Доля біткойну в Україні: чого чекати від Національного банку України

Юридичний погляд, які три шляхи можуть обрати українські регулятори стосовно біткойну та інших криптовалют

Автор:

Партнер фірми “Integrites” розглянув три основні сценарії нормотворчих дій щодо криптовалют від українських регуляторних органів, в першу чергу, Національного банку України.

З двох найпопулярніших доктрин / юридичних теорій грошей (металічної та номінальної), у криптовалюти, зокрема, у Bitcoin (біткойн, BTC), Ethereum є елементи обох. З одного боку, вартість чи собівартість криптовалюти – візьмемо для прикладу BTC – забезпечено потужностями із розшифрування та генерації кодів (блоків), а тому її вартість повинна зростати із кількістю операцій; нерегулярними чинниками здешевлення є:

  • зниження вартості шифрувальних потужностей, передачі та зберігання даних;
  • зниження вартості енергоресурсів, необхідних для роботи шифрувальних потужностей та передачі даних; та
  • збільшення кількості miner-ів(ок) до певного оптимуму (зокрема, якщо винагорода буде не у відсотках а в абсолютному значенні).

З іншого боку, криптовалюта – це продукт договору (fiat / convention) і може втрачати довіру, а отже й вартість. Таке можливо, якщо всі припинять ним користуватися (наприклад, алгоритми обчислень принципово зміняться (як тоді, коли ПК замінив калькулятор) чи користування не буде загальнодоступними, чи кількість каналів звязку в Інтернет буде обмежено.

Зрештою, із зростанням коду, який відображає кількість операцій із одиницею валюти, він може перейти в розряд колекційних як з точки зору «металічної» так і номінальної точки зору, оскільки було б незручно в роздрібній торгівлі приймати, наприклад, 0.000000001 Bitcoin, який дорівнюватиме 10 грн. 50 коп., а miner-(к)ам величезну кількість подібних операцій.

Оскільки діяльність та обіг не врегульовано, така можливість є відкритою без відповідальності, позитивної чи негативної, з боку попереднього власника криптовалюти та miner-а/ки.

Можемо передбачити три основних сценарії нормотворчих дій національних регуляторних органів, в першу чергу, Національного банку України.

  • Послідовне втілення оприлюдненої позиції НБУ у «роз’ясненні» 2014 року:

10 листопада 2014 року (точніших даних у автора нема) на офіційному сайті Національного банку було розміщено інформацію, що криптовалюта, зокрема, Bitcoin, є грошовим сурогатом, себто «документ[ам]и у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей» – визначення ст. 1 Закону про НБУ від . Отже, дивись ч. 2 ст. 32 Закону про НБУ – на території України «використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються».

Послідовність та спадковість є істотними принципами регуляторної діяльності, оскільки йдеться про забезпечення справедливості чи, формальніше, юстиції де однакове застосування правил в однакових ситуаціях є неодмінним показником неупередженості. Проте чинний склад керівництва НБУ вже неодноразово рішуче переглядав неефективні політики та правила, навіть із довготривалою попередньою практикою, змінював невірні парадигми регулювання, у тому числі виправляв власні помилки; в цьому ж випадку анонімність та неофіційна форма висловленої позиції стримують регулятора ще менше.

До того ж, означену раніше позицію не можна визнати логічно задовільною: згідно з нею, використання криптовалюти є забороненим остільки, оскільки відповідні види криптовалюти (Bitcoin, Etherium, onecoin тощо) не визнано валютними цінностями.

Тому, за буквальним тлумаченням статі 32 випуск та обіг криптовалюти як грошового сурогати  – на відміну від випуску та обігу грошових одиниць – на території України не заборонено, допоки таку криптовалюту не пропонують / приймають для  розрахунків. Mining (надання потужностей для обчислення коду) можна розуміти як резерви для забезпечення криптовалюти – вона коштує приблизно стільки, скільки необхідно ресурсів для підтвердження угод; обігом без платежів можна вважати й діяльність бірж з обміну однієї криптовалюти на іншу, а також, із певними застереженнями – на валюту України чи інших країн – у такому разі, засобом платежу є відповідна валюта (емітована державою), а криптовалюта – базовим активом для обміну. Водночас, отримання miner(к)ами криптовалюти за операцію з підтвердження справжності – така собі переробка давальницької сировини – може вважатися забороненою.

