Уже протягом п’яти років, після завершення Революції гідності, декларується європейський шлях розвитку України. Втім, ситуація в регіонах з точки зору європейської інтеграції – неоднорідна. Маючи на меті виміряти, яким чином найкращі стандарти та практики Європейського Союзу змогли проникнути в різні області України, а також привернути увагу місцевих можновладців до цієї проблематики, аналітики Центру «Нова Європа» підготували унікальне комплексне дослідження «Євромапа України. Рейтинг Європейської інтеграції областей».
Методологія дослідження та виклики, з якими зіштовхнулись
Наприкінці вересня уряд затвердив та подав до Верховної Ради Програму діяльності Кабінету Міністрів, яка передбачає створення Офісів євроінтеграції в областях України. Завдяки трирівневій системі (центральна, локальна влада та ЄС) ці офіси стануть острівцями, з яких буде поширюватися євроінтеграція в регіонах. Дослідження «Євромапа України», підготовлене Центром «Нова Європа» у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції, стане інструментом для системного щорічного моніторингу урядових зусиль.
Для оцінки рівня інтеграції областей аналітики Центру «Нова Європа» застосували 34 індикатори у восьми різних сферах. Поряд з економічними індикаторами (середній приріст експорту до ЄС чи обсяг залучених інвестицій з ЄС) оцінювали рівень комунікації євроінтеграції в областях, відкритість влади, інтенсивність освітніх та наукових обмінів, реалізацію принципу гендерної рівності тощо. Індикатори було поділено на три групи залежно від їхньої важливості для оцінки наближеності тієї чи іншої області до найкращих практик держав-членів ЄС із відповідною кількістю балів.
На жаль, локальна влада не у всіх регіонах поставилась до запиту уряду на надання інформації з належною відповідальністю – якість відповідей суттєво різнилась залежно від області. Деякі індикатори дослідження майже не відстежуються на регіональному рівні – наприклад, не ведуться підрахунки робочих місць, створених європейськими інвесторами на підприємствах у тому чи іншому регіоні. Водночас, більшість представників ОДА неправльно тлумачать суть інформаціинх кампаній, а через брак належної комунікації місцеві мешканці не знають про здобутки кожного регіону у сфері євроінтеграції.
Ключові висновки по регіонам
За результатами дослідження до трійки лідерів увійшли Львівщина, Івано-Франківщина та Вінниччина. Однак важливо зазначити, що навіть вони далекі від ідеального стану справ (досягли дещо більше половини від усіх індикаторів).
Південні та східні області очолюють рейтинги у низці секторів — наприклад, Миколаївщина має найвищі показники з нарощування своїх експортних потужностей на ринок ЄС. Донецька та Луганська області переважають за кількістю проектів в рамках кредитної підтримки з боку Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), а Херсонська та Харківська — за обсягами фінансування таких проектів. Серед областей, які мають найбільшу кількість підприємств із капіталом із країн ЄС, — Дніпропетровська і Харківська.
«Усі дороги ведуть до ЄС». Львівська, Одеська, Черкаська області лідирують за показником кілометражу відремонтованих доріг. Українцям з різних регіонів із кожним роком стає все легше потрапити до ЄС через розвиток регіональних аеропортів та прихід компаній-лоукостерів.
Дедалі більше українців користуються освітніми, науковими та культурними можливостями, які надають програми Європейського Союзу. Раніше аналітики Центру «Нова Європа» з’ясували, що з 2004 до 2013 року лише 329 студентів скористались програмою Erasmus Mundus (попередник Erasmus+) для навчання у Європі, а з 2014 до 2018 року цей показник зріс до 10158 студентів.
Частка відновлюваної електроенергії в абсолютній більшості областей України займає до 5% від загального обсягу електроенергії, що виробляється в тій чи іншій області. Натомість у країнах ЄС ця частка становить від 5% (Люксембург, Мальта) до 60% (Швеція), у середньому в ЄС 17% у 2016 році. Досвід ЄС свідчить, що пріоритетність і чіткий план дій із запланованими показниками дозволяє подвоїти частку відновлюваної енергії за 12 років (з 8,5% у 2004 до 17% у 2016).
Середня різниця у заробітних платах жінок та чоловіків по Україні становить 20,7%. У державах- членах ЄС відповідний показник у середньому сягає 16%. Якщо розглядати конкретні приклади держав-членів ЄС, то в окремих випадках Україна показує навіть кращі результати. В середньому понад 70% персоналу облдержадміністрацій — це жінки. При цьому жінки очолюють лише 4 ОДА із 24.
Органи місцевої влади здебільшого неохоче впроваджують інформаційні кампанії щодо європейської інтеграції. Євроінтеграція сприймається як щось далеке, неважливе для місцевого розвитку. На інтернет-сторінках обласних адміністрацій бракує повної інформації про євроінтеграційний курс України. Так, звіт про виконання обласного плану заходів щодо втілення Угоди про асоціацію за III квартал 2019 року містили сайти лише трьох обласних адміністрацій — Дніпропетровської, Миколаївської та Чернігівської.
