До кого претензія? Фактчек суперечки «прем’єрів» на «Свободі слова»

Багато цифр та звинувачень. Тимошенко чи Гройсман – у кого краще з математикою?

depositphotos

Автори:

18 червня під час політичного ток-шоу «Свобода слова» в ефірі телеканалу ICTV між Володимиром Гройсманом та Юлією Тимошенко виникла гостра дискусія. Прем’єр та  екс-прем’єр намагалися довести, хто більше підняв пенсії, хто провів кращі реформи, за кого ціни і курс долара були нижчими та багато іншого.

Найбільша суперечка виникла навколо теми газу. Мовляв, Тимошенко підписала кабальні контракти з Росією, через які Україна роками мусила переплачувати за газ. Тимошенко ж звинувачувала Гройсмана у надмірному підвищенні цін на газ для населення, наполягаючи, що за її контрактами тарифи для населення не зростали.

Щоб захистити свою думку, обидва політики брехали і маніпулювали. Правди було мало.

Юлія Тимошенко

Про власні доходи ОТГ

Маніпуляція

«І як так трапилося, щоб примусити до об’єднання, наприклад, у сільських і селищних громад забрали як дохідну частину податок на доходи фізичних осіб, і сказали: об’єднаєтеся, а потім щось отримаєте».

(3:56 – 4:12)

До початку децентралізації бюджети сіл та селищ справді отримували 25% ПДФО, сплаченого на відповідній території. Зараз ПДФО не розподіляється на бюджети сіл та селищ. 

Об’єднані територіальні громади отримують 60% ПДФО та ще низку податків (частину рентних платежів та акцизу з деяких товарів, місцеві податки). Також громади можуть отримувати кошти на інфраструктурні проекти з Державного фонду регіонального розвитку.

Усі ці стимули створені для того, щоб заохотити громади до об’єднання згідно з законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», оскільки малі громади неспроможні надавати відповідний обсяг публічних послуг. Це не означає, що необ’єднані громади залишилися без таких послуг – вони їх отримують за рахунок районних, інколи обласних бюджетів. Адже медичну та освітню субвенції отримують як ОТГ, так і райони та області. Останні за ці кошти фінансують школи та лікарні, які не перейшли на баланс ОТГ.

Про еміграцію з України

Без вердикту

«І як наслідок багатьох рішень, які приймалися за ці 5 років, у нас кожну хвилину 2 людини виїжджає жити і працювати в інші держави з України».

(5:07 – 5:17)

Такі розрахунки справді існують, робить їх  цей ресурс – Ukrainianpeopleleaks.com

На сайті не вказано ані методологію, ані організацію, яка робить ці розрахунки. Єдине – що розрахунки базуються на заяві міністра закордонних справ Павла Клімкіна про те, що з України щомісяця виїжджає більше 100 тис. осіб. Оскільки перевірити дані з заяви Клімкіна з відкритих джерел неможливо, а також незрозуміло, міністр мав на увазі тимчасовий виїзд чи еміграцію назавжди – ми залишаємо цю цитату без вердикту.

Однак, якщо навіть дані про виїзд за кордон правильні (в чому є сумніви), навряд чи цей виїзд зумовлений рішеннями, прийнятими урядом в останні 5 років. Наприклад, велику роль в еміграції грає нестача робочої сили у східноєвропейських країнах, які активно залучають до себе українців.

Про бюджетну декларацію

Правда

«1 червня ми мусили отримати бюджетну декларацію на 3 роки. Уряд мусив прийняти 1 червня і передати в парламент для того, щоб розпочати бюджетний процес. В парламенті сьогодні немає такого документу».

(5:27 – 5:43)

Міністерство фінансів подає бюджетну декларацію в КМУ до 15 травня, а до 1 червня КМУ має її схвалити та до 5 червня передати до парламенту. На даний момент вона перебуває на доопрацюванні у секретаріаті Кабміну. 

Про мінімальні пенсії

Неправда

«71% людей в нашій країні отримують пенсії менше мінімального прожиткового рівня, який встановлений законом за методологією. Скажіть будь ласка, як може бути таке, що за методологією 3094 це мінімальна пенсія, нижче якої не можна платити. А реально у нас – 71% людей отримують менше цього рівня, менше 2000 грн. І навіть є десь на рівні 1500 грн».

