Чи варто українцям непокоїтись через вихід Великобританії з ЄС? Варто

На референдумі 23 червня британці вирішать, чи хочуть вони, щоб їхня країна залишилась в Європейському Союзі (ЄС) або вийшла з блоку

Автор:

На референдумі 23 червня британці вирішать, чи хочуть вони, щоб їхня країна залишилась в Європейському Союзі (ЄС) або вийшла з блоку (51,9% респондентів проголосували за вихід – доповнення). Вважається, що економічні наслідки виходу Великої Британії з ЄС (Брекзіт) будуть негативними, але стерпними. Більш важливими є можливі геополітичні наслідки, адже таке рішення може викликати ефект доміно серед країн ЄС, суттєво послабивши позиції  Союзу та посиливши позиції Росії на глобальній геополітичній арені. В свою чергу, це може вдарити по євроінтеграційних сподіваннях українців.  

Британський референдум – джерело невизначеності

23 червня може стати визначною датою в історії Великої Британії та всієї Європи. На національному референдумі британці вирішуватимуть, чи хочуть вони, щоб їхня країна залишилась в Європейському Союзі (ЄС) чи щоб вийшла з блоку. Після попереднього референдуму, який відбувся більше 30 років тому у 1975 році, і на якому британці підтримали членство в ЄС, вони не мали можливості висловити своє ставлення до Евросоюзу.

Референдум викликав завзяті суперечки як в Британії, так і поза її межами. По-перше, тому що результат голосування матиме нетривіальні наслідки для внутрішньої політики Сполученого Королівства, економіки цієї країни та інших членів ЄС, а також може вплинути на баланс влади в регіоні. По-друге, тому що за декілька днів до проведення референдуму його результат складно передбачити.

Останні опитування свідчать про те, що населення Великобританії розділилось приблизно порівну. 44% підтримують вихід Британії з ЄС (Брекзіт), і схожа частка підтримує подальше членство в ЄС. Оскільки методики опитувань відрізняються, тривають дискусії щодо їхньої точності та можливих помилок. Прихильники варіанту «Залишитись в ЄС» сподіваються на тих, хто ще не визначився, що переважно належать до консервативної частини населення, яка віддає перевагу збереженню статусу-кво.

Однак існує ймовірність того, що більшість британців проголосує за вихід країни з ЄС, хоча  більшість економістів згодні, що це призведе для негативних наслідків для британської економіки. Три найбільші незалежні дослідницькі інститути з питань економіки в країні випустили спільне звернення на основі власних досліджень, стверджуючи, що членство в ЄС є більш вигідним фінансово для Великобританії, ніж вихід з Союзу. Згідно з деякими оцінками, вихід з ЄС спричинить рецесію британської економіки, з падінням реального ВВП на 1% наступного року, а негативний вплив відчуватиметься до 2020 року. Основні чинники негативного впливу  – період невизначеності під час тривалого процесу виходу з ЄС, який може потребувати двох років або більше, та падіння обсягів торгівлі з Євросоюзом.

Економічні наслідки – негативні, але стерпні

Чому українцям слід звернути увагу на референдум у країні, що розташована на відстані 2400 км від України та має незначні економічні зв’язки з Україною? Адже частка Британії у товарообігу України з іншими країнами у 2015 році становила лише 1,2%, а фінансові зв’язки також дуже слабкі.

Для занепокоєння є певні причини. Говорячи про економіку, Брекзіт матиме негативні наслідки не лише для економіки цієї країни, але й для решти ЄС. Згідно з оцінками JPMorgan, економічний ріст в Єврозоні може сповільнитись на 0,2-0,3%, порівняно із нинішніми вже й так скромними 1,8-1,9%, які прогнозує МВФ. Сповільнення росту в ЄС – найбільшому торгівельному партнері України, частка якого в експорті товарів у 2015 році склала 34% ($13 млрд) – ослабить економічне відновлення України і зробить малоймовірним досягнення росту економіки на 4,0% в рік в середньостроковій перспективі, як прогнозує МВФ. Варто зазначити, що деякі спостерігачі стверджують, що Брекзіт допоможе прискорити процес прийняття рішень в ЄС та пришвидшити необхідні реформи.

Фокус на геополітичних наслідках

Більш важливими є можливі геополітичні наслідки виходу Сполученого королівства з ЄС. На тлі зростання євроскептичних настроїв, таке рішення може викликати ефект доміно в серед країн-членів ЄС, що загрожуватиме загальній стабільності блоку. Недавнє опитування, проведене в 10 країнах, в яких проживає 80% населення ЄС та які виробляють 82% ВВП блоку, свідчить про те, що євроскептичні настрої в Євросоюзі зростають. Найбільш скептично по відношенню до ЄС налаштовано населення на Франції та Греції. Навіть у Німеччині – одній із найвпливовіших країн Євросоюзу – чисельність опонентів та прихильників ЄС майже однакова. Ці країни, разом із Швецією, Данією та Нідерландами, можуть піти слідом за Британією та призначити референдум щодо питання виходу з ЄС.

Без сумніву, Брекзіт створить багато внутріполітичних проблем для лідерів країн ЄС, що означатиме, що Україна може зникнути з радарів своїх європейських партнерів. Перспектива інтеграції в ЄС була важливим зовнішнім стимулом для країн Центрально-Східної Європи на шляху їхньої трансформації, допомагаючи проєвропейським лідерам реалізувати амбітні програми реформ та утримати високі рівні підтримки серед населення своїх країн.

Українці підтримують інтеграцію з ЄС, на противагу союзу з Росією, яка вторглася в Україну та підштовхнула її до глибокої фінансової та економічної кризи. Згідно з опитуванням КМІС, проведеним у травні 2016 року, 49% українців підтримують інтеграцію України з ЄС, тоді як лише 16% підтримує Митний союз під керівництвом Росії. Але Брекзіт може значно послабити позиції Євросоюзу та посилити позиції Росії на глобальній геополітичній арені. В свою чергу, це може нанести удар по євроінтеграційних прагненнях українців, рівень життя яких різко знизився внаслідок економічної кризи та негайних наслідків болючих реформ, таких як підвищення внутрішніх цін на газ до рівня ціни імпорту. Нинішнє керівництво України повинне добре поміркувати над тим, що вони можуть запропонувати населенню на заміну зовнішньому якорю, крім повільного темпу реформ та непереконливих спроб подолати корупцію.

Автор висловлює подяку Дарині Михайлів, Богдану Барасю та Олександру Жолудю за цінні зауваження та інформацію для статті


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний