Після довгої літньої відпустки лідер фракції Батьківщина Юлія Тимошенко знову готова до бою. І одразу вирушила у поїздку регіонами. 27 серпня вона відвідала Рівненщину, де зробила декілька виступів.
Промови Тимошенко у регіонах – такі ж полум’яні та емоційні, як і завжди. І містять ті самі тези, які вона виголошувала ще півроку-рік тому, коли критикувала земельну реформу або підвищення тарифів на газ.
VoxCheck зібрав десять найбільш значущих фактологічних цитат Тимошенко з її виступу у Березному. Шість із них виявилися повним повтором того, що політик казала раніше. Решта – варіації на тему.
- Про український чернозем (13:38-13:46), 27/08/2017
“Ця земля (український чорнозем) в світі складає 30% усіх родючих земель світу. Розумієте, яку заможність маємо”
За даними Світового Банку в Україні знаходиться 30% світових запасів чорнозему.
- Про продаж с/г землі (14:18-14:29), 27/08/2017
“Тільки вони проведуть закон про продаж сільськогосподарської землі, ми повторимо один в один той шлях, який вони зробили з нашими промисловими підприємствами (тобто втратимо їх – прим. ред)”
Є суттєва відмінність скасування мораторію від приватизації в 1990х — у той час підприємства – це були державні активи, і держава як власник вирішувала, що продавати й за якою ціною. Через корумпованість чиновників приватизація часто проходила за заниженими цінами.
Зараз іде мова насамперед про право власників продати свою приватну власність – при тому, що лише 7-11% власників землі хотіли б продати її. Земельна реформа не примушує їх продавати паї, як і не примушує продавати їх дешево. Тому в даному випадку, завдання держави – просвітити громадян, що краще почекати, коли ціни на землю зростуть, і лише тоді продати паї, якщо виникне таке бажання. (джерело – VoxCheck брошури Батьківщини про аграрну реформу).
- Про справедливу ціну с/г землі в Україні (14:53-14:58), 27/08/2017
“В Німеччині торгується 1% землі, і 1 гектар більше 70 тис євро”.
У Німеччині дві третини всієї землі належить приватним особам. З них третина – с/г підприємства.
За даними німецького держстату на 2015 рік (останні дані), максимальна ціна на с/г землю була у землі Баварія: 48 тис євро/га. Ціна решти земель коливається у діапазоні 10-30 тис євро/га.
- Про те, скільки можна заробити на продажі с/г землі (15:00-15:09), 27/08/2017
“Порахуйте, скільки планують заробити на українській землі. Це більше 3 трлн євро”.
Розрахунки Тимошенко базуються на тезі, що ринкова ціна с/г землі в Україні – 70 тис доларів за гектар. Проте, це завищена оцінка. Найвища ціна за гектар землі в ЄС – на Мальті та в Нідерландах (понад 60 тис. дол./га). У більшості західноєвропейських країн ціни коливаються від 15 тис до 30 тис дол./га, а у Східній Європі від 1000 до 5000 дол./га. За різними оцінками, гектар української землі коштує близько 1000 доларів, тобто $42 млрд за всю с/г землю України. (джерело – VoxCheck Impact-17. Другий випуск).
- Про с/г землю в Канаді та Ізраїлі (17:39-17:52), 27/08/2017
“Канада землю не продає. 92% в державній власності. Ізраїль землю взагалі не продає сільськогосподарську”
В Канаді 89% землі належить державі, але до неї входять не лише сільськогосподарська, а й інша земля. За даними Статистичної агенції Канади, 61,5% канадських сільгоспземель належать тим, хто їх обробляє. Це може бути держава, а можуть бути і приватні інвестори. До того ж, на сільськогосподарські землі припадає лише 7% всієї території Канади. В Ізраїлі більшість земель справді належить державі разом із сільськогосподарськими ділянками. Але це не означає, що тут існує мораторій на продаж земель: приватні землі можуть купувати як іноземці, так і місцеві інвестори. (джерело – VoxCheck Impact-17. Четвертий випуск).
- Про те, скільки Україна обробляє земель (18:05-18:22), 27/08/2017
“Україна сьогодні обробляє всього 60% своєї землі. <…> І ми не переробляємо і не продаємо готової продукції”.
За даними Стратегії управління земельними ресурсами, затвердженої Кабінетом Міністрів у червні 2017 року, загальна площа ріллі (земель, які систематично обробляють) в Україні складає 32,5 млн гектарів або близько 78% від усіх с/г земель. Крім того, звісно, що Україна виробляє як сільськогосподарські напівфабрикати, так і готову с/г продукцію – наприклад, олію.
- Про зарплату шахтарів та голови Нафтогазу (25:43-25:58), 27/08/2017
“Шахтарі сьогодні отримують 4000 грн в місяць. Коли керівник Нафтогазу – 1 млн грн на місяць. А секретарка його – 44 тис грн заробітної плати”.
Середня зарплата шахтаря в Україні, за даними Держстату, не 4 тис, а 9,5 тис грн. Зарплата голови Нафтогазу Андрія Коболєва справді перевищує 1,5 млн грн на місяць, але він очолює державну нафтогазову компанію, до якої вугільна галузь не має відношення. Крім того, Тимошенко сплутала Укргазвидобування з Нафтогазом: рік тому в Інтернеті були опубліковані зарплати в компанії, і виявилося, що зарплата секретаря голови УГВ Олега Прохоренко складає 44 тис грн на місяць. Але Прохоренко спростував цю інформацію: це була сума відпускних за рік плюс премія та оклад.
- Про те, чи вистачає газу українського видобутку для населення (26:27-26:38), 27/08/2017
“Скажіть, чому нам всі роки вистачало українського газу? Ціна (для населення) ніколи не мінялася, імпортний газ йшов корпораціям, бізнесу, ще комусь”.
Це неправда, що Україна імпортувала газ лише для промисловості, а для населення йшов газ внутрішнього видобутку. Наприклад, за часи Тимошенко, компанія Росукренерго продавала газ Нафтогазу, а він уже розподіляв його між бізнесом та населенням. Тобто газ внутрішнього видобутку змішувався з імпортним і розрізнити, хто який газ купляв, неможливо.
Чи вистачало Україні газу внутрішнього видобутку для потреб населення? У 2016 році на потреби українського населення було використано 17,6 млрд м3 газу. Загальна сума видобутку за той же період склала 20,1 млрд м3. Але, відповідно до Постанови КМУ, газ для населення видобуває тільки державна компанія “Укргазвидобування” (УГВ) і обсягів, які вона постачає населенню, не достатньо, щоб задовольнити його потреби. Так, УГВ у 2016 році видобула 13,0 млрд м3 для потреб населення. Решту газу для потреб населення, а саме 4,6 млрд м3, Нафтогаз імпортував).
Ціна на газ для населення справді відставала від тарифів для бізнесу, але саме це спричинило величезний дефіцит Нафтогазу у розмірі 6,2% ВВП на початку 2014 року. Аби такого не трапилося, державні компанії мають працювати в таких самих умовах, як і приватні, тобто весь газ – імпортний та український, держкомпаній та приватних – має продаватись за ринковими цінами.
Якщо держава вважає, що якісь категорії споживачів не можуть повністю оплачувати спожитий газ та потребують допомоги, то ефективніше це робити не через перехресне субсидіювання, а через пряму допомогу цим сегментам споживачів. Як, наприклад, це відбувається зараз за допомогою механізму субсидій на комунальні послуги для найбідніших верств населення.
- Про девальвацію гривні 27/08/2017
«Після Революції Гідності Національний банк почав виконувати план, який не є українським і не працює для нашого відродження. Перша «ядерна кнопка», яку вони натиснули, – це збільшення втричі курсу гривні. Цьому не було підстав. Це була штучна операція»
Для знецінення гривні з кінця 2013 року до середини 2015 були конкретні як фундаментальні, так й поточні на той момент причини:
а) від’ємний баланс поточного рахунку платіжного баланса протягом останніх декількох років (9,1% у 2013-му) через високий торговельний дефіцит, тоді як приплив капіталу був значною мірою обмежений виключно кредитами МВФ та інших МФО;
б) виснаження міжнародних резервів Нацбанку через утримання обмінного курсу. Резерви знизилися з $36,6 млрд в лютому 2011 року до $15,4 млрд в лютому 2014 року;
в) падіння світових цін на основні експортні групи товарів для України. За даними НБУ, Індекс зміни світових цін на товари українського експорту обвалився з показника 1,5 у 2013 році до 0,8 у 2016-му (значення індексу 1 – це показник 2004 року);
г) Війна на сході, яка спричинила падіння промвиробництва та паніку серед населення.
Про це VoxCheck також писав у перевірці брошури Сергія Тарути, яка з’явилася восени минулого року.
- Про думку українців щодо мораторію на землю 27/08/2017
«90% українців проти продажу сільськогосподарської землі, бо це буде останньою краплею перед тим, як люди знову підуть на площі”
За даними нещодавнього опитування соціологічної групи “Рейтинг”, 74% українців проти продажу сільськогосподарської землі. Два роки тому за даними опитування USAID АгроІнвест кількість тих, хто проти скасування мораторію, була 63%.
VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.
Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