(5:56 – 6:28)

По-перше, мінімальний розмір пенсії за віком відповідає прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно з Державним бюджетом на 2019 рік, такий прожитковий мінімум зараз становить 1497 грн. 

По-друге, пенсію у розмірі до 1400 грн отримує 0,7% усіх пенсіонерів, у розмірі 1401-1500 грн – 18,3%, 1501-2000 – 33%. Разом це 52%, а не 71%.

Дійсно, Міністерство соціальної політики України відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» щомісяця здійснює розрахунки фактичного розміру прожиткового мінімуму. У квітні 2019 року він становив 3 094 гривні на місяць для осіб, які втратили працездатність. Водночас у бюджеті на цей рік встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на рівні 1497 грн (з 01.01. по 30.06.

2019 р.), і саме цей показник використовується для встановлення мінімальної пенсії.

Про зростання економіки

Правда

«Якщо, наприклад, рівень зростання економіки у 2018 році 3,3% досягли зростання економіки, то зараз по прогнозам у цьому документі за 2019 рік на кінець року вже 2,8%. Я вам хочу сказати, що якщо економіка буде зростати менше, ніж на 7% зараз в рік, ми так, як сказав Світовий банк, не доженемо Польщу 50 років приблизно».

(7:48 – 8:14)

Згідно з проектом бюджетної декларації, зростання ВВП у 2019 році справді очікується на рівні 2,8%. Схожі прогнози дають МВФ та Світовий Банк (ст. 101) – 2,7%. Водночас у проекті Державного бюджету закладається економічне зростання на рівні 3%, а НБУ прогнозує 2,5% зростання. 

Україна досягне нинішнього рівня Польщі за 84 роки, якщо кількість населення буде незмінною, курс долара – також, а ВВП зростатиме на 2% щорічно. При зростанні у 3% цей термін скоротиться до 56 років. 

Якщо використовувати показник ВВП на одну особу за паритетом купівельної спроможності, то нинішній рівень Польщі ми наздоженемо за 63 роки (при зростанні 2%) або 42 роки (при зростанні 3%). Варто зазначити, що середнє зростання ВВП Польщі у XXI сторіччі – 3,7%. Якщо Польща і далі зростатиме такими темпами, то зростання на 2-3% на рік в Україні ніколи не дозволить наздогнати цю країну. 

Оскільки наші розрахунки ще більше підтверджують тезу спікера, ми надаємо їй вердикт «правда».

Про прогноз торговельного балансу

Маніпуляція

«Якщо в 2018 році ми маємо (про сальдо торговельного балансу – ред.) мінус 11204, в 2019 – мінус 12541, то планують (у бюджетній резолюції – ред.) на 2022 – мінус 16113. Тобто нам заклали на 3 роки стагнацію, імпортозалежність, і по суті руйнація нашої фінансової системи, тому що імпорт якщо перевищує експорт, у нас постійно буде дефіцит валюти в країні».

(8:38 – 9:07)

Юлія Тимошенко правильно називає прогноз торговельного балансу на 2019-2022 роки. 

Маніпуляція полягає у тому, що нам не «закладають на 3 роки стагнацію, імпортозалежність і руйнацію нашої фінансової системи» – адже це прозноз, а не план. До того ж, з 2006 року Україна незмінно має від’ємний торговельний баланс. 

Країна може мати дефіцит (іноземної) валюти навіть за позитивного сальдо торгівлі, бо грошові потоки включають не лише торгівлю, а й перекази з-за кордону, інвестиції, отримання та виплату боргів тощо. Також імпорт може бути пов’язаний із закупівлею обладнання, яке може в майбутньому підвищити продуктивність праці та/або експорт. Водночас якщо країна отримує достатні обсяги грошових надходжень із-за кордону (перекази, інвестиції та ін.), дефіциту валюти не буде навіть за від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі.

Про інфляцію і прожитковий мінімум

Перебільшення

«При інфляції, яка тут (у бюджетній декларації – ред.) закладена на рівні 8, 7, 6% річних, пропонують мінімальний прожитковий рівень на одну особу збільшувати кожен рік на 2,5%».

(9:11 – 9:24)

Згідно з проектом бюджетної декларації, зростання прожиткового мінімуму та інфляції відбуватиметься таким чином:

2019 2020 2021 2022
Прожитковий мінімум з 1 грудня, грн 2027 2189 2358 2530
Приріст ПМ, грн +7,9% +7,7% +7,2%
Інфляція (грудень до грудня), % 7,4% 6,0% 5,7% 5,3%

Тобто номінальне зростання прожиткового мінімуму буде більшим, а очікувана інфляція меншою, ніж каже Тимошенко. Можливо, Тимошенко має на увазі реальне зростання прожиткового мінімуму. Воно буде навіть меншим, ніж каже спікерка.

2019 2020 2021 2022
Прожитковий мінімум з 1 грудня, грн 2027 2189 2358 2530
Інфляція (грудень до грудня), % 7,4% 6,0% 5,7% 5,3%
Реальний приріст ПМ, % +1,8% +1,87% +1,86%


Про тіньову економіку

Правда

«43% в тіні знаходиться сьогодні економіки».

(9:59 – 10:02)

Дослідження МВФ, на яке спирається Тимошенко, охоплює період 1995-2015 років, тобто 44,8% тіньової економіки – це середній показник за 20 років. У 2015 році цей показник був 42,9% ВВП.

Про темпи економічного росту за часів Тимошенко

Неправда

«Ми в 2007 році, в кінці 2007 року, половина 2008 року ми демонстрували найбільшу динаміку зростання. І тільки в кінці 2008 року, коли почалася криза, обрушився не тільки наш ВВП, обрушилось пів світу».

(12:06 – 12:22)

Найбільше зростання ВВП (у відсотках до попереднього року) за роки існування України було у 2004 році – 12,1%. У 2007 та 2008 роках зростання ВВП становило 7,6% та 2,3% відповідно. ВВП справді почав падати з першого кварталу 2008 року, що було пов’язане зі світовою кризою та внутрішніми дисбалансами, які накопичились в Україні. 

Володимир Гройсман

Про темпи економічного росту за правління Кучми

Правда

«Леонід Данилович Кучма передав вам країну, коли ви стали вперше прем’єр-міністром, а ви були двічі, зі зростанням ВВП у 12,5%.»

(12:36 – 12:44)

Вперше Тимошенко стала прем’єром у лютому 2005, а зростання ВВП за 2004 рік становило 12,1%. Однак, формально Кучма «передав» країну не Тимошенко, а Ющенку як президент президентові.

Про падіння української економіки у 2008-2009 рр.

Перебільшення

«Коли ви (до Тимошенко – ред.) кричали про те, що все пропало, польська економіка в час, коли ви були прем’єр-міністром зростала на 2,5%, а ви падали на мінус 20%».

(13:26 – 13:39)

Гройсман говорить про кризу 2009 року. Тоді зростання ВВП України мав від’ємне значення – -14,6%, натомість ВВП Польщі зростав – 2,8%.

Про девальвацію гривні у 2009 році

Неправда

«Ви говорите, що опустили курс? Я згоден з цим. Але ви його опустили вдвічі, Юліє Володимирівно. І ви це не признаєте».

(13:40 – 13:46)

У 2008 році за $1 віддавали 5,27 грн, у 2009 – 7,79 грн. Тому курс опустили не вдвічі, як каже Гройсман, а майже на 50%. Водночас уряд та прем’єр-міністр не є відповідальними за обмінний курс. По-перше, це прерогатива центробанку, а по-друге, де-факто фіксація обмінного курсу не була офіційно закріплена жодним документом, тому сама постановка питання «хто з прем’єрів послабив гривню сильніше?» є хибною.

БАТЛ

Про відношення боргу часів її прем’єрства до ВВП

Маніпуляція

Юлія Тимошенко: «Коли я була прем’єр-міністром під час кризи, а існує такий показник як відношення державного боргу до ВВП. В самий розпал кризи не більше 32% від ВВП складав компонент державного боргу. Зараз за останні три роки цей показник досягав до 80%». Володимир Гройсман: «Юліє Володимирівно, 69%».

(15:26 – 15:55)

Відношення державного боргу до ВВП залежить не лише від нових запозичень, а й від курсу національної валюти – якщо курс падає, валютна частина держборгу виражена у гривні росте, відповідно росте й відношення боргу до ВВП, який вимірюється у гривні. Зрозуміло, що це співвідношення росте й тоді, коли падає ВВП країни. Тобто відношення держборгу до ВВП не є виключно наслідками дій уряду.

У 2009 році відношення державного боргу до ВВП становило 35%, у 2010 – 41%. У 2014 році, коли ВВП України різко зменшився та ослабла національна валюта, цей показник майже подвоївся та у 2016 досягнув свого максимуму – 81%, що видно з графіка нижче. Зі стабілізацією гривні та зростанням ВВП показник почав зменшуватися, і така тенденція триває: 72% у 2017 році, 64%* у 2018 році, 62%* у 2019 році.

*за розрахунками МВФ

Юлія Тимошенко про те, скільки треба віддати боргів у цьому році

Неправда

Тільки в цьому році нам більше 400 млрд треба буде віддати кредитів.

(16:06 – 16:12)

Згідно з даними Казначейства, цього року на погашення боргів заплановано 313 млрд грн.

Юлія Тимошенко про золотовалютні резерви після її прем’єрства

Неправда

«Ми залишили золотовалютний резерв після фінансової світової кризи і передали наступному уряду $32 млрд. Це після нищівної кризи. Зараз ледве до $20 млрд у нас доходить».

(16:33 – 16:50)

Станом на травень 2019 року офіційні резервні активи України становили $19,4 млрд, а на кінець березня 2010, коли Тимошенко передала справи наступному уряду, – $25,1 млрд. Більш того, «ми» у сенсі уряд не мають прямого стосунку до резервів Нацбанку, тому вердикт – неправда.

Володимир Гройсман про мінімальну зарплату

Маніпуляція

«Мінімальна заробітна плата на 1 грудня 2016 року дорівнювала $53,5, сьогодні – 150$».

(17:20 – 17:30)

Спікер маніпулює, коли порівнює мінімальні соціальні стандарти у доларах. Коректно буде порівнювати їх у реальному вимірі, тобто в гривні, коригуючи на індекс споживчих цін. Так буде видно, як змінилась купівельна спроможність мінімальної зарплати.

Володимир Гройсман став прем’єр-міністром у квітні 2016 року. У 2016 році мінімальна зарплата становила: 

  • з 1 січня 1378 грн,
  • з 1 травня 1450 грн,
  • з 1 грудня 1600 грн.

У 2019 році мінімальна зарплата становить 4173 грн.

За ці три роки інфляція становила 40,3% (12,4% у 2016 році, 13,7% у 2017 році та 9,8% у 2018 році). 

Таким чином, мінімальна зарплата 2019 року у цінах 2016 року становить 2974,34 грн. Отже, у реальному вимірі вона зросла у 2,15 рази (а не утричі, як каже Гройсман). 

Юлія Тимошенко про мінімальну зарплату та прожитковий мінімум

Маніпуляція

«Мінімальна пенсія за 5 років (з 2014 – ред.) зі $112 опустилась до $52 і в 2,2 рази стала нижчою. Прожитковий мінімум мінімальний, від якого обраховуються всі заробітні плати, в тому числі і в бюджетній сфері, – зі $139 на початок 2014 року впав до $64 в 2,2 рази».

(17:42 – 18:05)

Якщо порівнювати мінімальну пенсію у 2014 році (949 грн) та у 2019 році (1669,2 грн, або 40% від мінімальної зарплати), то в доларах це будуть $118 та $42 (за середнім курсом на січень 2014 року та січень 2019, відповідно).

Прожитковий мінімум у 2014 року становив 1176 грн або $147 (за середнім курсом січня 2014 року). Станом на січень 2019 року прожитковий мінімум складає 1853 грн або $66 (за середнім курсом січня 2019 року)

Але таке порівняння некоректне, адже ми купуємо товари за гривні, а не за долари, і тому на купівельну спроможність доходів напряму впливає інфляція, а не девальвація (курс валюти впливає на споживчі витрати лише через зростання вартості імпортних товарів). Тому порівнювати  мінімальні соціальні стандарти треба у гривнях, коригуючи їх на інфляцію. 

Так, мінімальна пенсія 2019 року у цінах 2014 року становитиме 762,19 грн, а прожитковий мінімум 2019 року у цінах 2014 року буде 846,12 грн. Обрахунки дивіться тут.

Тому в реальному вимірі мінімальна пенсія у 2019 році менша, ніж у 2014 році, на 20%, а прожитковий мінімум у січні 2019 менше на 28%, а не в 2,2 рази, як в обох випадках стверджує Тимошенко. 

Володимир Гройсман про газові контракти Тимошенко

Маніпуляція

«Ви (Тимошенко у договорі з МВФ – ред.) взяли на себе зобов’язання з 2008 року – на превеликий жаль, Юліє Володимирівно, не треба було цього робити – ви взяли зобов’язання як держава підвищити ціни на український газ до рівня імпортного паритету».

(20:20 – 20:31)

У меморандумі з МВФ 2008 року було передбачено зрівняння цін на газ внутрішнього видобутку та на імпортований газ до кінця 2011 року. Зобов’язання коригування тарифу на природний газ та встановлення його на рівні імпортного паритету було передбачено і в меморандумах 2009 та 2010 років, але це зобов’язання виконане не було. У Меморандумах з МВФ 2014 та 2015 уряд також брав на себе зобов’язання зрівняти ціни на газ для всіх споживачів. VoxUkraine неодноразово пояснював, чому ціни на газ мають бути однаковими. 

Спікер маніпулює, оскільки перед підписанням кожного меморандуму проводяться переговори, і умови МВФ залежать від результатів кожних конкретних перемовин, а не автоматично накопичуються з минулих років.

Юлія Тимошенко про ціну на газ за часів прем’єрства Тимошенко

Неправда

«Тоді (у 2008-2009 роках за прем’єрства Тимошенко) газ був максимум $67-70. <…> І по цьому меморандуму в ваших платіжках за 2008-2009 роки не з’явилося жодної копійки збільшення ціни на газ».

(22:56 – 23:03) (23:13 – 23:24)

Юлія Тимошенко була прем’єр-міністром з грудня 2007 до березня 2010 року. За цей час тарифи на газ підвищувались двічі: у вересні та грудні 2008 року. Динаміка тарифів викладена у таблиці.

Обсяг споживання з 01.01.2007 з 01.09.2008 з 01.12.2008
Ціна за 1000 м3
З лічильником < 2500 м3 315  358,2 483,6
< 6000 м3 478 542,4 732
< 12 000 м3 980 1110 1498,8
> 12000 м3 1173 1326 1790,4
Без лічильника < 2500 м3 345  393,6 531,6
< 6000 м3 526 596,4 805,2
< 12 000 м3 1078 1221 1648,2
> 12000 м3 1290 1458,6 1968,6

Таким чином, ціни для населення становили:

  • з 01.01.2007 до 31.08.2008 від 315 до 1290 грн за 1000 куб. м. Це $62-255 у 2007 та $59-244 у 2008 році;
  • з 01.09.2008 до 30.11.2008 від 358,2 до 1458,6 грн, або $68-276 за 1000 куб. м;
  • з 01.12.2008 до 01.12.2009 від 483,6 до 1968,6 грн, або $62-252 за 1000 куб. м

Про підвищення цін на газ за Тимошенко

Неправда

Юлія Тимошенко: «Ви сказали, що я підвищила ціни на газ».

(23:28 – 23:38)

Неправда

Володимир Гройсман: «На 51%, в грудні 2008 і лютому 2009».

(23:37 – 23:40)

У грудні 2008 ціну на газ для населення підвищили на 35%. У 2009 році ціни на газ не підвищували, наступне підвищення було аж у вересні 2010 році. Тому вердикт на висловлювання Гройсмана – неправда.

Про підвищення цін на газ за Тимошенко

Маніпуляція

Юлія Тимошенко: «Ціни (на газ – ред.) були в 11 раз нижче, ніж сьогодні».

(23:37 – 23:40)

Зараз ціна на газ складає 5553,89 грн за 1 тис. м³ (без урахування ПДВ, вартості доставки та націнки постачальника). Залежно від постачальника остаточна ціна коливається від 7,2 до 7,89 грн за 1 м³. Максимальна ціна, визначена НКРЕКП, не може перевищувати 8,54892 грн за 1 м³

Тому, якщо відштовхуватися від чинної максимальної порогової ціни, нинішня ціна на газ вище від ціни у 2008 році від 4,3 до 17,7 разів. Така різниця пояснюється зміною підходу до обрахунку ціни: раніше на її формування впливала наявність лічильника та граничні обсяги споживання, зараз незалежно від обсягів споживання ціна на кожен кубічний метр – однакова.

