10 міфів про медицину за 24 хвилини. Фактчек сюжету 112 каналу

Наскільки швидко працює екстрена допомога? Яку систему охорони здоров’я впроваджує МОЗ? Чому закривають тубдиспансери? В одному телесюжеті VoxCheck знайшов 10 міфів про медичну реформу, найбільш поширених в українських ЗМІ

Автори:

7 квітня на каналі 112 вийшов сюжет про Мінохорони здоров’я, проблеми з лікуванням важких хвороб в Україні, роботу швидкої допомоги, міжнародні закупівлі та реформу медицини загалом. У 24-хвилинному сюжеті журналісти 112 каналу разом з експертами та політиками критикують Міністерство охорони здоров’я та наголошують, що Супрун знищує медицину в Україні. VoxCheck знайшов принаймні 10 маніпулятивних та неправдивих тверджень в сюжеті. Закликаємо журналістів перевіряти інформацію перш ніж давати її в ефір.

Міф 1. Про модель системи охорони здоров’я

Неправда

«Уляна Супрун заявила одразу (як стала в.о. міністра – прим. ред.) – українська медична система недієздатна і реанімації не підлягає. Єдиний вихід – будувати американську модель».

6:18-6:28

Ми не знайшли жодного підтвердження, що Супрун збирається будувати американську модель системи охорони здоров’я. Натомість вона неодноразово підкреслювала, що для України МОЗ взяв практику європейських країн, а також Канади та Великобританії і тепер будує власну змішану модель системи охорони здоров’я. Наприклад, в інтерв’ю ВВС у січні 2017 року (Супрун стала міністром в серпні 2016) вона заявила, що в Україні має бути не американська медична модель, а «схожа на британську». В січні 2019 року на своїй фейсбук-сторінці Супрун описала всі недоліки американської моделі та підтвердила: це не та система, що будується в Україні.

Міф 2. Про систему невідкладної медичної допомоги

Маніпуляція

«Доктор Супрун завзято заходилася розчищати місце для своїх інновацій. Почала з реформи невідкладної медичної допомоги. Відтепер швидка приїздить до українців лише тоді, коли температура за 40. Решта – проблеми самих пацієнтів незалежно від віку».

6:30-6:46

Насправді таких змін у систему невідкладної медичної допомоги ні МОЗ, ні Супрун не впроваджували. Ще з 2009 року існує перелік симптомів, затверджений Наказом МОЗ №307, які можуть свідчити про необхідність екстреної допомоги. Це, наприклад, раптовий розлад дихання, знепритомлення, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо. Тобто швидка приїжджає далеко не тільки у випадках високої температури.

Щодо випадків захворювання на ОРЗ, то швидка справді може не відвідати такого пацієнта, бо передбачається, що за потреби пацієнт може дістатися до лікаря самостійно. Така практика поширена також у західних країнах – зокрема у Скандинавських країнах, Прибалтиці, Великій Британії, Німеччині та інших.

Але водночас в Україні досі фіксується до 70% непрофільних викликів, коли люди викликають швидку через підвищений тиск, незначну температуру чи звичайний головний біль. В таких випадках людина може сама прийти до лікарні чи просто зв’язатися з сімейним лікарем.

Міф 3. Про оновлену швидку допомогу

Неправда

«…якщо є серйозна загроза життю, то завдання оновленої (української – прим. ред) швидкої – лише доправити пацієнта до найближчої лікарні».

7:33-7:40

Згідно зі ст. 35 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «швидка» не лише доправляє пацієнта до найближчої лікарні. Екстрена медична допомога передбачає надання «невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я». Причому у своїх матеріалах МОЗ посилається саме на цей закон, а також на наказ №370, затверджений ще у 2009 році, задовго до призначення Супрун.

Міф 4. Про швидкість надання медичної допомоги

Неправда

«А от доставка пацієнта (швидкою – прим. ред) в Америці – 10-15 хв максимум, а у нас година і півтори буває. У корках, а тим більше в селі по тим дорогам. А компетенція парамедика – це 15-20 хв максимум, далі потрібно кваліфіковану надавати допомогу»

7:50-7:58

Згідно з нормативами, визначеними у Наказі МОЗ №370 від 2009 року, екстрена медична допомога надається протягом 10 хвилин у міській місцевості та 20 хвилин у сільській місцевості. Але, звісно, це не виключає випадків, коли швидкі приїжджають до пацієнтів з затримкою.

Дослідження МОЗ (методологію для якого затверджувала ВООЗ) за результатами 2018 року показало, що

  • середній час реагування швидкої на виклик з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом становить 8,5 хвилин;
  • в межах 10 хвилин здійснюються 56% від усіх викликів;
  • в межах 20 хвилин здійснюються 94% від усіх викликів.

В Америці немає єдиного федерального законодавчого акту, який би встановлював вимогу до приїзду швидкої. Американські дослідження свідчать, що швидка в США приїжджає у середньому через 7 хвилин після виклику у міській і приміській місцевості і протягом 14 хвилин у сільській місцевості. У той же час були також зафіксовані випадки, коли швидку довелось чекати півгодини.

Міф 5. Про туберкульозні диспансери

Неправда

«Вона (Уляна Супрун – ред.) заявила, що туберкульоз треба лікувати амбулаторно, навіщо нам диспансер, навіщо нам лікувальні заклади, навіщо нам протитуберкульозні кабінети. І все це почало закриватися. Дивіться, в Києві, наприклад, немає Печерського, Шевченківського, Солом’янського протитуберкульозного диспансеру».

16:06-16:25

Уляна Супрун справді заявляла, що в рамках медичної реформи заклади охорони здоров’я переходитимуть на амбулаторне лікування туберкульозу, оскільки воно більш клієнтоорієнтоване. Але це неправда, що за її рішенням закривали протитуберкульозні диспансери. Ще в 2013 році (задовго до призначення Супрун) Печерське, Шевченківське та Солом’янське диспансерні відділення об’єднанали шляхом створення територіального медичного об’єднання «ФТИЗІАТРІЯ».

Міф 6. Про міжнародні закупівлі

Перебільшення

«Насправді перший великий крок у цьому напрямку (боротьбі з фармакологічною мафією – ред.) зробив попередник Супрун Сандро Квіташвілі. За часів його керівництва державні закупівлі медпрепаратів почали проводити через такі міжнародні організації, як Crown Agents, UNICEF та ООН. Натомість Уляна Супрун взагалі запровадила монополію на держзакупівлю ліків у іноземних посередників».

16:44-17:04

Державні закупівлі медикаментів через три міжнародні організації почалися в 2015 році при Квіташвілі, а при Уляні Супрун перелік програм, за якими закупівлі проводять міжнародники (причому ті ж самі) розширили: зараз вони закуповують медикаменти практично за всіма державними програмами.

Але чи можна назвати передачу закупівель міжнародним організаціям монополією? Насправді ні.

По-перше міжнародні організації здійснюють закупівлі за кошти державного бюджету, тобто загальнонаціональні. Але також існують закупівлі за кошти місцевих бюджетів, які не проходять через міжнародні організації.

По-друге, залучення міжнародних організацій – тимчасове рішення, про що в МОЗ неодноразово заявляли. А 25 жовтня МОЗ зареєструвало нове державне підприємство, яке після тестового режиму стане централізованою закупівельною організацією, що перебере на себе функції міжнародних організацій.

Міф 7. Про корупцію в закупівлях

Неправда

«Супрун вивела корупцію в системі охорони здоров’я, яка була, на міжнародний рівень, залучивши як суб’єкти цієї корупції міжнародні організації у вигляді регіональних представництв».

17:08-17:25

З одного боку звіт Рахункової палати свідчить про те, що корупційні ризики у сфері закупівель повністю не усунуті. Але з іншого боку передача закупівель міжнародним організаціям привела до значної економії бюджетних коштів (близько 40%), тобто фактично до зменшення корупції та неефективності.

Крім того, наприкінці 2017 року Центр протидії корупції порівняв закупівлі медикаментів через міжнародні організації та через регіональні установи за кошти місцевих бюджетів. Переплати за ліки у другому випадку сягали 295% (ст. 18 звіту ЦПК).

Міф 8. Про термін придатності ліків

Маніпуляція

«Постачання (ліків – прим.ред) розтягується на рік і більше. Таким чином термін придатності частини препаратів просто збігає».

17:35-17:45

За даними Рахункової палати, у 2015-2017 роках між передоплатою та постачанням у окремих випадках проходило 20 місяців. Хоча варто додати, що проблеми ці утворились через провал із закупівлями у 2014-2015 роках.

Проблеми із невикористанням ліків до закінчення терміну придатності стосуються лише 0,2% обсягу продукції. Як свідчить звіт Рахункової палати, пов’язано це не із запізнилим постачанням, а з безгосподарністю лікарень на місцях.

Міф 9. Про передоплату за послуги міжнародних організацій

Неправда

«В порушення бюджетного кодексу, який передбачає лише у виключних випадках здійснювати передоплату у розмірі не більше, ніж 40% від вартості контракту. Всі контракти, які укладає Супрун, передоплата 100% у валюті».

17:45-18:02

Положення про передоплату у розмірі максимум 40% вартості контракту в Бюджетному кодексі немає. Передоплата за товари та послуги, що закуповують за бюджетні кошти, регулюється відповідною постановою Кабміну. Вона дозволяє робити повну передоплату за медичні закупівлі у міжнародних організацій на рік вперед. До 2018 року закупівлі справді відбувалися зі 100%-вою передоплатою. Однак 2018 року МОЗ внесли зміни до контрактів з міжнародними організаціями, відтепер оплата відбуватиметься поетапно.

Міф 10. Про результати аудиту ефективності міжнародних закупівель

Неправда

«2017 року Рахункова палата провела аудит ефективності міжнародних закупівель за період з 2015 року по перше півріччя 2017 року. Перевірка засвідчила, що процедуру закупівель проводили з численними порушеннями. Зокрема, замовлені ліки були із вичерпаним терміном використання. Закуповували медикаменти для дитячої онкології, але не призначені для лікування дітей. Також міністерство робило непрозорий відбір спеціалізованих організацій, що здійснювали закупівлі».

18:05-18:35

У звіті Рахункової палати справді були деякі претензії щодо прозорості та об’єктивності міжнародних закупівель у 2015-2017 роках. Хоча водночас там зазначалося, що економія коштів від передачі закупівель ліків міжнародним організаціям становила до 40%, що свідчить про ефективність їх роботи.

Зауваження щодо термінів придатності ліків також були, але стосувалися лише 0,2% обсягу продукції. Як свідчить звіт, пов’язано це не із запізнілим постачанням, а з безгосподарністю лікарень на місцях.

Про ліки, непридатні для лікування онкології у дітей, у звіті не йшлося взагалі.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний