Війна Росії триває вже двадцять місяців, і українці продовжують відвойовувати позиції на півдні та сході України. Українські посадовці поділилися інформацією про те, що українські війська «поступово просуваються на південь до Азовського моря», і на цьому шляху звільнили кілька сіл і міст. Однак у той час, як українці йдуть уперед на полі бою, на них очікує інша битва. І це не що інше, як боротьба з корупцією. Протягом десятиліть українці намагалися реформувати свою країну, але стикалися з багатьма перешкодами. На ранніх етапах української незалежності багато урядових установ були вражені корупцією, а багато чиновників не бажали впроваджувати зміни.
Наразі українці більш серйозно ставляться до проблеми хабарництва. Вперше це сталося в травні 2014 року, коли адміністрація Петра Порошенка закликала Верховну Раду запровадити різні правила та норми, щоб відповідати стандартам Європейського Союзу. Наприклад, українські еліти розпочали «процес зменшення масштабів хибного спрямування коштів та інших практик, які знижували цінність країни». У грудні 2014 року Порошенко підписав угоду про асоціацію з ЄС. В угоді зазначалося, що Україна проводитиме економічні, судові та фінансові реформи, щоб відповідати політиці та законодавству ЄС. Тоді Верховна Рада ухвалила низку законів, рекомендованих ЄС, починаючи від зміцнення судової системи та правоохоронних органів до надання значної свободи ЗМІ та підвищення прозорості уряду. Внаслідок цієї роботи українці отримали безвізовий режим з Європейським Союзом.
Ситуація не дуже змінилася з обранням Володимира Зеленського у квітні 2019 року та новим складом парламенту у вересні 2019 року, де його партія мала більшість. З позитивного, вони нарешті запустили Вищий антикорупційний суд восени 2019 року. Водночас протягом двох років не призначали голову Антикорупційної прокуратури, який виграв конкурс, аж поки ЄС не пригрозив відібрати в України статус кандидата.
Зеленський увійшов в історію в лютому 2022 року, коли подав офіційну пропозицію про членство України в ЄС. У червні 2022 року Україна офіційно отримала статус кандидата. Це стало надважливою віхою, особливо для країни, яка захищається від повномасштабного вторгнення, хоча членство було надано частково з політичних міркувань – щоб продемонструвати солідарність з Україною, – а не через успіх її реформ.
Після цього досягнення Україна працювала над сімома рекомендаціями Європейського Союзу. Набір різноманітних завдань мав на меті реформування судової системи, переобрання Вищої ради правосуддя, боротьбу та ліквідацію інституційної корупції, боротьбу з відмиванням грошей, здійснення реформ у правоохоронних органах, подальше дотримання антиолігархічних законів тощо.
Нових членів Вищої ради правосуддя українці призначили у прозорий та незалежний спосіб. Ба більше, Зеленський усунув корумпованих урядовців, хоча це було зроблено лише після низки корупційних скандалів. Європейська комісія зазначила, що ще є над чим працювати, однак високо оцінила ці дії України.
«Дивовижно бачити, як стрімко та рішуче Україна впроваджує ці реформи, незважаючи на війну», – заявила нещодавно президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. «Вони захищають свою країну та проводять реформи».
Українці підвищили антикорупційні зусилля. Наприклад, українська влада вживає суворих заходів у боротьбі з хабарництвом. Нещодавно українські правоохоронці провели загальнонаціональний рейд та зібрали «розкішні годинники, автомобілі та тисячі доларів готівкою» з метою викриття брудних грошей.
Впровадження антикорупційних реформ не було легкою прогулянкою. Наприклад, у травні 2023 року Національне антикорупційне бюро затримало на хабарі голову «перезавантаженого» у 2017 році Верховного Суду. Це свідчить як про ефективність антикорупційних відомств, так і про незавершеність судової реформи.
Верховна Рада також працює над послабленням влади олігархів над ЗМІ. У нещодавно прийнятому законі українці «розширили регуляторні повноваження уряду щодо телебачення, радіо та новинних сайтів».
В галузі прозорості українці створили програму електронного урядування Дія, щоб дозволити громадянам «взаємодіяти зі своїм урядом онлайн», подаючи заявки на отримання «пільг та державних програм щодо сплати податків, доступу до важливих документів, реєстрації й ведення бізнесу та ідентифікації й цифрових підписів».
«Справді вражає те, яких значних успіхів Україні вдалося досягти у цифровій трансформації», – зазначив Драгош Тудораке, голова спеціального комітету Європейського парламенту зі штучного інтелекту. Це «перехідний період, до якого декому ще належить дійти навіть у мирний час», додав він.
Зрештою, українці забезпечили захист національних меншин на законодавчому рівні. У грудні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про національні меншини (спільноти) України». Законом визначено, що в Україні гарантовано захист прав, свобод та інтересів осіб, які належать до нацменшин – від використання мови та релігії до економічного та соціального життя. Закон також містить положення про самоідентифікацію, участь у політичному, економічному та соціальному житті, освіту, публічні та мирні зібрання.
Європейське співтовариство вітало ухвалення цього закону. У червні 2023 року Венеціанська комісія переглянула закони України, що стосуються меншин. У процесі оцінки Комісія констатувала, що Закон України «Про національні меншини (спільноти)» забезпечив «низку гарантій відповідно до міжнародних стандартів». Комісія дійшла висновку, що ще є над чим попрацювати, але визнала, що прогрес є.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вважає, що Україна виконала усі сім рекомендацій ЄС, а його країна надала офіційним особам ЄС детальну документацію. Однак європейці заявили, що попереду ще багато роботи, перш ніж буде розглянуто питання отримання Україною статусу повноправного члена ЄС. Нещодавно чиновники ЄС зустрічалися із Зеленським, щоб обговорити прогрес реформ в Україні. Згодом Європейський орган оголосив, що «готується до початку переговорів з Україною щодо її майбутнього вступу… вже у грудні».
Незрозуміло, скільки часу знадобиться для оцінки прогресу України, і цілком можливо, що ЄС може надати подальші рекомендації. Наразі лише відомо, що засідання Єврокомісії заплановане на середину грудня. Тим часом бажання та рішучість України, а також швидкість, з якою вона проводить ці реформи, показують, що ця східноєвропейська держава готова зробити необхідні кроки для повноцінної інтеграції до європейського співтовариства.
Українці заслужили велику похвалу від європейських колег за свою антикорупційну роботу, особливо тому, що здійснюють реформи під час війни. Час покаже, як усе розвиватиметься далі, але поки що українці працюють над світлим майбутнім.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
