Депозитні Ноти: Врятувати Вкладників Банку

В статті Тарас Козак аналізує поточний стан банківської системи і пропонує дієві способи не дати їй “впасти”

unn.com.ua

Автор:

В статті Тарас Козак аналізує поточний стан банківської системи і пропонує дієві способи не дати їй “впасти”. З початку 2015 року НБУ відніс у категорію неплатоспроможних 4 банки, у 2014 році – 33 банки, і тому довіра до системи зникає. Колапс банківської системи як варіант розвитку подій досить імовірний, особливо після припинення “малювання” Нацбанком неринкового офіційного курсу з 5 лютого.

«Let’s get ready to rumble!» («Приготуйтеся до бійки») (с) М.Баффер

Питання життєздатності української банківської системи стало ключовим у сучасних економічних умовах. Бо маємо проблеми з організмом, у якому ані кров (гроші), ані кровоносна судинна система (банки) не здатні належним чином виконувати свої функції.

Причин такого стану речей чимало, і аналізувати їх потрібно. Але наразі важливіше не дати повністю “впасти” банківській системі. З початку 2015 року НБУ відніс у категорію неплатоспроможних 4 банки, у 2014 році – 33 банки, і тому довіра до системи зникає. Колапс банківської системи як варіант розвитку подій досить імовірний,  особливо після припинення “малювання” Нацбанком неринкового офіційного курсу з 5 лютого.

Є 2 основні групи постраждалих клієнтів банків – (1) вкладники, які не можуть забрати кошти (населення та компанії) та (2) валютні позичальники, які неспроможні віддавати кредити через зростання курсу інвалюти (зокрема, громадяни, що брали іпотечні кредити, обсяг яких на початок 2015 року складав приблизно 3,5 млрд дол.). Обидві групи апелюють до влади, громадськості та ЗМІ.

Активістами створено низку громадських рухів та організацій, на кшталт “Кредитного” та “Депозитного” майданів. Деякі з них проводять гучні мітинги з вимогами до Нацбанку – щодо того аби ввести/вивести тимчасову адміністрацію, чи то перерахувати кредити по курсу, відмінному від поточного.

Прості рішення неможливі – немає джерел покриття збитків вкладників (понад гарантовані 200 тис. грн.) банків при банкрутстві фінустанов. Також, для самих банків немає джерел покриття збитків, які з’являться, якщо позичальники платитимуть за кредитами менше за нижчим курсом долара.

Моя пропозиція полягає у тому, аби не шукати ці джерела, а взагалі обійтися без них шляхом запровадження простого та прозорого взаємозаліку між вкладниками та позичальниками в одному банку. Тобто, вкладники банків отримають свої кошти з певним дисконтом, і з таким самим дисконтом позичальники повернуть кредити до банку. При цьому, розмір дисконту визначається на прозорих ринкових принципах. А саме, шляхом автоматизованого діалогу двох сторін – вкладників та позичальників.

Безумовно, якісь діалоги між сторонами вже йдуть. І у них майже завжди беруть участь банківські клерки. Але довіри до таких перемовин у клієнтів банків немає, бо позичальники вважають, що “банк і так вже багато заробив, і нема чого йому платити по ринковому курсу”. А вкладники вимагають повернути всю суму депозиту. Бо це їхні гроші, і “банк повинен…”

В умовах повної взаємної недовіри заробляють різні “рєшали”, які (на диво!) знають домашні адреси та телефони клієнтів банків і намагаються зводити вкладників та позичальників. Вони непогано заробляють на таких оборудках. Наприклад, вкладник готовий забрати свій депозит із втратою половини чи двох третин (а в “мертвих” банках і 95%) початкової суми, але негайно, живими грошима. А позичальнику ділки пропонують погасити кредит у тому ж банку на таку ж суму з дисконтом 20-30%. Зводять вкладника та позичальника, банк проводить залік, і посередники забирають маржу близько 25% від суми кредиту. Непоганий навколобанківський бізнес!

Ми пропонуємо наступний механізм:

  1. Запроваджується новий тип цінних паперів – депозитні ноти. Це бездокументарний емісійний цінний папір – дисконтна облігація. Емітентом може бути лише банківська установа. Номінал невеликий, наприклад, 1 000 гривень.
  2. Емісія ініціюється або а) керівництвом банку, або б) тимчасовою адміністрацією, або в) ліквідатором. Реєстрація проспекту емісії за спрощеними порядком (варіанти реєстратора – біржа (оптимально) або НБУ).
  3. За заявою клієнта-вкладника банк зобов’язаний обміняти депозит чи залишок на гривневому чи валютному  рахунку на депозитні ноти (валютні активи – за курсом НБУ) і перевести їх в депозитарну установу на рахунок вкладника.
  4. Банк зобов’язаний приймати емітовані ним депозитні ноти від будь-якого позичальника цього банку в рахунок погашення кредиту (валютні кредити – за курсом НБУ).
  5. Якщо банк видавав реальні кредити, то позичальники (особливо ті, що мають обтяження на свої активи) зацікавлені купити депозитні ноти свого кредитора, щоб погасити кредит з дисконтом.
  6. На фондовій біржі депозитні ноти потрапляють у список цінних паперів для торгівлі.
  7. Доступ до біржових торгів матиме кожен охочий через свого брокера, що дозволить знизити брокерські комісії за послугу до десятих часток відсотка.
  8. У великих банків десятки тисяч вкладників та тисячі позичальників. Єдина ринкова ціна в таких випадках може визначатися лише на біржі.
  9. Прозорий ринок встановить справедливий дисконт для вкладників.
  10. Дисконтом скористаються позичальники, а не “ділки”-шахраї.

Ще велика кількість особливостей запропонованого механізму повинна обговорюватися фахівцями. За останні тижні ідея була презентована на двох десятках зустрічей і схвально сприйнята професіоналами. Вдячні всім за конструктивні зауваження і пропозиції, які знайдуть своє втілення у подальшій роботі.

Впровадження запропонованого механізму також вирішує чи допомагає вирішити ще й такі проблеми:

  • Ціна на депозитні ноти певного банку показує оцінку ринком життєздатності цього банку. Низька ціна на депозитні ноти певного банку показуватиме беззмістовність оздоровлення цього банку.
  • Механізм допоможе боротися з корупцією в банках та в ФГВФО під час ТА та ліквідації банку
  • Запроваджує ліквідний ринок цінних паперів розміром десятки (при колапсі – сотні) мільярдів гривень
  • Чи не єдиний неемісійний спосіб розрахуватися з вкладниками
  • Вкладники зможуть отримати хоча б якусь частину свого депозиту чи залишку на рахунку
  • Позичальники матимуть можливість викупити свій борг з дисконтом, а не виплачувати згодом всю суму колекторам
  • Зменшиться навантаження на судову систему

Для самого банку-емітента можна зробити випуск депозитних нот більш вигідним, відмінивши обов’язкове резервування по цих пасивах, оскільки погашення цього боргу відбуватиметься лише шляхом зменшення активів.

Для втілення механізму потрібна “дрібниця” – згода керівництва НБУ, а також зміни в деякі Закони України.

Є у цієї пропозиції й дуже сильний суперник –  навколобанківське лобі, яке заробляє на кризі і проблемах громадян величезні суми і навряд чи захоче позбутися цього джерела доходів.


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний