандистські центри намагалися створити негативний імідж України в Польщі, зображуючи її як фашистську державу. Часто з’являлися наративи про взаємні територіальні претензії, тобто так званий «польський Львів» чи «український Перемишль». На сприйняття українців серед поляків також вплинули наративи про шкідливу трудову імміграцію з України, яка нібито забере у поляків робочі місця.

Нагнітання атмосфери паніки і страху

Після початку вторгнення російські пропагандисти почали поширювати в Польщі інформацію, спрямовану на створення паніки та страху в польському суспільстві, переважно через соціальні мережі. Вони повідомляли, наприклад, що в Польщі закінчиться паливо, через що на заправках утворилися великі затори. Вони були спричинені не лише російською дезінформацією, оскільки люди зазвичай так реагують у кризових ситуаціях, але російська пропаганда, можливо, зміцнила їхні переконання. Так само були попередження, що в банкоматах закінчаться гроші. Дезінформація на цю тему особливо небезпечна, оскільки може підштовхнути людей масово бігти в банки та знімати гроші. Якщо багато людей захочуть забрати гроші з банку одночасно, резервів, які зберігає банк, буде недостатньо, що може похитнути стабільність фінансової системи. Наприкінці лютого 2022 року в Польщі справді було багато людей, які поспішали до банкоматів, і через це подекуди були затримки з наданням грошей. Проте банки були до цього готові, оскільки подібна ситуація була після спалаху пандемії COVID-19. Російські пропагандисти також поширювали неправдиву інформацію про те, що з Польщі вивозитимуть продукти харчування та інші продукти першої необхідності, тож люди почали купувати активніше продукти, внаслідок чого у деяких супермаркетах залишились пусті полиці. Дезінформація щодо вищевказаних тем поширювалася багатьма обліковими записами соціальних мереж, які публікували пости та вплітали ці питання в дискусії з іншими користувачами Інтернету, зокрема в Twitter і Facebook.

Знаковою подією для створення атмосфери страху в польському суспільстві став інцидент у Пшеводові, коли дві ракети російського виробництва влучили в польську територію поблизу кордону з Україною. У зв’язку з інцидентом у Пшеводові росіяни поширили різноманітну неправдиву інформацію, як-от:

• Україна є загрозою для Польщі,
• Україна хоче втягнути у війну Польщу і НАТО,
• Захід прагне спровокувати Третю світову війну,
• Ракетний інцидент є провокацією Заходу з метою ескалації конфлікту.

Росіяни використовують такі наративи, щоб спробувати створити хаос і паніку серед польської громадськості, а також підірвати підтримку Польщі в наданні допомоги Україні.

Послаблення позицій Польщі на міжнародній арені

Російська дезінформація також прагне послабити позиції Польщі на міжнародній арені. З цією метою Польща зображується в російських повідомленнях як маріонеткова держава, повністю залежна від США. Після пошкодження газопроводів Nord Stream I і Nord Stream II росія регулярно поширює неправдиву інформацію на цю тему. Одна з версій — припущення, що відповідальність за пошкодження трубопроводів несуть поляки, які зробили це за наказом США. Російські пропагандисти також намагалися знецінити нещодавній візит президента США Джо Байдена до Варшави та Києва, показавши, що насправді він не має жодного значення і росія на правильному шляху до досягнення своїх цілей. Також створювалися наративи про нібито кризу в польсько-американських відносинах, про що нібито свідчить те, що Джо Байден спочатку поїхав до Києва, а вже потім до Варшави. Насправді вибір Польщі відвідати цю частину Європи в річницю російського вторгнення підкреслив важливість Польщі в допомозі Україні. Другий за рік візит президента США до Польщі демонструє збереження найвищої інтенсивності двосторонніх відносин за останні роки.

Дезінформація про участь Польщі у війні

Ключовим елементом російської дезінформації, спрямованої проти Польщі, є наратив про участь поляків у війні проти росії. Одна з версій — припущення, що до війни в Україні причетні польські спецслужби, і що в місті Марганець Дніпропетровської області мала з’явитися група польських офіцерів для виселення та репресій проросійськи налаштованих жителів міста. Згідно з цим наративом російських пропагандистів, офіцери мали бути одягнені в українську форму та діяти під командуванням НАТО, співпрацюючи зі СБУ. Безпідставні звинувачення на адресу Польщі та НАТО покликані представити російсько-українську війну як протистояння з «русофобським» НАТО, а дії Польщі та Альянсу – як агресивні щодо росії. Стверджуючи, що НАТО безпосередньо бере участь у війні в Україні, росія прагне виправдати свої дії тим, що вони мають оборонний характер. Російські пропагандистські центри також поширили повідомлення про нібито участь польських найманців у війні, припускаючи, що близько 1200 з них були вбиті. Це повідомлення ґрунтується на тому, що у війні в Україні бере участь Інтернаціональний легіон оборони України, у якому є понад 20 тисяч іноземних добровольців, у тому числі поляків. Важливо, що добровольці зголошуються служити в ньому добровільно, за особливим порядком, і їхня мотивація не є фінансовою, тому їх не слід відносити до найманців.

Протидія російській дезінформації в Польщі

Станом на 2014 рік Польща є однією з ключових цілей російської дезінформації. У 2015-2019 роках Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) видворило загалом 28 іноземців за гібридну діяльність проти національних інтересів Польщі. У наступні роки було вислано 45 російських «дипломатів», а десятки людей, пов’язаних із російськими чи білоруськими спецслужбами (часто під прикриттям журналістів), які займалися збором інформації та поширенням дезінформації в Польщі, були оголошені персонами нон грата. Провідну роль у боротьбі з російською дезінформацією в системі національної безпеки Польщі відіграє речник міністра координатора спеціальних служб, який звітує про діяльність польських розвідувальних і контррозвідувальних служб. Спеціальний урядовий сайт публікує аналізи дезінформаційних кампаній, спрямованих на Польщу. Допоміжну роль відіграє Центр урядової безпеки (RCB), який інформує громадян через соціальні мережі про виявлені наративи, які поширює росія в польському інформаційному просторі, а Інститут комп’ютерних наук NASK веде проєкт #WłączWeryfikację, що розвінчує фейкові новини. Деякі міністерства (наприклад, міністерство закордонних справ) створили спеціальні департаменти, відповідальні за стратегічні комунікації. Проте немає головної інституції з повноваженнями координувати діяльність усієї державної адміністрації щодо раннього виявлення та протидії іноземним дезінформаційним операціям. Також бракує більшої співпраці між державою та аналітичними установами, науковими колами та неурядовим сектором.

Після вторгнення росії в Україну уряд Польщі вжив ряд заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу російської дезінформації. Ще 24 лютого 2022 року Національна рада з телерадіомовлення (KRRiT) прийняла постанову про виключення з реєстру телевізійних передач таких російських пропагандистських каналів, як RT (Russia Today), RT Documentary, РТР Планета, Союз ТВ, Росія 24. На практиці це унеможливлювало розповсюдження росією спотвореного зображення війни в Україні через вищезазначені програми в кабельних мережах, супутниках та інтернет-платформах. Підставою для рішення стало положення Закону про телерадіомовлення (1992 р.), яке надає KRRiT право викреслити програму з реєстру, якщо протягом 12-місячного періоду вона щонайменше двічі розміщувала контент, який пропагував дії, що суперечать польському закону або національним інтересам, а також ставлення та погляди, що суперечать моралі та суспільному благу, і які, серед іншого, розміщували вміст, що спонукає до вчинення терористичного злочину або загрожує безпеці та обороні держави. 

Слідом за рішенням Польщі Європейський Союз (ЄС) на початку березня 2022 року вирішив накласти санкції на RT і Sputnik, а також провідних пропагандистів кремля. У червні санкції були поширені на інші російські телевізійні програми (Росія РТР/РТР Планета, Росія 24/Russia 24, TV Center International), які не можна поширювати на території ЄС через кабельне, цифрове, супутникове телебачення, через Інтернет або мобільні додатки.

Тим часом KRRiT розширив сферу санкцій на програму державного телебачення Білорусі, а Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) вже пішло далі і заблокувало доступ до понад десятка російських пропагандистських каналів (наприклад, Lenta, RIA, Sputnik, Ruptly) та проросійські ЗМІ в Польщі (наприклад, Niezależny Dziennik Polityczny, Myśl Polska, Wici Polskie, Wolne Media, wRealu24, Xportal), які поширюють російську дезінформацію. Рішення було прийнято на підставі статті 180(1) Закону про телекомунікації (2004), яка чітко визначає, що підприємець у сфері телекомунікацій зобов’язаний негайно заблокувати телекомунікаційні з’єднання або передачу інформації на вимогу уповноважених органів, якщо такі з’єднання можуть створювати загрозу обороні, державній безпеці та громадському порядку або уможливлювати таке блокування цими суб’єктами.

Крім того, польська служба Google вирішила заблокувати доступ до YouTube-каналів, що належать RT (4,7 млн підписників) і Sputnik (317 тис. підписників). Блокування не мало на меті повне вилучення каналів із сервісу. Його територіальна сфера дії обмежена Польщею, однак, таким чином, Google також вирішив демонетизувати контент, опублікований RT і Sputnik, тобто заборонити їм отримувати кошти від реклами на онлайн-платформах. Обмеження можливості поширювати дезінформацію в Інтернеті призвело до того, що російська пропагандистська машина перенаправила свою шкідливу участь у додаток Telegram, популярність якого зросла з 35 мільйонів (2014) до понад 700 мільйонів (2023) завантажень по всьому світу (понад 40 мільйонів у Польщі).

Вплив російської дезінформації щодо війни в Україні на польське суспільство

Незважаючи на заходи, вжиті польською владою для обмеження впливу російської дезінформації на суспільство, інформаційні маніпуляції кремля продовжують впливати на сприйняття людьми війни в Україні, а також тем, пов’язаних з нею. Про це, зокрема, свідчить опитування, проведене Maison & Partners на замовлення Варшавського інституту підприємництва у вересні 2022 року та січні 2023 року. Опитування проводилося на репрезентативній вибірці з 1061 поляка, які посилалися на вісім тез, які вважаються сумісними з повідомлення російської пропаганди, спрямованими на іноземну аудиторію. Порівняльний аналіз відповідей з інтервалом у 5 місяців може свідчити про зростання впливу російських маніпуляцій  в Польщі. Результати опитування свідчать про те, що:

• 63% поляків вважають, що «Польща не може дозволити собі утримання біженців» (зростання на 3%);
• 41% опитаних стверджують, що «біженці з України насправді є економічними мігрантами» (6% зростання);
• 40% громадян вважають, що «не можна дражнити росію через те, що вона має ядерну зброю» (збільшення на 5%);
• 36% погоджуються, що «Польща повинна сприяти миру навіть ціною територіальних поступок від захисту України перед російським агресором» (4% зростання);
• 34% опитаних стверджують, що «Польща не повинна надавати військову допомогу Україні, оскільки це веде до ескалації конфлікту, учасником якого Польща не є» (зростання на 4%);
• 34% польської громадськості вірять у теорію змови, що «війна в Україні є змовою ліберального Заходу, який також відповідальний за спричинення пандемії коронавірусу» (зростання на 3%);
• 30% поляків вважають, що «ми не повинні допомагати Україні, поки українське суспільство не попросить вибачення за Волинську трагедію і не засудить Бандеру» (5% зростання);
• 26% кажуть, що «причиною російського військового нападу на Україну є розширення НАТО на Схід» (зростання на 2%).

Крім того, поляків запитували про два питання, які не увійшли до опитування у вересні 2022 року. По-перше, аж 52% громадян вважають, що «допомагаючи Україні, Польща буде втягнута у війну». По-друге, 40% поляків вважають, що «зараз відбувається українізація Польщі, яка руйнує нашу культуру і суспільство». На результат опитування можуть вплинути російські дезінформаційні операції, проведені в польському інформаційному просторі після вторгнення 24 лютого 2022 року, але, як зазначають автори звіту, не можна виключати, що результат пов’язаний із більшою втомою від війни та її наслідків, а також із загалом негативними настроями, які спостерігаються в суспільстві (включаючи високу інфляцію, зростання вартості життя, страхи за майбутнє). Ключовим висновком опитування є те, що вищий ступінь згоди з тезами російської пропаганди (50-60%) є серед молодих людей (18-34), для яких соцмережі переважно є основним джерелом отримання інформації про світ.

Польський «Антивоєнний» рух на службі у Кремля

На початку лютого 2023 року було створено «Польський антивоєнний рух», основними гаслами якого є «зупинити американізацію та українізацію Польщі», а також «це не наша війна!». Під прикриттям «пацифістських» гасел представники руху відтворюють проросійський наратив у польському інформаційному просторі. Ці дії є частиною ширшої пропагандистської кампанії Кремля в Європі (включаючи Словаччину та Німеччину). Останнім часом неофашистське „Kamractwo” також проводить подібну діяльність у Польщі.

Польський «Антивоєнний» рух заснував доктор Лешек Сикульський, академічний викладач, відомий своїми проросійськими, антиамериканськими та антиукраїнськими висловлюваннями. Він має тісні зв’язки з російським геополітиком і творцем концепції інформаційної війни Олександром Дугіним, а також з проросійськими колами в Польщі (наприклад, об’єднання «Patria»). Співініціатором руху є архітектор Себастьян Пітонь, творець так званого «Highlander Veto» – ініціативи, яка закликає бізнес нехтувати санітарними обмеженнями, запровадженими під час пандемії COVID-19. Веб-сайт «Польського антивоєнного руху» Лешека Сикульського було заблоковано в перші 24 години роботи, щоб приборкати шкідливу діяльність цієї ініціативи. Своєю активністю у соцмережах представники руху підтримують російський наратив, який спотворює реальну картину війни в Україні. Серед іншого, вони відтворюють основні тези російської дезінформації та пропаганди, вказуючи на те, що:

• Польща веде авантюрну політику щодо росії;
• Польща є державою-сателітом США, які переслідують свої інтереси;
• США та польський уряд прагнуть втягнути Польщу у війну з росією;
• війну в Україні розвʼязав Захід;
• поставки зброї в Україну сприяють ескалації війни;
• наплив біженців з України є „переселенською акцією”;
• Польща не повинна пропонувати соціальні пільги українцям і нести фінансові наслідки війни в Україні.

Ці дії мають на меті підірвати підтримку Польщі щодо підтримки України, особливо передачу озброєння та іншої військової техніки, необхідної для припинення російської агресії. В інтересах кремля також розпалювати етнічну напругу між поляками та українцями, які знайшли притулок у Польщі від російських ракет, артилерійського вогню, вбивств, зґвалтувань та етнічних чисток. «Антивоєнні» ініціативи також пропагують люди, які підтримують прокремлівський наратив у Польщі, наприклад Агнешка Півар, журналістка, яка публікується на «Sputnik Polska» та «Myśl Polska», націоналістичному порталі з крайніми антизахідними та проросійськими наративами. Півар також пов’язують з Матеушем Піскорським і Янушем Нєдзвєдзким, яких звинувачують у роботі на російську та китайську розвідки.

Висновки та рекомендації

Для підвищення ефективності держави у протидії дезінформації рекомендуємо створити інституцію, відповідальну за координацію зусиль у боротьбі з дезінформацією та проведення активної стратегічної комунікації від імені держави. Ця інституція має бути створена при Раді міністрів і має бути вищою за організаційні підрозділи, відповідальні за стратегічну комунікацію в різних міністерствах. При цьому слід активніше залучати спецслужби до інформування громадськості про ворожу діяльність росії та білорусі в інформаційному просторі, наприклад, працювати на випередження — надавати інформацію про можливі загрози.  

Державні структури також мають ширше використовувати підтримку аналітичного співтовариства, наукових кіл та неурядового сектору шляхом створення постійних форматів співпраці для більш ефективного моніторингу ворожої дезінформаційної діяльності. Результатом стане покращення ситуаційної обізнаності та раннє виявлення дезінформаційних кампаній, спрямованих проти Польщі. Для підвищення ефективності розвідувально-аналітичної діяльності цих структур держава має створити спеціальну систему раннього оповіщення громадян про гібридні дії, що проводяться (наприклад, у вигляді мобільного додатку). 

Оскільки найбільш уразливою групою до впливу дезінформації є ті, хто користується соціальними медіа, ми рекомендуємо ввести заняття з медіаграмотності (включаючи використання соціальних медіа) і критичного мислення до навчальних програм на всіх рівнях освіти в Польщі.