Beta

Телефонні терористи: як вберегтися від мікрокредитного шахрайства та дошкулянь колекторів

22 Червня 2021
FacebookTwitterTelegram

Вам дзвонять щодня і вимагають віддати кредит, про який ви ніколи не чули? Цілком ймовірно, що ви натрапили на шахраїв, які оформили на вас мікрокредит без вашого відома. Що робити в такій ситуації та до кого звертатися в першу чергу? Даємо покрокову інструкцію, як позбутися нав’язливих дзвінків колекторів.

Мікрокредити — це невеликі позики на суму приблизно до 20 тис. грн. Зазвичай їх беруть тоді, коли потрібна незначна сума грошей на короткий термін — як правило, не більше 30 днів. Оформити мікрокредит доволі легко. Для цього потрібно лише зареєструватися на сайті мікрокредитної фінансової організації (МФО) і внести всі необхідні дані. 

Утім, така простота й доступність оформлення онлайн-позик приваблює не лише чесних отримувачів мікрокредитів, але й шахраїв. Тому часто трапляється, що на ваше ім’я оформлюють договір онлайн або ж ви стаєте поручителем без своєї згоди. Як наслідок, вам можуть дзвонити чи писати колектори й вимагати погасити борг, про який ви нічого не знаєте. 

Чому такі ситуації взагалі трапляються?

Коли мікрокредитна організація надає кредит, вона зазвичай просить позичальника дати номер телефону його родича, друга чи колеги. Водночас ця фінансова установа не підписує з ними жодних документів про поручительство та може навіть не перевіряти, чи справжні ці контакти. Компанія розраховує, що у випадку, якщо кредит прострочать, його можна буде стягнути за допомогою колекторів.

Тут слід пам’ятати: номер телефону та домашня адреса — це ваші конфіденційні дані. Фінансова компанія та колектор не мають права їх використовувати без згоди власника. Тому якщо вам телефонують чи надсилають повідомлення стосовно кредиту, який ви не брали та за яким ви не виступали поручителем, це, по-перше, порушення Закону України «Про захист персональних даних»

По-друге, колектор, який погрожує, цілодобово дзвонить вам чи членам вашої родини, використовує лайливі слова або розповсюджує образливі фотоколажі тощо, порушує низку статей Конституції, Цивільного та Кримінального кодексів України.

Сам колектор не має права стягувати борг, адже це повноваження органів Державної виконавчої служби та приватних виконавців. Офіційну процедуру стягнення заборгованості прописано в Законі України «Про виконавче провадження». Колекторські компанії мають право лише інформувати боржника чи поручителя за кредитом про наявність боргу.

Як себе захистити?

Якщо вам телефонують колектори чи банк і вимагають повернути кредит, який ви не брали, діяти слід наступним чином:

Як чинне законодавство регулює поведінку колекторів

Національний банк України у коментарі для VoxCheck розповів, як часто на гарячу лінію НБУ звертаються зі скаргами на колекторів та мікрофінансові компанії. За І квартал 2021 року скарги на колекторів становили 18% із загальної кількості письмових звернень та 13% з усіх дзвінків до контакт-центру НБУ. Звернення щодо роботи фінансових організацій, які займаються мікрокредитуванням, становили 80% усіх скарг.  Як зазначають у НБУ, здебільшого скарги були пов’язані з жорсткими методами  стягнення кредитної заборгованості, які застосовували банки та мікрофінансові компанії. Ця проблема була однією з головних упродовж минулого року і досі залишається актуальною. 

Більше про те, чим небезпечні мікропозики та кредити онлайн, дивіться у нашому відео.

 Як зазначають у Нацбанку, з ухваленням закону про захист прав споживачів у березні цього року в Україні вперше з’явилося чітке регулювання роботи не лише колекторських компаній, але й кредитодавців.

По-перше, законодавство нарешті визначило регулятора та наглядача — Національний банк України. НБУ встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами, розглядатиме звернення громадян, захищатиме їхні права у разі порушень.

По-друге, працювати на ринку зможуть лише компанії, які пройшли перевірку та зареєструвалися у спеціальному Реєстрі Нацбанку.

По-третє, вперше в Україні з’явилися вимоги до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем. Закон встановлює виключний перелік способів комунікації колектора зі споживачем фінпослуг.  Колекторам дозволяється телефонувати, надсилати текстові, голосові та інші повідомлення лише впродовж певного часу — з 9 до 19 години. 

Згідно із законом, колектори не мають права телефонувати вночі або протягом усієї доби, вводити в оману про наслідки невиконання зобов’язань, погрожувати, шантажувати, вимагати від близьких осіб взяти на себе зобов’язання. Також закон забороняє збирати та обробляти персональну інформацію про графік роботи, місця відпочинку особи, інформацію із соціальних мереж, особисті фотографії тощо. Якщо ці вимоги порушуються, закон передбачає відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній (а отже компанія втратить право займатися такою діяльністю).

По-четверте, самі кредитодавці також повинні контролювати поведінку своїх колекторів та дотримання ними етичних вимог. Якщо колектор щонайменше двічі впродовж року порушив ці вимоги, кредитодавець повинен розірвати договір із ним та повідомити про це Національний банк.

Крім цього, банки та фінансові компанії будуть зобов’язані інформувати споживача про можливі наслідки невиконання зобов’язань до підписання договору з ним. Зокрема повідомити споживача про право залучати колектора. Цю інформацію фінустанови мають зазначити у договорі про споживчий кредит та в паспорті споживчого кредиту. Інформацію про колекторську компанію кредитодавець повинен публікувати на своєму вебсайті та в місцях, де він надає послуги.

Висловлюємо подяку за допомогу у підготовці матеріалу стажерці VoxCheck Анастасії Ігнатенко.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний