Адміністрування виборів у час пандемії: Чи вистачить охочих рахувати голоси?

Для волевиявлення потрібні як ті, хто голосує, так і ті, хто голосування організовує.

depositphotos / nicktys

Автор:

Громадянам було б нічого робити на дільницях без членів дільничних виборчих комісій (ДВК), які видають та рахують бюлетені, встановлюють підсумки голосування, а також виконують десятки інших важливих виборчих процедур. Якість роботи членів комісій впливає на оцінку виборцями чесності виборчого процесу [1], коректності підрахунку їхніх голосів [2], а також загальну впевненість у тому, що результати виборів є правдивими [3]. 

Коли проблема під контролем

Присутність членів виборчкомів на дільницях у день голосування сприймається як належне. Однак, проблеми з їхньою мобілізацією виникають частіше, ніж може видатись, як в Україні так і в світі. На виборах 2004 року у США із необхідних двох мільйонів членів комісій вдалось залучити лише півтора, а 50% виборчих адміністраторів визнали, що у них були проблеми зі знаходженням достатньої кількості охочих працювати в комісіях. На президентських виборах 2014 року в Україні через нестачу членів ДВК було поставлено під загрозу створення понад 4000 виборчкомів – 14% від їх загальної кількості. Брак членів комісій напередодні другого туру голосування на президентських виборах 2019 року змусив Центральну Виборчу Комісію відкрито звернутись до виборців із закликом «підтримати виборчий процес своєю участю у роботі комісій». Недоукомплектованість виборчкомів кадрами може стати причиною черг на дільницях у день голосування, масового безладдя та помилок у підрахунку бюлетенів. 

Зазвичай, існуючі проблеми із кадровим наповненням виборчої адміністрації не загрожували проведенню виборів як таких. Уряди та місцеві влади знаходили рішення, які дозволяли відкрити виборчі дільниці в день голосування. Хай навіть із меншою кількістю членів комісій, ніж потрібно. 

Коли проблема виходить з-під контролю

Ситуація змінилась зі спалахом пандемії Covid-19. На попередніх виборах (primaries) у штаті Вісконсін за тиждень до дня голосування не вистачало сім тисяч членів комісій із тридцяти тисяч необхідних. Особливо критичною була ситуація в місті Мілуокі, у якому через брак членів комісій в день голосування відкрились лише п’ять дільниць зі ста вісімдесяти. 90% членів виборчкомів відмовились працювати на червневих праймеріз у штаті Кентуккі. Тож замість традиційних 3700 виборчих комісій до дня голосування там сформували лише 200. Окрім Вісконсіна та Кентуккі проблеми з нестачею людей в комісіях виникли в Джорджії, Іллінойсі, Мені, Нью-Йорку, Огайо, Пенсильванії, Південній Кароліні, на Алясці.

На президентських виборах у Польщі, які мали відбутись 10 травня 2020 року, мобілізували лише половину із 250 тисяч необхідних членів ДВК. Спільне дослідження, проведене Союзом польських міст та Союзом польських мегаполісів, продемонструвало, що у 51 зі 176 (29%) досліджених польських міст не було призначено жодного члена дільничної комісії. У Варшаві із чотирьох тисяч потрібних членів ДВК рекрутували лише тисячу.

Наведені приклади свідчать, що пандемія є серйозним викликом повноцінній мобілізації членів виборчих комісій. Під час пандемій люди через страх зараження уникають робочих місць та місць із великими скупченнями людей [4], а карантин і практики соціального дистанціювання є найбільш широко застосовуваними стратегіями, що мінімізують поширення інфекції [5]. Тож проведення виборів в умовах пандемії вимагає мобілізації великої кількості людей за найменш сприятливих для цього умов. Ризики для здоров’я та життя є серйозним фактором, який може вплинути на готовність людей брати участь в роботі виборчих комісій. 

Взяти проблему під контроль: досвід США

Проведення праймеріз у США, яке тривало півроку – з кінця зими до кінця літа 2020 – дозволило побачити й оцінити серйозність проблеми нестачі членів виборчкомів. Ще під час праймеріз деякі штати почали залучати до роботи в комісіях солдатів Національної Гвардії. Однак, це не вирішувало загальну проблему мобілізації членів ДВК до президентських виборів 3 листопада 2020 року. Часткову відповідальність за мобілізацію людей в комісії взяли на себе громадський та корпоративний сектори. Студенти Princeton University та учні Denver East High School заснували проект PollHero, метою якого було мобілізувати 1000 членів комісій. На початок жовтня їм вдалося залучити понад 28 тисяч людей. Інша ініціатива, Power the Polls, яка розпочалась у липні, поставила за мету набрати 250 тисяч членів комісій. На початок вересня вони мобілізували 350 тисяч, а на початок жовтня – 530 тисяч людей. Обидві ініціативи активно використовують соціальні мережі Instagram, Snapchat, Tik Tok, а також співпрацюють з блогерами та лідерами думок. Водночас, великі американські компанії – GAP, Levi Strauss & Co., Microsoft Corp., Old Navy, Target Corp., UBER Technologies та інші – заохочують своїх працівників до роботи у виборчих комісіях. Їм пропонують збереження заробітної плати на підприємстві за день роботи в комісії. 

Втім, у США голосування на дільниці у день виборів є лише однією з опцій, щоб віддати свій голос. Виборці також можуть скористатись достроковим або поштовим голосуванням. Ці механізми доступні для виборців майже всіх штатів. За оцінкою New York Times поштовим голосуванням у цьому році скористаються рекордні вісімдесят мільйонів виборців, що удвічі більше, ніж на виборах 2016 року. Безумовно, це значно послабить навантаження на виборчі дільниці і, відповідно, членів комісій у день виборів. Але, тим не менше, при збереженні рівня явки 2016 року майже шістдесят мільйонів виборців прийдуть голосувати на дільниці, на яких їх мають чекати члени ДВК. Тож зусилля американців спрямовані на мобілізацію членів комісій є зрозумілими і виправданими.

Що чекає нас?

На 25 жовтня в Україні заплановані місцеві вибори. За календарним планом проведення виборів до 9 жовтня територіальні виборчі комісії повинні були сформувати майже тридцять тисяч дільничних виборчих комісій. Не пізніше 11 жовтня усі ці комісії мали провести перші засідання. Враховуючи норми Виборчого Кодексу щодо кількості членів комісій на малих (до 500 виборців), середніх (від 500 до 1500 виборців) і великих (понад 1500 виборців) дільницях, для кадрового наповнення ДВК потрібно 350-470 тисяч людей. В Україні відповідальними за мобілізацію та номінування членів комісій є суб’єкти виборчого процесу – політичні партії та кандидати. Основне навантаження з пошуку людей в комісії покладається на парламентські партії. Їм гарантується квота на двох членів комісії у кожній ДВК. Слабкість та нерозвиненість місцевих структур більшості партій негативно впливає на мобілізацію членів комісій. Поширеною є практика подачі в комісії людей без їхньої на те згоди. Це робиться для того, щоб не втратити квоти в комісіях. Як наслідок, уже після формування комісій партії масово замінюють членів комісій. Такі заміни тривають до самого дня голосування. 

Особливістю місцевих виборів є те, що формування низової ланки виборчих комісій є децентралізованим – вони формуються сотнями міських, районних у містах, сільських та селищних територіальних комісій. Як наслідок, через брак узагальнених даних важко одразу оцінити, чи виникає нестача членів ДВК і, якщо виникає, то наскільки загрозливими є її загальні масштаби. Станом на 13 жовтня як на офіційному сайті ЦВК, так і на офіційному пабліку комісії у Facebook інформація про недоукомплектування ДВК відсутня. Це можна сприймати двояко – як відсутність проблеми або як відсутність інформації про проблему. З огляду на невизначеність та брак часу, побачити повну картину із кадровим наповненням комісій, скоріш за все, вдасться вже у день голосування на дільницях. Тим не менше, вже є перші сигнали про брак членів комісій. Голова міської теркомісії Івано-Франківська Андрій Петрик заявив, що «політичні партії подали недостатньо кандидатів у ДВК, і більшість комісій сформовані в мінімальному складі». Голова Львівської обласної ТВК Андрій Лозинський повідомив, що «через коронавірус не всі комісії укомплектовані, бо частина людей хвора».

Враховуючи негативний досвід інших країн та динаміку поширення пандемії в Україні, варто заздалегідь підготуватись до несподіванок у день виборів. Бо якщо проблема виявиться реальною, часу на її вирішення у день голосування не вистачить. До прикладу, територіальні комісії можуть сформувати умовний резерв членів ДВК. І в разі потреби залучити людей із цього резерву до роботи в комісіях, в яких виникнуть проблеми з кадрами напередодні або у день виборів. Хоч у Виборчому Кодексі такий резерв напряму не передбачається, все ж там є така норма: «У разі необхідності, для забезпечення дільничними виборчими комісіями належної підготовки та проведення виборів, у тому числі в день голосування, територіальна виборча комісія у будь-який час до дня голосування може збільшити склад дільничної виборчої комісії до його максимальної кількості, встановленої частиною третьою цієї статті, за поданням голови відповідної територіальної виборчої комісії на підставі пропозицій членів цієї комісії» (Стаття 204). Щоб нею скористатись, потрібно мати попередньо заангажованих людей, готових оперативно долучитись до роботи комісій. Практика резервів виборчого персоналу існує, наприклад, у Північній Ірландії

Виборчі процеси і практики змінюються під впливом пандемії Covid-19. Країни адаптують свої виборчі системи під нові умови та виклики. Їхні зусилля спрямовані на те, щоб гарантувати виборцям повноцінне і безпечне голосування. Для цього потрібна спроможна і працююча виборча адміністрація, яка зможе організувати процес волевиявлення.

Бібліографія

[1] Hall, Thad E, J. Quin Monson, and Kelly D Patterson. 2009. “The Human Dimension of Elections: How Poll Workers Shape Public Confidence in Elections.” Political Research Quarterly 62(3): 507–22.

[2] Atkeson, Lonna Rae, and Kyle L. Saunders. 2007. “The Effect of Election Administration on Voter Confidence: A Local Matter?” PS – Political Science and Politics 40(4): 655–60.

[3] Claassen, Ryan. L., David B. Magleby, J. Quin Monson, and Kelly D. Patterson. 2013. “Voter Confidence and the Election-Day Voting Experience.” Political Behavior 35(2):215–35.

[4] Madhav N, Oppenheim B, Gallivan M, et al. Pandemics: Risks, Impacts, and Mitigation. In: Jamison DT, Gelband H, Horton S, et al., editors. Disease Control Priorities: Improving Health and Reducing Poverty. 3rd edition. Washington (DC): The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank; 2017 Nov 27. Chapter 17. ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK525302 

[5] Ferguson, Neil M. et al. 2005. “Strategies for Containing an Emerging Influenza Pandemic in Southeast Asia.” Nature 437(7056): 209–14.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний