Земельний мораторій: скільки втрачають українці

Матеріали у розділі VoxConnector є особистою думку коментаторів. Вони не проходять процес peer review у редакторів VoxUkraine.

В інтерв’ю Bloomberg Сату Кахконен, директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови, зауважила, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення вартує економіці України декілька мільярдів доларів втраченої продуктивності і надходжень до бюджету, власники ж паїв щорічно недоотримують близько $ 3 млрд орендних платежів. Ця цифра співставна з витратами державного бюджету Україну на оборону держави. Ситуацію коментує Денис Нізалов, консультант Світового Банку з земельних питань.

Так званий «мораторій на землю» діє в Україні вже протягом 17 років. За цей час його дія спричинила цілий ряд негативних наслідків для України та українців.

Для власників земельних паїв

Власник паю, який не хоче або не може його обробляти, не має іншої альтернативи, ніж здати в оренду. Як наслідок, ціна оренди земельних паїв значно занижена. Власники паїв недоотримують в середньому 13-18 тис грн на рік. Це половина пенсії за рік,  яку б селяни могли отримати додатково.

За даними Держгеокадастру, власник середнього паю, 3,6 га, в середньому отримує 50 доларів за га орендної плати за рік. За підрахунками Світового банку, цей показник повинен становити близько 250 доларів за га, як у Болгарії чи Польщі. До речі, в Україні найнижча ціна оренди гектара серед країн Європи.

Всього в Україні 6,9 млн власників паїв, дві третини з них – здають землю в оренду. Тобто 4,6 власників могли б отримати у п’ять разів більшу орендну плату.

Земельний мораторій: скільки втрачають українці

Для фермерів

Працюючи на орендованій землі, яку не можна придбати у власність законним шляхом і без впевненості, що завтра її так само можна буде обробляти, фермери часто віддають перевагу однолітнім культурам. За даними 2012 року, прибутковість багаторічних культур становила $1770, а прибутковість соняшника, для порівняння, – $770 на 1 га. Інвестуючи в однолітні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає приблизно $1000 прибутку з кожного га.

Крім того, через малі розміри ділянок (паїв), що надаються в оренду, аграрні підприємства в середньому змушені укладати понад 30 договорів для оренди 100 га. На практиці це означає великі витрати на укладання та обслуговування договорів і великі ризики, що хтось із власників (чиї паї розташовані, наприклад, серед поля) відмовиться продовжувати договір.

13% договорів (понад 1 млн.) переукладаються щороку. Виробники витрачають близько 107 грн за га на обслуговування договорів оренди. У масштабах країни – це $80 млн щорічно.

Орендована земля, на якій працюють фермери, не є для них активом, який можна використовувати для залучення банківського фінансування. Тобто взяти кредит у банку під доступні відсотки на купівлю пального і добрив чи на будівництво сховищ для зберігання продукції фермер не може.

Для сільських територій та місцевих бюджетів

Щороку з мапи України зникають близько 30 сіл. Розуміємо, що в реаліях сьогодення для розвитку села потрібні інвестиції та робочі місця. Тобто необхідні умови, за яких селяни залишатимуться і матимуть можливість заробляти.

Однак, працюючи в умовах, коли орендаря завтра можуть прогнати з землі, про довгострокові інвестиції не йдеться. Фермери та сільськогосподарські компанії не ризикують вкладати кошти у багаторічні культури та довгострокові проекти. Тож молодь продовжує залишати села, не отримуючи перспектив роботи та гідних умов для проживання.

Заниженість вартості оренди, про яку говорилось, «сірі» схеми заволодіння землею, що часто взагалі не передбачають документального оформлення – це недоотримані надходження до бюджетів сільських громад, тобто непобудовані школи, амбулаторії, дороги. До речі, сільські бюджети зазвичай на 90% формуються саме з земельних податків.

Для країни

На жаль, орендарям, часто не надто важливо, в якому стані буде земля після завершення дії договору оренди. Орендар не є власником і, що найголовніше, не може ним стати законним шляхом, тому зосереджується, як правило, на отриманні швидкого прибутку. Звідси  маємо поширену практику, коли поля не просто засіваються однорічними культурами (соняшник, кукурудза, ріпак) а й при цьому не дотримується сівозміна, не вноситься у ріллю достатньої кількості добрив. Для порівняння: в ЄС на гектар вноситься 120 кг добрив, у нас – в 2,5 менше. Найбільш корисні для відновлення органічні добрива майже не використовуються.

В результаті, за останні 20 років, вміст ґумусу в українських чорноземах зменшився в середньому з 3,36% до 3,14%. При цьому землі з 2,4% ґумусу чорноземами вже не вважаються. Тобто частина українських чорноземів ризикують перестати ними бути.

Земельний мораторій: скільки втрачають українці

Що стосується державного бюджету, то він щороку втрачає близько 1 млрд грн, внаслідок заниженої орендної плати с/г земель державної власності.

Також, мораторій негативно впливає на торгівельний баланс. Україна експортує сировинні сільськогосподарські культури із низькою доданою вартістю, а імпортує фрукти, м’ясні та молочні продукти із високою доданою вартістю.  

Пересічні ж громадяни купують в магазинах імпортні яблука (за ціною апельсинів та бананів), оскільки через відсутність гарантій на володіння землею в Україні  маємо проблеми із розвитком садівництва, ягідництва, вирощування великої рогатої худоби. Україна, “житниця Європи”, купує у Польщі яблука, у Нідерландів – картоплю, у Бельгії – яловичину.


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Матеріали опубліковані в розділі VoxConnector не проходять процес peer review — перевірку й рецензування членами редакційної колегії. Тому VoxUkraine не бере відповідальність за достовірність змісту цих статей. Точка зору редакції та членів редакційної колегії VoxUkraine може не збігатися з позицією, висловлюваною авторами