Розвиток системи психологічної допомоги ветеранам

Ще 29 листопада 2022 року, розуміючи важливість цього аспекту реабілітації наших Захисників, уряд затвердив розроблений Міністерством ветеранів України «Порядок надання багаторівневої безоплатної психологічної допомоги Захисникам та членам їхніх родин». Документ був розроблений з урахуванням міжнародного досвіду та рекомендацій ВООЗ. Він визначає, що 

«Психологічна допомога — це діяльність, що провадиться на трьох рівнях […], спрямована на професійну допомогу особі, яка має ризик розвитку розладів психіки та поведінки, сприяння особі у психосоціальній адаптації до зміненої життєвої ситуації, осмисленні її досвіду, розширенні самоусвідомлення та можливостей самореалізації, а також допомогу з метою розв’язання психологічних проблем, зумовлених складними життєвими обставинами, кризовим станом, надзвичайною ситуацією та/або катастрофою, воєнними діями;

Психологічна реабілітація — це діяльність, спрямована на відновлення та підтримку функціонування особи у фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній та духовній сфері із застосуванням методів психологічної та психотерапевтичної допомоги у формі психотерапії, психологічного консультування або першої психологічної допомоги.»

Головна мета психологічної допомоги та реабілітації — збереження та відновлення психічного здоровʼя тих, хто звертається по допомогу, профілактика та запобігання розвитку психічних та поведінкових розладів у них. При цьому окрема увага приділяється боротьбі з наслідками ПТСР. Вищезгаданий Порядок містить ключові аспекти психосоціальної підтримки та реабілітації на кожному етапі від першої психологічної допомоги до психотерапії та групової роботи, що спрямована на самопізнання, саморозвиток та на розкриття навичок комунікації в суспільстві. 

Надання психологічної допомоги відбувається на трьох рівнях, кожен із яких має свою специфіку та завдання. 

Перший рівень включає соціально-психологічну підтримку та надання соціальних послуг, таких як супровід. Ці послуги надають служби охорони психічного здоров’я інтегровані в систему первинної медичної допомоги. До надання соціальних послуг можна залучати людей, які не є фахівцями в цій сфері, але пройшли відповідну підготовку. Завдяки цьому можна охопити більшу частину населення, яка потребує базової психологічної допомоги, знизити стигматизацію звернення по допомогу, яка досі поширена, що зрештою дозволить працювати з психологічними проблемами на ранньому етапі. 

На другому рівні буде надаватися допомога, спрямована на вирішення психологічних проблем, які виникли в тому числі внаслідок психологічного травмування в екстремальних, кризових та надзвичайних ситуаціях. Психологічна допомога надається особам, стан яких не відповідає діагностичним критеріям психічних та поведінкових розладів, але які мають підвищений ризик їх формування.

На третьому рівні надається психологічна допомога, спрямована на відновлення чи компенсацію порушених психічних функцій внаслідок травматичного досвіду чи складних життєвих обставин. Головною метою цієї допомоги є створення умов, які допоможуть повноцінно вийти з психологічної кризи та відновити психічні й соціальні механізми адаптації до нових обставин. Надавачами послуг з медико-психологічної допомоги можуть стати ФОП, що мають ліцензію на медичну практику, та юрособи, що мають ліцензію та спеціалізовані структури чи підрозділи. 

Разом ці інструменти мають забезпечити не тільки короткострокову підтримку, а й довготривалі позитивні результати, які зможуть сприяти стійкому відновленню психоемоційного стану ветеранів та членів їхніх сімей. Важливим показником успіху програми є формування в її учасників навичок самодопомоги та взаємопідтримки, які допоможуть їм під час інтеграції в цивільне життя. Довгостроковим результатом програми буде не лише особисте психоемоційне благополуччя її учасників, а й соціальна стабільність у громадах та суспільстві. 

Щоб скористатися програмою, особа може самостійно звернутися по психологічну допомогу на будь-який із трьох вищезгаданих рівнів. Підставою для отримання послуг із психологічної допомоги другого та третього рівня також може бути направлення лікуючого або сімейного лікаря. 

Сайт Міністерства у справах ветеранів містить перелік субʼєктів, які надають психологічну допомогу для ветеранів. Проаналізувавши цей список (графік 1, графік 2), можна дійти невтішного висновку, що в деяких областях таких центрів допомоги немає, зокрема й через безпекову ситуацію. 

Окрім цього, психологічну допомогу можна отримати за допомогою державного онлайн-ресурсу «MARTA». Він містить доказові інструменти психологічної адаптації та реабілітації Захисників, Захисниць та членів їхніх родин, які регулярно використовують для тестування як військові НАТО, так і ВООЗ. За перший рік роботи цього ресурсу ним скористались майже 100 тисяч осіб. 

Головна перевага «MARTA» — можливість пройти тестування дистанційно та анонімно й одразу отримати рекомендації. Після проходження короткого опитування, в разі відхилення стану від норми, особі пропонують пройти додаткове тестування, а також надають інформаційні матеріали, які допомагають краще зрозуміти її стан, та практичні поради про те, як упоратися з ним. Окрім персоналізованого опитувальника можливо пройти діагностику за 11 категоріями: 

1. Посттравматичний стрес;
2. Стресостійкість;
3. Реакція горя; 
4. Самотність;
5. Загальне благополуччя; 
6. Тривожність; 
7. Алкогольна залежність; 
8. Взаємодія з соціумом; 
9. Суїцидальність; 
10. Депресивність; 
11. Сон.

Завдяки такій діагностиці особа може дізнатися про глибину своїх проблем у тій чи іншій категорії. Якщо за однією з категорій тестування у людини критичний стан, то система пропонує їй звернутися до Кризового центру Українського ветеранського фонду й надає перелік фахівців другого рівня, які можуть допомогти. 

Цей ресурс має стати інструментарієм для фахівців у сфері психологічної допомоги та їхнім надійним помічником під час роботи з ветеранами та членами їхніх сімей. 

Поєднання доказових методик, анонімності та доступності дозволяє охопити широку аудиторію та своєчасно виявляти психологічні проблеми, що дозволить підтримувати довготривале психологічне благополуччя цільової авдиторії цього проєкту. 

Це корисні ініціативи, проте низка проблем заважають надавати психологічну допомогу в найбільш ефективний спосіб. Перш за все це недовіра частини ветеранів та членів їхніх сімей до державних інституцій внаслідок їхньої тривалої «байдужості» до проблем населення. Зауважимо, що більшість суб’єктів, які надають психологічну допомогу (графік 1) — недержавні. Це громадські, благодійні організації або фахівці, які працюють як ФОП.

По-друге, через стигматизацію теми психічного здоровʼя у соціумі багато людей намагаються уникати тестування чи консультацій навіть розуміючи, що їм потрібна допомога. 

Проте найбільшою проблемою, на мою думку, є нерівномірність доступу до психологічної допомоги. На жаль, жителі прифронтових та віддалених регіонів не мають доступу до центрів психологічної допомоги, тоді як першим ця допомога особливо необхідна. Втім, понад 80% центрів із переліку Мінветеранів надають допомогу онлайн, тому варто більше інформувати про можливість отримати такі послуги населення регіонів, які недостатньо забезпечені такими центрами.