$4,7 млрд щороку – стільки Україна буде виплачувати зовнішнім кредиторам у 2019, 2020 та 2021 роках. Цього місяця буде перше суттєве навантаження на держбюджет. Чи є у держави гроші?
Є дві основні складнощі з державним боргом: це виплати боргів у валюті та рефінансування короткострокових внутрішніх облігацій. Саме вони є основними турботами для Міністерства фінансів. Більше року інвестори переважно купували короткострокові ОВДП, а умови для позик на зовнішніх ринках були не надто привабливими.
Зовнішній та внутрішній валютний борг
Справа в тому, що 2019, 2020 та 2021 роки є найбільш навантаженими за зовнішніми виплатами: кожного року Україна має сплачувати $4,7 млрд зовнішнім кредиторам.
Наприклад, в 2019 році основні платежі (а це виплати за єврооблігаціями) припадають на травень і вересень — $2,6 млрд і $2,1 млрд виплат відповідно. Наприклад, на травень припадає погашення єврооблігацій на $1 млрд, які були випущені у 2014 році під гарантію уряду США. У вересні потрібно буде сплатити ще понад $600 млн за єврооблігаціями, які були випущені у 2015 році в ході реструктуризації зовнішнього боргу.
Також протягом року більше $1 млрд становлять платежі по обслуговуванню зовнішнього боргу, тобто відсотки за користування позиками. В основному це відсотки по єврооблігаціях, тоді як борги перед іншими країнами в структурі державного боргу займають невеликий обсяг.
Що стосується кредитів МВФ, то більша їх частина — це так званий гарантований борг, оскільки позичальником виступає НБУ, а гарантом — Кабмін. Тобто Мінфіну не доведеться погашати ці кредити з державного бюджету, це вже головний біль Нацбанку, у якого свій бюджет на такі речі. Загалом на користь МВФ, враховуючи відсотки, у 2019 році припадає трохи більше $1 млрд, а у наступні два роки — по $500 млн.
Основна проблема цих боргів полягає в тому, що на рахунках уряду на кінець квітня залишилося дуже мало валюти, і уряд був змушений придбати близко $2 млрд у НБУ для травневих виплат. Це пов’язано з тим, що запозичити гроші на гарних умовах у Міністерстві зараз уже не встигнуть.
Чи вдасться позичити валюту на зовнішніх ринках
Щодо виплат у вересні, то тут в уряду є кілька джерел, які можуть допомогти з поповненням рахунків. Якщо перегляд програми МВФ у травні буде успішним, Україна зможе вийти на ринки єврооблігацій на кращих умовах, ніж зараз, та позичити кошти у комерційних кредиторів.
Адже наявні та потенційні кредитори зараз уважно слідкують, як Україна пройде свої “маяки”, від яких залежить, чи варто їй позичати.
Перший такий маяк — це норма про незаконне збагачення (точніше її повернення у нормативне поле). Якщо її буде повернено, то існує високий шанс, що МВФ перегляне свою програму, Нацбанк отримає черговий транш від фонду.
Другий маяк – це так званий закон про “спліт” (розділення – англ.). Йдеться про ліквідацію Нацкомісії з регулювання фінпослуг і розділення її функцій між Нацбанком і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку. Втілення цих двох змін та продовження програми з МВФ покращить наше позиціонування на зовнішніх ринках.
Загалом на цей рік Мінфін запланував $4 млрд зовнішніх запозичень. Припускаю, що з них близько $2 млрд Мінфін залучить через звичайні єврооблігації. Частково випуски вже зроблені. Також у бюджет має надійти другий транш Євросоюзу макрофінансової допомоги: це близько $560 млн. Крім того, вже здійснено позику під гарантію Світового банку на суму 529 млн євро.
Тих, хто побоюється, що всі ці запозичення призведуть до зростання боргу, можемо заспокоїти: це навряд чи станеться, адже більшість грошей буде повернено кредиторам по чинних позиках. За єврооблігаціями буде виплачено майже $1,7 млрд боргу, за іншими позиками – ще біля $1,4 млрд. Чи це нормальна практика – брати нові борги, щоб повернути старі? Цілком. Такої практики дотримуються більшість розвинених країни та країн, що розвиваються.
Вартість запозичень
Насправді більш важливе питання — це вартість запозичень, тобто яку ставку за новими кредитами Мінфін може отримати. Судячи з поточної ситуації — досить непогану, до 9,5%. Це вже краще, ніж 9,75% у минулому році. Як буде далі, передбачити складно, оскільки ринки реагують дуже оперативно на негативні новини.
У травні нас чекає багато подій: це і завершення процесу виборів президента, і виплата по єврооблігаціях, і чергові перемовини з МВФ. Від цих подій буде залежати і вартість зовнішніх запозичень для України.
Рефінансування ОВДП
Ближче до осені також активізується розміщення валютних ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики). Зараз рефінансування по валютним ОВДП становить біля 63%, але було б дуже добре рефінансувати їх всі, тобто виплачувати валютні ОВДП за рахунок нових запозичень. Тут питання в тому, що попиту на них зараз особливого немає, а виплачувати потрібно ще $3 млрд. Це теж додає трохи складнощів у виплатах, але друга половина року, як правило, більш активна щодо попиту на такі інструменти.
Що стосується рефінансування короткострокових гривневих ОВДП, то ситуація йде на суттєве покращення. Нещодавно НБУ зменшив облікову ставку до 17,5%, крім того, в останні два місяці українські та іноземні інвестори активно вкладають не в короткострокові трьох- та шестимісячні ОВДП, а у дворічні. У вівторок, 23 квітня, було розміщено близько 3 млрд ОВДП з погашенням у 2023 році, і цілком імовірно, що інвестором були іноземці. А коли іноземці вкладаються на 4 роки під 16%, це досить сильний сигнал, що вони очікують отримати їх назад і впевнені, що зміна курсу гривні не нівелює різницю між доларовими інвестиціями (US Treasuries дають зараз біля 2% на такий строк) та гривневими ОВДП. А це дуже позитивний сигнал для України.
Чого очікувати до кінця року
Ризик, що Мінфіну не вистачить валюти на сплату боргів, наразі знято. У нового боргу дещо збільшується термін життя, і дуже великий обсяг коштів приносять іноземці. На сьогоднішній день вони вклали в ОВДП вже 36 млрд гривень, і це суттєва підтримка для Мінфіну, який завдяки цьому може залучати по 8-10 млрд гривень на тиждень, і більшість з цих коштів треба повертати не в цьому році, а вже у наступні роки.
Тобто проблеми цього року поступово зменшуються. Якщо далі внутрішній ринок рухатиметься в тому ж напрямку, а Україна зробить все, щоб отримати прихильність зовнішніх ринків капіталу — 2019 рік, незважаючи на пікові виплати за зовнішніми запозиченнями, буде для України досить успішним.
