Братиславський саміт ЄС: Quo Vadis?

16 вересня в Братиславі відбулася неофіційна зустріч глав держав і урядів 27 країн-членів Європейського Союзу. Вибір міста був не випадковим. Починаючи з 1 липня 2016р., Словаччина головує в ЄС, що включає просування законотворчої діяльності Ради ЄС, забезпечення порядку денного

Автор:

16 вересня в Братиславі відбулася неофіційна зустріч глав держав і урядів 27 країн-членів Європейського Союзу. Вибір міста був не випадковим. Починаючи з 1 липня 2016р., Словаччина головує в ЄС, що включає просування законотворчої діяльності Ради ЄС, забезпечення порядку денного та співпраці між державами-членами. Чи просунувся вперед ЄС після Братислави?

Лідери ЄС зустрілися на берегах Дунаю, щоб продовжити “політичну рефлексію та визначити напрямки реформування і розвитку ЄС та його 27 країн-членів”. Вони хотіли показати єдність і готовність повернути політичний контроль над спільним майбутнім, після того, як Великобританія проголосувала за вихід із ЄС у червні цього року.

Вперше за останні 40 років прем’єр-міністр Великобританії не був запрошений на зустріч, та й сама тема Брекзиту залишилася за кулісами саміту. Як довго зможе Тереза Мей відкладати активацію 50 статті Лісабонського договору – питання риторичне, але ЄС відмовляється відкрито обговорювати це питання до того часу, доки це не буде зроблено. Принаймні в цьому питанні позиції країн-членів ЄС збігаються.

Учасники дискусії зосередили свою увагу на питаннях міграції, наслідків глобалізації, повільного відновлення економіки та боротьбі з тероризмом. У Братиславі лідери країн-членів ЄС не знайшли магічні та швидкі рішення цих складних проблем. Значною мірою, неофіційний саміт став таким собі “мозковим штурмом” щодо шляхів забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки для громадян ЄС та механізмів наближення інституцій ЄС до людей.

Мета – показати єдність – була, в кращому випадку, досягнена лише частково. Відмінності між європейськими столицями Заходу і Сходу, особливо щодо шляхів розв’язання міграційної кризи, переважно залишилися. Країни Вишеградської четвірки (Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина) ще раз підтвердили свою жорстку позицію щодо відмови в’їзду та переселення біженців у свої країни. Проте, всі країни, схоже, згодні, що шляхи вирішення поточних внутрішніх і зовнішніх проблем можна знайти тільки всередині ЄС. Вихід із ЄС – не варіант вирішення проблем для будь-кого із решти 27 країн-членів. І це дає оптимізм та надію для всіх тих, хто не розчарувався в ЄС, та навіть для тих британців, які висловилися проти Брекзиту.

Напередодні саміту ЗМІ повідомили про можливі зміни в спільній європейській оборонній політиці. Про плани щодо поглиблення європейського військового співробітництва заявив також президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер у своєму щорічному виступі в Європейському парламенті за 2 дні до Братислави. Юнкер закликав створити військову штаб-квартиру ЄС у Брюсселі. Якщо лідери ЄС серйозно поставляться до цього плану, Федеріка Могеріні, Верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики, має всі шанси залишити у спадок міцний фундамент для створення «європейської армії» – мрії європейських федералістів. З виходом Великобританії з ЄС це буде зробити набагато легше.

Поки ще занадто рано міркувати про зміст нової оборонної політики ЄС, але існують побоювання, що штаб-квартира оборонного планування та операцій ЄС може стати конкурентом НАТО. За часів гібридних загроз з боку реваншистської Росії Путіна і радикальної Ісламської держави, підрив НАТО і ослаблення трансатлантичного партнерства не видається гарною ідеєю. ЄС повинен знайти формулу, яка б дозволила одночасно пришвидшити інтеграцію оборонних секторів країн-членів ЄС та зміцнити НАТО.

У ході саміту тема України не обговорювалася офіційно. Проте, майбутнє країни залежить від здатності країн-членів ЄС знайти єдність для вирішення поточних проблем (у тому числі, зберегти спільну позицію продовження санкцій щодо Росії), захистити європейські цінності та заспокоїти своїх громадян. Ефективність європейської інтеграції та успіх реформ в Україні, метод “батога і пряника” Європейської комісії стосовно української влади безпосередньо пов’язані з внутрішньою та зовнішньою репутацією ЄС. Чим більш роз’єднаний ЄС, тим слабша його перетворююча сила в регіоні.

Братислава дала початок складному процесу формування єдності та пошуку відповідей на екзистенційні питання, з якими ЄС стикається сьогодні. 


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний