Антикорупційний суд розбрату: правда, брехня та маніпуляції від українських політиків

За твердженнями українських політиків про Антикорупційний суд можна прослідкувати, з яким опором приймався закон про цю інституцію

Петро Порошенко підписав закон про утворення Антикорупційного суду

depositphotos.com / morozzz

Автор:

26 червня під час зустрічі зі студентами Інституту міжнародних відносин Петро Порошенко підписав закон про утворення Антикорупційного суду – останньої необхідної інституції для боротьби з корупцією. Суд займатиметься справами, підслідними НАБУ, які стосуватимуться вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Директор НАБУ Артем Ситник завжди палко підтримував створення окремого суду, оскільки справи його агентства зазвичай зависають саме на стадії судового розгляду.

Ухвалення закону про створення Антикорупційного суду було, напевно, одним із найважчих етапів у розбудові антикорупційної системи в Україні. У цій статті ми спробували відновити хронологію висловлювань українських політиків з цього приводу та прослідкувати їхню риторику.

Як Петро Порошенко змінював думку про Антикорсуд

На форумі YES 15 вересня 2017 року Порошенко розкритикував ідею антикорупційного суду та виступив за створення антикорупційної палати Верховного Суду. «У кого в країні є антикорупційні суди? Може, у Франції, чи в Польщі, в Швеції, в Німеччині? Чи, може, в США є? Немає… А де існує антикорупційний суд?.. В Кенії, наприклад, в Уганді, в Малайзії. Можливо, причина не в назві, а в довірі, функціонуванні та професійності судової системи?», – заявив президент. На це колишній держсекретар США Джон Керрі на тому ж форумі відповів, що в США, наприклад, кожен суд є антикорупційним, і на той момент спецпрокурор розслідував справу щодо президента Америки.

У жовтні 2017-го Венеціанська комісія опублікувала свій аналіз двох законопроектів про створення Антикорупційного суду – від депутата БПП Сергія Алєксєєва та Єгора Соболєва, Оксани Сироїд та інших парламентарів. Першому навіть особливо не надали уваги у висновку, тоді як другий був високо оцінений комісією. Але вона запропонувала виправити в ньому деякі моменти та подати від імені президента.

Можливо, у зв’язку з цим Порошенко змінив свою позицію: заявив, що суд точно буде створений, а кошти на його функціонування вже закладені в держбюджеті. Незабаром він повторив цю тезу на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи:

Правда

«Знаю, що особлива увага прикута до питання створення антикорупційного суду. Створення Антикорупційного суду передбачене Законом “Про судоустрій і статус суддів”, який до Парламенту вніс я. Він був ухвалений минулого року. Венеціанська Комісія привітала цю ініціативу, відзначивши необхідність створення незалежного та ефективного спеціалізованого антикорупційного судового органу. Наразі триває робота з пошуку оптимальної формули для створення цього надважливого органу»

Петро Порошенко, президент України 11/10/2017

Закон «Про судоустрій і статус суддів» (31 стаття) справді передбачає створення Вищого антикорупційного суду. Цей закон ухвалили 02 червня 2016, і його ініціатором виступив Петро Порошенко.

Але Порошенко також брехав на цю тему:

Неправда

«І можемо сьогодні констатувати, що сьогодні створено справжні незалежні антикорупційні інституції, антикорупційна інфраструктура. У нікого немає жодного сумніву в тому, що і НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура є абсолютно незалежними від будь-яких політичних інституцій»

Петро Порошенко, 12/03/18 (7:20-7:44)

На дату цього твердження антикорупційна інфраструктура не була розбудована повністю: не було вирішено питання антикорупційного суду та не працювало Державне бюро розслідувань (станом на червень 2018 ДБР проводило конкурси в центральний апарат та територіальні управління).  

Петро Порошенко стверджує, що «ні у кого немає сумнівів щодо незалежності НАБУ та САП». Але такі сумніви є, наприклад, у лідера великої антикорупційної організації – Ярослава Юрчишина з Transparency International. На його думку, інституційно і НАБУ, і САП мають достатньо високий рівень незалежності. Але персонально, на рівні керівництва, все залежить від особистих характеристик та вибору керівників цих структур. І НАБУ, з точки зору Юрчишина, виглядає більш незалежним, ніж САП (особливо після «акваріумного скандалу» в спецпрокуратурі).

Чи існують антикорупційні суди за кордоном

Деякі політики, що наполягали на створенні суду – наприклад, Іван Крулько, який був співавтором відповідного законопроекту – наводили приклади інших країн, де такі суди вже працюють. Але приклади не завжди були коректними.

Правда

«Правильно відповів Керрі, коли сказав, що в США кожен суд антикорупційний. Але в світі існує 20 країн, де є антикорупційні суди. Деякі країни – члени ЄС, наприклад Хорватія, Словаччина»

Іван Крулько, депутат від фракції Батьківщина 10/10/2017 (41:13-41:19)

У світі справді існує 20 антикорупційних судів, в тому числі у Хорватії, Словаччині та Болгарії.

Неправда

«Ви знаєте, що Малайзія у питанні подолання корупції знаходиться приблизно на 120 позицій вище, ніж Україна? За рівнем корупціоногенності (малося на увазі за сприйняттям корупції – ред). Це країна, яка створила (Антикорупційний – ред) суд і вийшла з ситуації, де вона пасла самих задніх»

Іван Крулько, 10/10/2017 (41:23-41:35)

Малайзія – не надто вдалий приклад країни, де створення Антикорсуду зумовило значне поліпшення ситуації зі сприйняттям корупції.

2011 року в Малайзії був створений антикорупційний суд. Але Малайзія ніколи не «пасла задніх» у рейтингу сприйняття корупції. Наприклад, у першому рейтингу Corruption Perception Index за 1995 рік Малайзія обіймала 22 місце з 41 країни, в 2011, коли був створений антикорупційний суд, – 60-те зі 183 країн.

У рейтингу Corruption Perception Index, то за 2016 рік Малайзія посідала 55 місце, а Україна 131. Це різниця у 76 позицій, а не 120.

Якими були висновки Венеціанської комісії щодо законопроектів про Антикорсуд

Маніпуляція

«Закон про антикорупційний суд – видатна маніпуляція і брехня влади. Венеціанська комісія високо оцінила Закон “Про антикорупційний суд”, який подав Єгор Соболєв і колеги, але потім, після того як приїхали туди васали Президента, вони почали відступати назад, бо політичні рішення почали приймати.»

Олег Березюк, 17/10/2017 (2:04-2:26)

Загалом Венеціанська комісія оцінювала 2 законопроекти щодо антикорупційного суду:

  1. №6529 від депутата БПП Сергія Алєксєєва (який пропонував запровадити спеціалізацію суддів для корупційних правопорушень)
  2. №6011 від депутата «Самопомочі» Єгора Соболєва та інших депутатів (пропонував створити окремий антикорупційний суд).

У своєму висновку Венеціанська комісія розкритикувала перший законопроект та високо оцінила другий. Однак вона рекомендувала внести деякі зміни до законопроекту Єгора Соболєва (наприклад, щодо громадської ради, процедури апеляції та статусу суддів) і подати його від імені президента. Вочевидь, саме цю рекомендацію Олег Березюк і називає «політичним рішенням».

Насправді ж подання такого законопроекту від президента – це законодавча необхідність. Відповідно до статті 125 Конституції України, лише президент може ініціювати законопроекти про створення, реорганізацію та ліквідацію антикорупційного суду.

Хоча створення Антикорупційного суду передбачене Законом «Про судоустрій і статус суддів», проект закону 6011 деталізує організацію суду та процедури призначення суддів. Венеціанська комісія зауважує, що юридично це можна розцінювати як реорганізацію Верховного суду, до якого належить Антикорупційний суд (див. пункти 57-58 у її висновку). Відповідно, подання законопроекту від президента було необхідне для того, щоб неможливо було поставити під сумнів легітимність новоутвореної інституції на самому старті проекту.

Таким чином Олег Березюк зманіпулював, коли сказав, що такий висновок ВК – це суто політичне рішення. Насправді висновок комісії мав чітке правове підґрунтя.

Чи справді Україна зобов’язалася створити суд перед іноземними донорами

Багато політиків наполягали на тому, що суд має бути створеним хоча б тому, що це зобов’язання України перед іноземними партнерами – наприклад, про це казав лідер Аграрної партії Скоцик.

Правда

«І я вам нагадаю, яка була реакція посла США в Україні ось буквально перед голосуванням за антикорупційний суд. Там було чітко сказано, якщо суд не буде прийнятий, закон не буде прийнятий про антикорупційний суд – про ніякі далі фінансові відносини (з МВФ) бути не може»

Віталій Скоцик, 08/06/2018 (26:42-27:00)

У інтерв’ю для «Інтерфакс-Україна» від 6 червня Марі Йованович, посол США в Україні, наголошувала на необхідності прийняття законопроекту про вищий антикорупційний суд, який би узгоджувався з зобов’язаннями України, які вона взяла на себе в рамках меморандуму з МВФ.

Чи суперечить створення Антикорсуду Конституції

Неправда

«Відокремлення окремо взятого антикорупційного суду, який буцімто буде справедливий, а всі інші залишаться нереформовані – це пряме протиріччя Конституції України і пряме порушення прав наших громадян»

Юрій Бойко, 4/06/2018 (0:23-0:38)

Чи справді відокремлення конкретного суду є антиконституційним (про що каже Бойко)? Звернемося до Конституції України. У статті 125 зазначається, що створення надзвичайних та особливих судів не допускається (про це й каже Бойко). До надзвичайних та особливих судів можна віднести позасудові органи (наприклад, надзвичайні комісії чи «трійки»), наділені такими самими повноваженнями, як і суди, або ad hoc трибуналиtribunaux d’exception»), створені у відповідь на терористичні атаки.

У таких випадках є ризик порушення прав людини під час розгляду справ такими інституціями, бо вони наділені винятковими повноваженнями і при цьому вимоги щодо компетенції суддів, стандартів захисту засудженого, ретельності процедур, гласності судового процесу можуть бути невиправдано змінені.

Разом із тим 125 стаття Конституції України (так само як і європейська судова практика, викладена у параграфах 17-20, 23-28 рішення Венеціанської комісії) дозволяє створення спеціалізованих судів (а не надзвичайних та особливих). Такі суди можуть бути створені, якщо Президент після консультацій з Вищою радою правосуддя подасть до Верховної Ради відповідний законопроект, норми якого відповідатимуть стандартам права доступу до суду та справедливого судового розгляду. Саме таким чином і створюється Антикорупційний суд в Україні.

Щодо того, чи відбувається реформа судової системи – то насправді вона проходить. Станом на липень 2018 року Вища кваліфікаційна комісія оцінила 1180 суддів, із них підтвердили кваліфікацію 974 судді, тоді як решта підлягає звільненню. Щоправда, це не означає, що в суди не повертаються корупційні або одіозні судді: про це свідчать дані Громадської ради доброчесності, яка наразі перевіряє дані суддів.

Тобто Бойко правий у тому, що судова система поки що нереформована (бо процес реформування триває), але каже неправду про те, що створення Антикорупційного суду суперечить Конституції: Антикорсуд насправді створюють як спеціалізований, а не особливий або надзвичайний.

Чи може МВФ керувати Україною через Антикорсуд

Маніпуляція

«Это позорное зрелище, позорный (Антикорупційний – ред) суд. Позорное зрелище, когда впервые за всю историю мировую, например, экономическую, или существования государства, как вам сказать… Организация, которая дала кредит государству, потребовала еще и управления государством»

Вадим Рабінович, 10/06/18 (4:00-4:17)

Нарікання на втрату суверенітету викликає вимога МВФ збільшити ступінь залучення міжнародних експертів до відбору суддів. Це не означає жодного контролю з боку МВФ – обирати незалежних експертів буде Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції. Зокрема, це різного роду представництва ООН, Європол та інші організації (загалом чотирнадцять). МВФ серед цих організацій немає.

Така вимога необхідна для того, щоб антикорупційні органи мали достатню автономію від влади і могли виносити незалежні рішення.

Яку проблему містив прийнятий закон про Антикорсуд

7 червня Верховна Рада ухвалила президентський закон про Вищий антикорупційний суд України. У кінцевій редакції закону громадська рада міжнародних експертів таки отримала фактичне право вето на кандидатів у судді, які не відповідатимуть критеріям доброчесності. Щоправда, знову не обійшлося без скандалу.

Правда

«Строго говоря, этот небольшой абзац (в ухваленому законі – ред.) позволит апелляции по всем делам НАБУ, которые сейчас в судах и будут переданы в суды общей юрисдикции до запуска Антикоррупцинного суда, рассматривать в действующих коррумпированных судах»

Мустафа Найєм, 13/06/2018

Мустафа Найєм каже про абзац «х» підпункту 3 пункту 2 перехідних положень закону. Згідно з ним апеляція у справах, які вже знаходяться в українських судах, може подаватися тільки до апеляційних судів загальної юрисдикції, а не до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Тобто справи, які НАБУ вже направило до суду, залишилися б  поза підслідністю Антикорупційного суду. Венеціанська комісія одразу засудила цю норму. Але через місяць після твердження Найєма, 12 липня, Верховна рада таки скасувала цю норму. Парламент прийняв правку №168 (таймінг за посиланням – 16:18:30) до ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».

VoxCheck — це незалежний фактчек-проект, який фінансується міжнародними донорськими організаціями (National Endowment for Democracy, PACT та ін.), а також за кошти сотень українських доброчинців.

З березня 2018 року VoxCheсk є підписантом Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекерів інституту Poynter.

Хочете, щоб VoxCheck перевірив політика? Напишіть нам!

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний