«Це була колосальна робота, за яку нам аплодували!»

Пропонуємо згадати улюблені статті команди VoxUkraine за 2019 рік та наповнити зимові свята змістовним контентом.

Не пряником єдиним: чи допомагають високі зарплати боротися з корупцією на держслужбі

Ксенія Алеканкіна, комунікаційна менеджерка, аналітикиня iMoRe: «Ок, Google, чи допоможе зростання зарплат на держслужбі подолати корупцію? Відповідь не така вже й складна – цього недостатньо.

Без якісного правосуддя і ризику бути покараним за корупцію, спокуса занадто велика. Наприклад, в Індії у 90-х роках зарплати митників підвищили в 2 рази, але від цього корупція не зменшилась. Вчені кажуть, що корупціонери можуть додатково вигравати від вищих зарплат – бо ті слугуватимуть прикриттям і поясненням розкішного способу життя, який є недоступним за низьких доходів.

З іншого боку, і самим покаранням проблему не вирішити, бо за «порожнього шлунку» люди схильні більше ризикувати для отримання високого доходу. Тоді ризик покарання вже не здатен спрацьовувати як запобіжник.

Ця стаття про те, що великі проблеми часто неможливо вирішити окремими діями, навіть якщо вони умовно правильні. А ось комплексний підхід “править світом”».

Олена Білан, член Редакційної ради VoxUkraine, головний економіст Dragon Capital: «Стаття піднімає актуальне для України питання, яке політики зазвичай замовчують: низькі зарплати в державному секторі та їх зв’язок з корупцією. Особливо цінно, що у пошуку зв’язку автор звертається до доcвіду інших країн та результатів різноманітних досліджень. В результаті маємо чіткі та аргументовані відповіді та рекомендації. Залишилось тільки прочитати та втілити в життя». 

Антикорупційний експеримент у Гватемалі: виняток із правил чи зразок для наслідування?

Людмила Галичина, комунікаційна менеджерка, редакторка проєкту VoxConnector: «У цій статті Ростислав Аверчук аналізує успіхи Гватемали у викритті політичної корупції, які неодноразово наводили як приклад для України. За 12 років роботи Міжнародній комісії під егідою ООН, якій надали функції у сфері правосуддя Гватемали, вдалося модернізувати закони, викрити близько 60 злочинних груп та «посадити» 340 впливових політиків та чиновників. 

Але навіть такий підхід може бути вразливим – на жаль, як і писав Ростислав, у вересні Комісія припинила роботу в Гватемалі через політичне переслідування. 

Питання, чи може запрошений ззовні орган подолати корупцію в країні і за яких умов – залишається відкритим. Сподіваюсь, у наступних статтях Ростислав ще про це напише. До речі, статті Ростислава завжди виверені до останньої букви, в них немає жодного зайвого слова, структура бездоганна. Мені, як комунікаційниці та редакторці, це дуже впадає в око». 

Віталій Проценко, економіст VoxCheck: «The article explicitly shows how the fight against corruption should be internally grown and that it is a responsibility of the country and its sitizens themselves. An obvious but a crucial idea that should be learned yet».

Лєна Шуліка, мультимедіа-продюсерка: «У мене є улюблене відео. Коли ми його робили, то думали, що це буде лише нагадування про важливість вчасних щеплень. Натомість у коментарі набігло дуже багато «противників», які почали стверджувати, що наша мета – відмити гроші, які нам дали за знищення української нації, або що щеплення – це концентроване зло. Для мене це був розрив інформаційної бульбашки».

On behalf of the people. Ukraine requires electoral system reform

Ілона Сологуб, CEO VoxUkraine: «This publication is my favourite this year because the entire Editorial Board of Ukraine worked on it as a team and everyone provided his/her input. It took a lot of time but at the end we have a very good article. We discuss the importance of electoral system for electoral outcomes and provide a recommendation for a more inclusive and more thoughtful voting which is an open list system».

Як Віктор Медведчук використовує кишенькові медіа. Кейс інформаційної атаки на VoxCheck

Максим Скубенко, лідер проєкту VoxCheck: «Ця стаття була відповіддю на інформаційну атаку “кишенькових” ЗМІ Медведчука на VoxCheck. Вона є виваженою, демонструє наш вплив на ситуацію – та стала популярною».

Президент, парламент і уряд: хто за що відповідальний

Валерія Золотарьова, молодша мультимедіа-продюсерка: «Стаття показує, як базові знання устрою країни та зон відповідальності державних органів формують політичну грамотність суспільства, якої іноді дуже бракує».

Справа наліво: що думають українці про державний контроль економіки та особистих свобод?

Назар Мошняга, аналітик DataVox: «Це загалом перше дослідження про українців на політичному компасі і лише через це уже варте прочитання. Мені цікаво було подивитися що українці думають про вплив держави на економіку і свободи. І, відповідно, скільки відсотків людей знаходяться у різних квадратах політкомпасу».

Олександр Жолудь, член Редакційної ради VoxUkraine, головний експерт Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України: «Це моя улюблена стаття, тому що там є нові цікаві дані».

Економіка інтересів: як Україна потрапила до пастки безкінечних реформ

Марина Отт, лідерка проєкту DataVox: «По-перше, ця стаття резонує з власним досвідом роботи у сфері реформ та пропонує подивитись на звичні речі під новим кутом. По-друге, вона надає аргументи для обгрунтованої дискусії на подекуди маніпулятивну тему розвитку України та просування реформ. Я не раз використовувала аргументи, запропоновані в статті (як і в цілому циклі), під час дискусій про майбутнє країни зі знайомими, друзями та родичами.

По-друге, публікація дає розуміння необхідності системних змін, оскільки описує взаємозв’язок суспільства, економіки та політики. Автор пояснює як історичні особливості розвитку держави та її суспільство можуть впливати на розвиток країни. Це допомагає зрозуміти, що успіх реформ – це не лише про політичну волю. Їх успіх залежить від багатьох факторів. Наприклад, від усталених практик пересічних українців, їх політичного вибору та щоденних дій. А, отже, ці практики можна і треба змінювати, найперше – шляхом зміни переконань та розвитку критичного мислення».

Президент. Їжа. Брехня. VoxCheck Зеленського на пресмарафоні

Світлана Сліпченко, аналітикиня VoxCheck: «Це була колосальна командна робота, за яку нам одного разу навіть аплодували 🙂 »

«Так» чи «ні» вступу України в ЄС? Діалог центрального банкіра та євроінтегратора

Юлія Мінчева, лідерка проєкту VoxConnector: «У мене декілька улюблених статей. Перша – класна розмова-рефлексія про Україну і ЄС, натхненна не менш класною книгою «Євро: боротьба ідей», яку цього року видав ICU books. Дуже корисно за певними тактичними кроками бачити довгу інтелектуальну боротьбу розвинутих країн, Франції та Німеччини, в даному випадку за майбутнє єврозони. Це багато що прояснює та дозволяє зрозуміти логіку політик, ухвалених рішень та їх наслідків. В книзі дискутуються різні підходи до трактування макроекономічних проблем єврозони, які проте характерні і для інших економік. Раджу і статтю, і книгу до читання на канікулах». 

Скільки дійсно коштує земля під мораторієм в Україні? Аналіз 5620 оголошень про продаж паїв на OLX

«Може частина українців і проти ринку землі, проте очевидно мораторій не заважає їм продавати та купувати її на OLX, нелегально, звісно. Хто, скільки і за якою ціною продає вже сьогодні – у статті. Сподіваюсь, в 2020 році це вже не буде тіньовим ринком і всі від того отримають економічний зиск».

Країна торговців, програмістів та краси. Аналіз нових бізнесів

«Цій країні потрібні підприємці. Багато і різних. Таких, що ризикують, створюють робочі місця та в ідеалі – ще й продають щось за кордон. VoxUkraine дослідив динаміку відкриттів нових бізнесів за останні два роки та виявив найбільш розвинені бізнес-сфери, найбільш підприємницькі регіони країни та найсуворіших державних регуляторів».

Економісти також роблять це

«Співзасновник VoxUkraine, один із кращих молодих економістів світу, Юрій Городніченко, пояснює, за що дали Нобелівську премію цьогоріч і чому це важливо».

Викривлена реальність українського фейсбуку: які онлайн-ЗМІ читають українці на фейсбуці?

Анастасія Іванцова, аналітикиня VoxCheck: «Це улюблена стаття тому, що  тепер я знаю, що читає моя потенційна аудиторія 🙂 »