Що впливає на підтримку країнами російського вторгнення в ООН? Аналіз голосувань

Що впливає на підтримку країнами російського вторгнення в ООН? Аналіз голосувань

Photo: ua.depositphotos.com / joaquincorbalan
2 Березня 2023
FacebookTwitterTelegram
2076

Це дослідження вивчає причини, які обумовили голосування окремих країн на підтримку вторгнення Росії в Україну на першій надзвичайній сесії Генасамблеї ООН. Дослідження показало, що такі чинники як існування угоди про співпрацю з Росією в галузі оборони, історії урядів лівого спрямування, отримання російської допомоги, політичної подібності до Росії та відсутності війни з Радянським Союзом, суттєво вплинули на ймовірність голосування на користь Росії.

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне військове вторгнення російських військ в Україну як ескалація тривалого російсько-українського конфлікту (Farzanegan & Fischer, 2022). 2 березня 2022 року Генеральна Асамблея ООН у відповідь ухвалила резолюцію (A/RES/ES-11/1), що закликала до негайного та беззастережного виведення всіх російських збройних сил з території України. Резолюцію підтримали 141 із 193 держав-членів ООН, вкотре підтвердивши незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. П’ять країн, включно з Росією, проголосували проти резолюції, 35 утрималися, а 12 не голосували зовсім.

Втім, незважаючи на міжнародну єдність 73% країн, які проголосували за резолюцію ООН щодо вторгнення Росії в Україну, деякі країни утрималися, не голосували або навіть голосували проти. У цьому дослідженні ми розглядаємо чинники, які могли обумовити поведінку країн при голосуванні на підтримку Росії під час Одинадцятої надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Попередні дослідження щодо того, як поводяться країни під час голосування в ООН (Alexander and Rooney 2019; Che, He, and Zhang 2021; Dreher, Nunnenkamp, and Thiele 2008; Mosler and Potrafke 2020; Woo and Chung 2018; Yan and Zhou 2021) зосереджувались насамперед на політичній підтримці країнами Китаю та США. Ці дослідження продемонстрували, що двостороння торгівля та зовнішня допомога з боку Китаю та США відіграють значну роль у формуванні поведінки країни при голосуванні в ООН.

Причини голосування окремих країн на підтримку Росії під час ухвалення резолюції ООН (A/RES/ES-11/1) висвітлювалися ЗМІ та аналітиками. Згідно з репортажем ВВС щодо Африки, Зімбабве утрималася від голосування через чинні санкції проти політиків країни та міцні двосторонні й ідеологічні зв’язки з Росією. Малі утрималася від голосування через російську військову підтримку. Tawat (2022) вказує на те, що країни, які підтримують тісні військові та ідеологічні зв’язки з Росією, утрималися або ж проголосували проти резолюції. У репортажі CNN (Busari 2022) стверджується, що багато країн, які утрималися від голосування, є авторитарними режимами, які захоплюються путінською демонстрацією сили під час вторгнення в Україну. У цьому ж сюжеті підкреслюється, що чинники на кшталт імпорту військової продукції з Росії та доступу до російських ринків також відіграли роль у забезпеченні підтримки Росії цими країнами. Loffhagen (2022) вважає, що спільний кордон та міцні торгові відносини з Росією, а також наявність авторитарного лідера можуть пояснити голосування Білорусі проти резолюції. Згідно з Loffhagen (2022), залежність Індії від Росії щодо військового обладнання спричинила її утримання від голосування.

У статті (Farzanegan and Gholipour (2023), яка невдовзі буде опублікована в журналі International Interactions ми дослідили прогалину в наявній літературі щодо розуміння чинників, які вплинули на поведінку країн при голосуванні на підтримку Росії під час російсько-української війни 2022 року. Незважаючи на цінні ідеї, запропоновані концептуальними статтями та повідомленнями ЗМІ на момент написання попереднього дослідження (Farzanegan and Gholipour, 2022), у цій сфері бракувало заснованого на даних аналізу за країнами. Ми усуваємо цю прогалину за допомогою багатофакторного регресійного аналізу, спираючись на наявні дослідження поведінки країн при голосуванні в ООН, включно з дослідженнями, які вивчають вплив двосторонньої торгівлі та зовнішньої допомоги з боку Китаю та США.

Вибірка, залежні та незалежні змінні

У дослідженні використовувалися дані зі 133 країн. До вибірки потрапили ті країни, для яких є дані за усіма змінними. Вибірка містить широке коло країн, включно з важливими країнами, що розвиваються (такими як Бразилія, Китай та Індія), основними розвиненими екоономіками (США, Японія, Німеччина тощо), а також декілька країн, що розвиваються, із низькими доходами (наприклад, Непал, Судан, Узбекистан). Ці країни “відповідальні” практично за весь світовий обсяг ВВП та торгівлі. У географічному розрізі вибірка включає країни з багатьох континентів. Таблиця 1 у додатку показує вибірку країн, яку ми використали для аналізу та значення залежної змінної (проголосували на користь Росії). Залежна змінна – це бінарна змінна, де «1» означає голосування проти резолюції або утримання/відсутність голосування, а «0» – голосування на підтримку резолюції проти російського вторгнення. Дані було зібрано 2 березня 2022 року з цифрової бібліотеки ООН. Дослідження включає ключові пояснювальні змінні, виділені в попередніх дослідженнях, та поділяє їх на три широкі категорії: економічні, військово-політичні та історико-географічні. Дослідження спрямоване на вивчення ролі цих змінних у поясненні поведінки країни при голосуванні щодо конкретної резолюції (№ A/RES/ES-11/1).

До економічних пояснювальних змінних входять торговельні зв’язки з Росією, двосторонні інвестиційні угоди, прямі іноземні інвестиції (ПІІ) та допомога з Росії. Військово-політичні пояснювальні змінні охоплюють військову/оборонну залежність, несхожість режимів, ліві ідеології уряду в минулому, дипломатичні відносини та членство в міжнародних організаціях. Серед історико-географічних пояснювальних змінних – досвід санкцій у минулому, колишня республіка Радянського Союзу, війна з СРСР і сухопутний кордон із Росією.

Для оцінки використовується пробіт-регресія, оскільки залежна змінна є двійковою (0 або 1). Таблиця 2 в додатку містить підсумкову статистику змінних. 

Ключові результати

Використовуються чотири моделі, кожна з яких додає окрему групу змінних: пов’язаних з економікою (модель 1), військово-політичних (модель 2), історико-географічних (модель 3) та всіх змінних разом (модель 4).

Ключові результати моделі 1 (змінні, пов’язані з економікою):

  • Вища імпортна залежність від Росії збільшує ймовірність підтримки Росії на 1,8 відсоткового пункту.
  • Отримання значної фінансової допомоги від Росії збільшує ймовірність підтримки Росії на 47,2 відсоткового пункту.

Ключові результати моделі 2 (військово-політичні фактори):

  • Наявність угоди про співробітництво в оборонній сфері (DCA) з Росією збільшує ймовірність підтримки Росії на 18 відсоткових пунктів.
  • Довша історія урядів лівого спрямування збільшує ймовірність підтримки Росії на 0,4 відсоткових пункти.
  • Більша політична несхожість із Росією зменшує ймовірність підтримки Росії на 1,6 відсоткових пункти.

Ключові результати моделі 3 (географія та історичний досвід):

  • Досвід санкцій США збільшує ймовірність підтримки Росії на 52 відсоткові пункти.
  • Те, що країна в минулому була республікою Радянського Союзу, збільшує ймовірність підтримки Росії на 31,4 відсоткових пункти.
  • Історія війни з колишнім Радянським Союзом зменшує ймовірність підтримки Росії на 63 відсоткові пункти.

Ключові результати моделі 4 (усі змінні разом):

  • Залежність від допомоги, наявність угоди про співробітництво в оборонній сфері з Росією та тривала історія лівих урядів збільшують ймовірність підтримки Росії.
  • Вищий чистий приплив ПІІ до Росії, більші політичні відмінності з Росією та історія війни з колишнім Радянським Союзом зменшують імовірність підтримки Росії.

Висновки

Наше дослідження аналізує чинники, які вплинули на поведінку країн під час голосування на Генеральній Асамблеї ООН щодо вторгнення Росії в Україну. Ключові результати показують, що ймовірність проголосувати на підтримку Росії була вищою для країн, які мають угоди про співпрацю в оборонній галузі, ліві уряди, політичні подібності з Росією, є основними одержувачами російської допомоги, та не вели  війну з Радянським Союзом.

Список літератури

Alexander, Dan, and Bryan Rooney. 2019. “Vote-Buying by the United States in the United Nations.” International Studies Quarterly 63 (1): 168–76. https://doi.org/10.1093/isq/sqy059.

Busari, Stephanie. 2022. “Analysis: Why Some African Countries Are Thinking Twice about Calling out Putin.” CNN. March 21, 2022. https://www.cnn.com/2022/03/21/africa/africa-leaders-ukraine-response-cmd-intl/index.html.

Che, Yi, Xiaoyu He, and Yan Zhang. 2021. “Natural Resource Exports and African Countries’ Voting Behaviour in the United Nations: Evidence from the Economic Rise of China.” Canadian Journal of Economics/Revue Canadienne d’économique 54 (2): 712–59. https://doi.org/10.1111/caje.12514.

Dreher, Axel, Peter Nunnenkamp, and Rainer Thiele. 2008. “Does US Aid Buy UN General Assembly Votes? A Disaggregated Analysis.” Public Choice 136 (1): 139–64. https://doi.org/10.1007/s11127-008-9286-x.

Farzanegan, Mohammad Reza, and Sven Fischer. 2022. “Is It Right to Fight? Evidence from Russia and Ukraine.” Peace Economics, Peace Science and Public Policy, October. https://doi.org/10.1515/peps-2022-0011.

Farzanegan, Mohammad Reza, & Gholipour, Hassan F. (2022). Ukraine invasion and votes in favour of Russia in the UN General Assembly. MAGKS Joint Discussion Paper Series in Economics, No. 17-2022. Available at: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/262318/1/17-2022.pdf 

Farzanegan, Mohammad Reza, & Gholipour, Hassan F. (2023). Russia’s Invasion of Ukraine and Votes in Favor of Russia in the UN General Assembly. International Interactions, (forthcoming). 

Loffhagen, Emma. 2022. “Which Five Countries Voted against the UN’s Resolution to Condemn Russia?” Evening Standard. April 21, 2022. https://www.standard.co.uk/news/world/which-countries-voted-against-un-resolution-condemn-russia-meaning-abstained-b985797.html.

Mosler, Martin, and Niklas Potrafke. 2020. “International Political Alignment during the Trump Presidency: Voting at the UN General Assembly.” International Interactions 46 (3): 481–97. https://doi.org/10.1080/03050629.2020.1719405.

Tawat, Mahama. 2022. “Russia-Ukraine War: Decoding How African Countries Voted at the UN.” The Conversation. 2022. http://theconversation.com/russia-ukraine-war-decoding-how-african-countries-voted-at-the-un-178663.

Woo, Byungwon, and Eunbin Chung. 2018. “Aid for Vote? United Nations General Assembly Voting and American Aid Allocation.” Political Studies 66 (4): 1002–26. https://doi.org/10.1177/0032321717739144.

Yan, Jiaqiang, and Yonghong Zhou. 2021. “Economic Return to Political Support: Evidence from Voting on the Representation of China in the United Nations.” Journal of Asian Economics 75 (August): 101325. https://doi.org/10.1016/j.asieco.2021.101325  

Додаток

Таблиця 1. Вибірка країн та їхнє голосування за Росію (1 якщо країна проголосувала проти резолюції, утрималася чи не голосувала, 0 якщо країна підтримала резолюцію проти російського вторгнення).

країна голосування на підтримку Росії країна голосування на підтримку Росії країна голосування на підтримку Росії країна голосування на підтримку Росії
Афганістан 0 Фінляндія 0 Марокко 1 Туніс 0
Албанія 0 Франція 0 Мозамбік 1 Туреччина 0
Алжир 1 Габон 0 М’янма 0 Туркменістан 1
Ангола 1 Грузія 0 Намібія 1 Уганда 1
Аргентина 0 Німеччина 0 Непал 0 Україна 0
Вірменія 1 Гана 0 Нідерланди 0 Об’єднані арабські емірати 0
Австралія 0 Греція 0 Нова Зеландія 0 Великобританія 0
Австрія 0 Гватемала 0 Нікарагуа 1 США 0
Азербайджан 1 Гвінея 1 Нігер 0 Уругвай 0
Бахрейн 0 Гаяна 0 Нігерія 0 Узбекистан 1
Бангладеш 1 Гондурас 0 Норвегія 0 В’єтнам 1
Білорусь 1 Угорщина 0 Оман 0 Замбія 0
Бельгія 0 Індія 1 Пакистан 1 Зімбабве 1
Бенін 0 Індонезія 0 Панама 0
Болівія 1 Ірландія 0 Папуа Нова Гвінея 0
Ботсвана 0 Ізраїль 0 Парагвай 0
Бразилія 0 Італія 0 Філіппіни 0
Болгарія 0 Ямайка 0 Польща 0
Буркіна Фасо 1 Японія 0 Португалія 0
Бурунді 1 Йордан 0 Катар 0
Камбоджа 0 Казахстан 1 Румунія  0
Канада 0 Кенія 0 Руанда 0
Китай 1 Кореія 0 Саудівська Аравія 0
Колумбія 0 Кувейт 0 Сенегал 1
Дем. респ. Конго 0 Киргизстан 1 Сингапур 0
Респ. Конго 1 Лаос 1 Словаччина 0
Коста Рика 0 Латвія 0 Словенія 0
Хорватія  0 Ливан 0 Соломонові о-ви 0
Куба 1 Лівія 0 Південна Африка 1
Кіпр 0 Литва 0 Іспанія 0
Чехія 0 Люксембург 0 Шри Ланка 1
Данія 0 Мадагаскар 1 Судан 1
Домініканська республіка 0 Малаві 0 Суринам 0
Еквадор 0 Малайзія 0 Швеція 0
Єгипет 0 Малі 1 Швейцарія 0
Сальвадор 1 Мавританія 0 Сирія 1
Еритрея 1 Маврикій 0 Таджикистан 1
Естонія 0 Мексика 0 Танзанія 1
Ефіопія 1 Молдова 0 Таїланд 0
Фіджі 0 Монголія 1 Тринідад і Тобаго 0

Таблиця 2. Описова статистика

змінна Obs. Mean Std. dev. Min Max
голос на підтримку Росії 133 0.30 0.46 0 1
частка в експорті (%) 133 2.63 6.79 0 41.34
частка в імпорті (%) 133 4.01 7.64 0 54.78
двосторонні інвестиційні угоди з Росією  133 0.51 0.50 0 1
чистий приплив ПІІ до Росії (середнє за 2015-2021)  133 114.40 658.61 -3125.16 4349.52
отримувач допомоги від Росії (2011-2015) 133 0.05 0.22 0 1
угода про оборонну співпрацю з Росією 133 0.58 0.50 0 1
Polity2 відстань від Росії 133 0.32 6.27 -14 6
частка років, коли ліві були при владі (1945-2020) 133 45.96 33.44 0 100
Топ-20 дипломатичний партнер Росії 133 0.12 0.33 0 1
учасник ШОС 133 0.14 0.35 0 1
санкції ЄС 133 0.12 0.33 0 1
санкції ООН 133 0.04 0.19 0 1
санкції США 133 0.10 0.30 0 1
колишня республіка СРСР 133 0.11 0.31 0 1
воювала з СРСР 133 0.13 0.34 0 1
кордон з Росією 133 0.10 0.30 0 1
Автори
  • Мохаммад Реза Фарзанеган, Дослідницька група з питань економіки Близького Сходу, Центр досліджень Близького та Середнього Сходу (CNMS), Школа бізнесу та економіки Марбурзького університету імені Філіппа (Німеччина)
  • Хасан Ф. Голіпур, Школа бізнесу Західного Сіднейського університету (Сідней, Австралія)

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний