Підготовка проекту бюджету на наступний рік стартувала. Мінфін розробив і виніс на розгляд уряду проект постанови про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік. Відповідно до задекларованих підходів, державний бюджет-2018 планується підготувати з врахуванням принципів середньострокового планування: на три роки наперед. Заступник міністра фінансів Сергій Марченко розповів VoxConnector, як це позначиться на процесі підготовки місцевих бюджетів і чому, за очікуваннями Мінфіну, їхні доходи у наступному році збільшаться.
– Що означає перехід на середньострокове бюджетне планування для місцевих громад?
– Вплив цього рішення на місцеві бюджети буде значно меншим, аніж на державний. У випадку з середньостроковим бюджетним плануванням ми говоримо про те, що показники видатків на освіту, охорону здоров’я та інші сфери будуть прогнозованими та зрозумілими. Розбивку видатків на три роки від регіонів ми зараз не вимагаємо. Для місцевих органів влади розпланований на три роки державний бюджет – це своєрідний дороговказ, можливість бачити шлях розвитку країни та себе в цьому процесі.
– Коли можливий запуск середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні?
– Коли будуть повністю сформовані об’єднані територіальні громади. З наступного року правила формування місцевих бюджетів не зміняться.
Також ми не плануємо чергову хвилю передачі повноважень на рівень місцевих органів самоврядування, як це відбувалося у попередні роки. Знову ж таки – певне коригування повноважень можливе після завершення формування ОТГ. Перерозподіляти повноваження до його завершення – неправильно.
– А коли він завершиться?
– За прогнозами Мінрегіону – у цьому році буде сформовано 50% ОТГ, закінчиться цей процес до 2020 року. Ми б хотіли щоб це сталося раніше – у наступному році.
– Згідно з принципами середньострокового планування “стелі” видатків (максимально можливі суми) планується встановити і для рівня обласних адміністрацій. Про що мова?
– Це видатки на апарат адміністрацій. Нічого більше. Державні обласні адміністрації – головні розпорядники бюджетник коштів.
– Мінфін закладає збільшення обсягу ресурсу державних бюджетів в наступному році на 69 млрд грн – до 499 млрд грн. У 2020 він зросте до 533 млрд грн. Планується у тому числі зростання податкових надходжень. За рахунок чого?
– У першу чергу зростуть надходження від податку на доходи фізичних осіб. Зростатиме розмір як мінімальної, так і середньої заробітної плати. Через підвищення заробітної плати дуже різко зростає фонд оплати праці і це одразу ж генерує додаткові доходи місцевих бюджетів.
Ще один наслідок збільшення заробітної плати – зростання трансфертів з державного бюджету на медицину та освіту. Це також позначається на доходах бюджетів різних рівнів.
– Чи допускаєте ви надання додаткових джерел доходів місцевим бюджетам в наступному році? Наприклад, за рахунок перерозподілу надходжень від ПДФО?
– Поки що ПДФО чіпати не плануємо. Знову ж таки – до завершення процесу об’єднання громад. Сьогодні ми бачимо нерівномірність – для деяких міст 60% надходжень від податку на доходи фізичних осіб це багато і місто відкладає свої кошти на депозити у банках. Для когось – мало, і не вистачає на фінансування термінових видатків. Загалом, податкове вирівнювання працює, але через активну стадію формування ОТГ є нюанси.
Щодо інших можливих джерел – податок на нерухомість та плата за землю й надалі залишатимуться джерелами доходів місцевих бюджетів. І стабільність цих доходів залежить від дій місцевих влад.
– У ході децентралізації делегування повноважень на місця та забезпечення їх ресурсом проходило нерівномірно. В результаті міста почали активно накопичувати депозити на своїх рахунках у держбанках. Також місцеві бюджети вже не перший рік стабільно показують профіцит. Чи збережуться ці тенденції в наступному році?
– Позитивна динаміка наповнення місцевих бюджетів збережеться.
Природа так званих “зайвих коштів”, які місцеві відкладають на депозити, та профіциту залежить від двох основних факторів.
По-перше, місцеві влади підходять досить консервативно до формування своїх бюджетів. А потім виходить так, що зростання економіки генерує додаткові доходи і виникає перевиконання.
По-друге, накопичення депозитів свідчить про те, що місцеві органи влади не були готові до додаткових повноважень і додаткового ресурсу. На мою думку, якщо у міста є кошти на депозитах – воно неефективно управляє своїми фінансами. Можливо, місцеві влади бояться витрачати ці гроші, або акумулюють їх в очікуванні якихось великих проектів, або просто не мають якісних проектів. Причини можуть бути різними. Однак у будь-якому випадку накопичення коштів у банках свідчить про низьку якість управління бюджетними коштами.