Особливо уважні читачі, отже, мусять також запитати  – якщо сурогат визначений як грошові знаки, чому він не є грошовою одиницею для цілей статті 32? Або ж, під практичним оглядом, яким є режим випуску й обігу на території України криптовалюти як грошового сурогату?

Наполегливе заперечення Національним банком можливості застосування криптовалюти в господарському обігу / для платежів призведе (як вона призводила досі) до:

  • офшоризації легальних угод із криптовалютами;
  • чорного ринку для угод з обміну криптовалют на товари (роботи, послуги) та сірого ринку для угод обміну між криптовалютами чи mining в Україні; та
  • відповідне звуження інвестиційної бази для операцій фінансових установ та інших інвестиційних інституцій на відкритих ринках.
  1. Зміна парадигми на таку, що включає криптовалюти в об’єктивну реальність ринків капіталу

За свідомого вибору відкритості до світу та малообмежених каналах комунікацій, зокрема, в Інтернеті, нормотворчість України є вторинною чи третинною. Ми не можемо заперечити принципову можливість світового пріоритету України в законодавчих іноваціях, але прагматичнішим є припущення, що це малоймовірно.

Відповідно, Україні слушно адаптувати законодавство інших відкритих економік, у першу чергу, держав-членів ЄС, з якими вона прагне інтегруватися у спільному економічному і законодавчому просторі.

З огляду на мету вище, в законодавстві України слід вирішити наступні завдання:

  • визначити віртуальні валюти (до них належатимуть і електронні гроші), зокрема, криптовалюти. Таке визначення не повинно суперечити визначенню ЄС, зокрема, з огляду на Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС;
  • встановити мінімальні вимоги з прозорості правил випуску, балансування попиту й пропозиції в обігу віртуальних валют для їх розмежування з пірамідами;
  • поширити вимоги фінансового моніторингу на операції з використанням віртуальних валют, в тому числі:
    • ідентифікацію сторін до встановлення ділових відносин
    • перевірку змісту та цілі операції;
    • можливість зупинити підозрілу операцію;
    • обов’язки з повідомлення про підозрілі операції та розкриття інформації перед органами фінансового моніторингу;

Визнання легальних операцій з віртуальними валютами, повинно просуватися у загальній парадигмі «віртуальної особистості» (virtual identity), до якої б увійшли і дистанційні торговельні практики (продаж товарів, Інтернет і телефонний банкінг, дистанційна ідентифікація особи, контекстна реклама та маркетинг в Інтернеті, обробка персональних даних програмним забезпеченням (переглядачами, порталами, електронними пристроями) тощо).

Оскільки, інститут віртуальної особистості, на жаль, є відсутнім, ми сподіваємося, що запровадження інституту віртуальних валют підштовхне до розробки цілісної доктрини й відповідної нормотворчої діяльності щодо правоздатності й правоспроможності осіб та субєктів господарювання у віртуальній реальності.

Спеціальне законодавство України щодо криптовалют може розвиватися двома шляхами:

А) визнання криптовалюти «активом», «товаром» чи «послугою», себто ліквідною цінністю, але не «валютною цінністю», що потягне за собою такі наслідки:

  • буде легалізовано обіг криптовалюти (оскільки переказ криптовалюти не є переказом), внаслідок чого легальні гравці сприятимуть запровадженню доброчесних практик та витісненню й викриттю протиправної діяльності на ринку;
  • НБУ перекладе відповідальність за регулювання на
    • Нацфінпослуг, який повинен буде визначити позицію з таких питань
      • чи становлять mining та онлайн-платформи фінансову послугу,
      • чи є криптовалюти різновидом фінансової піраміди
    • ДФС: оподаткування операцій з криптовалютами, зокрема ПДВ, та
    • органи захисту прав споживачів:
      • необхідні межі інформування учасників (споживачів) щодо наслідків операції;
      • недоброчесні практики в договорах щодо випуску та обігу криптовалют;
      • мінімальне документарне оформлення операцій; та
    • правоохоронні органи: випадки шахрайства та втручання в електронні системи.
  • Мінфін повинен буде запровадити правила щодо емісії обліку криптовалют та операцій з ними.

Зазначимо, що досвід інших країн з регулювання криптовалют, на який п. Чурій, заступник Голови НБУ посилався у нещодавній заяві та проект закону «Про валюту», нещодавно розроблений НБУ та запропонований до громадського обговорення, роблять цей сценарій найімовірнішим.

Б) визнання віртуальної валюти чи криптовалюти «валютною цінністю»:

Термін “валютні цінності” зараз визначає ст. 1 Декрету про систему валютного регулювання і валютного контролю, який включає до них банківські метали, валюту України, іноземну валюту та номіновані у будь-якій з таких валют платіжні документи і цінні папери. Отже криптовалюту від інших валютних цінностей відрізняє відсутність номінального еквівалента в іншій валюті (очевидно, це можна виправити); або, з іншої перспективи кінця, одиниця криптовалюти – блок кодів – може бути фінансовим документом (див. попередній підрозділ (А) вище але не визнаватися при цьому валютною цінністю.

Крім зазначеного тут та у розділах вище законодавства, яке потрібно змінити для повної інтеграції криптовалют до операцій із валютними цінностями, необхідно також розглянути зміни до закону про платіжні системи та переказ коштів в Україні, оскільки горизонтальна система підтвердження угод з криптовалютами може мати клірингові чи обмінні платформи, але такі заклади не можуть бути єдиними чи центральними, які впливають на всю систему. Платіжні операції з криптовалютою краще описуються парадигмою ринку, учасники якого водночас є інфраструктурою; себто ринок вперше є тотожним інфраструктурі – цілком відповідно до механізму об’єктно-орієнтованого програмування, «згідно з яким дані й код виконання зберігаються разом в одному місці, яке називається об’єктом». Отже, небезпідставним буде регулювання кожної криптовалюти як ринку, замість традиційно роз’єднаних вимог: до суб’єктів, до інфраструктури, до операцій.

Більше з тим, визнання криптовалюти валютною цінністю, на наш погляд, неможливе без визначення додаткових умов діяльності фінансових установ у цій царині:

  • щодо фінансових гарантій обміну криптовалюти у відносинах з неінституційними інвесторами (курс гарантованого обміну може бути змінним, але відповідно до розумних принципів);
  • застосування вимог, що поширюються на установи з переказу коштів (зараз це ліцензія та відповідність ліцензійним вимогам);
  • технічні параметри платформ («бірж») які здійснюють конвертацію між валютами, т.ч. між віртуальними – т.ч. пороги для запобігання шахрайству (багатоканальний зв’язок, відсікання країн з цензурою Інтернета, алгоритми запобігання втручанню (т.ч. використання blockchain), стимулювання конкурентного середовища серед miner-ів/ок тощо);
  • умови випуску й обігу криптовалюти, які знеохочують (передбачають відповідальність за) припинення діяльності miner-а/ки – а не лише стимулюють цю діяльність.

Слід зазначити ще такий під-сценарій. НБУ може визначити віртуальну валюту (криптовалюту) як «валютну цінність», але іншу, ніж «валюта», наприклад – інвестиційний обєкт / актив. В такому разі, врегулювання операцій з криптовалютою на організованих ринках належатиме до відповідальності НКЦПФР і від останнього залежатиме, чи він становитиме ще один регульований ринок. Крім того, неодмінно постане проблема оподаткування ПДВ операцій із поставки криптовалюти та операцій з клірингу чи mining (підтвердження справжності).

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний