Колапсу не відбулось, але. Чи запрацював ринок електроенергії, як передбачалося?

Матеріали у розділі VoxConnector є особистою думку коментаторів. Вони не проходять процес peer review у редакторів VoxUkraine.

Україна відкрила оптовий ринок електроенергії 1 липня 2019 року. Чи є зміни за півтора місяці? Які проблеми виникли після запуску? Розповідає Олексій Михайленко, експерт проекту Low Carbon Ukraine.

Оптовий ринок відкрито – це великий крок вперед для України, але невирішені до цього структурні проблеми далися взнаки.

По-перше, зросла ціна на оптовому ринку – через відсутність ефективної конкуренції на всіх сегментах.

Раніше оптовий ринок регулювався державним підприємством Енергоринок. Тепер ринок представляє собою декілька взаємопов’язаних сегментів ринку. Щоб не допустити різкого зростання цін одразу після запуску, регулятором НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) було запроваджено цінові обмеження: на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) вдень максимальна ціна продажу – 2.05 грн/кВт-годину, вночі – 0.96 грн/кВт-годину. На балансуючому ринку до цих обмежень застосовується максимальний коефіцієнт 1.15. 

За відсутності конкуренції компанії зловживають ринковою владою – тому і отримуємо ціни, наближені до цінових обмежень, без коливань як всередині дня, так і між робочими днями та вихідними.

Навколо величини цих цінових обмежень зараз точаться дискусії. Розрахунки проекту Low Carbon Ukraine показують, що за поточних цін на вугілля на європейських ринках, теплові станції в Україні можуть отримувати значні прибутки. Наразі урядовці обговорюють зниження цих лімітів.

По-друге, із стартом ринку не запрацював сегмент допоміжних послуг   регулювання частоти в мережі та наявності резервів для стабільності системи. Це створює ризики для функціонування енергосистеми у майбутньому.

Низькі ціни для населення – відсутність конкурентного ринку

За нової моделі низькі ціни для населення забезпечуються за рахунок держпідприємств Енергоатом та Укргідроенерго у вигляді обов’язкового продажу частини їх генерації за регульованими цінами, нижчими за ринкові. Такий механізм, на жаль, викривляє ринок, і створює можливості приватним компаніям використовувати своє монопольне положення на ринку. Як це відбувається?

Щоб забезпечити низькі ціни для населення було запроваджено спеціальний механізм ПСО продаж енергії за регульованими цінами. За цим механізмом держпідприємства Енергоатом та Укргідроенерго продають 90% та 35% своєї генерації держпідприємству Гарантований покупець, яке поставляє енергію за пільговими цінами постачальникам, що працюють з населенням.

Таким чином, через ПСО, Енергоатом фактично виведений з конкурентного ринку і тепер там використовує свою ринкову владу ДТЕК хоча ці дві компанії контролюють різні технології (атомну генерацію та теплову), і раніше не були прямими конкурентами на ринку. До запуску ринку державний Енергоатом продавав близько 50% всієї енергії, ДТЕК близько 30-35%.  

І очікувано, що за відсутності конкуренції, оптові ціни наблизились до цінових обмежень і перевищили ціни до запуску ринку 1 липня. Також змінились методики визначення тарифів для Укренерго та розподільчих обленерго. Все це призвело до зростання кінцевих цін. 

Однією з альтернатив ПСО, наприклад, могла би стати монетизація субсидії на електроенергію. Проте урядовці таку схему на сьогодні навіть не розглядають.

Заводи – проти. Які зміни відбулися для промисловості?

Відтепер всі компоненти кінцевої ціни електроенергії відокремлені і прозорі для споживачів оптова ціна, тарифи за передачу електроенергії високовольтними мережами та диспетчеризацію (Укренерго), тариф за розподіл (обленерго) та націнка постачальника. 

Раніше оптова ціна (ОРЦ) визначалась адміністративно і включала в себе диспетчеризацію, вартість підтримки «зелених» виробників, втрати у високовольтних мережах. Тепер відображає виключно ціну електроенергії, яку отримують виробники, а інші компоненти включені до тарифу Укренерго. Підвищення цін для промислових споживачів відбулось в меншій мірі через збільшення тарифу Укренерго, в більшій –  через збільшення оптової ціни. 

Заводи та комбінати не в захваті від підвищення цін, і вони через суд вимагають скасування постанови НКРЕКП про встановлення нових вищих тарифів Укренерго. Більшість позивачів компанії, що пов’язують із Коломойським. Це Нікопольський завод феросплавів, АТ «Дніпроазот», АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» та АТ «Запорізький завод феросплавів». Ці підприємства мають енергомісткі виробництва і, відповідно, чутливі до підвищення цін.

Уряд планує вирішити цю проблему наступним чином знизити тариф Укренерго наприкінці 2019 року до рівня 0.16грн/кВт-годину, а виплати «зеленим» перенести в кошторис Гарантованого покупця. 

На 20% вище, ніж у Європі – чи правда, що ми платимо більше?

Звернемось до даних графік 1 порівнює вартість електроенергії включаючи всі податками та вартість підтримки «зеленої» генерації. Як бачимо, українські непобутові споживачі сплачують в середньому таку ж ціну, як в європейських країнах. 

Джерело: дані Євростат на кінець 2018 року, для України – власні розрахунки станом на серпень 2019 року для непобутового споживача за універсальною послугою

 

Дані показують середнє по країні, і для деяких галузей в різних країнах можуть існувати специфічні підходи. Наприклад, в Німеччині енергоінтенсивні галузі отримують звільнення від сплати за «зелену» генерацію. Але, з іншого боку, німецькі домогосподарства сплачують майже втричі вищу ціну за електроенергію, ніж підприємства. В Україні все навпаки українські домогосподарства сплачують значну меншу ціну, ніж в будь-якій країні Європи. І втричі нижчу за бізнес. На графіку 2 представлена структура цін на електроенергію для різних споживачів в Україні. Для домогосподарств середня ціна 1.06 грн/кВт-годину, а отже не покриває вартості власне електроенергії. Також з графіку видно, що ціна на оптовому ринку є найбільшою компонентою вартості для споживачів.

У підсумку, Україні потрібні структурні зміни для того, щоб ринок електроенергії запрацював для українців належним чином, а саме:

  • сильний моніторинг та реалізація антимонопольного законодавства 
  • інтеграція із ENTSO-e та зростання експортних операцій
  • приватизація державного Центренерго та передача його новому гравцю, що складе конкуренцію наявним
  • збільшення конкуренції на ринку з боку ВДЕ

Джерело: власні розрахунки експерта

Проект Low Carbon Ukraine надає аналітичну підтримку уряду України з питань енергетичної політики та публікує регулярний моніторинг відкриття ринку електроенергії. Останній випуск доступний за посиланням.

Sorry, Comments are closed!

Застереження

Матеріали опубліковані в розділі VoxConnector не проходять процес peer review — перевірку й рецензування членами редакційної колегії. Тому VoxUkraine не бере відповідальність за достовірність змісту цих статей. Точка зору редакції та членів редакційної колегії VoxUkraine може не збігатися з позицією, висловлюваною авторами