12 грудня Національний банк України знизив облікову ставку до 13,5%. Про те, що це означає для економіки України та пересічних українців розповідає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Центральні банки країн із власною грошовою одиницею мають потужну «зброю» та періодично використовують її для впливу на економіку. В Україні це називають обліковою ставкою, хоча в світі існують й інші назви; загальноприйнятим є термін «ключова ставка». Це та ціна, від якої залежить, під яку відсоткову ставку комерційні банки можуть залучати кошти в центрального банку, чи навпаки – розміщувати там свої кошти.
Що регулює облікова ставка?
12 грудня облікова ставка була знижена до 13.5%. Це означає, що банки можуть залучати кошти в НБУ під 15.5%, а розміщувати кошти – під 11.5%. Це стосується овернайт кредитів – терміном на 1 день. Здавалося б, для чого тримати ставку високою, чи її піднімати? Адже хто захоче платити більше за своїми кредитами? Центральні банки вдаються до підвищення ставки, коли є ризик зростання інфляції вище за бажаний рівень. Наприклад, для США цей показник – 2%, в Україні, де історично інфляція була високою, це діапазон 4-6%. Вищі відсоткові ставки стимулюють більше заощаджувати, відповідно, менше грошей витрачається на придбання товарів та послуг. А отже ціни на них повинні зростати меншими темпами. Є й зворотний бік медалі – менший попит означає повільніше зростання економіки в цілому. Таке сповільнення добре у випадку так званих перегрітих економік – тих, що зростають довгий час високими темпами і це загрожує кризою. Але у випадку країн з економікою, яка розвивається, як в Україні, економічне зростання є, напевне, пріоритетом номер один.
З іншого боку наші західні сусіди, такі як Польща, Чехія, Угорщина, пройшли тридцятирічний шлях від комунізму до більш заможного життя у складі ЄС. І для кожної з них в певний період часу наступив момент, коли інфляція суттєво знизилася і залишається на такому рівні досі. Якщо гривня за попередні 15 років втратила у купівельній спроможності в 6 раз, то в сусідів інфляція часто не перевищувала 3% на рік – завдяки запровадженню інфляційного таргетування наприкінці дев’яностих чи на початку нульових.
Чи є гарантія повторення такого ж сценарію в Україні? Відверто кажучи, стовідсоткової впевненості немає. На відміну від свої західних сусідів Україна не має чітких перспектив членства в ЄС, а дестабілізаційний фактор Донбасу та Криму зберігається.
Як зниження ставки вплине на бізнес та громадян
Що чекати громадянам вже зараз? З початку 2019 року облікова ставка знизилася одразу на 4.5%. Ставки за кредитами бізнесу знижувалися слідом, хоча й з деяким відставанням. У 2020 році Нацбанк хоче продовжити цикл зниження, завершивши наступний рік на позначці 8%. Це буде можливим за умови збереження інфляції на порівняно низькому рівні, але значно нижчому, ніж у минулі роки. Тільки за умови, коли зростання цін є помірним, можна говорити про збереження купівельної спроможності грошової одиниці. В такому випадку кредитування для компаній стане дешевшим, а попит на кредити – зросте. А без зростання кредитів складно розраховувати на зростання економіки.
Наступним компонентом має стати іпотека в гривні для фізичних осіб. Наразі на ринку переважають споживчі кредити, які є дорогими з огляду на невеликі обсяги, високий ризик неповернення та низьку інформованість споживачів про їх вартість. Такі кредити зараз зростають високими темпами, але через рік-два ринок насититься і не буде кого кредитувати – без загрози видати позичальнику більший кредит, ніж той може собі дозволити. Тому для банків іпотека може стати тим сегментом, який забезпечить зростання прибутків у майбутньому. Для позичальників він привабливий, в першу чергу, через можливість покращення житлових умов. Важливим моментом тут є позика у тій валюті, в якій людина позичає, тобто в національній валюті. Але наразі ставки за такими кредитами залишаються вкрай високими, а кількість іпотечних кредитів – вкрай низька. І залишатиметься такою, допоки ставки не почнуть суттєво знижуватися.
Але тут є і зворотній бік медалі – зниження ставок відбудеться не лише за кредитами, а й за депозитами. Адже складно розраховувати на успішність бізнесу банку, де позики будуть по 10%, а депозити залишаться по 15%.
