Нові правила оплати за газ: бути чи не бути | VoxUkraine

Нові правила оплати за газ: бути чи не бути

7 Березня 2017
FacebookTwitterTelegram
4

Національна комісія, що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), обіцяє призупинити дію свого рішення про введення абонплати за газ та доопрацювати методологію.

Таке рішення було прийняте під тиском населення та політичним тиском, навіть всередині самого блоку БПП.

Головне обурення викликало те, що при розділенні плати на ціну за газ та плату за транспортування та розподіл, сума рахунку, який довелося би сплачувати споживачеві, у багатьох випадків виявилася вищою, ніж до такого розділення, іноді – у кілька разів.

Зросте чи ні сукупний рахунок споживача, залежить від обсягів споживання та типу лічильника. Для тих, хто споживав менше, особливо, якщо потужність лічильника була великою, сукупний рахунок зросте більше. В різних регіонах, для різних облгазів таке зростання також різне.

НКРЕКП говорить про те, що 71% опитаних нею громадян підтримує “деталізацію рахунків із відокремленням плати за спожитий газ і за користування газовою інфраструктурою”. Таке формулювання питання інтуїтивно читається як пропозиція зберегти кінцеву суму незмінною, лише виокремивши її складові, тобто тут має місце свідома маніпуляція. Що врешті решт вирішить Комісія, ми дізнаємося 10 квітня, коли відбудеться її чергове засідання.

В принципі сам підхід окремої сплати за газ як товар та за постачання газу має право на життя. Він використовується у світі поряд із іншими схемами оплати.

Справа у тому, що оператором “труби” може бути одна компанія-природний монополіст, а сам газ як товар споживачеві можуть постачати різні компанії, тому таке розділення в теорії може виглядати адекватним. Інша справа, що в Україні поки що немає різних постачальників газу, а “абонплата”, розрахована на максимальну потужність лічильників, багатьма вже й так сприймається як несправедлива та завищена. А враховуючи запланований «трирічний перехідний період», який анонсувала НКРЕКП, ця плата буде підвищена іще більше.

Для ілюстрації, зараз в запропонованій методології витрати облгазів на оплату праці пропонується встановлювати з розрахунку скорочення персоналу на 2% та підвищення рівня оплати праці на 33%.

Обсяги втрат газу на технологічні потреби (38% запропонованого тарифу) враховані без змін, хоча саме тут може виявитися поле для економії коштів. Їх зменшення прогнозується тільки із наступного року. Ціна технологічного газу в такому тарифі встановлена на рівні 6 500 грн (німецький NetConnect), хоча, наприклад, ціна від НАК “Нафтогаз України” для промислових споживачів, які здійснюють місячну передплату, становить 6 396 грн без ПДВ.

Для кожного з облгазів такий тариф зараз різний.

Наприклад, Тернопільміськгаз погодився забезпечувати постачання газу за 719 грн на рік (лічильник G4), “Тисменицягаз” – за 2 304 грн на рік, а ТОВ “Газпостачсервіс” у Вінницькій області – за 5 054 грн на рік.

У перспективі підхід розділених рахунків може бути впроваджений в Україні, але оголосити про заплановані зміни слід не менше, ніж за рік, щоб споживачі встигли підготуватися, а також слід вирішити точкові питання, наприклад, як та чиїм коштом замінювати лічильники та як бути із випадками, коли в селах мешканці самі підводили газ, а потім безоплатно передавали мережі на баланс облгазів.

Розмір “абонплати за потужність” у такому випадку встановлюється у відповідності до світових стандартів регулювання цін для природних монополій.

Розмір справедливої регульованої ціни залежить від двох факторів.

По-перше, від розуміння того, скільки насправді облгаз витрачає коштів на те, щоб забезпечити можливість у будь-який момент поставити газ споживачеві.

По-друге, довіра людей до дій до регулятора. Люди ніколи не зможуть повірити навіть найкращим розрахункам, якщо не вірять тому, хто ці розрахунки робить. Після історії із “Роттердам плюс” та закупками вугілля в ОРДЛО, такої довіри до НКРЕКП зараз майже немає. Для того, щоб вона відновилася, регулятор має бути по-справжньому незалежним.

Автори
  • Марія Репко, гостьовий редактор «Вокс Україна», Центр економічної стратегії