Червоні лінії Порошенка. VoxCheck перевірив черговий марафон

Як експрезидент у п’ятничний прайм-тайм на трьох каналах зраду шукав

depositphotos / palinchak

Автори:

Перед поїздкою президента Зеленського до Парижа на саміт «нормандської четвірки» медіа простір перетворився на суцільне обговорення «червоних ліній». Телеканали «Прямий», «Еспресо» та «5 канал» організували спільний марафон-обговорення, де спеціальним гостем став експрезидент Петро Порошенко. Він радив, застерігав, шукав потенційну зраду та постійно наголошував на своїх перемогах. 

Наскільки переможні ці перемоги і чи зради уже серед нас, читайте в матеріалі.

Правда

«Наш позов до Стокгольмського арбітражу. 4,5 млрд американських доларів – результат виграшу за нашими директивами в Російської Федерації НАК «Нафтогаз» ПАО «Газпром». І зараз підготовлений позов ще на 12 млрд».

Петро Порошенко, 06/12/2019 (25:36 – 25:58)

Згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу «Газпром» повинен був сплатити НАК «Нафтогаз» $4,63 млрд. Із них $2,1 млрд ми відібрали у вигляді газу, а ще $2,56 млрд «Газпром» повинен сплатити. 

«Нафтогаз» підготував ще один позов на $12 млрд.

Правда

«А от тепер я скажу річ, яку поки що ніхто не помітив: у підсумкових документах НАТО вперше за останні 5 років відсутній пасаж-меседж про російську агресію в Україні. Цього там немає. <…> Всі останні роки був, а зараз немає. Відсутня позиція про незаконну анексію Криму як позиція НАТО. Чому всі роки була, а зараз немає?»

Петро Порошенко, 06/12/2019 (39:15 – 39:37; 39:47 – 40:04)

У підсумкових документах самітів НАТО протягом останніх 5 років справді згадувались російська агресія в Україні та незаконна анексія Криму (2014, 2016, 2018 рр.). 

Після Брюссельського саміту в 2017 році не було спільної заяви учасників зустрічі. 

Проте під час пресконференції Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, відповідаючи на питання журналістів, говорив про російську агресію та незаконну анексію Криму. У Лондонській декларації учасників саміту НАТО (3-4 грудня 2019 р.) немає жодної згадки про Україну.

Маніпуляція

«Не було армії в 2014 році, і зараз це одна з найсильніших армій Європи в 2019 році».

Петро Порошенко, 06/12/2019 (17:32 – 17:39)

У порівнянні з 2014 роком українська армія стала сильнішою. Проте авторитетного рейтингу, який порівнював би сили різних армій, не існує. 

Петро Порошенко не вперше посилається на рейтинг Global Firepower Index. І ми вкотре наголошуємо, що методологія цього рейтингу непрозора: на сайті немає інформації про джерела даних, розрахунки та експертів, які дають оцінки. 

Але навіть якщо використовувати дані цього «рейтингу», то в 2014 році серед європейських країн Україна займала навіть вище місце ніж в 2019:

  • 2014 – на 6 місці (з індексом 0,8255); 
  • 2019 – на 8 місці (з індексом 0,5082). 

Авторитетні дослідницькі центри з вивчення оборони, Міжнародний інститут стратегічних досліджень та Стокгольмський міжнародний дослідницький інститут миру, не складають рейтингів, які порівнюють силу армій. Перший дає дані щодо витрат на оборону, кількісного складу збройних сил та резерву, а також наявного виду озброєння. Другий вивчає обіг зброї між країнами та витрати на озброєння.

Маніпуляція

«International Court of Justice, ICJ, Організація Об’єднаних Націй. Ніколи на державу там в суд не подавали – тільки за згодою цієї самої держави. Ми знайшли і Конвенцію, які підписала Росія, по протидії фінансуванню тероризму, і Конвенцію проти расової дискримінації. І за фінансування терористичних організацій ЛНР-ДНР, і за те, що переслідуються українські кримські татари в Криму Росія буде відповідати. Міжнародний суд Організації Об’єднаних Націй прийняв цю справу до розгляду, і Росія буде нести за це відповідальність».

Петро Порошенко, 06/12/2019 (26:21 – 27:01)

Міжнародний суд ООН створений для розгляду спорів між державами-членами ООН, а також державами, які долучилися до Статуту Міжнародного суду ООН. 

Щоб подати позов до цього суду проти якоїсь держави, згода самої цієї держави не потрібна. Це стосується майже усіх держав світу, бо майже всі є членами ООН або долучилися до статуту Міжнародного суду ООН.

Міжнародний суд ООН справді прийняв справу України проти Росії до розгляду, але стверджувати, що Росія нестиме відповідальність – зарано, потрібно чекати остаточного рішення. 

Але навіть, якщо український позов задовольнять, не все так просто з виконанням рішення. І це головна проблема. 

Якщо держава не виконує рішення Міжнародного суду, то справа передається на розгляд до Ради Безпеки ООН (РБ). Остання може накласти на країну санкції чи вжити інші заходи для забезпечення виконання рішення Суду. Але наявність у Росії права вето в РБ дозволяє заблокувати її рішення та уникнути відповідальності за невиконання зобов’язань. 

