Богомолець vs. Богословська. VoxCheck кандидатів у президенти

Аналізуємо висловлювання кандидаток у президенти про лікування онкохворих, смертність українців, неготовність України до виборів і умови вступу до ЄС

Автори:

До виборів залишилось вже менше місяця, а отже боротьба за голоси виборців загострюється. Кандидати, яких ми обрали для аналізу у цій статті – Інна Богословська і Ольга Богомолець – все жорсткіше критикують чинну владу і все більше акцентують увагу на проблемах українців. У попередніх випусках ми перевіряли твердження Іллі Киви, Романа Насірова та Юрія Дерев’янка, Ігоря Смєшка, Валентина Наливайченка та Руслана Кошулинського і Євгена Мураєва.

Матеріал створений у рамках проекту «Не вір міфам» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Дисклеймер.

В рамках проекту «Рейтинг маніпуляторів та брехунів» ми аналізували заяви кандидатів у президенти. До рейтингу увійшли політики, які говорили протягом 2018 року та мали президентські амбіції та/або високі соціологічні рейтинги. Водночас ми усвідомлюємо, що для деяких політиків передвиборчі перегони почалися лише з 2019 року, і вони могли змінити свою риторику зараз. Тому в лютому та березні 2019 ми будемо перевіряти їхні висловлювання в окремих матеріалах.

У кожного кандидата ми перевіряємо заяви з початку 2019 року в його інтерв’ю та виступах. В наших статтях ми перевіряємо усі фактологічні твердження.

Ольга Богомолець

Ольга Богомолець – один із головних критиків медичної реформи та особисто в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Після реєстрації у кандидати у президенти її риторика практично не змінилася. Назвати критику Богомолець конструктивною важко: VoxCheck неодноразово спростовував її тези – наприклад, у статті «Десять звинувачень Ольги Богомолець на адресу МОЗ та Уляни Супрун. VoxCheck»). Але не завжди Богомолець бреше. До речі, балотується політик вдруге: під час своїх перших виборів у 2014 році Богомолець набрала 1,91% голосів.

Про фінансування лікування

Маніпуляція

«Я не хочу миритися з тим, що є несправедливість. І наші онкохворі діти, їх лікування чомусь фінансуються лише на 50% Міністерством. А (лікування – ред.) онкохворих дорослих фінансується лише на 50% від потреби. А хворих на інфаркти та інсульти – це на першому місці смертність в Україні – фінансується (лікування – ред.) на 30%. <…> Це несправедлива реформа».

06/02/19 (01:49:45-01:51:12)(1:51:50-1:51:52)

Зі слів Ольги Богомолець, недостатнє фінансування лікування онкохворих та хворих на ССЗ пов’язане з проведенням медичної реформи. Насправді ж недофінансування цих програм тривало задовго до проведення медреформи, оскільки у Державному бюджеті недостатньо коштів для цього.

За даними МОЗ, закупівля ліків за державний кошт фінансується лише на 45% від потреби. Згідно з розрахунками VoxCheck, ліки для дорослих хворих на онкологію минулого року були профінансовані на 28%, ліки для дітей – на 67%. Ліки для хворих на серцево-судинні захворювання – на 30%. Тобто дійсно наявне серйозне недофінансування принаймні цих напрямків (у 2017-2019 роках на закупівлю ліків виділяються однакові суми – по 5,9 млрд грн щороку).

Водночас, МОЗ намагається знайти рішення цієї проблеми. Так, у 2017 році запустили програму «Доступні ліки», за якою люди з ССЗ можуть отримувати визначений перелік ліків безкоштовно або зі значною знижкою. Ця програма спрямована на профілактику гострих станів. Також міністерство почало перенаправляти кошти з інших програм на лікування онкохворих. 2019 року через перенаправлення коштів з інших програм фінансування за програмою дорослої онкології має зрости на 10%. Крім цього, міжнародні організації, що займаються закупівлею ліків останні кілька років, змогли зекономити значний обсяг коштів (до 40%) – отже, з’явилася можливість закупити більше ліків.

Відтак недофінансування онкології та ССЗ справді має місце. Але у цій цитаті Богомолець маніпулює, тому що:

  1. головна причина цього – хронічна недостатність коштів у бюджеті України на фінансування усіх потреб медицини (а не медреформа);
  2. МОЗ намагається знайти рішення проблеми браку коштів завдяки перенаправленню грошей з інших програм, де вдалося заощадити;
  3. медична реформа спрямована, зокрема, на підвищення ефективності використання наявних коштів, а отже сприяє покращенню фінансової спроможності медицини.

Про смертність від хвороб

Правда

«У нас 80% українців помирають від серцево-судинних хвороб і онкології».

25/01/2019 (22:09 – 22:15)

Показник смертності від ССЗ в Україні дійсно високий: з року в рік це 67% або понад 900 людей на 100 тис. населення (звіт МОЗ, ст. 24). Згідно з останніми наявними даними, у 2017 році Україна втратила близько 400 тис. людей від серцево-судинних захворювань.

Онкологічні захворювання є причиною 13% смертей щороку або близько 120 людей на кожні 100 тис. населення. В абсолютних цифрах майже 100 тис. українців у 2018 році померли від раку.

Тож разом 67% + 13% = 80%.

Про безоплатну медицину і медичне страхування

Маніпуляція

«Якщо парламент проголосує і підтримає пані Супрун, Комітет охорони здоров’я буде працювати з легітимним міністром, буде вимагати виконання рішень парламентських слухань, буде вимагати виконання Конституції України, де прописано, що кожен з вас тут має право на безоплатну для вас медичну допомогу, за яку має заплатити держава. І в Конституції нашій записано, що має бути медичне страхування для кожного громадянина».

06/02/19 (01:05:42-01:06:11)

Конституція України (ст. 49) передбачає безкоштовну медичну допомогу у держзкакладах, але на практиці вже давно (значно раніше за прихід Супрун до МОЗ) майже половину загальних витрат на медицину складали витрати з кишень українців. Детальніше можна почитати в проекті (Без)коштовна медицина від ГО «Пацієнтів України». В Конституції є право на медичне страхування, що не є еквівалентом обов’язкового державного медичного страхування для кожного громадянина.

Серед іншого реформа МОЗ включає в себе запровадження поняття «гарантований пакет медичних послуг». На сьогодні до нього входять майже всі можливі медичні послуги, і держава гарантує їх оплату (окрім хіба що стоматології та естетичної медицини):

  1. екстрена медична допомога;
  2. первинна медична допомога;
  3. вторинна (спеціалізована) медична допомога;
  4. третинна (високоспеціалізована) медична допомога;
  5. паліативна медична допомога;
  6. медична реабілітація;
  7. медична допомога дітям до 16 років;
  8. медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.

Тобто по суті звинувачення на адресу МОЗ безпідставні: вимога Конституції дотримана, і медичні послуги залишаються безкоштовними. Саме тому твердження є маніпулятивним.

Інна Богословська

Інна Богословська у політиці вже понад 20 років. Востаннє до парламенту вона потрапила в 2007 році у складі «Партії Регіонів», з якої вийшла під час Революції Гідності.

Вперше Інна Богословська балотувалась на посаду Президента у 2010 році. Тоді за неї проголосували лише 0,41% виборців. Цього року вона запам’яталась виборцям тим, що принесла 2,5 млн грн застави для участі у президентській гонці  готівкою у чорному пакеті. Так вона хотіла «показати простим людям, як воно виглядає».

Богоcловська багато коментує прийдешні вибори: про невизначеність українців щодо кандидата у президенти, підкуп виборців і фальсифікації на виборах. Вона також часто критикує своїх конкурентів у передвиборчому змаганні – Юлію Тимошенко і Петра Порошенка.

Про умову вступу в ЄС

Неправда

«Всі знають, що при доході на душу населення $2000 про жодне членство в ЄС не можна говорити. В Україні сьогодні $2000 ВВП на душу населення – про що ми кажемо?»

29/01/19 (19:47-20:07)

Жоден нормативно-правовий акт, який потенційно може регулювати вступ України до ЄС, не встановлює вимоги до розміру ВВП на душу населення.

Умови зближення з ЄС (Копенгагенські критерії) вимагають наявності стійких демократичних інститутів, дієвої ринкової економіки та здатності взяти на себе зобов’язання, які випливають із членства в ЄС. Про ВВП у них не згадується.

Угода про Асоціацію з ЄС та Acquis Communitaire (законодавчі норми, які має запровадити у себе країна, якщо хоче, щоб її прийняли до ЄС) також не встановлюють вимог до розміру ВВП на душу населення.

До речі ВВП на душу населення в Україні у 2017 році становив не $2000, а $2639. У 2018 році ВВП на душу населення прогнозується на рівні $2 964 (за поточним курсом). Дійсно жодна країна на момент вступу не мала ВВП на душу населення  $2000 або нижче. Найнижчий показник на момент вступу був у Болгарії – $5 813 у 2007. Але Україна й не вступає в ЄС зараз.

Про російськомовне населення світу

Неправда

«(російською – ред.) спілкується 3 млрд населення у світі…»

23/01/19 (1:53:01-1:53:13)

Російською мовою спілкується 154 млн людей у світі.

Про невизначеність українців перед виборами

Неправда

Богословська: «За два місяці до виборів мінімум 60% (виборців – ред.) не визначились зі своїм кандидатом (у президенти – ред.)». Ведучий: «43%». Богословська: «Ні! Не 43%. Є деякі райони де взагалі під 80% (не визначились, за кого голосуватимуть на президентських виборах – ред.). А є деякі, де 40% не визначились».

25/01/18 (00:12-00:32)

Згідно з останнім опитуванням КМІС (доступним на дату цитати), проведеним з 30 листопада до 14 грудня, не визначились з кандидатом у президенти 23,2% опитаних.

За останнім доступним на дату цитату опитуванням Фонду Демініціативи, проведеним з 19 по 25 грудня, не визначились 13,1% опитаних (з тих, хто має намір взяти участь у голосуванні). За регіонами частка тих, хто не визначився, варіюється від 8,1 до 16,1%.

Цю ж тезу Богословська повторила в ефірі Радіо «Новое время» 1 лютого. Богословську виправив ведучий, посилаючись на останні опубліковані соцопитування.

Вже станом на 1 лютого, згідно з опитуванням групи «Рейтинг», проведеним 16-24 січня, не визначились із кандидатом у президенти 14,4% (з тих, хто має намір взяти участь у голосуванні). У розрізі регіонів – від 9 до 18%.

Опитування групи «Рейтинг» на замовлення IRI, проведене 13-27 грудня, свідчить, що не визначились 17% опитаних (з тих, хто має намір взяти участь у голосуванні).

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний