Скільки людей втратили роботу через карантин? | VoxUkraine

Скільки людей втратили роботу через карантин?

22 Квітня 2020
FacebookTwitterTelegram
4458

В першу чергу можна проаналізувати нещодавно опубліковані НБУ дані про Ділові очікування підприємств України за перший квартал 2020 року. Зауважимо, що опитування проводилося до запровадження карантинних заходів (до 4 березня). І все ж результати опитування містять цікаві факти щодо перспектив ринку праці. Оцінки за всіма складовими ділових очікувань, окрім кількості працівників, позитивні.

Дисклеймер. Підготовлено в рамках проєкту Київської Школи Економіки та VoxUkraine «Вірусна Економіка» – серії досліджень впливу пандемії COVID-19 та глобальної турбулентності на економіку та соціальне життя в Україні

Проте очікується зниження кількості працівників. Переломним моментом став кінець 2019 року: до 4 кварталу баланс відповідей про очікувану кількість працівників був позитивним протягом довгого часу, а в 4 кварталі вперше вийшов у негативну зону. У першому кварталі 2020р. ця тенденція продовжилася, незважаючи на достатньо позитивні очікування щодо фінансово-економічного стану. Ми схильні пов’язувати очікування зниження числа працівників з прогнозованим уже тоді ймовірним уповільненням (поки тільки уповільненням!) світової економіки внаслідок пандемії Covid19, що почала розгортатися з кінця січня.

Джерело: НБУ, Ділові очікування підприємств України, I квартал 2020 року.

 

Хоча до того моменту прогнози про уповільнення світової економіки тільки почали звучати, ймовірно, експортно-орієнтовані підприємства вже почали коригувати свої плани: найпомітніше скорочення планів по зайнятості – серед підприємств, які здійснюють лише експортні операції (за ними йдуть ті, що здійснюють як експортні так й імпортні операції). 

Однак із запровадженням карантину і початком глобальної рецесії оцінки індексу ділової активності переважно втратили свою актуальність, тому з кінця березня НБУ почав проводити позачергові щотижневі опитування керівників великих та середніх підприємств (результати публікуються в рамках Економічного огляду тижня). Зокрема, відповіді, отримані в період з 13 по 15 квітня, свідчать про погіршення ситуації із зайнятістю. Зростання очікується лише в галузі сільського господарства, що багато в чому пов’язано з сезонністю, і частково з тим, що, як очікується, саме ця галузь буде менше вражена рецесією. Хоча навіть і для сільського господарства баланс очікувань погіршувався від тижня до тижня. Як відзначають аналітики Нацбанку, найпесимістичніше налаштовані підприємства торгівлі, переробної промисловості, середні підприємства та імпортери. 

Джерело: НБУ, Економічний огляд тижня, 17 квітня 2020 року.

 

Економічний огляд тижня НБУ пропонує нам також оперативну інформацію про ринок праці з двох альтернативних джерел. Перше джерело – Державна служба зайнятості, що відзначила неухильне зростання числа зареєстрованих безробітних. У середині квітня 2020 р. кількість осіб, що встали на облік з безробіття, на 22% більше, ніж роком раніше. З 12 березня по 9 квітня у ДСЗ зареєструвалися 58 тисяч нових безробітних.  Хоча таке зростання може бути пов’язане й зі  збільшенням розміру допомоги з безробіття та полегшенням процедури отримання статусу безробітного. Друге альтернативне джерело – це сайт work.ua, кількість нових вакансій на якому впала вдвічі. До речі, кількість нових резюме також спочатку впала, а в останні тижні практично не змінюється, тобто ринок праці завмер по обидва боки: зараз не найкращий час і для пошуку роботи. Отже, оперативні непрямі дані про стан ринку праці одноголосно говорять про погіршення ситуації.

Щоб дати точнішу оцінку можливого зростання безробіття в Україні, пропонуємо подивитися на структуру зайнятого населення за видами економічної діяльності. Така статистика по всім зайнятим і по економіці в цілому доступна поки лише за 2018 рік, однак у нас немає підстав очікувати, що структура зайнятості за останній рік суттєво змінилася. Найбільшою мірою карантинні обмеження позначилися на діяльності ресторанів, готелів і туризму, культури та розваг, спорту та відпочинку. Якщо подивитися структуру зайнятих у відповідних галузях, виділивши найбільш вразливі, то це:

  • Тимчасове розміщування й організація харчування – 283 тис. зайнятих;
  • Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 304,3 тис. зайнятих;
  • Операції з нерухомим майном – 259,4 тис. зайнятих;
  • Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 196,9 тис. зайнятих.

Сумарна зайнятість за цими видами діяльності – 1044 тис. осіб. Тобто 1 млн осіб працюють у сферах, які найбільше страждають від карантинних заходів. У зоні найбільшого ризику – неформально зайняті. Вони є першими кандидатами на звільнення, оскільки не захищені трудовим законодавством і будуть покладатися лише на особисті домовленості з роботодавцем. 

В Україні досить висока частка неформальної зайнятості. За офіційними даними, в 2019р. таких людей було 3,5 млн із 16,6 млн. зайнятих, тобто 21%. Ця цифра узгоджується зі свіжою оцінкою, зробленою в рамках опитування агенції Info Sapiens у лютому 2020р.: 24% працевлаштованих українців працюють повністю неофіційно (і ще 11% частину доходу отримують офіційно, частину — неофіційно). Висновок незмінний: ці працівники не захищені законом, в тому числі в ситуації карантину. Якщо ж порахувати всіх неформально працюючих у сфері послуг, то це 35% від 3,5 млн. чол. – 1,2 млн. чол. Дуже схожу оцінку дав і президент Торгово-промислової палати України – за підрахунками ТПП, близько 1 млн осіб втратили роботу під час карантину

Альтернативну оцінку зростання числа безробітних можна зробити також на основі даних соціологічних опитувань, виконаних в останні тижні різними агенціями. У таблиці нижче представлені результати декількох таких опитувань.

Агенція, яка провела опитування, та дати опитування Info Sapiens КМІС Соціологічна група «Рейтинг» Research & Branding Group
25-29 бер. 7-11 квіт. 10-12 квіт. 11-17 квіт.
% людей, які сказали «так», відповідаючи на вказане питання:
Чи ви втратили роботу після початку карантину? 10% до 10%:

5% – «загрожує втрата роботи»;

5% – «стало складно вести свою підприємницьку діяльність»

8% 5%
Чи ви втратили частину доходу після початку карантину? 38%

(16% – «втратили весь дохід»)

26% 61% 39%
Похибка опитування, не більше 3,4% 2,2% 2,2% 3,5%
Кількість опитаних 809 2000 2000 1410

Ми бачимо, що відсоток людей, які відповіли, що втратили роботу, коливається в діапазоні від 5 до 10%. При цьому, судячи з того, що цифри про частку тих, хто втратив частину доходу з моменту введення карантину, змінюються в широкому діапазоні, можна говорити про те, що мали місце відмінності в формулюванні питань, які і призвели до досить різних результатів.

Таким чином, якщо ми приймемо за базову оцінку числа зайнятих в економіці на рівні 16,6 млн. (на кінець 2019 р.), то 5-10% від цього значення складають 0,8-1,6 млн. осіб. Цей інтервал включає в себе оцінку в 1,0-1,2 млн осіб, яку ми отримали вище, тому будемо використовувати її як основну. 

На кінець 2019 року в Україні було близько 1,5 млн. безробітних (за методологією Міжнародної організації праці), отже, сьогодні їх може бути 2,5-2,7 млн. Якщо ми вважаємо, що люди, які нещодавно втратили роботу, залишаються в числі економічно активних (тобто не припиняють шукати роботу в силу таких чинників, як, наприклад, відсутність транспорту, щоб до неї дістатися), то рівень безробіття може сягати 13,7-14,8%. Однак якщо хтось із тих, хто втратив роботу, формально поповнить ряди економічно неактивних, то показник безробіття може бути нижчим. Але така ситуація означатиме приховане безробіття.

Так чи інакше це є найвищим значенням кількості непрацюючих за останні 20 років. Ситуація зміниться на краще з послабленням карантинних заходів. Але тільки після повного їх скасування можливе помітне відновлення рівня зайнятості. Але і це відновлення, швидше за все, не буде повним поки глобальна економіка не повернеться до стану «до пандемії», а цей процес обіцяє бути довгим. 

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний