Бабуся чи дитячий садочок – що впливає на можливість матері працювати? KSE Voice

Майже третина жінок у віці 25-34 роки не працює, а піклується про родину. Це дорого коштує економіці України. Чи є шлях, як залучити їх до економіки?

depositphotos / [email protected]

Автор:

Згідно з Держстатом 31% жінок у віці 25-34 роки в Україні економічно неактивні. Основною причиною є піклування про сім’ю. В той же час лише 55% дітей відвідують заклади дошкільної освіти. При цьому дитячі садки «забиті» на повну. Чи може збільшення кількості місць в найближчих дитячих садочках позитивно впливати на можливість матері працювати? А можливо молодій матері зможуть допомогти бабусі й дідусі на пенсії, які мають змогу піклуватися про онуків? Це і є темою дипломної роботи випускниці KSE 2018 року Анни Пилипчук.

Частка жінок в робочій силі

Найважливішим елементом економічного росту є ефективне використання людського капіталу. На сьогоднішній день розвинені країни, в тому числі і Україна, зіштовхнулися з проблемою старіння нації, тому збільшення частки економічно активного населення є важливим завданням для держави. Стимулювання збільшення економічної активності жінок є пріорітетним, оскільки цей показник є меншим ніж чоловіча економічна активність майже у всіх країнах. Таке збільшення рівня жіночої активності призведе до зменшення  гендерної нерівності і загального збільшення продуктивності. Наприклад, Вайнштейн (2017) підрахував, що в США збільшення економічної активності жінок на 10% призведе до загального підвищення середньої заробітної плати на 5% як для жінок так і для чоловіків, завдяки підвищенню загальної продуктивності. Натомість збільшення економічної зайнятості чоловіків на ті ж 10% матиме протилежний ефект – зменшення середньої заробітної плати на 3%, завдяки зміщенню кривої пропозиції на ринку праці.

В Україні проблема економічної активності жінок досить гостра. Згідно з Державною службою статистики (2017) в Україні спостерігається значна різниця між кількістю економічно зайнятих чоловіків та жінок. Так, у 2016 році 31% жінок у віці 25-34 роки (найбільш поширений дітородний вік у жінок – Графік 1) були економічно неактивними, в той же час чоловіків такого ж віку лише 9.4%.

Граф. 1. Економічно неактивне населення України, % . Джерело: Державна служба статистики

Економічно неактивне населення України, % . Джерело: Державна служба статистики

Відповідно до звіту, основною причиною економічної неактивності для жінок у віці 25-34 роки є виконання домашніх (сімейних) обов’язків (майже 90%), і лише 30% чоловіків того ж віку вказують сімейні обов’язки, як основну причину своєї економічної неактивності (Графіки 2 і 3).   

Рис 2. Причини економічної неактивності чоловіків. Джерело: Державна служба статистики

Причини економічної неактивності чоловіків. Джерело: Державна служба статистики

Рис 3. Причини економічної неактивності жінок. Джерело: Державна служба статистики

Причини економічної неактивності жінок. Джерело: Державна служба статистики

Така ситуація не є унікальною лише для України. Відповідно до даних  Європейського Інституту Гендерної Рівності (2017) зміщення до більшої рівності в розподілі неоплачуваної домашньої роботи є основною передумовою гендерної рівності та в подальшому підвищення рівня народжуваності. Протягом кількох останніх десятиліть західні країни пройшли через етап зниження рівня народжуваності з одночасним підвищенням економічної активності жінок. На сьогоднішній день ситуація змінилася і багато країн-членів ОЕСР мають позитивну кореляцію між рівнем народжуваності та жіночою зайнятістю – високий рівень жіночої зайнятості співпадає з високими показниками народжуваності. Це пояснюється підвищенням безпеки заробітку в період високого рівня зайнятості (Да Роша, 2006).

Види догляду за дитиною в Україні

Традиційно, жінки змушені робити вибір між роботою та сім’єю. Доступ до різних послуг, які допомагають доглядати дитину, може зробити цей вибір простішим і дає змогу жінкам працювати без шкоди для особистого життя. Як було підтверджено багатьма дослідженнями, саме відсутність високоякісних послуг по догляду за дітьми заважає жінці бути економічно активною та послаблює ринок праці (Шевальє, 2002).

Послуги по догляду за дитиною в Україні можна поділити на три види:

  1. публічний догляд за дитиною (дошкільні навчальні заклади).В Україні лише 55% дітей дошкільного віку відвідують дитячі садки, при цьому дошкільні заклади працюють з більшою кількістю дітей, ніж можуть собі дозволити (згідно зі звітом Державної служби статистики, на 100 місць в садочках припадає, в середньому, 118 дітей). Кількість дітей в дитсадках може бути нерівномірною – в сільській місцевості цей показник нижчий, тоді як у великих містах він сягає рівня 170 дітей на 100 місць. Для порівняння, в Європейському союзі є план (Барселонські Цілі), за яким кількість дітей до трьох років у дошкільних навчальних закладах має складати 33% (загалом ця ціль була досягнута 28 країнами-членами ЄС), а дітей від трьох років і до шкільного віку – 90% (Європейська комісія, 2013). Станом на 2016 рік, 86.3% дітей від трьох років і до шкільного віку в ЄС відвідують дошкільні начальні заклади;
  2. неформальний догляд за дітьми–в цілому, надається бабусями й дідусями. Підвищення пенсійного віку без достатнього фінансування інших видів догляду за дітьми може збільшити і без того широку прірву в зайнятості як між поколіннями, так і між чоловіками та жінками. Зокрема, така ситуація може зменшити число зайнятих молодих жінок по відношенню не тільки до жінок старшого віку, але й до молодих чоловіків, які, традиційно, менше залучені в процес догляду за дитиною;
  3. приватні послуги по догляду за дітьми – няні або приватні дошкільні навчальні заклади. В Україні цей вид послуг дуже дорогий та доступний не у всіх регіонах. В результаті, більшість українських сімей не можуть собі його дозволити.

Дослідження і результати

Ми проаналізували вплив двох найбільш часто вживаних в Україні видів догляду за дітьми – публічний та неформальний – на можливість матері працювати. Згідно з літературними джерелами, ми очікували отримати позитивний ефект від неформального виду догляду за дитиною – адже наявність родичів пенсійного віку, що проживають разом з матір’ю, дає їй змогу працювати. Позитивний ефект також очікувався від наявності вільних місць у дошкільному навчальному закладу поблизу.

Для того, щоб провести аналіз були використані данні Українського довгострокового моніторингового дослідження (ULMS) – 2012 та звіти Державної служби статистики (2013).

Результати для України відрізняються від тих, що описані в літературних джерелах. Так, родичі на пенсії мають більш негативний ефект на вірогідність матері працювати. Зокрема, якщо в родині разом з молодою матір’ю проживає дідусь, то ймовірність її працевлаштування на 24% нижча, ніж у молодої матері, яка проживає без старших родичів. Позитивний ефект має проживання в одному домогосподарстві з працюючою бабусею. Тоді ймовірність того, що молода матір працюватиме збільшується на 9%.

Доступність місць в закладах дошкільної освіти поблизу місця проживання матері з дитиною не має ефекту на ймовірність матері приєднання до робочої сили. Однак, грошова сума, яку родина сплачує за дитячий садок, позитивно впливає на ймовірність подальшого працевлаштування матері, навіть якщо в садку не залишилось вільних місць.

Сімейний бюджет має вкрай важливе значення на перебування матері в складі робочої сили. Зі збільшенням доходу сім’ї, ймовірність того що жінка буде працювати знижується. У такому випадку вона більше часу приділяє піклуванню за своєю сім’єю та будинком. 

Ринок робочої сили молодих матерів в Україні, на відміну від інших країн, має декілька особливостей. По-перше, всупереч літературним джерелам, рівень освіти не має на нього ніякого впливу. Наприклад, Мюнх (2009) оцінив частину жіночої робочої сили в 23 країнах ЄС в період з 1995 по 2008 роки і встановив, що вища освіта відіграє значну роль і має позитивний вплив на жіночу зайнятість у всіх вікових групах. Відсутність подібного ефекту в Україні передбачає невисоку альтернативну вартість роботи для непрацюючих матерів. Однією з причин цього може бути вік матерів. У нашому випадку, 64% матерів – це жінки до 30 років, тому в них ще не має достатнього досвіду для отримання високооплачуваної роботи, навіть із вищою освітою. По-друге, тип населеного пункту також не впливає на зайнятість жінки. Тобто можливості для праці, що є навіть у великому місті, не має значення для матері з дитиною до 6 років.

Висновки та рекомендації

Роботодавці в Україні постійно жаліються на малу кількість кваліфікованих спеціалістів на ринку праці. У зв’язку з цим, задля забезпечення економічного зростання, виконавчим органам необхідно впроваджувати програми з підвищення частки працевлаштованого населення, особливо для груп, в яких спостерігається велика кількість економічно неактивних людей. Наявні факти свідчать про те, що доступу до закладів із догляду за дитиною не достатньо, щоб підвищити рівень працевлаштування матерів в Україні. Натомість, сімейний склад, а саме старші члени родини, які живуть разом із молодою сім’єю, суттєво впливає на працевлаштування жінки. Очевидно, що для впровадження організаційної системи, яка б покращила ситуацію на ринку праці в Україні, необхідно, щоб старше покоління могло піклуватися про своїх онуків, а цього важко досягти без покращення системи охорони здоров’я України.

References

Chevalier A. &Viitanen T. K. 2002. “The causality between female labour force participation and the availability of childcare”. Applied Economics Letters, 9:14, 915-918.

Da Rocha, J., &Fuster, L. 2006. “Why Are Fertility Rates and Female Employment Ratios Positively Correlated across O.E.C.D. Countries?” International Economic Review, 47(4), 1187-1222.

European Commission. 2013. Barcelona Objectives. The Development of Childcare Facilities for Young Children in Europe with a View to Sustainable and Inclusive Growth. Report from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Luxembourg: Publications Office of the European Union.

European Institute for Gender Equality. 2017. Economic Benefits for Gender Equality in the European Union.

Lekhan VN, Rudiy VM, Shevchenko MV, NitzanKaluski D, Richardson E. 2015. “Ukraine: Health system review”. Health Systems in Transition; 17(2): 1–153.

Muench, Claudia and van Wijnbergen, Sweder and Lejour, Arjan. 2009. “Education and Labor Market Activity of Women: An Age-Group Specific Empirical Analysis”. Netspar Discussion Paper No. 11/2009 – 050.

State Statistics Service of Ukraine. 2013. Preschool education in Ukraine in 2012.

State Statistics Service of Ukraine. 2016. Ukraine in numbers.

State Statistics Service of Ukraine. 2017. Economic activity of population in 2016.

Weinstein AL. 2017. “Working women in the city and urban wage growth in the US”. Journal of Regional Science; 57:591-610.

Додаток

Estimation results. Dependent variable – mother employment dummy

Females with child under 6 y.o.

(1)

Females with child under 6 y.o.

(2)

Females with child under 6 y.o.

(3)

Females

under 55 y.o.

(4)

Grandparents on retirement ref. No grandparents
Grandmother 0.0955

[0.0803]

0.0607 *

[0.0287]

Grandfather only – 0.2364 *

[0.1098]

– 0.1123

[0.0645]

Grandparents ref. No grandparents
Grandmother 0.0915 *

[0.0424]

Grandfather only – 0.0341

[0.1232]

Kindergarten – 0.0115

[0.0484]

– 0.0223

[0.0484]

– 0.0183

[0.0149]

Payment for kindergarten 0.0290 ***

[0.0075]

0.0294 ***

[0.0075]

0.0149 **

[0.0048]

Number of kids under

15 y.o.

– 0.0517 *

[0.0147]

– 0.0761 **

[0.0276]

– 0.0751 **

[0.0278]

– 0.0215

[0.0130]

Age 0.0169 ***

[0.0035]

0.0147 ***

[0.0035]

0.0164 ***

[0.0035]

0.0077 ***

[0.0008]

Married 0.0593

[0.0489]

0.0621

[0.0482]

0.1019

[0.0532]

0.0326

[0.0203]

Income – 0.0536 ***

[0.0146]

– 0.0568 ***

[0.0145]

– 0.0584 ***

[0.0146]

– 0.0463 ***

[0.0069]

Education ref. Primary
Secondary – 0.0517

[0.0940]

– 0.0531

[0.0938]

– 0.0675

[0.0951]

0.1836***

[0.0359]

Incomplete tertiary 0.1230

[0.0999]

0.1049

[0.0996]

0.0855

[0.1009]

0.2969 ***

[0.0393]

Tertiary 0.1909

[0.0985]

0.1801

[0.0982]

0.1544

[0.0998]

0.4430***

[0.0368]

Settlement ref. Village
Town (up to 100th) 0.0548

[0.0528]

0.0503

[0.0554]

0.0626

[0.0561]

0.0613 *

[0.0284]

City 0.0643

[0.0474]

0.0542

[0.0574]

0.0592

[0.0577]

0.0716 **

[0.0268]

Region of Ukraine ref. Kyiv city
West – 0.0215

[0.1019]

0.0138

[0.0970]

0.0167

[0.0967]

– 0.1010 *

[0.0493]

East 0.1297

[0.0749]

0.1587

[0.0957]

0.1669

[0.0953]

– 0.0243

[0.0467]

South 0.0749

[0.1023]

0.0919

[0.0972]

0.1013

[0.0966]

– 0.0333

[0.0479]

North 0.1032

[0.1151]

0.1486

[0.1125]

0.1440

[0.1110]

– 0.0230

[0.0527]

Central 0.0659

[0.1027]

0.1125

[0.0981]

0.1164

[0.0973]

– 0.0755

[0.0489]

Pseudo R2 0.1109 0.1319 0.1319 0.1241
Number of observations 632 632 632 2747


Notes:
Standard errors in parentheses. * if p-value < 0.05, ** if p-value < 0.01, *** p < 0.001.

 

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження