Цитувати брехню означає брехати. Як угорський уряд підсилює російську дезінформацію щодо України

Угорщині властиве поєднання традиційних проросійських наративів з офіційною комунікацією уряду Орбана, яка сама по собі сповнена маніпулятивною брехнею. Зараз уряд не лише поширює проросійську дезінформацію, але також використовує схвалені кремлем наративи в своїй внутрішньополітичній стратегії. Таким чином, багато угорців особливо вразливі до російської та пов’язаної з Фідесом пропаганди уряду. В результаті демократичні інституції Угорщини знаходяться під дедалі більшою загрозою, а її відкрите суспільство зменшується. Крім того, авторитарні лідери в регіоні все більше намагаються наслідувати політичну поведінку Орбана.

Громадянська свідомість щодо російсько-угорської дезінформації є критично важливою. Відповідно, у цій аналітичній записці документ визначає та досліджує дезінформаційні наративи, які створює росія, а Фідес усвідомлено поширює. Цей аналіз вказує на конкретику дезінформаційних кампаній в Угорщині, а також на симбіоз між проросійськими наративами та комунікаційною стратегією посадовців уряду Фідес. Щоб ефективно протидіяти дезінформації через освіту громадськості, ми рекомендуємо потенційні рішення, адаптовані до угорського інформаційного простору. У цій аналітичній записці ми відстоюємо плюралізм ЗМІ та пропонуємо стратегії запобігання поширенню дезінформації, одночасно покращуючи доступ громадян до законних джерел новин.

Антиукраїнські меседжі Будапешту

Прем’єр-міністр Віктор Орбан і його уряд Фідес поширюють неправдиві наративи кремля про війну в Україні. Таким чином вони вводять угорців в оману щодо російсько-української війни, одночасно використовуючи цю брехню для просування своїх неліберальних внутрішніх планів. Ці антидемократичні наративи доповнюють один одного в екосистемі дезінформації, яка служить як Віктору Орбану, так і президенту росії володимиру путіну. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року інформаційний простір Угорщини був заповнений проросійською/антиукраїнською пропагандою.

VoxCheck виявив 158 випадків російської дезінформації. Ці медіагрупи були проаналізовані в рамках дослідження, проведеного в березні 2023 року. Аналітики виявили 16 окремих проросійських наративів на угорських медіа-форумах. Багато з цих антизахідних посилів не є новими. Відповідно, уряду Фідес і іншим дезінформаторам довелося дещо змінити набридлі теми, щоб зацікавити цільову аудиторію. Ці наративи  присутні і в офіційних повідомленнях уряду Фідес. Наративи відображають орієнтацію Віктора Орбана на схід та відповідають наративам дезінформації, які влаштовують правлячу партію. Серед поширених тем:

1. Виправдання повномасштабного вторгнення рф з одночасним звинуваченням Заходу в розпалюванні конфлікту.
2. Пропаганда нейтралітету та бездіяльності Угорщини, оскільки це нібито шлях до «швидкого миру».
3. Дискредитація керівництва української держави, партнерів Києва та критиків Орбана та уряду Фідес.

У цьому документі ми детальніше проаналізуємо повідомлення, які Фідес генерує на підтримку цих загальних наративів, адаптованих для цільової аудиторії в Угорщині, а також для угорських меншин за кордоном.

Дезінформаційний наратив 1: «Війна — це конфлікт між двома слов’янськими країнами, які зводять рахунки; тому це не стосується Угорщини».

Це постійне твердження залишається досі популярним. Аргументи про те, що інтереси Угорщини стоять на першому місці, мають масову привабливість. Вони підкреслюють незацікавленість угорської держави в тому, що вона характеризує як війну між двома ворогуючими націями, регіональні суперечки яких не стосуються Будапешта. Основна тема полягає в тому, що підхід Угорщини має бути суворим «нейтралітетом», що означає не що інше, як прораховану апатію. Також ці аргументи підсилюють повідомленнями про «справедливість» шляхом повернення «історичних територій» росії або зображенням «законного» вторгнення у відповідь на нібито дискримінацію російської меншини в Україні. Угорський уряд повторює, іноді слово в слово, цей наратив у своїх офіційних повідомленнях, популяризуючи тим самим позицію російської влади. 

Дезінформаційний наратив 2: «Захід уже бере участь у війні, сприяє її ескалації, а також хоче втягнути Угорщину в конфлікт».

Зараз цей наратив лише набирає популярності, частково через погіршення відносин між Будапештом і Вашингтоном. Угорські видання, які повторюють його як аргумент, посилаються на такі джерела, як «Русские новости». Популярні проурядові платформи, такі як Origo.hu, намагаються переконати угорців, що росія воює з усім Заходом через нібито провокації останнього. Відповідно до цього наративу, Захід прагне перетворити війну на глобальну або зробити Україну ядерною державою.

Твердження, що росія не мала іншого вибору, окрім як вторгнутися (знову) через американський експансіонізм, дуже поширене. Проорбанівські групи стверджують, що через свою поведінку США та їхні західні союзники не просто допомагають Києву; радше, вони намагаються продовжити війну. Окрім інших країн НАТО, лише Угорщина виступає на боці миру, закликаючи до негайного припинення вогню та відмовляючись озброювати захисників України. Дезінформаційні ресурси стверджують, що, незважаючи на зусилля Угорщини утриматися від конфлікту, Захід змушує Угорщину «перейти на бік війни», 

Уряд Фідес стверджує, що політична опозиція Угорщини, незалежні журналісти та демократичне громадянське суспільство є агентами Заходу, називаючи їх «доларовими лівими». Дезінформаційні ресурси неодноразово стверджували, що внутрішня опозиція продала Угорщину та діє за наказом США та ЄС. Нібито, їм платять за те, щоб вони повалили уряд Орбана, а потім виконували накази з Брюсселя і вели війну.

Наприклад: «Справжньою причиною» санкцій проти громадян Угорщини є те, що Захід критикує Будапешт за його «нейтралітет». Фідес заявляє, що ці санкції, як і інші каральні заходи у відповідь на їхню політику, є виключно засобом втручання у внутрішні справи Угорщини. Крім того, холодний нейтралітет Угорщини неправильно зображують як питання національного суверенітету, тоді як насправді Орбан віддає перевагу інтересам росії. Цей наратив штучно стимулює соціальну згуртованість, необхідну Фідесу для підтримки населення проти іноземного «втручання».

Дезінформаційний наратив 3: Українські еліти навмисно вбивають своїх співвітчизників і жінок.

Схвалені урядом Орбана напади на керівництво України невпинні. Щоб зменшити симпатії та солідарність з Україною, часто лунають наклепницькі тиради проти українського уряду та військових. Нібито українські еліти не поважають власний народ; наприклад, Київ змушує неповнолітніх битися “стільки, скільки потрібно”. Ці звинувачення схиляють до думки, що у війні та її стражданнях винні лідери України. Вони часто супроводжуються розповідями про те, що держави Україна не існує (нібито Україна фінансово зруйнована, а отже, залежна від західної допомоги) або що Україна є «нічиєю землею», подібною до залитих кров’ю полів битв в Афганістані. Українську еліту також звинувачують у поширенні брехні та неправди, описуючи українську пропаганду як одну з найбільш шокуючих комбінацій брехні, яку будь-коли бачили. Ці повідомлення зазвичай містять ультранаціоналістичні атрибути зі згадками про «нацистський Азов» або сфабриковані історії про «переслідування» етнічних угорців на Закарпатті.

Симбіотичний характер антиукраїнських наративів та внутршньополітичної стратегії Орбана

Згадані вище наративи чудово поєднуються з заявами уряду Фідес на підтримку чи захист своєї внутрішньої політики. Вони сприяють зміцненню правління Фідес шляхом примусового включення контроверсійних тем до громадського дискурсу. Ці наративи допомагають росії, дестабілізуючи регіон, радикалізуючи угорське суспільство та поляризуючи відносини між Угорщиною та її колишніми союзниками. Проурядові сили та екстремістські групи використовують соціальні мережі для передачі цих повідомлень незалежно від уряду Фідес. Наведений нижче наратив є яскравим прикладом взаємодоповнюючого характеру антиукраїнських тем і внутрішньої політики Фідес.

Дезінформаційний наратив 4: Війна та санкції Брюсселя спричинили інфляцію та економічні негаразди.

Західні санкції регулярно використовуються як виправдання, щоб відвернути увагу від економічних невдач уряду Орбана. Дезінформатори стверджують, що дефіцит продовольства та палива або стрімка інфляція є наслідком «провалених» санкцій Брюсселя. Цей наратив використовують як «страховий поліс» для держави, а винних шукають за кордоном. Крім того, Фідес стверджує, що хоча санкції не завдали шкоди росії, вони завдають шкоди Угорщині. І лише рятувальні заходи партії Фідес можуть утримати економіку країни на плаву.

Методи розповсюдження

В угорському публічному просторі існують різні способи поширення дезінформаційних наративів. Уряд Орбана та його прихильники переважно використовують соціальні мережі, онлайн-портали та електронну пошту. Швидкість, анонімність і ефективність цих каналів роблять їх ідеальними шляхами розповсюдження.

Завдяки підтримці уряду Фідес проросійська дезінформація широко поширена. Концентрація медіавласності, що підтримує Орбана (щонайменше 75%), доповнюється політично вмотивованим регулятивним контролем, таким як централізований контроль над усіма ЗМІ. Саме угорська держава здійснює контроль за реєстрацією ЗМІ, дозволом на мовлення, довільним стягненням штрафів і пені. Відповідні норми дозволяють Фідес домінувати в інформаційному просторі, наприклад, призначаючи лояльних прихильників уряду керівниками органів контролю за ЗМІ. Таким чином, щоразу, коли уряд починає поширювати дружнє до кремля повідомлення, більшість угорських ЗМІ транслюють це як офіційну урядову лінію.

Пропутінські актори в Угорщині транслюють російську державну пропаганду в «новинах», незважаючи на будь-які журналістські стандарти. Відповідно, сотні медіа-груп із централізованими власниками систематично поширюють урядову дезінформацію через національні медіа-компанії. Чудовим прикладом є контрольоване урядом угорське телебачення, яке «помірковано» транслює наративи Орбана в надії на ширшу підтримку.

Вразливі аудиторії

Використовуючи опитування та масові кампанії, Фідес має досить велику аудиторію, що забезпечує широке охоплення проурядової дезінформації. Однак Угорщина є глибоко поляризованим суспільством, де менш освічені виборці з сільської місцевості зазвичай підтримують Орбана, тоді як міські жителі з вищою освітою віддають перевагу ліберальній політиці. Оскільки дезінформація поширюється нинішнім урядом, на прихильників Фідес легко вплинути. Так само розділені за кордоном, жителі невеликих угорських сіл у Центрально-Східній Європі дивляться на Орбана як на свого захисника і тому прислухаються до його риторики. Це прямо протилежні люди до угорської молоді, яка їде вчитися чи працювати на Захід, де незалежні іноземні ЗМІ дають погляд на справи Угорщини, відмінний від погляду Орбана.

Населення в цільових групах часто читає на одне або обмежену кількість джерел новин. Ця проблема є особливо гострою в сільській місцевості, де переважним джерелом інформації для старших поколінь є друкована регіональна газета – головне місцеве джерело новин – поряд із санкціонованими державою телеканалами Угорщини. Обидва формати залишаються під суворим державним контролем. Крім того, через поляризацію в угорському суспільстві схвалена Фідес російська пропаганда має легкі шляхи до джерел інформації, яким довіряють вразливі верстви населення. Ті, хто схильний використовувати менше ресурсів, наприклад люди похилого віку, піддаються ще більшому ризику. Однак не вік, а відсутність освіти є вирішальним. Наприклад: опитування громадської думки підтверджують занепокоєння вчителів щодо здатності їхніх учнів визначати та розрізняти дезінформацію, яка стає всюдисущою завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям.

Подібна ситуація спростерігається в районах проживання етнічних угорських меншин у державах, що межують з Угорщиною. Комусь зручніше читати новини угорською. Небезпека полягає в тому, що ті кілька газет, призначених для угорських читачів за кордоном, уже давно фінансуються прихильниками Фідес.

Протидія проросійській дезінформації в Угорщині

Особливості медійної сфери в Угорщині робить її суспільство дуже вразливим до кампаній дезінформації. Це має змінитися. Зазначені цільові групи потребують більш ефективних засобів боротьби з дезінформацією, щоб захистити себе. Отриманий ними досвід допоможе міжнародним партнерам або спостерігачам за правами людини втілювати найкращі практики.

Держава зобов’язана інформувати громадян про наявність і небезпеку дезінформації, щоб вони не стали жертвами дезінформації. На жаль, навчальні заклади в Угорщині перебувають під владою керівної партії. Зокрема: звертаючись до теми дезінформації, вчителі та освітяни, прихильники Фідес, викладають через призму «фейкових новин», натомість просуваючи урядову пропаганду. Зусиллями вказати на упередженість ЗМІ часто зловживають для нападу на підтримуваних опозицією журналістів і придушення плюралізму.

Угорське суспільство, опозиційні законодавці, незалежні медіавласники, журналісти та активісти повинні краще передавати навички критичного мислення, які дадуть людям змогу відрізняти факти від вигадки.

Це досить складне завдання в Угорщині, оскільки більшість ЗМІ контролюються урядом. Незалежні платформи є важкодоступними та губляться в потоці агресивної пропаганди. Угорські ЗМІ в цілому розриваються між конкуруючими політичними акторами. Поширені упереджені думки «за» і «проти». Отже, оцінити передбачувані факти, що лежать в основі нового звіту, є складним завданням. Незалежні медіаплатформи та демократичне громадянське суспільство працюють, щоб заповнити прогалину; щоб зробити це успішно, їм потрібна більша фінансова підтримка з боку ініціативних громадян. Незалежні неупереджені медіапортали часто виживають лише завдяки тим донорам, які дбають про об’єктивне висвітлення. Потрібна політична воля до захисту медіапростору, забезпечення підтримки незалежних журналістів, зокрема в правових питаннях. Хорошим прикладом для наслідування можуть бути дедалі сильніші закони про захист свободи ЗМІ на європейському рівні, хоча таке законодавство має пройти довгий шлях, перш ніж воно стане дійсно ефективним. Нарешті, використання просоціальних методів для виявлення дезінформації призведе до більшої політичної обізнаності серед угорців.

Спростовувати дезінформацію

Знайти об’єктивні джерела, які б спростовували дезінформацію в Угорщині надзвичайно складно, оскільки дезінформатори працюють над монополією публічного простору. Загалом через високий рівень поляризації та необґрунтованих повідомлень від уряду угорці не довіряють ЗМІ. Це, своєю чергою, дозволяє процвітати кампаніям з дезінформації.

Запровадження більш незалежних і надійних платформ, які перевіряють факти, допомогло б уникнути упереджених заяв від уряду в ЗМ. Проєктам з боротьби з дезінформацією в Угорщині потрібне більше охоплення та доступності.

Підтримувати плюралізм ЗМІ, а не спотворювати публічний простір

Оскільки провладна лінія є упередженою, це звернення стосується незалежних ЗМІ та журналістських розслідувань. Вони існують, але їх охоплення недостатнє. Це не випадково. В Угорщині система побудована на призначенні лояльних уряду людей на ключові посади, які регулюють ЗМІ, забезпечують фінансування та видають ліцензії.

Щоб протистояти постійному тиску в негостинному середовищі угорської медіа-сцени, незалежним медіа та журналістам потрібні партнерства за кордоном для передачі знань про ефективні практики. Інакше Угорщина незабаром може виявитися позбавленою опікунів демократії в пресі.

Запобігати експорту дезінформації

Уряд також контролює ряд джерел, що публікуються англійською мовою. Тому не можна виключати, що ЗМІ за кордоном також поширюють маніпулятивні, проурядові повідомлення.

Про корумповану медіасферу в Угорщині потрібно широко говорити за кордоном, щоб гарантувати, що угорські чи російські наративи дезінформації не набудуть популярності. Уряди, які поважають ліберальні європейські цінності, повинні підвищувати обізнаність про поширення російської дезінформації Фідес. Демократичне громадянське суспільство за кордоном має наголошувати на небезпеці поширення звідти проросійських наративів. Першим кроком має бути з’ясування того, яким угорським джерелам варто довіряти, і таким чином показати справжнє обличчя Угорщини Орбана.

Запобігати ізоляції

Контроль ексклюзивних джерел інформації дає необмежену владу над тими, хто не бажає або не може шукати в іншому місці.

Необхідно визначити середовища, де процвітає дезінформація через її ексклюзивність. Деякі верстви суспільства в Угорщині отримують лише упереджені джерела. Це не обов’язково було б так, якби вони мали альтернативу. Новини на основі правдивих фактів для угорських меншин, які публікуються угорською мовою, разом із створенням незалежних місцевих ЗМІ значно обмежать охоплення брехні та маніпуляцій Віктора Орбана.