Угоду про спільний авіаційний простір (САП) між Україною та Європейським Союзом було підписано 12 жовтня 2021 року. Угода включає пасажирські, вантажні та поштові авіаперевезення.
Робота над Угодою розпочалася ще у 2006 році, а її парафування відбулося у 2013 році, проте підписання відклали. Головною причиною була суперечка між Іспанією та Великобританією щодо формулювання про територіальне застосування Угоди про САП в частині Гібралтару.
Необхідність укладення Угоди про створення спільного авіаційного простору зумовлена розвитком економічних, торговельних, культурних зв’язків між Україною та ЄС в рамках Угоди про асоціацію/ Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, а також дії безвізового режиму з ЄС, що створює попит на доступні та якісні пасажирські авіаперевезення. З отриманням статусу кандидата така потреба, ймовірно, буде ще більше зростати.
Україна зобов’язалася наблизити регулювання та застосувати спільні вимоги і стандарти ЄС у сфері авіаційної безпеки, безпеки польотів, захисту навколишнього середовища, захисту прав пасажирів, сертифікації, конкуренції тощо. Угода також передбачає лібералізацію і взаємне відкриття ринків для українських та європейських авіаперевізників.
Взаємне відкриття ринків авіаперевезень передбачає зняття обмежень щодо кількості рейсів, кількості призначених перевізників та маршрутів, які застосовувалися у двосторонніх угодах між Україною та окремими країнами ЄС, та спрощення процедур доступу на ринки авіаперевезень між країнами.
Країни, де вже діють подібні угоди САП з ЄС (зокрема, Грузія та Молдова), вже збільшили кількість рейсів та маршрутів між ними та ЄС, подолали монополії та збільшили кількість авіакомпаній та конкуренцію на маршрутах, де раніше існували обмеження. Відповідно знизилися ціни для пасажирів і зросли пасажиропотоки аеропортів. Саме на таку динаміку можна очікувати й у випадку України.
Взаємне відкриття ринків відбуватиметься поступово. Спочатку знімуть всі обмеження на прямі міжнародні рейси між будь-якими пунктами ЄС та України. Тобто українські авіакомпанії зможуть виконувати без обмежень такі прямі рейси за всіма напрямками в ЄС (зараз умови доступу на ринок окремо визначаються з відповідними органами кожної країни ЄС шляхом переговорів у двосторонніх договорах, ці умови були різними для різних країн ЄС і містили низку обмежень щодо кількості рейсів, кількості призначених перевізників та маршрутів).
Згодом, після виконання Україною зобов’язання з імплементації законодавства ЄС, буде проведений другий етап лібералізації. Зокрема, українські авіакомпанії зможуть виконувати без жодних обмежень складні рейси в ЄС, одним із пунктів яких є Україна (це перевезення з України до ЄС і між країнами ЄС за умови зупинки в Україні).
Разом із тим Угода САП містить обмеження для українських авіаперевізників — вони не зможуть здійснювати регулярні прямі рейси між аеропортами ЄС (якщо політ не є частиною перевезення, яке починається або закінчується в Україні), тоді як європейські компанії отримають таке право в Україні (після повного впровадження Угоди САП).
Угода САП вигідна перш за все українським громадянам, оскільки у них з’явиться більший вибір маршрутів і рейсів між Україною та країнами ЄС, і вони стануть більш доступними. Крім того, послуги українських авіаперевізників стануть більш якісними та відповідатимуть стандартам безпеки ЄС. А регуляторне наближення до норм ЄС забезпечить поступову інтеграцію українського ринку авіаперевезень до внутрішнього ринку ЄС та підготовку до отримання повноцінного членства в ЄС.
Важливим є також визнання державами ЄС сертифікатів, що видані Україною стосовно екіпажів повітряних суден та організації повітряного руху і надання аеронавігаційних послуг. Також передбачено наближення систем сертифікації повітряних суден України та ЄС.
З отриманням реальної перспективи членства в ЄС та статусу кандидата в українських авіаперевізників з’явилися додаткові стимули до підвищення своєї конкурентоспроможності у відповідності до вимог і стандартів ЄС. Зі статусом кандидата Україна зможе також піднімати питання щодо інтеграції та повної лібералізації єдиного ринку авіаційних послуг ЄС для України, в т.ч. отримання права на здійснення прямих внутрішніх перевезень між пунктами в ЄС (наприклад, яке отримали країни Західних Балкан в рамках Угоди про спільний європейський авіаційний простір – СЄАП), за умови виконання Україною всіх необхідних вимог з адаптації законодавства (тобто імплементації в українське законодавство відповідних директив ЄС).
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
