Вимагали декларацій від чиновників – отримайте декларації для кожного. Коментуючи повернення електронного декларування для українських посадовців, 5 вересня 2023 року Секретар РНБО Олексій Данілов зазначив: «декларацію мають здавати всі без винятку громадяни України».
До речі, Конституцією передбачено, що усі громадяни щорічно мають подавати декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Такого закону про загальне декларування поки що немає, але депутати активно працюють над цим. План роботи ВРУ на 2022 рік у цьому напрямку передбачав такі кроки: 1) закріплення на законодавчому рівні організаційних засад функціонування домогосподарств (п. 438), 2) запровадження декларування доходів і витрат домогосподарств (п.439), 3) запровадження посімейного оподаткування (оподаткування домогосподарств) та 4) забезпечення поступового переходу до загального декларування доходів (п.367). У цій статті йдеться про Законопроект 8143, який впроваджує перші два кроки.
Поняття «домогосподарство» в Україні, як і в ЄС, було запроваджене в статистичних цілях і означає сукупність осіб (або одну особу), які спільно проживають в одному приміщенні, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують свої кошти та витрачають їх. Такі особи можуть перебувати в родинних стосунках або ні. За даними Держстату, в Україні у 2021 році було близько 14,5 млн домогосподарств. Частка домогосподарств, у складі яких є особи, не пов’язані родинними стосунками, становить 0,22%. Водночас не всі домогосподарства відповідають визначенню «сім’ї», яке надає Сімейний кодекс, оскільки до сім’ї належать і подружжя та діти, які не проживають спільно з чоловіком/дружиною або батьками.
У законопроекті також є визначення “інституціональні домогосподарства”. Це домогосподарства, що складаються з осіб, які постійно чи протягом тривалого часу проживають у спеціалізованих соціальних або медичних установах чи військових частинах. Представником інституційного домогосподарства є керівник або уповноважений ним орган відповідної інституції. Однак, схоже, що решта законопроекту стосується лише “звичайних” домогосподарств. Оскільки було б дивно, якби, наприклад, головлікар лікарні подавав податкову декларацію про пацієнтів, які довгий час перебувають у цій лікарні. І також було б дивно якби пацієнти від імені лікарні почали надавати побутові послуги.
Законопроект № 8143 «Про свободу підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств» пропонує включити домогосподарство до суб’єктів господарювання, поруч із підприємствами (юрособами) та ФОПами.
Якщо домогосподарство хоче здійснювати підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП (за умови, що в діяльності беруть участь лише члени домогосподарства та дохід від неї не перевищує 8 млн грн на рік), воно має подавати річну податкову декларацію. Види діяльності, які можна проводити без реєстрації, включають індивідуальні послуги (перукар, косметолог, репетитор, доглядальник/ця тощо), побутові послуги (прибирання, прання, дрібний ремонт та ін.), роздрібну торгівлю з лотків і на ринках, послуги з перевезення пасажирів та вантажу, юридичні консультації та інші послуги, які можна надавати без ліцензій. Із законопроекту незрозуміло, за якими ставками буде оподатковуватися така діяльність. Також незрозуміло, які будуть санкції за неподання декларацій. Так, сьогодні люди, які, наприклад, здають квартири чи надають особисті послуги, зобов’язані подавати декларації та платити податки, однак часто не роблять цього.
Таку ж податкову декларацію потрібно буде подавати й для отримання соціальної допомоги (допомоги у складних життєвих обставинах), соціальних пільг та піклування або податкової знижки. Для цього уповноважений представник домогосподарства має вести спрощений облік доходів і витрат (за формою, яку повинен буде розробити Кабмін), а також може отримувати від податкової відомості про доходи членів домогосподарства та сплачений ними ПДФО. Сьогодні соціальна допомога надається на основі сукупного доходу сім’ї. (Закон про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям і Порядок призначення і виплати такої допомоги з 2003 року передбачають складання і подання уповноваженим представником сімейної декларації про доходи та майновий стан. Існує й порядок обчислення сукупного доходу сім’ї для надання усіх видів державної соціальної допомоги, в тому числі для нарахування житлових субсидій). Хоча законопроект наводить перелік доходів і витрат домогосподарства (див. врізку), із нього незрозуміло, які саме з цих доходів і витрат включатимуться до декларації, оскільки форму ведення спрощеного обліку доходів і витрат має розробити Кабмін.
Доходи і витрати домогосподарств
Доходи включають доходи усіх членів домогосподарства з будь-яких джерел та у будь-якій формі: зарплати, доходи від підприємницької діяльності, стипендії, пасивні доходи, виграші, призи, подарунки, доходи від продажу власновирощеної с/г продукції, соціальні трансферти (пенсії, лікарняні, виплати по безробіттю, допомога при пологах, на дітей, на навчання), страхові виплати і відшкодування, виплати з недержавного пенсійного забезпечення.
Витрати включають собівартість проживання кожного члена домогосподарства у розмірі 60% відсотків від середньомісячної заробітної плати за попередній рік (при цьому незрозуміло, це зарплата цієї людини, домогосподарства чи середня в Україні), а також витрати на здійснення підприємницької (економічної) діяльності домогосподарства, зокрема, ведення особистого селянського господарства, виготовлення/вирощування продукції особистого підсобного господарства. Для отримання податкової знижки до витрат можна буде включати документально підтверджені витрати, передбачені Податковим кодексом (зокрема виплати за іпотекою, витрати на навчання, енергоефективні технології, лікування, страхування життя та здоров’я).
Також із законопроекту незрозуміло (і чинне законодавство цього не пояснює), як домогосподарство обиратиме чи змінюватиме уповноваженого представника. Раніше виконавчі органи сільських і селищних рад могли визначати уповноважену особу для прийняття документів. Проте важливо вирішити це питання в цілому, щоб уникнути випадків, коли уповноважена особа призначить себе сама, без згоди інших членів домогосподарства – адже таким чином вона отримає контроль за їхніми доходами, що може бути складовою домашнього насильства. (До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну від домашнього насильства щороку страждало близько 1,8 мільйона жінок. У 2020-2021 роках кількість звернень із цього приводу виросла на 56%).
Наприклад, зараз мати може отримувати соціальну допомогу безвідносно стосунків із батьком дитини. У разі ухвалення законопроекту батько може призначити себе “уповноваженим” і відповідно отримувати допомогу.
Крім того, в разі ухвалення законопроекту домогосподарства отримають право на державну підтримку – зокрема безоплатне надання земельної ділянки чи приміщення. Однак хто користуватиметься цією ділянкою чи приміщенням та хто контролюватиме, що вони використовуються саме для ведення бізнесу? На ці запитання в законопроекті немає відповіді.
Під час практичної реалізації законопроекту можуть виникнути й інші складнощі. Наприклад, якщо дитина допомагає батькам торгувати на ринку, але живе окремо, чи буде вона входити до складу домогосподарства відповідно до цього закону? І якщо ні, то яке законодавство потрібно застосовувати в цьому разі? Або інший приклад: домогосподарство отримує соціальну допомогу на основі декларації, але один із членів домогосподарства отримав дохід від неформальної зайнятості й приховав його від решти. Чи нестиме в такому разі відповідальність уповноважена особа за подання недостовірної інформації в декларації? Чи буде домогосподарство позбавлене соціальної допомоги?
Одним словом, хоча законопроект містить декілька прогресивних ідей – наприклад, визначення домогосподарства як економічної одиниці, надання соціальної допомоги з урахуванням не лише доходів, але й витрат, однак багато його положень незрозумілі, суперечать чинному законодавству або “відірвані” від нього.
Отже, потрібно грунтовно допрацювати законопроект (зокрема передбачити процедуру обрання та зміни уповноваженого представника, санкції за неподання декларацій та ін.), а також передбачити внесення змін до Податкового кодексу та до законів, які регулюють надання різного роду соціальної допомоги та пільг.
За підтримки
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
