Що дозволяє молодим людям почуватися щасливими під час війни? Дослідження задоволеності життям студентів вищих навчальних закладів України

Що дозволяє молодим людям почуватися щасливими під час війни? Дослідження задоволеності життям студентів вищих навчальних закладів України

Photo: unsplash.com / Dom Fou
26 Лютого 2024
FacebookTwitterTelegram
904

Це дослідження вивчає задоволеність життям студентів київських вишів, спираючись на унікальне опитування, проведене авторами в листопаді 2023 року. Наш аналіз показує, що на задоволення студентів життям під час війни впливає їхня задоволеність навчанням та відчуття ступеню власної ізоляції. Повномасштабне російське вторгнення призвело до переходу на онлайн-навчання, тож формат навчання також суттєво визначає поточний рівень задоволеності життям студентів. Наші результати, однак, показують, що будь-які негативні наслідки реалій війни можна пом’якшити, якщо університети пропонують послуги психологічної підтримки на території кампусу. Студенти, які повідомляють про певні покращення у своєму житті останнім часом – навіть якщо вони визначені довільно – теж демонструють вищий рівень задоволення життям.

Задоволеність життям відіграє центральну роль у формуванні уявлень людей про власну роль на робочому місці, у громаді та суспільстві. Вищий рівень задоволеності пов’язаний із вищою продуктивністю, більшою політичною активністю та підвищеною мотивацією в різних аспектах життя. Україна відома відносно низьким рівнем суб’єктивного добробуту порівняно з країнами-членами Європейського Союзу чи колишніми посткомуністичними країнами. Цьому сприяють часто згадувані в дослідженнях бідність та нерівність доходів. Війна з росією створила додаткові виклики, вплинувши на загальний суб’єктивний добробут українців.

Війна пов’язана зі змінами у повсякденному житті, переміщенням, розривом соціальних мереж та загрозливими для життя ситуаціями, що породжує широкий спектр наслідків. Особи, які безпосередньо стикаються з реаліями війни, зазвичай виявляють вищий рівень тривоги та стресу, що негативно впливає на загальну задоволеність життям. Переміщення створює глибоке відчуття втрати, незахищеності та труднощів адаптації до нового середовища. Порушення соціальних мереж, у тому числі сімейних і громадських зв’язків, ще більше посилює емоційне навантаження, послаблюючи структури підтримки, важливі для збереження рівня задоволеності життям.

Це дослідження фокусується на вивченні суб’єктивного добробуту молодого населення України. Зокрема, аналіз зосереджується на дослідженні задоволеності життям серед студентів київських університетів. Наша першочергова мета полягає у визначенні ключових факторів, які впливають на їхню нинішню задоволеність життям (у тому числі безпосередньо пов’язану з реаліями війни). Наше дослідження ґрунтується на даних, отриманих з онлайн-опитування студентів вишів Києва, яке автори провели в листопаді 2023 року. Стратегія вибірки базувалася на добровільній участі респондентів. Через такий метод збору даних ми визнаємо можливою наявність селективного упередження в нашій вибірці, враховуючи, що респонденти можуть більше усвідомлювати власний рівень задоволення життям, аніж ті, хто не брав участі в опитуванні.

Загалом в опитуванні взяли участь 184 студенти віком від 18 до 25 років (середній вік 18,6 років). 70,3% респондентів становили жінки, а 29,7% — чоловіки. Крім того, половина опитаних були студентами Київської школи економіки, що відображає приналежність авторів до цього університету.

Ми попросили респондентів оцінити задоволення власним життям за шкалою від 1 до 10 (вищі значення вказують на вищу задоволеність). Середня задоволеність життям молодих людей у нашій вибірці становила майже 7 балів. Переглядаючи дані Світового дослідження цінностей для респондентів того самого віку (18-25 років), можна сказати, що задоволення життям залишається відносно стабільним серед молодих людей впродовж останнього десятиліття (рис. 1).

Рисунок 1: Динаміка задоволеності життям молодих людей (18 – 25 років) в Україні

Примітка. Дані за 1996, 2006, 2011 та 2020 роки взято зі Світового дослідження цінностей (WVS) за відповідні роки. Показники задоволеності життям були розраховані як середнє значення відповідей, наданих особами віком 18–25 років на запитання WVS з проханням визначити (за шкалою від 1 до 10) ступінь задоволення власним життям.

До хвилі 2011 року була помітною тенденція до зростання задоволеності молоді життям, яка згодом стабілізувалася. Така стабілізація може вказувати на плато, після чого ми мали б спостерігали зниження задоволеності життям згідно з дослідженнями, які показують, що динаміка задоволеності життям нагадує обернену параболу. Однак може бути й так, що несприятливі події (перше вторгнення росії в 2014 році та пандемія) завадили подальшому зростанню задоволеності життям протягом останнього десятиліття.

Щоб зрозуміти чинники, які впливають на суб’єктивний добробут молоді під час повномасштабного російського вторгнення, порівняємо середні значення задоволеності життям у різних групах студентів у 2023 році. Вибираючи ключові критерії для створення груп, ми спираємося на загальноприйняте припущення, що задоволеність життям молодих людей визначається певним набором факторів, до яких входить  задоволення навчанням, життєвими змінами та соціальними зв’язками. До аналізу ми включили наступні фактори: задоволеність студентів навчанням (1 = Задоволені навчанням, 0 = Не задоволені навчанням), поліпшення рівня життя за останні 6 місяців (класифікується як відсутність покращень, незначні покращення та значні покращення), переїзд до іншої громади після лютого 2022 року (1 = переїхали, 0 = залишилися в тій самій громаді), частота відчуття самотності (класифікується як ніколи, іноді або часто), поточний формат навчання (онлайн, змішаний або офлайн), наявність психологічної підтримки на території кампусу (1 = Так, 0 = Ні) та стать студентів. Рисунок 2 ілюструє результати цього аналізу. У таблиці 1 наведено підсумкові результати t-тесту, що оцінює значущість відмінностей у середніх показниках задоволеності життям для обраних груп студентів.

Рисунок 2. Порівняння середнього рівня задоволеності життям за факторами

Примітка: кожен колір на графіку відповідає середнім значенням задоволеності життям, розрахованим для груп, сформованих за певним фактором. Наприклад, сині смуги вказують, що студенти, які повідомили про задоволеність своїм навчанням, мають середній рівень задоволеності життям 7,3, тоді як ті, хто почувається незадоволеним навчанням, мають середній рівень задоволення життям 6,3. Усі чинники (крім зміни громади та статі) є значущими на рівні 5% (див. таблицю 1 нижче). Відмінності в задоволеності життям між особами, які змінили громаду, та тими, хто цього не робив, а також між респондентами чоловічої та жіночої статі є статистично незначущими.

Загалом наші дані свідчать про те, що студенти зазвичай демонструють вищий рівень суб’єктивного добробуту, якщо почуваються більш задоволеними власним навчанням (7,3 проти 6,3). Студенти, які вказують на нещодавні покращення у своєму житті, більш схильні надавати вищі оцінки своєму задоволенню життям (8,2 і 7,1 на відміну від 5,5). Ці результати підтверджують висновки про те, що позитивні чи негативні життєві зміни є значущим фактором суб’єктивного добробуту молодих людей. Проте слід пам’ятати, що питання про зміни в житті було недостатньо конкретним, отже респонденти могли трактувати його довільно та оцінювати зміни у своєму житті в контексті війни.

Переміщення, схоже, не впливає на задоволеність життям студентів. Вихід зі звичного середовища та зміна умов життя та спільнот істотно не впливає на задоволеність студентів життям (7,0 проти 7,2). Ці висновки узгоджуються з попередніми дослідженнями, які показують, що молоді люди часто більш гнучко адаптуються до нових умов, ніж дорослі. Здатність молоді ефективно впоратися зі змінами сприяє їхній здатності залишатися задоволеними життям незважаючи на переміщення під час війни.

Втім, наші дані свідчать про те, що будь-які обставини можуть негативно впливати на задоволеність життям молодих людей, якщо вони супроводжуються почуттям ізоляції. Зокрема, у студентів, які часто почуваються самотніми, задоволеність життям на 2,4 бали нижча, ніж у тих, хто ніколи не відчував самотності. Ці висновки узгоджуються з наявними доказами про те, що ізоляція негативно впливає на суб’єктивний добробут молодих людей.

Формат навчання є додатковим механізмом впливу на соціальну ізоляцію та на зв’язок із суспільним середовищем. Наші результати свідчать про те, що навчання онлайн пов’язане з нижчою задоволеністю життям порівняно з навчанням офлайн – імовірно, через потенційні проблеми, пов’язані з меншою соціальною взаємодією, посиленим почуттям ізоляції та відсутністю особистого спілкування з однолітками та викладачами. Студенти, які навчаються онлайн, демонструють рівень задоволеності життям приблизно на 1,6 бала нижчий, ніж у їхніх однолітків, які вчаться офлайн, та на 1,4 бали нижчий за студентів, які навчаються в змішаному режимі. Віртуальний характер онлайн-навчання може посилювати відчуття відокремленості та уповільнювати соціалізацію та взаємодію, які нерідко є невід’ємною частиною досвіду традиційного офлайн-навчання.

Університети можуть впливати на задоволеність життям своїх студентів шляхом надання психологічної підтримки. Наші результати показують, що надання послуг підтримки психічного здоров’я на території кампусу має потенціал для підвищення рівня задоволеності життям серед студентів на 1,5 бала – ймовірно через розвиток механізмів подолання негативних факторів, а отже, створення сприятливого середовища для високого рівня суб’єктивного добробуту.

Нарешті, студенти чоловічої статі не виявляють суттєво відмінного рівня задоволеності життям порівняно зі своїми однолітками жіночої статі (7,4 проти 6,9) навіть в умовах призову чоловіків після закінчення навчання. Таку рівність у задоволеності життям молодих людей в Україні можна пояснити гендерно-егалітарними суспільними очікуваннями, що сприяє однаковому розумінню благополуччя жінками та чоловіками в країні. 

Підсумовуючи, наш аналіз вказує на те, що війна вельми виразно впливає на задоволеність життям молодих людей в Україні. Зокрема, студенти демонструють підвищену чутливість до соціальної ізоляції, яка відчувається безпосередньо чи опосередковано через перехід на онлайн-навчання. Відчуття позитивних змін в особистому житті чи оточенні значно сприяє підвищенню загального рівня суб’єктивного добробуту. ЗВО можуть ще більше підвищити цей рівень, пропонуючи послуги психологічного консультування на території кампусу. Зауважимо, що наш аналіз базувався на вибірці студентів із Києва, тому узагальнювати результати потрібно з обережністю. Дослідження задоволеності життям у регіонах, розташованих поблизу зон активних бойових дій, як-от Запоріжжя, Херсон, Донецьк та Харків, можуть мати суттєво інші результати.

Втім, навіть попри свою зосередженість на Києві, наш аналіз надає важливі рекомендації для формування політики. Зокрема, необхідно вирішити проблему ізоляції, поширену під час воєнного стану й переважно викликану переміщенням людей та порушенням родинних і громадських зв’язків. Створення безпечних громадських просторів, програм залучення молоді та освітніх ініціатив з метою залученості студентів до позаурочної діяльності на території кампусу може допомогти подолати соціальну ізоляцію та підвищити задоволеність молоді життям.

Надання послуг психологічної підтримки також відіграє вирішальну роль у плеканні стійкості у молодих людей. Тож уряд має наполегливо радити відкривати служби підтримки ментального здоров’я на території навчальних закладів по всій Україні. Крім того, університетам варто активно заохочувати студентів користуватися цими послугами, можливо, шляхом проведення обов’язкових сесій для всіх студентів з метою виявлення особливо вразливих і надання їм регулярної психологічної підтримки.

Суб’єктивне благополуччя студентів покращиться, якщо принаймні деякі заняття проводитимуться в традиційному (офлайн) форматі. Відповідна політика передбачає будівництво укриттів у місцях навчання, щоб уможливити особисте спілкування навіть під час ракетних атак. Така політика може підтримати студентів під час війни, пом’якшуючи її наслідки не лише на особистому рівні, але й з погляду їхньої здатності формувати знання і навички, необхідних для відбудови України у післявоєнний період.

Таблиця 1: Результати t-тесту для відмінностей у середніх значеннях задоволеності життям за групами студентів

t-тест для різниці середніх
Середні значення різниця р-значення
Задоволеність навчанням

(1 = Так)

7.3 1,0*** 0,007
(0 = ні) 6.3
Помітне поліпшення життя за останні 6 місяців
Жодного покращення 5.5 довідка
Незначне покращення 8.2 2,7*** 0,000
Значне покращення 7.1 1,6*** 0,001
Зміна громади

(1 = Так)

(0 = ні)

7.0

7.2

– 0,2 0,842
Відчуття самотності
Ніколи 8.0 довідка
іноді 7.1 – 0,9*** 0,001
часто 5.6 – 2,4*** 0,000
Формат навчання
Онлайн 5.9 довідка
змішаний 7.3 1,4*** 0,000
Офлайн 7.5 1,6*** 0,000
Доступ до психологічної підтримки на території кампусу

(1 = так)

8.0 1,5*** 0,003
(0 = ні) 6.5
Стать

(1 = чоловік)

7.4 0,5 0,122
(0 = жінка) 6.9

Примітка: *** p<0,01, ** p<0,05, * p<0,1.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний