У полоні стереотипів: чи дійсно вступники з Криму та ОРДЛО забирають місця у талановитих українців? | VoxUkraine

У полоні стереотипів: чи дійсно вступники з Криму та ОРДЛО забирають місця у талановитих українців?

Photo: depositphotos / ArturVerkhovetskiy
26 Січня 2021
FacebookTwitterTelegram
12828

У 2021 році вступатимуть до університетів діти, яким було 10 років, коли Росія окупувала Крим, частину Донецької та Луганської областей. Це громадяни України, які фактично опинилися у полоні на окупованій території, бо через свій вік не могли виїхати звідти без батьків.

Представники влади не раз говорили, що повернення дітей з ТОТ — це частина нашої державної політики. Та чи справді в Україні чекають цих дітей? В той час як багато людей на публічних майданчиках обговорюють ризики від вступу дітей з ТОТ, наголошуючи на низькому рівні їхньої освіти, наш аналіз показує, що це міф.

З моменту окупації з’являється все більше бар’єрів на шляху підготовки та вступу дітей з тимчасово окупованих територій (ТОТ) на навчання в українські університети. Адже у школах вони навчаються російською мовою, вивчають історію Росії, так званих «ДНР» та «ЛНР» замість історії України. Отже, щоб отримати український атестат необхідний для вступу, діти мусять дистанційно або екстерном закінчити українську школу, а також перетнути лінію розмежування, щоб скласти ЗНО. 2020 року це було особливо складно через обмеження, які почали діяти у зв’язку з епідемією COVID-19. Окупаційна влада перешкоджає дітям, які хочуть навчатися в українських вишах: ускладнює виїзд із ТОТ, створює психологічний тиск на дітей та переслідує їхні родини. 

Однак це українські громадяни і їхнє право на українську освіту, в тому числі вищу, закріплено в ст. 53 Конституції.

За даними Єдиної державної системи у сфері освіти (ЄДЕБО) у 2020 році в українські вищі навчальні заклади вступили понад 214 тисяч студентів. Серед них лише близько 3 тисяч вихідці з окупованих частин Донецької та Луганської областей та Криму. Це трохи менше ніж 1,5% від усіх вступників і трохи більше 10% всіх одинадцятикласників, які цього року закінчили школу на окупованих територіях. Пільговим вступом через освітні центри скористалися лише дві третини з них (Графік 1).

Квота для дітей з ТОТ (так звана квота-2) з 2020 року має становити 10-20% місць державного замовлення в усіх університетах України та дозволяє вступ за спрощеною процедурою (швидке отримання шкільного атестату на основі двох іспитів (українська мова та історія України) та іспити в університеті замість ЗНО). Також за бажанням вступник може скористатися атестатом отриманим в українській школі та балами ЗНО. 

Хоча правила мають бути поширені на всі університети, але фактично за спрощеною процедурою можна вступити лише в університети, які вже створили в себе освітні центри “Крим-Україна”, “Донбас-Україна”. Станом на січень 2021 року 195 закладів вищої та фахової передвищої (коледжі, технікуми, медучилища) освіти створили освітні центри – це близько третини загальної кількості таких закладів.

Графік 1. Кількість осіб, які вступили до українських закладів вищої освіти через освітні центри, 2016-2020 роки

Дані: Міністерство освіти та науки України

 

Причин того, що діти з тимчасово окупованих територій (ТОТ) майже не вступають до українських ЗВО, багато: це і ворожа пропаганда, яка нав’язує міф про те, що «в Україні вбивають за російську мову», і нестача інформації про умови вступу та пільги для дітей з ТОТ, і висока вартість дороги з окупованих територій та проживання в українських містах під час вступної кампанії, що створює відчутний майновий ценз.

На підконтрольних територіях діти з ТОТ часто зіштовхуються з ворожим ставленням. Найбільш поширений стереотип — «приїдуть сепаратисти та відберуть місця у талановитих українських дітей». Насправді таке твердження безпідставне.

Рівень знань дітей з ТОТ не нижчий, ніж решти вступників

Кількісна частина нашого дослідження базується на даних, отриманих з ЄДЕБО. У цій базі є інформація про 1284 студентів, які вступили за квотою-2. Водночас МОН інформує про 2026 дітей, які скористалися квотою. Ми вважаємо, що такі розбіжності в даних пов’язані з недосконалою процедурою, за якою частину дітей спочатку зараховують на навчання на контракт, а потім переводять на навчання за бюджетні кошти в рамках квоти-2. Зокрема всю другу хвилю вступників з ТОТ (22 серпня – 23 жовтня) цього року зараховували на навчанняя саме за такою схемою. Нижче ми розглянули лише студентів, які вступали за квотою-2 в першій хвилі, як це зазначено в даних ЄДЕБО.

Наведені нижче порівняння базуються на припущенні, що процедури проведення та оцінювання вступних іспитів відбуваються однаково в усіх університетах та дозволяють коректно оцінити рівень знань студента. На жаль, перевірити правильність цього припущення ми не можемо.

Результати нашого дослідження показали, що вступні бали студентів, які скористалися квотою для дітей з ТОТ, є істотно вищими за середні бали інших вступників на контракт в українські університети і трохи нижчими за середні бали вступників на бюджет (Графік 2). Водночас графік 2 показує, що деякі вступники на бюджет з підконтрольної території мали нижчі бали, ніж вступники за квотою-2.

Графік 2. Середній бал вступу студентів у 2020 році

Під іншими студентами маються на увазі студенти бюджетної та контрактної форми навчання, які не підпадають під квоту-2. Джерело: Єдина державна електронна база з питань освіти станом на 22/12/2020, розрахунки авторів

Близько 60% дітей, які скористалися квотою, могли б вступити на бюджет на обрані ними спеціальності в обраних університетах і без квоти (Графік 3). Інші 40% не пройшли б на свої спеціальності за загальним конкурсом, проте мали б шанс вступити до інших університетів чи на інші спеціальності.

Графік 3. Різниця між конкурсним балом студентів, які вступили за квотою-2, та мінімальним прохідним балом на бюджет у їхніх університетах на їхніх спеціальностях

Джерело: Єдина державна електронна база з питань освіти станом на 22/12/2020, розрахунки авторів

Тобто більшість вступників з ТОТ мали досить високі бали і могли б вступити на бюджетні місця в українські університети і без додаткових пільг. 

Під час вступної кампанії більшою перевагою для дітей з ТОТ була навіть не наявність «квотних» бюджетних місць, а можливість скористатися спрощеною процедурою отримання атестату та складання вступних іспитів адже окупаційна влада блокувала виїзд з окупованих територій напередодні проведення ЗНО. 

Вступ за спрощеною процедурою, коли всі необхідні іспити можна скласти за 1-5 днів, дозволяє зменшити кількість перетинів лінії розмежування та знизити ризик переслідувань з боку окупаційної влади. Також це скорочує час вступної кампанії та відповідно економить кошти на проживання під час вступу.

Діти з ТОТ дуже мотивовані

Обираючи вступ до українських закладів освіти діти з ТОТ мають бути готові подолати негативне ставлення оточуючих як на окупованих, так і на підконтрольних територіях та ризик переслідування з боку окупаційної влади, тому до вишів на підконтрольній території вступають ті, хто дійсно цього прагне.

«Мене дуже здивувало, що люди мають різні погляди на певні речі, але можуть щось робити разом і не мають внутрішньої цензури у розмовах в політиці. Мене це захопило. Що тут вільніше», — студент, 19 років.

«Заявити про вступ до України [у Криму] прирівнюється до кримінальної статті», — студентка, 17 років.

Джерело: глибинні інтерв’ю зі студентами з ТОТ, дослідження «Крізь терни до знань. Оцінка імплементації державної політики підтримки абітурієнтів з Криму та ОРДЛО під час вступу до університетів України» 

На відміну більшості українських дітей, учні шкіл Криму та ОРДЛО мають приділити багато зусиль самостійному вивченню української мови, літератури, історії України. Навіть якщо українську мову викладали у школі, основна частина навчання відбувається російською, тож учити для ЗНО термінологію з математики, фізики, хімії чи географії доводиться самостійно чи за допомогою репетиторів. 

Інтерв’ю зі вступниками показали, що вони відповідально ставляться до вступу до українських університетів. Усі наші респонденти користувалися послугами репетитора хоча б з одного предмету. Більшість із них додатково до своєї основної школи навчалися в українській школі дистанційно та проходили онлайн-курси з підготовки до ЗНО.  Під час інтерв’ю більшість опитаних зазначили, що вони віддали перевагу складанню ЗНО українською мовою, адже саме нею готувалися до іспитів. Крім того, вони пояснили свою мотивацію вивчати українську майбутніми планами будувати успішну кар’єру в Україні. 

«В 11 класі мені сказали, що треба закінчити ще 9 клас в українській школі, тому мені за рік довелося пройти 3 класи», — студентка, 17 років.

Джерело: глибинні інтерв’ю зі студентами з ТОТ, дослідження «Крізь терни до знань. Оцінка імплементації державної політики підтримки абітурієнтів з Криму та ОРДЛО під час вступу до університетів України» 

Окрім репетитора, вступники витрачають значні кошти на проїзд та проживання.

Оскільки офіційного перевізника з окупованих територій до українських міст на підконтрольній території не існує, абітурієнтам доводиться користуватися послугами приватних перевізників — а їхні ціни зазвичай доволі високі. Часто діти їздять на підконтрольну територію з одним із батьків. Тоді витрати подвоюються. 

Поїздку через лінію розмежування складно назвати приємною. Деякі респонденти, проводили на КПП по кілька годин або й більше доби. Один із респондентів розповідав, що потрапив на КПП під обстріл. Окрім фізичних незручностей діти зіштовхуються з психологічним тиском: їх можуть переконувати не вступати до українських ЗВО (мовляв, заклади освіти є і на окупованих територіях), обшукувати їхні речі, дивитися фотографії та переписки на телефонах та комп’ютерах. Іноді доходить до абсурду — наприклад, один із респондентів мав пояснювати на КПП, чому він одягнений у помаранчеву кофту. 

«Якщо кажеш, що їдеш на навчання, то питань багато. Кажуть, що у нас велика країна, що ви тут не знайшли», — студентка, 17 років.

Джерело: глибинні інтерв’ю зі студентами з ТОТ, дослідження «Крізь терни до знань. Оцінка імплементації державної політики підтримки абітурієнтів з Криму та ОРДЛО під час вступу до університетів України» 

Друга значна стаття витрат — проживання. 2020 року окупаційна влада Криму дозволяла кримчанам лише один виїзд на підконтрольну територію. Тому дітям, які приїхали на ЗНО, потрібно було знімати житло до моменту оголошення результатів вступних іспитів. 

Ситуація на КПП з ОРДЛО теж була невизначеною. Тож абітурієнти не ризикували повертатися додому, побоюючись, що більше не зможуть виїхати на підконтрольну територію. Під час інтерв’ю вони оцінили свої витрати за час вступної кампанії у 15-25 тисяч гривень. Очевидно, що при вступі до закладів освіти у прикордонних областях виходить трохи зекономити і на дорозі, і на оренді житла. Інколи абітурієнти обирають для вступу ті міста, де в них є родичі.

«Якщо я зараз поїду додому, то я не впевнена, що зможу повернутися назад», — студентка, 17 років.

«Під час вступу не було фактично де жити. Якийсь час у знайомих, потім місяць автостопив по Україні та жив у наметі», — студент, 19 років.

Джерело: глибинні інтерв’ю зі студентами з ТОТ, дослідження «Крізь терни до знань. Оцінка імплементації державної політики підтримки абітурієнтів з Криму та ОРДЛО під час вступу до університетів України» 

Висновки

Діти з ТОТ, які вступали 2020 року, мають не нижчі бали за вступні іспити, ніж діти з підконтрольних територій. У 2020 році квота дала переваги для вступу близько 40% студентів з ТОТ. Решта мали такі оцінки, що дозволили б їм вступити на бюджет на обрані ними спеціальності в їхніх університетах на загальних підставах. Практично всі діти з ТОТ, щоб вивчити українську мову та історію, займалися додатково — або з репетиторами, або дистанційно в українській школі. Тому можна стверджувати, що ці діти дуже мотивовані та є скоріше надбанням для університетів, аніж тягарем.

Головною проблемою під час їхнього вступу залишається комунікація. Важливо пояснювати суспільству, чому держава реалізує політику підтримки студентів з ТОТ та в чому вона полягає. Адже якщо ми хочемо колись повернути окуповані території, важливо допомагати людям звідти. Студенти з ТОТ є одним зі «зв’язків» держави Україна з окупованими територіями. Важливо посилювати цей зв’язок.

Стаття написана на основі звіту «Оцінювання імплементації державної політики підтримки абітурієнтів з Криму та ОРДЛО при вступі в університети України», що був створений в рамках проєкту German Ukrainian Researchers Network (GURN), що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Проєкт здійснюється за ініціативи Інституту європейської політики (Берлін) спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, Центром «Нова Європа» та think twice UA. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Вокс Україна і не обов’язково відображає погляди Міністерства закордонних справ Німеччини. Матеріал був відібраний в рамках конкурсу дослідницький проєктів, що був реалізований в рамках GURN Інститутом європейської політики у тісній кооперації з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. Звіт написано на основі даних МОН, ЄДЕБО та глибинних інтерв’ю зі студентами з ТОТ, представниками університетів та МОН.

Звіт англійською мовою можна прочитати за посиланням.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний