Русскіє супрематисти пустилися берега

На жаль, на це питання відповідь знайома до болю. Справді, як це німецькі нацисти могли в промислових масштабах винищувати людей? Як можна було виправдовувати рабство для темношкірих? У який спосіб могло відбутися масове вбивство мусульман у Сребрениці? Концентраційні табори стали можливі внаслідок дегуманізації євреїв, ромів, українців та багатьох інших народів німецькими нацистами. Рабство стало можливим унаслідок дегуманізації темношкірих представниками білої раси. Сребрениця стала можливою внаслідок дегуманізації боснійських мусульман. Якщо особи “нижчої часи” – насправді не люди, то у раси “вищої” з’являється індульгенція чинити над “унтерменшами” насилля довільного масштабу, адже ті нічого не відчувають або й узагалі не мають права на життя. Людство вважало, що відповідні болючі уроки історії вивчено, що нині на сторожі стоять запобіжники – від Нюрнберзького трибуналу до верховенства прав людини.

Але російські жахіття в Україні свідчать, що людство глибоко помилялося: на наших очах у черговий раз одна група (русскіє) дегуманізує іншу групу (українців). Як ми писали раніше, Росія постійно дискримінувала українців. У повній відповідності з цією генеральною лінією сучасна Росія відмовляє Україні у праві на існування. З урахуванням масштабів безумних убивств в Україні нам видається абсолютно доречним визначити ставлення русскіх до українців як «русскій супрематизм».

«Велика» російська культура проклала дорогу рашизму

У відповідь часто можна почути, що такого не може бути, адже російська культура така  велична, а нація, що дала світу Чайковського й Толстого, не може бути нацією дикунів. Але прикриваючись фіговим листком у вигляді Чайковського й Толстого, насправді Росія показала фігу новітнім досягненням людства — правам людини, свободі самовираження та рівноправ’я для кожного. У той час як Державний департамент офіційно дозволив громадянам США вказувати в офіційних документах стать, відмінну від чоловічої і жіночої, Росія все ще переслідує своїх громадян не лише за політичними поглядами, а й навіть за такими базовими людськими ознаками, як сексуальна орієнтація. До речі, Чайковський був гомосексуалом і проживав в окупованому русскімі українському селі. Утім, ще ніколи правді не вдавалося похитнути переконання русскіх супрематистів. Сучасна Росія може запропонувати не культуру, а хіба що істеричну пропаганду, яка потурає і просуває дегуманізацію українців. Влучно сучасну русскую культуру охарактеризував у відомій іронічній радянській пісні Юрій Візбор: «Зато ми дєлаєм ракєти».

Ба більше, русскіє супрематисти торують свій шлях популярними штампами про «велику російську культуру». Багато самопроголошених інтелектуалів побиваються, коли певні бійці культурного фронту (на кшталт Ґерґієва, Нетребко та інших дискредитаторів по-справжньому унікальної й цікавої спадщини) страждають від «культури скасування» (cancel culture). Гірка правда в тому, що русскім супрематистам завжди здавалося, що вони можуть нескінченно продовжувати “культурний підкуп” західних еліт. Питання тільки в тому, хто готовий продатися.

Тільки не ми. Поціновувачі високого мистецтва на Заході повинні усвідомити, що насправді ховається за цими воїнами від культури, та зняти запітнілі рожеві окуляри. «М’яка сила» Росії виявилася жорсткою, хоча й значно м’якшою від припущень нині вигнаних із посад очільників розвідок. Люди на Заході повинні розуміти, що часто-густо підтримка російських оперних співаків обертається підтримкою культури, яка дозволяє вбивства українців. У чому вигода для таких західних голубів миру від підтримки культурних зв’язків зі вбивцями та гвалтівниками з руками по лікті в крові?

Русофілія – це підтримка придушення інших народів

Цілком очевидно, що роки російської пропаганди та корупції, як і зміцнення лівацьких совєтофілів у Європі, спричинили вкорінення русскава супрематизму в західних суспільствах. Між іншим, чи багато університетів у США мають у своїх навчальних планах курси з української культури, історії чи мови? За нашою інформацією, Університет Каліфорнії в Берклі не має жодного, і ми підозрюємо, що деінде ситуація не ліпша. Німці відчувають свою провину за вбивства багатьох росіян під час Другої світової війни, але нацисти вбивали громадян радянських, а не тільки російських. Мільйони українців також полягли під час Другої світової. Секретар РНБО Олексій Данілов висловив праведний гнів, коли заявив: «На жаль, [німці] не вибачилися за вбивство мільйонів наших громадян. Вони вибачаються перед росіянами, ніби ми одна країна». Наскільки сильно німці не хотіли б відмежуватися від свого жахливого минулого, за умиротворення Росії на них лягає додаткова моральна відповідальність.

Деякі мислителі і лідери думок у Росії засуджують російську агресію, проте більшість із них було слабко чутно, коли Росія у 2014 р. анексувала Крим, або навіть коли Путіна обирали на четвертий термін поспіль (Медведєва в розрахунок не беремо). Лише кілька людей закликали до відсторонення Путіна від влади. Російські студенти на Заході начебто «страждають» від того, що їхня країна вторглася в Україну (певно, їхні страждання були б менші, якби українці одномоментно здалися?). Але раніше таким самим студентам, здається, не так сильно краяло серце, коли Росія у 2008 р. вторглася в Грузію, а в 2014 р. — на схід України (очевидно, через тодішню відсутність накладених на них санкцій). Коли ліберальні російські науковці, журналісти та митці дивуються, чому русскіє повинні страждати, якщо вони «не так щоб сильно» підтримують путінську агресію, їм варто пригадати, яке було ставлення до німців у повоєнні роки, коли жахіття нацистського режиму оприлюднили в повному обсязі.

Німеччина пройшла через болючий процес визнання злочинів нацистського режиму та прийняття колективної відповідальності за уможливлення самої появи Гітлера. Якщо Росія так само не покається і не спокутує своїх гріхів, вона залишиться постійним джерелом загрози. Поки більшість русскіх підтримують свого дуче та вторгнення в Україну, про безпеку говорити марно. Доки майбутній очільник Росії не проїдеться з покаянним турне Маріуполем, Бучею, Харковом та багатьма іншими українськими містами, усе решта буде пустопорожньою балаканиною. Публічні заклики дати «зберегти обличчя» поціновувачу ванн із рогів оленя мають для будь-якої розумної людини звучати настільки ж огидно, як і заклики дати «зберегти обличчя» убивці Джорджа Флойда Дереку Шовіну.

Тож поки Росія не зміниться, цивілізований світ повинен позбавити її фінансових ресурсів, економічного потенціалу та, у першу чергу, ядерної зброї. Вторуючи видатному російському сатирику Віктору Шендеровичу, ми вважаємо, що цей пістолет біля скроні людства має бути розряджений.