Юлія Тимошенко про корупцію

Правда

Ваша корупція, яку сьогодні весь світ визначив як корупцію номер один в Європі.

(23:51 – 23:58)

У рейтингу сприйняття корупції від Transparency International за 2018 рік Україна посідає 120 місце зі 180 країн. Попереду – всі країни Європи, крім Росії, яка на 138 місці.

Юлія Тимошенко про вартість нової ГТС

Маніпуляція

«Щоб таку ж саму (газотранспортну систему – ред.) побудувати, треба €300 млрд. Що вони сьогодні роблять? Вони її штучно банкрутують, хоча це абсолютно доходна, рентабельна система».

(26:08 – 26:21)

Щоб побудувати нову ГТС в Україні, справді треба приблизно 280-325 млрд євро – це розрахунки Інституту енергетичних стратегій

Тимошенко говорить це у контексті того, що українську ГТС зараз збираються приватизувати і продати або здати у концесію. Таким чином вона порівнює вартість існуючої ГТС з новою. Але вже існуюча ГТС коштує в рази менше. 

Через амортизацію та значний знос основних засобів продаж ГТС не зможе принести такої суми. Більш реальна сума – $30-40 млрд (дані Інституту енергетичних стратегій). 

ЗМІ повідомляли, що «Нафтогаз» пропонує продати 49% акцій оператора ГТС іноземному інвестору за $7 млрд, але ця інформація не була підтверджена компанією. Натомість існує план залучення іноземної компанії до управління ГТС. Відбором такої компанії займається робоча група при КМУ.

Юлія Тимошенко про борги за комунальні послуги

Правда

«Люди наші заборгували більше 60 млрд гривень за всі житлово-комунальні послуги».

(27:45 – 27:54)

На кінець квітня 2019 року заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг складала 63,5 млрд грн.

Про приватизацію ГТС

Правда

Володимир Гройсман: «Є закон України, який забороняє приватизацію газотранспортної системи України».

(29:09 – 29:15) (29:30 – 30:33)

Стаття 21 Закону України «Про ринок природного газу» каже, що ГТС перебуває у державній власності та не підлягає приватизації. 

Неправда

Юлія Тимошенко : «Тільки прийшла ця Верховна Рада був закон, який забороняв з ГТС будь-які махінації: передачу в концесію, в управління, в приватизацію і так далі. Після Революції гідності вони зразу же прийняли закон, який скасував ті положення, які забороняли будь-що з нашою ГТС. Вони зараз скасували всі обмеження на концесію, на приватизацію, на все. Закон сьогодні, який вони зробили, це дозволяє».

ГТС перебуває у державній власності (стаття 21 пункт 1) та не підлягає приватизації. Ця норма була раніше та діє сьогодні. 

Згадуючи управління, Тимошенко говорить про оператора ГТС. Раніше ним могла бути лише компанія, яка перебуває в державній власності (стаття 7 абзац 5). Згодом прийняли закон «Про ринок природного газу», за яким прописали, що до 49% корпоративних прав оператора ГТС може передаватись в управління іноземній компанії. Але не будь-якій. Компанія має бути або зі США, або з Енергетичного співтовариства і мати відповідний досвід управління газотранспортними системами.

Та важливіше, що іноземна компанія здійснюватиме лише управління і користування ГТС. У такої компанії не буде права самостійно схвалювати передачу ГТС у заставу, виводити з експлуатації, ліквідовувати чи консервувати частину майна і т.д. Майновий комплекс ГТС – грубо кажучи, труба – залишиться у власності держави.    

Зараз єдиним оператором ГТС є ПАТ «Магістральні газопроводи України», які повністю належать державі.

Навіщо взагалі надавати іноземцям доступ до управління ГТС?

Це робиться для того, щоб:

  • забезпечити навантаження ГТС після того, як контракт України на транзит газу з Росією закінчиться у 2019 році. Ставши співуправляючим української ГТС, Європа автоматично стає зацікавленою стороною у продовженні поставок газу з Росії через Україну. Так, наприклад, вважає голова представництва ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі;
  • мінімізувати корупцію та запровадити прозоре й ефективне функціонування системи;
  • отримати зарубіжний досвід та міжнародні корпоративні стандарти з управління ГТС.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний