Цифрові рішення як рушій змін: від оборони до публічних сервісів

Цифрові рішення як рушій змін: від оборони до публічних сервісів

17 Червня 2025
FacebookTwitterTelegram
93

Заключна панель конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ» зібрала учасників, які працюють на стику державного управління, інновацій і технологій. У фокусі розмови GovTech і DefenseTech: як цифрові інструменти допомагають у реформуванні систем, чи може Україна бути експортером інновацій до ЄС та як держава може підтримувати інноваційні рішення.

До обговорення долучилися Катерина Черногоренко, заступниця Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації, Артем Михайлюк, радник Міністра цифрової трансформації, Тетяна Приходько, голова GovTech Observatory GGTC Kyiv, Каріна Кудрявцева, керівниця зі стратегічного розвитку EIT Community Hub. Модерував розмову Владислав Грезєв, керівник і засновник рекрутингової платформи Lobby X. 

Дякуємо Анастасії Сосновій, комунікаційній менеджерці «Вокс Україна» за підготовку матеріалу на основі виступу спікерів.

Подію організувала ГО «Вокс Україна» за підтримки The National Endowment for Democracy (NED) 23 травня 2025 року. Переглянути запис конференції можна за посиланням.

Катерина Черногоренко розповіла про цифрову трансформацію в секторі оборони — від електронних рапортів до майбутніх смарт-контрактів:

«Для рекрутингу наступним великим релізом буде смарт-контракт. Військовозобовʼязаний зможе подивитись вакансію, обрати собі бригаду, почитати про командування, а також у своєму телефоні підписати контракт із армією. Технологічно це вже можливо. Ми живемо в світі, де можна перекинути гроші, потрусивши телефон. Я думаю, час нести ці зміни в армію».

Вона також розповіла, що «Армія+» має стати екосистемою сервісів для військових і їхніх родин:

«Ми хочемо піти за принципом екосистеми. Тобто в «Армія+» буде “моє здоров’я”, “мої фінанси”, “мої технології”, а також єОселя, разом з Дією ми вже додали “Шлюб онлайн” тощо».

«Військовий має відчувати реальну допомогу від цифрових продуктів, як, наприклад, це сталося з переміщенням з підрозділу в підрозділ. Невдовзі це відбудеться з фінансовими послугами для військового», — підсумувала Катерина.

Артем Михайлюк говорив про роль держави в розвитку defense tech-інновацій та можливості для українських розробників. Він згадав Brave1 як успішний приклад підтримки державою інноваційних рішень:

«Brave1 створили два роки тому як платформу, де кожен розробник БпЛА, робототехніки та інших технологій для війська може отримати підтримку. Передусім згадують про гранти, але це також підтримка з експертизою, з менторством, з побудовою співпраці з Силами безпеки та оборони, іншими виробниками та інвесторами. Всі розробники defense tech можуть отримати її як сервіс. Крім того, завдяки накопиченій внутрішній експертизі та аналітиці Brave1 самостійно визначає, які продукти мають стати пріоритетними для вирішення найбільш актуальних проблем на полі бою, і стимулює розробку конкретних продуктів. Це правильна роль держави, адже держава має не конкурувати з бізнесом, а передусім не заважати й допомогти там, де є можливість».

Тетяна Приходько наголосила, що український досвід інновацій у сфері державного управління не лише унікальний, а й може впливати на світовий порядок денний у розвитку GovTech. Вона розповіла, що в Україні втілено понад 200 GovTech рішень у публічному врядуванні, і країна вже має потужну нормативну та інституційну базу для цифрового розвитку, включно зі Стратегію цифрового розвитку інноваційної діяльності України (WINWIN) до 2030 року, підтримкою стартап екосистеми та впровадженням е-резидентства:

«Ми можемо сміливо розповідати про наші рішення, що сприяють прозорості, наприклад, Dream, Prozorro, Dozorro, єData і низка інших. Україна готова робити кроки, щоб бути конкурентоспроможною, відкритою та підзвітною. Виклики породжують інновації, а в нас виклики посилені тиском гібридної війни, що точиться не лише у військово-інформаційній, але й у цивільній площині».

Тетяна акцентувала, що Україна вже не просто отримує зовнішню експертизу, а здатна ділитися власними практиками, зокрема у сфері освіти, цифрової прозорості й відкритих даних.

Каріна Кудрявцева поділилася поглядом на те, як Україну сприймають на європейському інноваційному ландшафті. За останні три роки Україна посіла лідерські позиції в залученні українських підприємців до європейських програм і партнерств, а багато інноваторів стають донорами знань, а не просять підтримки.

«Воєнні технології сьогодні очевидно перший пріоритет, але нам важливо закладати фундамент для розвитку цивільних рішень, щоб бути готовими до відбудови, коли настане час. Це включає не лише розробку рішень, а й готовність держави та бізнесу працювати на ринку ЄС, адаптувати продукти та підходи до правил цих ринків. ЄС — наш стратегічний партнер, і час, коли ми маємо вміти дотримуватись європейських вимог, уже настав», — зазначила Каріна.

Каріна наголосила, що разом із розвитком оборонних технологій не менш важливо підтримувати цивільні інновації — ті, які будуть критично потрібні для повоєнного відновлення.

Фото: Катерина Лащикова

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний