Такі дані доступні у базі російської дезінформації «Propaganda Diary» від VoxCheck, що охоплює інформаційні видання 6 європейських країн. Окрім Польщі та Словаччини, у моніторингу фактчекерів VoxCheck ще Німеччина, Італія, Чехія та Угорщина. Оновлення цієї бази за 2023 рік презентували сьогодні в Медіацентрі Україна — Укрінформ.
Базові наративи лишаються часто тими самими — аналітики виділили 27 таких ключових тем. Але змінюються повідомлення, привід і кут сприйняття. Наприклад, намагаються актуалізувати старі наративи через інфоприводи. Втім, зазначають аналітики, зросла кількість фейків, через які просувають ці наративи.
«Збільшилася кількість фейків — ми додали 43 нових, тепер їх у нашій базі 367. Вони здебільшого повʼязані з темою контрнаступу, дискредитацією української армії (нібито військові масово здаються в полон, мобілізація порушує права людини, мобілізують підлітків тощо). Безперечно, додалися фейки про нібито нові терористичні акти України, як от підрив Каховської ГЕС, що спричинив затоплення та екоцид. І зараз у фокусі абсолютної більшості країн повідомлення про передачу озброєння Україні», — зазначила старша аналітикиня проєкту VoxCheck Мирослава Маркова на презентації дослідження.
Крім того, побільшало і появ цих фейків у закордонних медіа. Із лютого до жовтня 2023 року команда VoxCheck знайшла 8296 публікацій російської пропаганди у медіа 6 європейських країн. Для порівняння, за попередній період моніторингу з 24 лютого 2022 до січня 2023 року аналітики виявили 4836 кейсів у тому ж переліку медіа.
Проросійські ресурси у Європі роблять те саме, що і російські державні медіа: будують цілу паралельну реальність, яка складається із посилань у ретроспективі на все старіші попередні фейкові повідомлення та на нібито легітимних спікерів.
«Ми бачимо також людей — так званих експертів та журналістів, які постійно повторюють російські наративи. Ми зазвичай можемо робити щось з приводу нашого інформаційного простору, з приводу наших пропагандистів. Наприклад, ми можемо передати про них інформацію в Службу безпеки України. Втім, що стосується інших країн, то тут ми можемо лише звертати увагу наших партнерів та рекомендувати», — поділилася Анаїт Хоперія, керівниця департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації РНБО.
Також аналітики помітили, що старі фейки не замінюють новими, а лише додають нові до них, тобто постійно нашаровують дезінформацію. Саме на цих досить сталих тезах російські пропагандисти і будують очікування від цієї війни. І що більше, частіше, інтенсивніше ці тези повторюються, то краще запам’ятовуються і ефективніше приживаються.
«Очікування — найбільш серйозні та найбільш дискутовані — часто утворювалися з набору брехні, тобто з дезінформації. І тут дуже тяжко, тому що спростувавши фейки, ми не спростовуємо очікування — бо вони уже сформувалися. І це серйозний виклик нашій боротьбі із російською дезінформацією», — зазначив на обговоренні Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії.
«Мета всієї інформаційної роботи росіян в Європі зводиться до двох завдань. Якщо спочатку це була виключно дискредитація України, аби зменшити підтримку нашої країни зброєю, фінансами чи в гуманітарному плані, то зараз додалося додалось ще одне завдання. Це, використовуючи теми про Україну, знизити підтримку демократичних урядів в інших країнах і змінити там електоральну картину. Таке ми бачимо по на прикладі Словаччини», — узагальнив Ігор Соловей, керівник Центру стратегічної комунікації та інформаційної безпеки.
Дивіться повне відео презентації дослідження VoxCheck у Медіацентрі Україна — Укрінформ за посиланням.
VoxCheck — це український фактчекінговий проєкт. Із 2018 року VoxCheck є підписантом Кодексу етики міжнародної мережі фактчекерів Інституту Poynter (IFCN) – найбільшої професійної спільноти фактчекерів у світі. А також членом фактчекінгової програми Meta, у рамках якої ми маркуємо та спростовуємо неправдивий контент, який поширюють користувачі платформи. Крім цього, із 2021 року ми займаємося моніторингом російської пропаганди про Україну в Україні, Росії та Європі.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
