Популярність соціальних мереж в Україні стрімко зростає. Нещодавно «Київстар» проаналізував, якими соціальними мережами користуються його абоненти. На першому місці — Facebook, далі — YouTube та Instagram. А от серед месенджерів найулюбленішим виявився Viber.
Також абоненти «Київстару» активно користуються Messenger від Facebook, трохи менше — Telegram та WhatsApp. Тоді як Facebook приділяє багато уваги проблемі фейкових новин, в Viber, Telegram та WhatsApp неправдиві новини поширюються надзвичайно швидко. І їх там ніхто не контролює.
Ця стаття була опублікована на сайті Інституту Пойнтера (Poynter Institute) до Міжнародного дня фактчекінгу.
Переклад та адаптація: Валерія Степанюк, Ірина Хомко (стажерка VoxCheck
WhatsApp — платформа для приватного спілкування, яка минулого літа налічувала 1 мільярд щоденних користувачів, стала джерелом дезінформації про все: від заяв профспілок до погодних умов. Усі повідомлення в месенджері зашифровані, а на групові чати є обмеження в 256 учасників, тому ніхто достовірно не знає, як поширюється неправдивий контент, навіть сам WhatsApp.
Це надзвичайно ускладнює роботу фактчекерів з виявлення та розвінчання фейків, тому вони працюють над створенням інноваційних «хитрощів», щоб хоча б частково вилучити фейки з платформи. Після того як сервіс став популярним саме через хороше шифрування, з’явилась низка інструкцій для користувачів про те, як перевіряти інформацію власноруч, навіть не вмикаючи комп’ютер.
Публікуємо інструкції для фактчекерів та користувачів соцмереж, щоб перевіряти інформацію в Viber, Telegram та WhatsApp.
Поради для користувачів соцмереж
1. Завжди будьте скептичними — не поширюйте інформацію, якщо ви не впевнені, що це правда.
2. Спробуйте пошукати у Google за ключовими словами з підозрілих повідомлень у соцмережах. Найімовірніше, спочатку ви побачите посилання на перевірені джерела інформації, тому зможете визначити правдивість повідомлення.
Під час пошуку в Google за ключовими словами надійні джерела з’являються першими. Наприклад, перше посилання у результатах пошуку про вакцини від COVID-19 — сайт ВООЗ. А за запитом «coronavirus does not exist» бачимо кілька посилань на спростування таких повідомлень фактчекерами. Якщо ви хочете знайти саме спростовані заяви, варто додати до пошукового запиту слово «factcheck».
3. Спростовуйте повідомлення з зображеннями самостійно за допомогою Google’s reverse image search, TinEye і Fake Image Detector. Ось тут є інструкція, як їх використовувати.
4. Визначте найпростіший шлях, щоб зв’язатись з фактчекерами. Якщо ви звертаєтесь напряму за допомогою повідомлень чи телефонних дзвінків, фактчекери нададуть відповідь. Збережіть потенційно неправдиву інформацію на своєму телефоні, щоб використати її за потреби.
Якщо ви помітили потенційно неправдиву інформацію — надсилайте її нам. З VoxCheck можна зв’язатись у Facebook, Telegram та через електронну пошту: [email protected]
5. Надсилайте всі підозрілі повідомлення, меми, фото, відео або аудіо, які ви отримуєте, фактчекерам з вашої країни. А коли вони опублікують перевірку, поширте статтю-спростування в тій групі, де вперше побачили неправдивий контент.
6. Перевіряйте профілі інституцій та компаній, які згадуються в потенційно неправдивих повідомленнях. Часто вони намагаються спростувати дезінформацію самостійно.
Поради для фактчекерів
1. Створіть обліковий запис своєї організації, щоб отримувати посилання на потенційно неправдиву інформацію від користувачів месенджерів, а також надсилати їм спростування фейків. Ось приклади від Chequeado, Boatos.org, Africa Check and La Silla Vacía.
«Якщо люди додають наш профіль в WhatsApp, більш ймовірно, що вони просто перешлють нам повідомлення з віральними теоріями змови чи фейками. Тепер їм не потрібно надсилати нам потенційні фейки на електронну пошту чи Twitter». — розповідає Кейт Вілкінсон (Kate Wilkinson) з Africa Check
2. Розвивайте стосунки з читачами, якщо маєте корпоративний профіль. Створіть список користувачів, яким ви б могли надсилати перевірену інформацію на регулярній основі. Вони б свою чергу розповсюджували ці статті у приватних групах.
3. Створюйте матеріали-спростування у форматі зображень. Це допоможе вам отримати більше репостів. Але переконайтесь, що на зображенні чітко зазначено, що це фейк.
4. Картинки, меми та відео — найпопулярніший контент у WhatsApp. Використовуйте desktop-версію, щоб знаходити потенційні фейки, та перевіряти їх за допомогою InVid і TinEye.
5. Створювати аудіо-повідомлення у WhatsApp стає простіше, і у них теж поширюють фейки. Використовуйте програму для редагування аудіо Descript, щоб транскрибувати аудіо та шукати за ключовими словами.
6. Виділіть теми, на які поширюється найбільше фейків, наприклад, це можуть бути політичні питання, масові трагедії чи стихійні лиха. Потім проведіть опитування в різних групах WhatsApp, щоб дізнатись, чи помічав хтось із користувачів щось сумнівне.
7. Ви не завжди зможете знайти першоджерело інформації в соцмережах та сконтактувати з ним, тож оновіть вашу методологію.
8. Подумайте про тон для спростування неправдивої інформації. Пам’ятайте, що ви перевіряєте персональну інформацію, якою люди діляться з добрими намірами, це не маніпулятивні тези від політиків.
9. Відповідально підходьте до рекомендацій, які ви даєте користувачам соцмереж. Багато фейків пов’язані з персональною безпекою, наприклад, якщо вони стосуються стихійних лих. Тож будьте впевнені, що ви спростовуєте інформацію так, щоб люди потім не ігнорували важливі попередження.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