Подібним прикладом є справа Нікарагуа проти США, де США заблокували резолюцію РБ ООН, що зобов’язувала США виплатити Нікарагуа компенсацію, призначену Судом.

Неправда

«Саме за неімплементацію Мінську світ застосував санкції проти Російської Федерації».

Петро Порошенко, 06/12/2019 (35:57 – 36:06)

Насправді санкції проти Росії почали застосовувати до Мінських угод (вересень 2014, лютий 2015) – у березні 2014 року (наприклад, США, ЄС). Причиною санкцій стали підрив або загроза територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, що проявилося через анексію Криму та дестабілізацію ситуації на Сході України.

Санкції не варто сприймати як щось цілісне. Це набір різних заходів стосовно Росії від різних країн чи наднаціональних суб’єктів. 

Зв’язок санкцій та Мінських угод прослідковується в економічних санкціях ЄС з березня 2015 року. ЄС розраховував, що «Мінськ-2» запрацює до кінця 2015 року, а прив’язка санкцій до виконання угод повинна була виконувати функцію тиску. Оскільки угоди не запрацювали, економічні санкції продовжують кожні 6 місяців. Зараз вони діють до 31 січня 2020 року.

Неправда

«Я думаю, що по НАТО Зеленський був введений в оману. Спочатку йому сказали, що немає саміту НАТО, це якась просто ювілейна зустріч. Це неправда. Це саміт НАТО. І останні саміти НАТО – Україна постійно там була присутня, український президент був постійно там присутній».

Петро Порошенко, 06/12/2019 (37:42 – 38:06)

Український президент не був присутній на всіх останніх самітах НАТО. 

Із чотирьох самітів НАТО, що відбулися за президентства Порошенка, він був присутній на трьох: в Уельсі 2014 року, у Варшаві 2016 року, у Брюсселі 2018 року. У 2017 році президента Порошенка на саміті в Брюсселі не було. 

Ювілейна 30 зустріч лідерів країн НАТО, приурочена до 70-річного ювілею НАТО, відбулася 3-4 грудня у передмісті Лондона. На саміті Україну представляв міністр закордонних справ Пристайко. 

VoxCheck не коментує відсутність Зеленського на саміті у Лондоні.

Маніпуляція

«Я хочу нагадати, що ми внесли проект заяви Верховної Ради про план дій щодо членства в НАТО. Це не повторення заявки нашої. Це пропозиція укласти двосторонню угоду. Україна бере на себе зобов’язання провести необхідні реформи, а саме головне – НАТО бере на себе зобов’язання прийняти Україну».

Петро Порошенко, 06/12/2019 (38:18 – 38:41)

Депутати від «ЄС» є авторами підтриманої парламентом заяви «Щодо першочергових кроків забезпечення євроатлантичної інтеграції України – набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору».

Але ні в першому варіанті тексту, ні у вже прийнятому тексті заяви про двосторонній договір не згадується. І тим більше НАТО не бере на себе жодні зобов’язання, адже суть схваленої заяви – закликати парламенти та міністрів країн-держав НАТО прискорити надання Україні ПДЧ.

Правда

«І це був шок для Путіна, що Європейський Союз, 27 тоді було держав-членів проголосували одноголосно за застосування санкцій».

Петро Порошенко, 06/12/2019 (45:30 – 45:41)

Санкції входять до групи питань, які вимагають одноголосної згоди держав-членів ЄС. Якби за санкції проголосували не всі, то їх би не наклали. 

До речі, у момент прийняття рішень про накладання будь-яких санкцій з боку ЄС, Союз налічував 28 членів, а не 27. Останньою приєдналася Хорватія – у липні 2013 року, а вихід Великобританії з ЄС розпочався у березні 2017 року.

VoxCheck не коментує реакцію Путіна на введення санкцій.

Правда

«Хочу нагадати: 1997 рік в який спосіб взагалі з’явився – чи 1996 рік – з’явився Чорноморський флот в Севастополі на 25 років. Газ, заборгованість України по газу. І для розрахунки за газові борги вони на 25 років залишили базу Чорноморського флоту».

Петро Порошенко, 06/12/2019 (46:25 – 46:52)

У 1993 році заборгованість України перед Росією переоформили у кредит. Частина заборгованості була за продукцію, яку РФ постачала Україні. Передусім це були енергоносії (ст. 156). Погасити кредит за угодою 1993 року Україна повинна була до 1999 року. Із виплатами були проблеми, і після реструктуризації боргу в 1995 році термін остаточної виплати кредиту перенесли на 2007 рік. 

У 1997 році Україна та Росія домовилися про перебування Чорноморського флоту РФ у Криму та визначили його термін на 20 років (спікер говорить про 25 років, що є неправильним твердженням). У той же день Україна та Росія домовилися про зарахування виплати боргів України, у тому числі і газових, за рахунок оренди Росією територій під її Чорноморський флот.

VoxCheck не оцінює, чи мала Україна можливість не підписати такий «пакетний договір».

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний