Страхування від воєнних ризиків як інструмент залучення інвестицій у відновлення

Страхування від воєнних ризиків як інструмент залучення інвестицій у відновлення

Photo: ua.depositphotos.com / NIKO_Cingaryuk
27 Липня 2023
FacebookTwitterTelegram
1383

Під час Конференції з відбудови України, яка відбулась 21 червня у Лондоні, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що «жодне масштабне ефективне та швидке відновлення неможливе без залучення приватного капіталу та приватних інвестицій». Фінансова допомога, яку надають і обіцяють надати Україні іноземні партнери, лише частково покриває потреби країни у відновленні. Більше того, в умовах війни, яка триває, потреба України у фінансових ресурсах з кожним днем зростає. Аби залучити приватні інвестиції, Україні потрібно розробити механізми їхнього захисту, і одним зі способів такого захисту може стати страхування інвестицій від воєнних ризиків. У статті розглядаємо загальну потребу у фінансуванні відновлення та ініціативи уряду у сфері страхування інвестицій.

Потреба у фінансуванні відновлення

Україна, потерпаючи від довготривалої військової агресії, зазнала серйозних втрат і руйнувань. За даними Київської школи економіки (КШЕ), загальна сума прямих задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України, станом на квітень 2023 року сягає 147.5 млрд доларів (за вартістю заміщення). Ці цифри не є остаточними, оскільки не усі втрати, збитки і пошкодження на сьогодні можливо оцінити, більше того, щодня вартість заподіяної шкоди зростає. За різними оцінками, для повноцінного відновлення країни необхідно від 411 млрд доларів (спільна оцінка Уряду України, Групи Світового банку, Європейської Комісії та ООН і враховує лише збитки, які завдано підконтрольним Україні територіям) до 1.1 трильйона доларів (оцінка голови Європейського інвестиційного банку). 

За інформацією з Ukraine Support Tracker, з початку повномасштабної війни і станом на 31.05.23 загальний обсяг військової іноземної допомоги Україні  становив понад 100 млрд євро, фінансової — понад 72 млрд євро (commitments, тобто запланована допомога). Із них фактично було надано понад 40 млрд євро бюджетної підтримки (кредити, гранти та гарантії).

За даними Міністерства фінансів України фінансування державного бюджету за рахунок іноземних партнерів становить 55.5 млрд дол. (із яких 60% — кредити). Лише близько 2 млрд дол. із цих коштів заплановані для відбудови, решта — це поточні видатки на зарплати «бюджетникам», соціальну підтримку тощо.

Міжнародні партнери обіцяють підтримувати Україну «так довго, як це буде необхідно». Крім того, триває обговорення стратегії відбудови України — потреб, способів виділення коштів, організації процесу тощо. Цьому була присвячена конференція у Лондоні, під час якої партнери пообіцяли надати 60 млрд на потреби України для відновлення, реконструкції та модернізації. 

Однак, і український уряд, і наші союзники визнають, що коштів урядів та міжнародних організацій буде недостатньо для відбудови. Україні потрібні прямі іноземні інвестиції — в тому числі для залучення технологій. Але для інвестицій необхідне страхування воєнних ризиків. І оскільки приватні страхові компанії наразі не пропонують таких продуктів, відповідні рішення напрацьовують уряд та міжнародні організації.

Ініціативи із страхування інвестицій від партнерів України

Під час Лондонської конференції було започатковано Рамкову програму страхування воєнних ризиків. Партнери оголосили про підтримку Трастового фонду «Підтримка реконструкції та економіки України» Багатостороннього агентства Світового банку з гарантування інвестицій (MIGA), загальна сума гарантій якого становить 40,85 млн євро. Крім того, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) оголосив про намір розробити пілотну схему страхування воєнних ризиків. Більше того, за даними законодавців, деякі країни, такі як Велика Британія, Японія, Німеччина, Франція, Канада, Австралія, Ізраїль та інші, вже створили спеціальні фонди для страхування інвестицій в Україну. 

Українська ініціатива зі страхування інвестицій

Зі свого боку, Україна планує (законопроект №9015, ухвалений в першому читанні) покласти обов’язки зі страхування воєнних ризиків на державне Експортно-кредитне агентство (ЕКА), яке наразі здійснює страхування експорту та інвестицій з України. Цей законопроект підтримує Міністерство економіки України. Якщо законопроект буде ухвалено, замість прямих інвестицій з України ЕКА страхуватиме від “ризиків, які можуть бути спричинені збройною агресією, бойовими діями та/або тероризмом”  прямі інвестиції в Україні, здійснені як іноземними, так і внутрішніми інвесторами, але виключно за умови “спрямування таких інвестицій на створення об’єктів та інфраструктури, необхідної для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження”.  Останнє положення є дещо обмежувальним, адже створити “з нуля” компанію, яка одразу вийде на зовнішній ринок, доволі складно. На нашу думку, якщо запроваджувати обмеження на компанії, які можуть отримати таку страховку, це краще робити за кількістю робочих місць, які створюють такі компанії. Таким чином компанії зможуть спершу працювати на внутрішньому ринку, а здобувши певний досвід, пробувати свої сили за кордоном.

Як саме відбуватиметься таке страхування, законопроект не визначає. Натомість він зобов’язує Кабмін та НБУ розробити підзаконні акти з відповідними механізмами. Зокрема, потрібно буде внести зміни до Статуту ЕКА, Порядку надання державних гарантій ЕКА, до Положення про ліцензування ЕКА та умов провадження ним діяльності із страхування та перестрахування. Законопроект пропонує здійснювати страхування в рамках статутного капіталу ЕКА, який наразі становить 2 млрд грн (~52 млн дол.). Однак, Мінекономіки справедливо зазначає, що цей обсяг потрібно буде збільшити, особливо якщо ЕКА продовжить виконувати інші види діяльності, такі як страхування експортних контрактів. Можливо, ЕКА вдасться залучити зовнішні кошти (наприклад, від ЄБРР) на підвищення свого статутного капіталу.

Крім того, потрібно буде в рази збільшити інституційну спроможність ЕКА. З моменту свого запуску наприкінці 2020 року ЕКА уклала лише 86 договорів страхування (із них 32 у 2023 році). Це дозволило застрахувати експортних кредитів на 671 млн грн (із них 381 млн грн у 2023р.). Тобто якщо агенція займатиметься страхуванням інвестицій під час відбудови, її спроможність розглядати, оцінювати та укладати договори страхування потрібно буде збільшити в рази. Вочевидь, для цього знадобиться технічна допомога ЄС чи міжнародних організацій. 

Теоретично, послуги зі страхування воєнних ризиків держава могла би замовити у приватної страхової компанії, але багато розвинених країн мають агенції, які допомагають їхнім експортерам виходити на зовнішні ринки (ця допомога не лише фінансова, а й у вигляді експертизи щодо правил роботи на ринках та уподобань іноземних споживачів). Тому інституційний розвиток ЕКА буде корисним у довгостроковій перспективі. Отже, ми підтримуємо цей законопроект та закликаємо парламентарів його ухвалити в цілому (у першому читанні він був ухвалений ще у травні), а уряд та НБУ — розробити необхідні нормативні акти. 

Водночас запровадження страхування воєнних ризиків саме по собі не спричинить інвестиційний бум. Задавнені проблеми України – бюрократія, корупція і недовіра до органів державної влади. За опитуваннями (наприклад, тут і тут) 80% представників бізнесу найбільшим ризиком уважають повернення корупційних схем у процеси відбудови; 73% підприємців бояться відсутності контролю і, як наслідок, розкрадання державних коштів. Заважають бізнесу відновлюватися непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку (46,9%), непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу (42,8%) та перешкоди з боку регуляторних та/або фіскальних органів (32,0%).

Отже, поруч зі страхуванням інвестицій, уряд має працювати над реформами, які сприятимуть внутрішнім інвестиціям (серед іншого перезавантаження судової системи, спрощення регулювання, реформа державних органів, особливо тих, які контактують із бізнесом). І хоча внутрішні інвестори мають значно менше коштів для інвестицій, ніж іноземні (так, за 2021 рік обсяг освоєння капітальних інвестицій за рахунок власних коштів становить 462.3 млрд грн або близько 17 млрд дол.), саме інвестиційний оптимізм українських підприємств стане ключовим сигналом для залучення зовнішніх інвестицій. Адже, наприклад, купити частку в успішному бізнесі для інвестора набагато простіше й менш ризиковано, ніж збудувати виробництво “з нуля”.

Інші інструменти державної підтримки інвестицій – це державно-приватне партнерство та угоди про розподіл продукції, а також економічні стимули, наприклад, передбачені законом «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (так званий закон про “інвестиційних нянь”), в рамках якого держава може підтримати інвестиційні проекти обсягом понад 20 млн євро. Такі інструменти можна застосовувати після того, як будуть значно знижені можливості для корупції в державних органах.

Висновки

Ухвалення законопроекту №9015 та відповідних підзаконних актів є важливим кроком для залучення фінансових ресурсів для майбутньої відбудови. Адже воєнні ризики можуть зберігатися певний час після перемоги України, тому страхування воєнних ризиків буде необхідним для залучення інвестицій. Водночас воно не буде достатнім — крім цього необхідно продовжувати спрощення регуляторного середовища, боротьбу з корупцією, а також вкладатися в модернізацію освіти як для дітей, так і для дорослих (бо за відсутності людського капіталу навряд чи можна очікувати припливу інвестицій). Можна застосовувати й інші інструменти державної участі, такі як державно-приватне партнерство чи гранти (субсидії). Головне – щоб така взаємодія відбувалася прозоро.

Для втілення законопроекту в життя, тобто для перетворення ЕКА на потужного гравця на ринку, потрібно буде як залучити до агенції додатковий капітал, так і значно розширити її інституційну спроможність. Для цього необхідна буде її тісна співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, а враховуючи рух України до ЄС – із Єврокомісією. 

За підтримки

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний