Аналіз Питань Парламенту До Голови Національного Банку

Що депутати запитували у Гонтаревої

Автори:

На нещодавньому виступі  Голови Національного Банку у Верховній Раді депутати задали ряд гострих і незручних питань. Лише 3 із 12 поставлених народними депутатами питань виявилися коректно сформульованими: на основі фактичних даних та «по темі»

Виступ Голови Національного Банку у Верховній Раді був очікуваною подією. Хоча на більшість проблемних питань Валерія Гонтарева дала відповідь на прес-конференції перед Новим роком, багато хто очікував гострих питань від депутатів, які висловлювали палке бажання заслухати та звільнити керівника НБУ.

Питання, безумовно гострі і незручні, на жаль, дуже часто не базувались на фактичних даних, і цей факт змусив нас надати перевагу аналізу якості питань, а не відповідей (стенограма). Безумовно, автори запитань не є спеціалістами з монетарної політики і, можливо, отримали неповну інформацію, тому цей текст є своєрідним лікнепом, що має підвищити рівень дискусії, яка відбувається у Верховній Раді.

Зазвичай, питання до голови центрального банку мають стосуватися безпосередньо його компетенції. В Україні на сьогоднішній день основними питаннями мали б бути питання щодо незалежності Нацбанку, зокрема, щодо прямого та опосередкованого фінансування державного бюджету; прозорість, вчасність та повнота подання суспільно важливих даних, зокрема щодо результатів стрес-тестів найбільших банків, рефінансування; інституційна спроможність НБУ впроваджувати зміни тощо.

За результатами розгляду, лише 3 із 12 поставлених народними депутатами питань виявилися коректно сформульованими: на основі фактичних даних та «по темі». Популізм є звичайним явищем для політиків в усіх країнах, проте нерозуміння основ економіки дуже шкодить якості нових законів, що, безумовно, викликає серйозне занепокоєння.

Спершу, наводимо питання, наближені, на нашу думку, до якісного рівня політичної дискусії.

Шановна пані Голово Національного банку, в мене наступне питання, яке пов’язане з вашим основним меседжем. Коли Національний банк України визнає, що в Україні діє декілька курсів і, зокрема, діє чорний курс, реальний курс, який формують експортери у змові з банками. Цей курс на сьогодні близько 19, а колеги говорять, що вже перевищив 20,5 гривень. Якщо імпортер не погоджується на сплату тим чи іншим способом оцієї дельти – різниці між вашим офіційним курсом і чорним курсом – він залишається без валюти, а значить, не може виконати свої зобов’язання перед іноземним постачальником. Тому 95% угод на сьогоднішній день, пов’язаних з купівлею і продажем валюти, проходять на чорному ринку по такій описаній вище схемі. Я хотіла би спитати, які ви вживаєте ефективні заходи, спрямовані на подолання цього явища?

— Самопоміч

Одне з найкращих питань без фактичних помилок. Дійсно, існує кілька курсів, що викликано адміністративними заходами НБУ. На жаль, через брак ресурсів Національний Банк не має змоги ані скасувати ці заходи, ані суттєво вплинути на ринок, щоб об’єднати курси. Ефективною ринковою відповіддю було б або тимчасове скасування нормативів капіталу, що створить додаткові проблеми у й без того “хворій” банківській системі. Другий – вимагає витрат золотовалютних резервів, які вже знаходяться на небезпечно низькому рівні. Є велика надія, що коли міжнародні організації нададуть необхідні кошти, ринковий курс буде дорівнювати курсу НБУ.

Пані Гонтарева, от ви дуже правильні слова використовуєте, розумні, англійські, як: fiscal dominance, ну тут не тільки ви англійську мову знаєте. Я хотів би запитати чи ви знаєте таке поняття: “behavioural finance”, поведінкові фінанси – ті речі, які вивчає будь-який студент першого курсу будь-якого західного економічного вузу. А саме, те, що не можна виходити на публіку і публічно на ток-шоу і повідомляти про плани Нацбанку. Тому що це спричиняє паніку – паніку на ринку. Ви це робили постійно, от зараз трошки менше, але через зокрема вашу таку поведінку був величезний початок відтоку капіталів з банківської системи. Ви вважаєте, що ви профпридатні після таких речей, коли ви елементарні першокурсні речі не знаєте? Це перше питання. І друге питання: чому минулого року Нацбанк неодноразово виходив на ринок і купував долар за завищеним курсом, за кусом, який був вище ринкового на той момент? І таким чином штучно піднімав курс долара. Дякую.

—  Свобода

Коментар та питання можна оцінювати по-різному.

1) Насправді, у розвинених країнах прийнято, що монетарна політика зважена та передбачувана. На цю тему нещодавно дуже влучно написав журнал The Economist у статті про курс російського рубля: «In the world of central banking slow, steady and predictable decisions are the aim». Тому критикувати транспарентність політики – некоректно. З іншого боку, НБУ дійсно мав і продовжує мати проблеми з комунікацією своєї політики, коли, наприклад, намагаючись загасити валютний ажіотаж, голова НБУ публічно посилалася на теоретичні розрахунки справедливого валютного курсу, набагато нижчого за ринковий на той час. Водночас, імовірно, варто говорити про недостатність спілкування з медіа, а не про надлишок – кількість прес-конференцій голови НБУ за час її діяльності є явно недостатньою, враховуючи актуальність проблем.

2) Питання коректне, але доволі технічне як для якісних оцінок. НБУ повинен мати єдині транспарентні принципи інтервенцій на валютному ринку для усунення людського фактору, унеможливлення спекуляцій, інсайдерської торгівлі та неправомірної вигоди. Імовірно, мається на увазі період, коли НБУ робив спробу наростити резерви у травні-липні для відповідності з чинними на той момент “маяками” МВФ, які було переглянуто пізніше через загострення військового конфлікту. Формально невиконання цих маяків могло спричинити проблеми у співпраці з Фондом, тому така політика НБУ, на нашу думку, на той момент була виправданою.

Шановна пані Голова. В бюджеті 2015 року записано, що доходи Державного бюджету від діяльності Національного банку будуть складати більше 60 мільярдів. В той же час, Рада Національного банку підтверджує на цей рік тільки 34 мільярди. Чи підтверджуєте ви ту суму, яка стоїть зараз в Державному бюджеті? Друге питання. В Державному бюджеті стоять 2 цифри: фонд гарантування вкладів фізичних осіб – 20 мільярдів, і 25 мільярдів на рекапіталізацію банків. Чи вважаєте ви, що буде справедливим, що замість збанкрутілих власників банків за проблеми і проблемні активи цих банків будуть платити безпосередньо держава Україна і прості громадяни України.І третє питання. Яка сума того рефінансування, яке ви надавали комерційним банкам, пішла все ж таки на валютний ринок? І яким банкам, і яку вони понесли догану від Національного банку? Дякую.

—  Опозиційний блок

Ще одне правильне питання, що є важливим з точки зору операційної незалежності Нацбанку

Далі ми наводимо питання, що, на нашу думку, є менш фаховими і мали б бути змінені або уточнені для підвищення рівня якості дискусії.

Валерія Олексіївна, скажіть, будь ласка, в мене питання банківського нагляду. Я на прикладі акціонерного комерційного банку “Київ” хочу продемонструвати ситуацію, яка слалася. Є вкладник, який звернувся до банку отримати свої кошти з пенсійного рахунку, банк не віддає гроші, каже, що в нього немає. Коли вкладник звернувся до Нацбанку, Нацбанк відповів, що відповідно до статті 5 про банки і банківську діяльність, банк не може втручатися в діяльність банків. Скажіть, будь ласка, у випадку, якщо банк фактично неплатоспроможний, а Національний банк України не може вплинути на такий банк, то скажіть, будь ласка, як може бути забезпечена стабільність банківської системи, якщо ви фактично не можете впливати на ситуацію, коли банк не виконує своїх зобов’язань перед вкладником? Скажіть, як бути в такій системі?

— Самопоміч

У питанні немає помилок, проте варто розуміти, що в рамках слухань всього було задано 12 питань. Ідеально, кожне питання має буде таким, що хвилює багатьох людей. Банк Київ – це №73 за активами. На теперішній час він неплатоспроможний, як і багато інших, значно більших банків. Наприклад, проблеми є і в Дельта Банку (№4) і в банку Надра (#11). Тому доволі дивно виділяти саме цей маленький банк. До того ж, сам банк підпорядковується Міністерству фінансів, яке і повинно опікуватись достатністю капіталу, і в разі виникнення проблем із ліквідністю рекапіталізувати банк. Тому це питання краще було б задати Міністру фінансів, до того ж, така можливість була лише за кілька годин до виступу голови НБУ.

Три місяці тому вся країна з великим інтересом спостерігала, як ви намагалися купити 200 доларів у відділенні банку. За вашими нормативами і власними уявленнями це, начебто, було зробити дуже легко. Але вам це не вдалося. Тому скажіть, будь ласка, як громадяни України, які мають невеликі заощадження, не довіряють банківській системі через те, що завдяки вашому керуванню з’явився чорний ринок, який зараз процвітає. Як їм можна купити долари? Де вони це можуть зробити і за яким курсом, якщо не на чорному ринку? І друга частина запитання. За ті три місяці, які минули, скажіть, будь ласка, скільки доларів, де і за яким курсом ви купили особисто? Іще одне. Скажіть країні, яка заробітна плата Голови Національного банку України? Дякую. (Оплески)

— Батьківщина

Питання про валютний ринок коректне, і знову вказує НБУ на неефективність та контрпродуктивність вжитих обмежень на валютному ринку. Однак, про чорний ринок питали вже тричі інші депутати. Також, відбувся перехід на особистості, що зазвичай не сприяє фаховості дискусії. Питання зарплати голови НБУ не стосується монетарної політики. Необхідно розуміти, що професіоналізм вищих управлінців, зокрема голови Нацбанку, необхідно адекватно оплачувати, якщо ми дійсно прагнемо залучати найкращих.

Шановна Валерія Олексіївна, сьогодні банківську і грошову систему України, ну, фактично знищено, будемо визнавати факти: гривні перестали довіряти. В першу чергу чому? Тому що Нацбанком за цей період наш було розбазарено золотовалютні резерви. Ви знаєте цифру, скільки чистих резервів залишилося: вона дуже маленька. А через що розбазарено? Через продаж доларів обраним банкам. Мільярди доларів Нацбанку просто розтанули в цих обраних банках. Нагадаю, що в жовтні по 300 мільйонів в день кудись йшло. І українці на сьогодні змушені купувати долари на “чорному” ринку по катастрофічному курсу. В реальності в нас зараз існує 4 курси, що є колосальною можливістю для корупції. У мене є питання: чи усвідомлюєте ви свою відповідальність… Чи усвідомлюєте ви свою відповідальність за цю ситуацію і які заходи ви застосовуєте для того, щоби з цим справитися? Дякую.

— Батьківщина

На жаль, у питанні використано некоректні дані. По-перше, у жовтні НБУ витрачав на інтервенції $300 млн. на тиждень, а не на день. По-друге, за попередньою оцінкою НБУ, сукупний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу за січень-листопад 2014 року становив приблизно $4,5 млрд., а депозити фізичних осіб скоротилися за рік майже на $9,3 млрд., тому відповідь на питання, куди поділися інтервенціі “обраним банкам” в розмірі $3.7 млрд. очевидна – вони пішли на оплату імпорту та у валютні “заначки” громадян. Те, що одні банки отримали більше валюти за інші, імовірно, пов’язано з тим, що в них обслуговується більше імпортерів та/або вони мали більший відплив валютних депозитів. Досі ніхто не подав до суду на НБУ з приводу явних преференцій із продажу валюти. Відзначимо, що в питанні є коректні ідеї, наприклад, про множинність курсів. Чи усвідомлює НБУ свою відповідальність? Питання дуже розпливчасте. Дійсно, НБУ винний у множинності курсу, яка виникла внаслідок введених адміністративних обмежень. Також, НБУ відповідальний за втрату своєї незалежності після виконання вказівки Президента  штучно втримувати курс у жовтні. Ця політика була хибною та контрпродуктивною.

Пані Гонтарева, у мене є питання до вас. Ви як зайшли, хоч подивилися зверху напис був? Ким ви працюєте? Ви ж не начальник відділення пошти десь в Глевасі. У мене до вас три питання є. Перше питання. скажіть, будь ласка, в цілому по банківській системі в період з 01.05 по 01.12… року комерційними банками було куплено 41 мільярд доларів. З них комерційними банками в період той же самий вашої роботи було виведено на Кіпр 7 мільярдів доларів. Це ваша особиста відповідальність. Друге питання. Ви сказали, що 33 банки, які ви вивели. Але чому в цих банках немає жодного банку сім’ї Януковича? Я вам називаю банки: “Fidobank” (Арбузов-Колобов), “Смартбанк” (Захарченко), “Юнісон”Банк” (Клименко), “Інвестиційно-трастовий банк” (Захарченко), “Фінанс банк” (Захарченко), “Український бізнес банк” (Янукович-Арбузов), ПАТ “Банк Капітал” (Клименко), – це ваша відповідальність особиста, тому що ці кошти виводяться за кордон. І третє питання. Як….

— Народний фронт

Депутат некоректно оперує даними. По-перше, банки не купують валюту для себе, купують їхні клієнти. Зовнішньоекономічну діяльність поки що ніхто не скасовував, зокрема і з Кіпром, тож у НБУ не було підстав протидіяти таким транзакціям, якщо вони відповідали законам України. По-друге, Всеукраїнський Банк Розвитку, Брокбізнесбанк – чим вони не банки “Сім’ї”? Виводити банки лише за прізвищем власника, навіть якщо мова про “Сім’ю” – це те саме нехтування законом, яке й спричинило Революцію Гідності.

Шановна пані Гонтарєва! Я хочу сказати, що за останній рік Нацбанк зробив все для того, щоб вбити в Україні середній клас і малий, і середній бізнес. І це йому успішно, треба визнати, вдалося. Але поряд з тим я хочу сказати, що ви або до кінця не розумієте питання, або не знаєте тему. Ви сказали, що на курс давить платіжний баланс України. Так от за 9 місяців у нас є позитивний платіжний баланс. На курс сьогодні давить непрофесійність дій Голови Національного банку України. Це перше питання. І друге питання. Скажіть, будь ласка, сьогодні мільйони українських людей стали заручниками валютних кредитів. Як, коли і в якій спосіб Національний банк буде вирішувати це питання? Це перше питання.І друге питання. У цілому світі Національний банк… В цілому світі Національний банк є основним економічним інструментом розвитку економіки. В цілому світі сьогодні кредити можна взяти під нуль відсотків один або два. В Україні облікова ставка Національного банку – 14 відсотків. Це що, стимулювання розвитку економіки? Коли Національний банк почне знижувати облікову ставку Національного банку і стимулювати розвиток економіки? Дякую.

— Блок Петра Порошенка

Ці питання є суперечить наявним даним, бо Україна мала від’ємне сальдо платіжного балансу за 9 місяців у розмірі $4.9 млрд. Загалом, якщо країна втрачає золотовалютні резерви, платіжний баланс є негативним. Імовірно, депутат мав на увазі дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, який дійсно істотно скоротився у 2014 році (-$3,6 млрд. за 9 міс.), а в окремі місяці поточний рахунок був профіцитним. Водночас, до платіжного балансу входить і фінансовий рахунок, що в Україні традиційно був профіцитним, тому йому зазвичай приділяли мешне уваги при описі проблем української економіки, що, можливо, й викликало помилковість питання.

По-друге, валютні кредити – це соціально чутлива тема. Для декількох десятків тисяч осіб, які їх взяли. У ринковій економіці збитки та вигоди повинен нести той, хто їх на себе бере, і аж ніяк не держава, центральний банк чи платники податків. Підхід, який передбачає «приватизацію прибутків та націоналізацію збитків», порушує принципи економічної справедливості та викривляє стимули. А це, в свою чергу, перешкоджає розвитку.

По-трете, в Україні за нинішнього монетарного режиму процентна ставка НБУ фактично не впливає на економіче зростання. Більш того, якщо НБУ знизить відсоткову ставку до нуля, як пропонує депутат, це означатиме, що банки матимуть змогу користуватися коштами НБУ фактично безкоштовно. Це призведе до зростання обсягу грошей в системі та ще вищої інфляції та девальвації.

Шановна Валерія Олексіївна! Коли ви були призначені на посаду, золотовалютні резерви України складали близько 20 мільярдів доларів. Днями Нацбанк оприлюднив інформацію, що золотовалютні резерви України складають вже 7,5 мільярдів доларів. Це є найнижча цифра в історії України. Тому у питання до вас, куди за півроку вашої роботи ділися понад 13,5 мільярдів доларів золотовалютних резервів і які шляхи вирішення і збільшення цих резервів ви бачите? Дякую.

— Народний фронт

Числа, наведені у питанні, не відповідають фактичним даним НБУ.

  • коли пані Гонтарева вступила на посаду, резерви НБУ були $17 млрд., $20 млрд. – це обсяг резервів на початок 2014 року. Тому скорочення за період її роботи не $13,5, а $9.5 млрд.
  • $7.5 млрд. – це не найнижча в історії цифра резервів. До 2005 року резерви країни були стабільно нижчі, і про це дані наявні на сайті НБУ. Куди пішли резерви, Нацбанк також сумлінно розповідав щомісяця. Більше того, про долю резервів пані Гонтарєва розповіла за десять хвилин до запитання під час свого виступу.

Нижче наводимо повтор відповіді голови НБУ:

“$7,5 млрд. у ЗВР – це не мінімальні резерви в історії. Хоча у відносних величинах – порявняно з розмірами економіки або обсягами імпорту – резерви критично низькі. Резерви НБУ зменшилися за 2014 рік на $13 млрд. (округлено). З них, $8.6 млрд. пішло на пряме фінансування Нафтогазу ($3.1 млрд. – виплата боргу Газпрому, $1.7 млрд. – виплата боргу за єврооблігаціями, $3.8 млрд. – продаж валюти для оплати імпортного газу). Ще $0.5 млрд. пішло на покриття виплат за державним валютним боргом. Нарешті, $3.7 млрд. становили інтервенції НБУ для підтримки курсу, в т.ч. і для потреб готівкового ринку.” Насправді, НБУ неодноразово інформував про це ЗМІ, тому навряд чи варто було вкотре питати очевидні речі.

  • Питання про шляхи збільшення резервів коректне і актуальне, зважаючи на критично низький їх рівень. Резерви збільшаться тоді, коли платіжний баланс України вийде «у плюс», тобто надходження валюти з усіх джерел перевищить її відплив. Це може статися внаслідок багатьох причин, в тому числі за рахунок подальшої девальвації, пожвавлення експорту або збільшення фінансової допомоги тощо.

Валерія Олексіївна, я би хотів сказати, що ні в якому разі, щоб ви не робили того, знову піднімаєте облікову ставку адже це знову призведе до падіння курсу української гривні, витягування коштів з реального сектору, закачування їх в банки і виведення їх в офшори. Так як це сталося, 41 мільярд, я перепрошую пані Валерія, 41 мільярд доларів ви продали сьогодні на ринку України з яких 32 вийшли якраз в офшори через підставні банки і інші структури. Ви даєте рефінансування російським банкам такі як “Промінвестбанк”, “ВТБ”, “Альфа банк”, “Сбербанк России” мільярди, офіційно 179 мільярдів гривень. До яких пір поки українська економіка буде фінансувати російські банки, які зараз фінансують терористів на Сході. Я вважаю це найбільший злочин. Тому за те, що відбулося в Україні, падіння національної гривні і за всі ці злочини в будь-якій цивілізованій державі давно вже би вас як керівника відправили у відставку. Я думаю, що парламент це рішення підтримає. Дякую.

— позафракційний

Питання базується значною мірою на хибних даних і тому втрачає сенс. Обсяг рефінансування, виданого всім банкам, складає зараз 110 млрд. грн., а максимальний рівень, який наша країна колись видавала, становить 120 млрд. грн. 179 млрд. грн. – це обіг обсягів рефінансування за 11 місяців 2014 року. Тобто, якщо Нацбанк надає певному банку 1 млрд. грн. рефінансування щодня, то за місяць обіг становитиме 23-24 млрд. залежно від кількості робочих днів, у той час як обсяг рефінансування (тобто фактичні кошти у розпорядженні банку) становитиме лише 1 млрд. грн. Тут є провина НБУ в тому, що він регулярно надає дані щодо обігу за період, але не дані про абсолютний розмір або зміну абсолютного обсягу рефінансування на балансах банків. До того ж, жоден банк із російськім капіталом не звертався у 2014 році до НБУ за рефінансуванням.

Мене колега закликав вибачитися перед пані Гонтаревою. Безумовно, якщо є для цього підстави, я готовий вибачитися. Але у мене питання: а хто буде відповідати, і коли пані Гонтарева вибачиться перед мільйонами українців за те, що її політика довела до зубожіння мільйони людей, що вони вдвічі знецінили свої заощадження через вас, що вдвічі зросли ціни в магазинах через вашу діяльність? Коли пані Гонтарева вибачиться за те, що мільярди, сотні мільярдів рефінансування роздала комерційним банкам? Вивели за кордон, перевели у валюту, люди сьогодні не можуть 100 доларів купити. Коли пані Гонтарева вибачиться за те, що в Україні чотири курси, і внаслідок цього, мінімум, чорний ринок 200 мільйонів доларів на день? Тому Гонтарева повинна не вибачатися, а в тюрмі сидіти, і парламент має проголосувати за відставку цієї прохіндєйки! Слава Україні!

— Радикальна партія

Запитання є риторичним і базується на низці хибних даних. Ослаблення гривні щодо долара дійсно за 2014 рік склало понад 100%, якщо спиратись на поточний курс неформального ринку. Водночас, частина заощаджень населення була з початку 2014 року в іноземній валюті (майже $23 млрд або 42% депозитів), не враховуючи валюту поза банківською системою. Сукупна інфляція, тобто зростання загального рівня цін, становила 25% за рік, що, безумовно, багато, але далеко від подвоєння. Питання рефінансування ми розглянули вище і показали, що там не йдеться про сотні мільярдів не лише за правління Гонтаревої, а й за весь час роботи НБУ.

Заклик до ув’язненя без рішення суду чи навіть просто подання депутатом заяви у правоохоронні органи щодо скоєння злочину (чого, наскільки нам відомо, не відбулося) та публічні образи наврядчи варто коментувати.

У позитивному сенсі потрібно також відзначити виступ А. Тетерука. Це був один із небагатьох депутатів, що намагався вивести бесіду в конструктивне русло. Повну відповідь на обидва питання пані Гонтарева надала під час свого виступу.

Шановні депутати, ми покликали посадову особу, голову Національного банку для доповіді. По-перше, її ніхто не слухав, по-друге, у нас в залі повна відсутність дисципліни і, по-третє, коли ми покликали посадову особу, давайте відноситися до жінки як до посадової особи, а не витворювати піар-акції і ображати її, як жінку. Тому що безчестя робити такі акції по відношенню до жінки, тому що честь, Україна і жінка це повинні бути святими поняттями для кожного чоловіка, це по-перше. Тому я прошу лідера фракції Радикальної партії вибачатися перед жінкою, по-перше. Тепер питання до голови Національного банку. Чому Національний банк не застосовує регуляторні механізми? Це перше. І по-друге, чому у нас є проблеми із зняттям депозитів і люди мають досить проблемну ситуацію при отриманні…Перше питання. Чому Національний банк не застосовує регуляторні механізми? Друге. Чому вкладники не можуть зняти свої депозити? Дякую.

— Народний фронд

Підсумки

Лише 3 питаня (від ВО Самопоміч, ВО Свобода та Опозиційного Блоку) з 12 виявилися коректно поставленими: з використанням фактичних даних, без риторичних запитань та «по темі».

Після голосувань по бюджету, прийняття низки популістських законів, це вкотре продемонструвало необхідність підвищення компетентності парламентарів в економічних питаннях. Без цього важко сподіватися на те, що в стінах парламенту можуть народитися такі необхідні, та подекуди важкі, економічні реформи. Ми впевнені, що у країні, зокрема в НБУ, знайдеться достатньо компетентних людей, що могли б проконсульувати депутатів щодо питань кредитно-грошової політики.

Без доброго розуміння економіки та знання фактів якісні та корисні законопроекти, ініційовані не Верховною Радою, можуть бути відхилені через нерозуміння, маніпуляцію фактами, популізм та політичне замовлення. І в той же час, відверто погані чи популістичні закони можуть бути легко протиснуті, якщо рівень знань депутатів Ради та їхніх радників і залучених експертів обмежує її роль як надійного фільтру.

Як сказав відомий американський сенатор Даніел Патрік Мойніхан “Компетенція – це найбільш захоплююча річ в уряді, бо її там майже немає”. Будемо сподіватися, що незалежно від компетенції українського уряду, компетенція українського парламенту буде правилом, а не винятком.

Автори щиро вдячні редактору статті Олександру Жолудю та іншим членам редакційної колегії, а також анонімним рецензентам, за їх рекомендації та внесок у покращення статті


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний